Постанова

від 31.07.2013 по справі 801/7200/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

31 липня 2013 р. (13:09) Справа №801/7200/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Калініченко Г.Б., за участю секретаря Колосової Ю.В., представника позивача Кострикова Ю.В., наказ №10 від 25.05.2012 року розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Левант"

до Державної податкової інспекції у м. Ялті АР Крим Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Левант" звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Ялті АР Крим Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення -рішення №0002372203 від 10.07.2013 року.

Позов мотивовано протиправністю доводів відповідача, стосовно визнання укладеного правочину позивачем із контрагентом протиправним, а також безпідставністю не прийняття відповідної податкової декларації. Крім того, позивач зазначає, що ним були виконані усі необхідні вимоги, передбачені законом, щодо включення сум ПДВ до податкового кредиту, не сплата податку до бюджету постачальником тягне негативні наслідки лише для такого постачальника і не позбавляє покупця права на податковий кредит, а тому висновки податкового органу, покладені в основу спірного податкового повідомлення-рішення, на думку позивача, закону не відповідають.

Ухвалами суду від 17.07.2013 року відкрито провадження у справі та після закінчення підготовчого провадження справу призначено до судового розгляду.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив останні задовольнити.

Відповідач в судове засідання, що відбулось 31.07.2013 року явку свого представника не забезпечив, про час, дату та місце його проведення повідомлений належним чином.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Згідно з частиною 1 статтю 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Пунктом 1 частини 2 статті 17 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ст.ст. 1, 4 Закону України від 04.12.1990 року №509-ХІІ "Про державну податкову службу в Україні" державні податкові інспекції в районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах входять до складу органів державної податкової служби і є органами виконавчої влади.

Основним завданням органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (ст. 2 Закону України від 04.12.1990р. №509-ХІІ "Про державну податкову службу в Україні").

Статтею 4 Закону України від 21.12.2000р. №2181-ІІІ "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" передбачено право податкових органів приймати рішення за наслідками перевірок платників податків, яким визначається сума податкового зобов'язання з податків і зборів (обов'язкових платежів).

Враховуючи зазначене, відповідач, здійснюючи свої повноваження у спірних відносинах є суб'єктом владних повноважень, спір що виник між сторонами пов'язаний із захистом прав позивача у сфері публічно-правових відносин і є справою адміністративної юрисдикції, його належить розглядати в порядку, встановленому КАС України.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Левант" зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Ялтинської міської ради 19.04.2001 року, взято на податковий облік в органах державної податкової служби 04.05.2001 року за №1842, станом на 31.12.2012 року, відповідно до свідоцтва від 05.04.2012 року №200037405 НБ №494757.

Посадовими особами Державної податкової інспекції у м. Ялті АР Крим Державної податкової служби проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «Левант» з питань дотримання вимог податкового законодавства по декларації з податку на додану вартість за лютий 2013 року №9013960533від 18.03.2013 року, за наслідками перевірки складено акт № 880/22.3/31416490/148 від 19.06.2013 року.

За висновками даного акту встановлено порушення п.198.1, п.198, п.198.3 ст. 198, п. 198.2 ст. 198, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України №2756-VI від 02.12.2010 року в наслідок чого встановлено завищення від'ємного значення рядок 19 на суму 55778,00 грн.

В основу висновків податкового органу про порушення позивачем правил оподаткування покладено наступні обставини, встановлені під час проведення перевірки.

Так, перевіркою встановлено, що позивач відніс до складу податкового кредиту у спірному періоді суми податку, сплаченого у ціні послуг, отриманих від ПП «Полтава-Проект-Монтаж» ЄДРПОУ 35295110.

Судом встановлено, що 18.02.2013року між ТОВ «Левант» (Генпідрядник) та ПП "Полтава-Проект-Монтаж" (Підрядчик) був укладений договір подряда № 01-18022013, предметом цього договору є: Генпідрядник доручає, а Підрядчик зобов'язується провести підрядні роботи пов'язані з будівництвом 4-х пергол будівлі літер «З» що знаходяться за адресою: Україна, м, Ялта, пгт. Лівадія селище «Гірське 21», а Генпідрядник зобов'язується прийняти виконані роботи і оплатить їх.

Під час проведення перевірки позивачем були наданні перевіряючим наступні документи: - акт прийому виконаннях будівельних робіт за березень 2013 року,

- рахунок фактура №81 від 18.02.2013 року, на загальну суму 334665,00грн., ПДВ - 55777,50 грн.

- платіжне доручення №15 від 20.02.2013року, на загальну суму 334665,00грн., ПДВ - 55777,50грн.

- податкова накладна № 323 від 20.02.2013року на загальну суму 334665,00грн., ПДВ - 55777,50грн.

- реєстр виданих та отриманих податкових накладних,

- довідку про вартість виконаних робіт (форми КБ-3) та акти приймання виконаних робіт (форми КБ-2в) із реквізитами ПП "ПОЛТАВА- ПРОЕКТ-МОНТАЖ", а саме:

- довідка о вартості виконаних будівельних робіт за березень 2013 р. на загальну суму 334665,00грн., ПДВ - 55777.50 грн. на виконання будівельних робіт;

- акт прийому виконання будівельних робіт за березень 2013р. на будівництво бази відпочинку, розташованої за адресою, Україна, м. Ялта, пгт. Лівадія селище «Гірське 21» на загальну суму 334665.00грн. ПДВ - 55777,50 грн.

- реєстр виданих та отриманих податкових накладних за лютий 2013 року;

- договірна ціна на будівництво бази відпочинку, розташованої за адресою, Україна, м. Ялта, пгт. Лівадія селище «Гірське 21» на загальну суму 334665,00грн., ПДВ - 55777,50 грн.

- локальний кошторис №2-1-1 на розборку загальнобудівельні роботи «бази відпочинку, розташованої за адресою, Україна, м. Ялта, пгт, Лівадія селище «Гірське 21» ;

- розрахунок загальновиробничих витрат по локальному кошторису №2-1-1 на загальнобудівельні роботи.

- відомість ресурсів до локальному кошторису № 2-1-1 на будівництво бази відпочинку, розташованої за адресою. Україна, м. Ялта, пгт. Лівадія селище «Гірське 21».

В акті перевірки зазначено, що оскільки у квітні 2013 року ПП «Полтава-Проект-Монтаж» мало стан платника-«36»- «основний платник до кінця року» та не було можливим встановити його місцезнаходження, то податкові накладні № 323 від 20.02.2013року на загальну суму 334665,00грн., ПДВ - 55777,50грн., надані позивачем виписані з порушенням діючого законодавства і відповідно оформлені не відповідним чином.

Фактично виявлені порушення відповідач обґрунтовує відсутністю у платника податку права на податковий кредит через нікчемність укладених господарських зобов'язань, які, на його думку, не можуть створювати наслідків у податковому обліку сторін.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 228 ЦК України правочин, спрямований на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок (частина 1), а отже, є нікчемним (частина 2). Як установлено в ч. 2 ст. 215 цього Кодексу, визнання судом нікчемних правочинів недійсними не вимагається. Відповідно до ч. 1 ст. 216 зазначеного Кодексу недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Таким чином, суперечність правочину моральним засадам суспільства або спрямованість його на незаконне заволодіння майном держави, за даних обставин, може мати місце у разі наявності наміру сторін, який спрямований на неправомірне отримання податкової вигоди, шляхом штучного формування податкового кредиту.

Суд зазначає, що відповідачем не надано жодних доказів наявності такого наміру у позивача.

Невиконання зобов'язань перед бюджетом іншими контрагентами є підставою для застосування заходів відповідальності виключно до таких контрагентів, і само по собі не свідчить про порушення правил оподаткування позивачем.

Відповідно до п. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку є первинні документи. Згідно до п. 2 ст. 3 цього Закону податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Позивач при проведені господарських операцій із ПП «Полтава-Проект-Монтаж» оформив первинні документи, які і відобразив в своєму податковому обліку, що не заперечувалось відповідачем. Недостовірність жодного з цих документів не встановлена. Матеріалами справи підтверджено реальне виконання сторонами правочину, встановлено факт сплати позивачем заборгованості, в тому числі ПДВ в ціні послуг.

Так, позивачем надані первинні документи, фіксуючі факти здійснення господарських операцій з ПП «Полтава-Проект-Монтаж», а саме: договори про надання послуг, акти виконаних робіт по останнім на підставі яких складені податкові накладні.

Відповідно до п. 198.1 а) ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2. Податкового кодексу України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно до п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, па вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Крім того приписами п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України також встановлено, що відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

В акті ж перевірки відсутні відомості про те, що надані позивачем під час перевірки первинні документи та податкові накладні не відповідають вимогам діючого законодавства та не наведено перелік нормативно-правових актів, які порушені під час їх складення.

Згідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців" встановлено, що ПП «Полтава-Проект-Монтаж» станом на лютий 2013 року зареєстроване у якості юридичної особи.

За таких обставин суд вважає заявлені позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету за рахунок коштів.

Відповідно до підпункту 3 пункту 9 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України у разі безспірного списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) Державна казначейська служба України відображає в обліку відповідні бюджетні зобов'язання розпорядника бюджетних коштів, з вини якого виникли такі зобов'язання. Погашення таких бюджетних зобов'язань здійснюється виключно за рахунок бюджетних асигнувань цього розпорядника бюджетних коштів. Одночасно розпорядник бюджетних коштів зобов'язаний привести у відповідність з бюджетними асигнуваннями інші взяті бюджетні зобов'язання.

Водночас пунктом 19 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ встановлено, що безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету та/або заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.

Таким чином, стягнення судових витрат, відповідно до рішення суду, не на користь суб'єкта владних повноважень, здійснюється з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунку суб'єкта владних повноважень-відповідача.

Зазначена позиція викладена в листі Вищого адміністративного суду України від 21.11.11р. № 2135/11/13-11.

В зв'язку з чим, суд вважає за необхідне стягнути з Державного бюджету на користь позивача за рахунок коштів на утримання відповідача судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 557,78 грн.

Під час судового засідання, яке відбулось 31.07.2013 року оголошено вступну та резолютивну частину постанови. Повний текст постанови складено 02.08.2013 року.

Керуючись ст.ст. 94, 98, 160-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Ялті АР Крим Державної податкової служби №0002372203 від 10.07.2013 року.

4. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Левант" (ЄДРПОУ 31416490) судовий збір в розмірі 557,78 грн. з Державного бюджету України шляхом безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - Державної податкової інспекції у м. Ялті АР Крим Державної податкової служби.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення.

Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Калініченко Г.Б.