Ухвала

від 31.07.2013 по справі 367/1709/13-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 367/1709/13-ц Головуючий у І інстанції Чернов Д.Є. Провадження № 22-ц/780/3115/13 Доповідач у 2 інстанції Коцюрба Категорія 44 31.07.2013

УХВАЛА

Іменем України

22 липня 2013 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

Головуючого - Коцюрби О.П.,

Суддів - Білоконь О.В., Сержанюка А.С.

При секретарі - Антіпову Я.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Коцюбинської селищної ради Київської області на рішення Ірпінського міського суду Київської області від 05 квітня 2013 року у справі за позовом Прокурора м. Ірпеня Київської області в інтересах держави до Коцюбинської селищної ради Київської області, ОСОБА_1, третя особа - Комунальне підприємство "Святошинське лісопаркове господарство" про визнання недійсними рішення, державного акту на право власності на землю, визнання права власності на земельну ділянку, -

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, осіб, брали участь у розгляді справи, перевіривши матеріали справ та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів, -

в с т а н о в и л а:

До Ірпінського міського суду Київської області надійшов вищевказаний позов, який Прокурор м. Ірпеня Київської області мотивував тим, що рішенням Коцюбинської селищної ради Київської області від 25.12.2008 року №2237/25-5 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення та передачу у приватну власність земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1» ОСОБА_1 затверджено проект землеустрою щодо відведення та передачу у приватну власність земельної ділянки. На підставі зазначеного рішення, ОСОБА_1 видано державний акт серії ЯЖ НОМЕР_1 на право власності на земельну ділянку площею 0,0800 га., кадастровий номер земельної ділянки 3210946200:01:041:0067, цільове призначення - для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд. Також, позивач зазначає, що рішення Коцюбинської селищної ради Київської області прийнято, а державний акт видано з порушенням вимог чинного законодавства, у зв'язку з чим їх має бути визнано недійсними. Зауважує, що зазначена земельна ділянка знаходиться за межами селища Коцюбинське і даний факт підтверджується висновком судово-землевпорядної експертизи №325 від 05.03.2012 року, проведеної Київським державним підприємством геодезії, картографії, кадастрових та геоінформаційних систем «Київгеоінформатика». Також зазначає, що спірну земельну ділянку у приватну власність, відповідачці передано за рахунок земель, що перебувають в постійному користуванні комунального підприємства «Святошинське лісопаркове господарство». Крім того, на підставі постанови Ради Міністрів УРСР №673 від 20.06.1956 року, дана земельна ділянка надана у користування Святошинському лісопарковому господарству без виключення її з Держлісфонду України. Комунальне підприємство «Святошинське лісопаркове господарство» з 1976 року постійно здійснює господарську діяльність на спірній земельній ділянці, що підтверджується проектом організації лісового господарства. Вказана земельна ділянка містить таксаційні описи. Згідно з інформацією Державного комітету України із земельних ресурсів №9946/26/4-11 від 01.07.2011 року, Коцюбинською селищною радою Київської області передано у власність громадянам земельні ділянки загальною площею 72 га., в тому числі і відповідачці, за рахунок земель, які знаходяться у користуванні КП «Святошинське лісове господарство» та згідно з картографічними матеріалами лісовпорядкування обліковуються як квартали Святошинського та Київського лісництв. Крім того, за даними КП «Святошинське лісопаркове господарство», зазначена земельна ділянка відноситься до земель лісогосподарського призначення та будь-яких погоджень на вилучення земель із свого користування підприємство не надавало. Спірну земельну ділянку в приватну власність відповідачці було передано без її вилучення з користування КП «Святошинське лісопаркове господарство», на підставі відповідного рішення органу державної влади чи органу місцевого самоврядування, прийнятого в межах його компетенції. Також зазначає, що Коцюбинською селищною радою Київської області не дотримано вимог щодо порядку зміни цільового призначення землі. Земельну ділянку лісового фонду спірним рішенням Коцюбинської селищної ради передано у приватну власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що призведе до знищення лісових ресурсів. Крім того позивач зауважує, що у порушення вимог ст. 9 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації», якою передбачено обов'язковість проведення вказаної експертизи проектів землеустрою щодо відведення земель лісогосподарського призначення, проект землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки ОСОБА_1 державну експертизу не проходив. За таких обставин, Прокурор м. Ірпеня Київської області просив визнати недійсним рішення Коцюбинської селищної ради Київської області від 25.12.2008 року №2237/25-5 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення та передачу у приватну власність земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1», визнати недійсним державний акт серії ЯЖ НОМЕР_1 на право власності на земельну ділянку площею 0,0800 га., кадастровий номер земельної ділянки 3210946200:01:041:0067, цільове призначення - для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 виданий на ім'я ОСОБА_1, визнати право власності держави на земельну ділянку.

Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 05.04.2013 року позов задоволено частково. Визнано недійсним рішення Коцюбинської селищної ради Київської області від 25.12.2008 року № 2237/25-5 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення та передачу у приватну власність земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1. Визнано недійсним державний акт серії ЯЖ НОМЕР_1 на право власності на земельну ділянку площею 0,0800 га., кадастровий номер 3210946200:01:041:0067, виданий на ім'я ОСОБА_1 Стягнуто з відповідачів на користь держави судовий збір в розмірі 114,70 грн. В іншій частині в задоволені позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з вище зазначеним рішенням, Коцюбинська селищна рада Київської області оскаржила його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі просила, рішення Ірпінського міського суду Київської області від 05.04.2013 року скасувати та ухвалити по справі нове рішення, яким, відмовити Прокурору м. Ірпеня Київської області в задоволенні позову. Зазначила, що рішення суду першої інстанції є не законне.

Апеляційна скарга Коцюбинської селищної ради Київської області не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і бгрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Судом встановлено, що рішенням Коцюбинської селищної ради Київської області від 25.12.2008 року №2237/25-5 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення та передачу у приватну власність земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1» ОСОБА_1 було затверджено проект землеустрою щодо відведення та передачі у приватну власність земельної ділянки площею 0,0800 га.

На підставі зазначеного рішення, ОСОБА_1 видано державний акт серії ЯЖ НОМЕР_1 на право власності на земельну ділянку площею 0,0800 га., кадастровий номер земельної ділянки 3210946200:01:041:0067, цільове призначення - для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1

Також судом встановлено, що згідно листа Відділу Держкомзему у м. Ірпінь Київської області від 18.01.2013 року №01-02/44-1, наявного в матеріалах справи, державна статистична звітність (форми 6-зем) по смт. Коцюбинське в період з 01.01.2008 року по 31.12.2008 року не велася, землі запасу по смт. Коцюбинське, Київської області в період з 01.01.2008 року по 31.12.2008 року не обліковувалися. Відомості щодо встановлення та зміни меж Коцюбинської селищної ради Київської області у Відділі Держкомзему у м. Ірпінь Київської області відсутні. Зазначені обставини, також підтверджуються актом службового розслідування стосовно діяльності колишнього начальника відділу Держкомзему у м. Ірпінь Київської області ОСОБА_2, Державного комітету України із земельних ресурсів від 27.04.2011 року.

Відповідно до висновку №9544/137 від 15.12.2008 року Державного управління охорони навколишнього середовища в Київській області про погодження матеріалів проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність відповідачки було надано позитивний висновок за умови здійснення переведення земельної ділянки в категорію - землі житлової та громадської забудови, внесення відповідного коригування до Генерального плану смт. Коцюбинське Київської області та розробки містобудівного обгрунтування. Однак, як вбачається з проекту землеустрою, наявного в матеріалах справи, вказані умови висновку виконані не були.

Статтею 14 Конституції України та ст. 1 ЗК України визначено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Згідно ч. 1 ст. 173 ЗК України межа району, села, селища, міста, району у місті - це умовна замкнена лінія на поверхні землі, що відокремлює територію району, села, селища, міста, району у місті від інших територій.

Статтею 25 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Відповідно до п. «б» ч. 1 ст. 12 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

Частинами 1 та 2 ст. 116 ЗК України передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Згідно ч. 1 ст. 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Відповідно до ст. 21 Закону України «Про основи містобудування» визначення територій для містобудівних потреб здійснюється відповідно до затвердженої містобудівної

документації з урахуванням планів земельно-господарського устрою.

Статтею 12 Закону України «Про планування і забудову територій» передбачено, що сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи в межах повноважень, визначених законом, відповідно до генеральних планів населених пунктів, в тому числі, вирішують

питання вибору, вилучення (викупу), надання у власність чи в користування земельних ділянок.

Згідно п. 12 Перехідних положень ЗК України до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзацах другому та четвертому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради з урахуванням вимог абзацу третього цього пункту, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади

Як вбачається з матеріалів цивільної справи, представником Коцюбинської селищної ради Київської області не заперечувався той факт, що будь-які графічні дані, які б підтверджували межі селища Коцюбинське, відповідно до Указу Президії Верховної Ради УРСР від 11.02.1941 року, не збереглися і по даний час, рішення щодо встановлення чи зміни меж селища Коцюбинське компетентними органами не приймалось, проект відведення меж не розроблявся і не затверджувався.

Вказані обставини підтверджуються постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.12.2011 року у справі за позовом Київської міської ради до Державного управління навколишнього природного середовища в м. Києві, Київського обласного управління лісового та мисливського господарства, Ірпінської міської ради Київської області, Коцюбинської селищної ради Київської області, за участю прокуратури м. Києва, треті особи: Державне агентство земельних ресурсів України, КП «Святошинське лісопаркове господарство», КП КОР «Обласний лісгосп», Київська обласна державна адміністрація, Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Київській області, Державне агентство лісових ресурсів України про визнання бездіяльності протиправною, рішень не чинними та їх скасування, зобов'язання вчинити певні дії, яка, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 09.10.2012 року залишена в силі.

Зазначеними вище рішеннями судів також було встановлено, що крім Указу Президії Верховної Ради УРСР від 11.02.1941 року, яким зі складу Білицької селищної ради виключено населений пункт Березовець, перейменовано смт. Березовець в смт. імені Коцюбинського і включено до складу селища імені Коцюбинського залізничну станцію Біличі, та Указу Президії Верховної Ради УРСР від 30.12.1962 року, яким, селище Коцюбинське було підпорядковано Ірпінській міській раді Київської області і разом з нею підпорядковано безпосередньо Київській обласній раді.

Указом Президій Верховної Ради УРСР від 04.01.1945 року смт. імені Коцюбинського перейменовано в селище Коцюбинське. Інших рішень, щодо адміністративно-територіального устрою селища Коцюбинське не видавалось, проекти рішень про встановлення меж м. Києва та меж селища Коцюбинське не затверджувались, з моменту набрання чинності ЗК України по даний час, проект встановлення меж селища Коцюбинське, відповідно до вимог чинного законодавства України та ЗК України, Київською обласною радою не затверджувався.

Також, вказаним рішенням суду встановлено, Коцюбинська селищна рада Київської області при прийнятті рішень, щодо відведення земельних ділянок у власність керувалася матеріалами техніко-екномічного обґрунтування та перспективним планом розвитку селища Коцюбинське, Київської області, затверджених рішенням «Про перспективний план розвитку смт. Коцюбинське» №689/22-5 від 25.09.2008 року.

Постановою Ірпінського міського суду Київської області від 23.11.2009 року у справі за позовом Прокуратури м. Ірпеня Київської області в інтересах держави в особі Київської обласної ради, Київської обласної державної адміністрації до Коцюбинської селищної ради Київської області, треті особи: відділ Держкомзему в м. Ірпінь Київської області, виконком Ірпінської міської ради Київської області про визнання незаконним та скасування п. 3 рішення Коцюбинської селищної ради Київської області №689/22-5 від 25.09.2008 року та рішення №711/23-5 від 28.10.2008 року, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 29.11.2011 року встановлено, що рішенням Коцюбинської селищної ради Київської області №689/22-5 «Про перспективний план розвитку селища Коцюбинське» та рішенням №711/22-5 «Про передачу деревної рослинності віднесену до категорії зелених насаджень в межах селища Коцюбинське» не встановлювались межі селища Коцюбинське, а фактично, Коцюбинська селищна рада Київської області виконувала вимоги ст. 173 ЗК України щодо реалізації процедури встановлення меж селища. На момент ухвалення вищевказаних рішень, Генерального плану селища Коцюбинське не існувало, його межі не були чітко визначеними, а його статус був сформований на підставі Указу Президії Верховної Ради УРСР від 11.02.1941 року.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те, що у Коцюбинської селищної ради Київської області при винесенні вищевказаних рішень були відсутні підстави вирішувати питання належності до її території будь-яких земель у певно визначених межах. При цьому, наявність у пропозиціях перспективного розвитку селища Коцюбинське, наданих на погодження селищної ради, схем розвитку селища, не звільняло органи, які виготовляють та погоджують Генеральний план селища діяти у межах закону.

В ч 3 ст. 61 ЦПК України вказано, що обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини.

Тому, колегія суддів погоджується з висновком Ірпінського міського суду Київської області про те, що на момент прийняття спірного рішення Коцюбинською селищною радою Київської області від 25.12.2008 року №2237/25-5 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення та передачу у приватну власність земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1» ОСОБА_1, межі селища Коюбинське, Київської області у передбаченому законом порядку не були визначені та встановлені.

В постанові Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.12.2011 року, яка залишена без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 09.10.2012 року зазначається, що Коцюбинська селищна рада Київської області приймаючи оскаржувані рішення, діяла відповідно до встановленого на момент їх прийняття порядку. Тобто, всі зазначенні рішення приймалися за результатами позитивних висновків органів виконавчої влади з питань земельних ресурсів, органів містобудування і архітектури та охорони культурної спадщини, природоохоронних і санітарно-епідеміологічних органів, тому, Коцюбинська селищна рада Київської області не мала правових підстав відмовити у наданні земельних ділянок у власність, так як при прийнятті рішень керувалася діючим законодавством на момент винесення таких рішень та передбаченої вимогами ст. ст. 116, 118 ЗК України процедури безоплатної передачі у приватну власність земельних ділянок, але при цьому не надала належної оцінки обставинам місця розташування спірних земель в межах чи за межами селища у відповідності прийнятих рішень до п. 12 Перехідних положень ЗК України.

Враховуючи викладені обставини, колегія суддів підтримує висновок суду першої інстанції про те, що довідка №5385 від 28.11.2008 року Відділу земельних ресурсів у м. Ірпінь Київської області про правовий статус спірної земельної ділянки, яка міститься у проекті відводу земельної ділянки ОСОБА_3 не є належним доказом знаходження даної земельної ділянки в межах селища Коцюбинське, Київської області, так як спростовується вищевказаними доказами.

Згідно ст. 39 ЗК України використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до Генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм, державних стандартів і норм.

При прийнятті спірного рішення, будь-яка містобудівна документація, визначена Законом України «Про планування і забудову територій» в смт. Коцюбинське, Київської області була відсутня, а Перспективний план розвитку селища, на який посилався в судовому засіданні представник Коцюбинської селищної ради Київської області та техніко-економічне обґрунтування є видом землевпорядної документації і згідно вимог зазначено Закону не є містобудівною документацією, яка могла б бути підставою для прийняття спірного рішення щодо відведення земельної ділянки для містобудівних потреб. Тому, Крцюбинською селищною радою Київської області, при прийнятті оспорюваного позивачем рішення, було порушено норми чинного законодавства України на момент прийняття такого рішення.

При вирішенні даного спору, Ірпінський міський суд Київської області на законних підставах не прийняв до уваги рішення Коцюбинської селищної ради Київської області №170 від 06.11.2009 року «Про інвентаризацію меж», №75 від 29.04.2010 року», «Про погодження проекту формування і встановлення меж Коцюбинської селищної ради Київської області та межі смт. Коцюбинське, Київської області», №153 від 15.09.2010 року «Про затвердження Генерального плану смт. Коцюбинське, Київської області» так як обставини, які ними підтверджуються, не існували на момент прийняття спірного рішення, а тому не мають доказового значення по справі.

На підставі викладеного, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про задоволення позовних вимог позивача в частині визнання недійсним рішення Коцюбинської селищноїх ради Київської області №2237/25-5 від 25.12.2008 року «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення та передачу у приватну власність земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1», а також, з врахуванням визнання недійсним вказаного рішення склищної ради та у відповідності до вимог ч. 1 ст. 155 ЗК України на законних підставах визнав недійним Державний акт серії ЯЖ НОМЕР_1 на право приватної власності на земельну ділянку площею 0,0800 га., кадастровий номер 3210946200:01:041:0067, цільове призначення - для будінивництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, яка знаходиться по АДРЕСА_1 виданий на ім»я ОСОБА_1 та відмовив у задоволенні позовних вимог Прокурору м. Ірпення Київської області в частині визнання права власності держави на спірну земельну ділянку в зв»язку з їх не відповідністю вимогам чинного законодавства.

Посилання в апеляційній скарзі представника Коцюбинської селищної ради Київської області на відсутність порушень територіальних повноважень Коцюбинської селищної ради Київської області при прийнятті оспорюваного Прокурорм м. Ірпеня Київської області рішення селищної ради та на те, що позивачем пропущено строк позовної давності звернення до суду з даним позовом, про застосування якого Коцюбинською селищною радою Київської області було заявлено у суді першої інстанції є безпідставними, так як спростовуються доказами, які є в справі.

Так як Ірпінський міський суд Київської області розглядаючи спір повно та всебічно дослідив і оцінив обставини справи, налдані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, порушень норм процессуального законодавства при розгляді справи не допустив, тому, апеляційну скаргу Коцюбинської селищної ради Київської області необхідно відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 307 , 308 , 313 , 314, 315, 317, 319 ЦПК України , колегія суддів, -

У х в а л и л а :

Апеляційну скаргу Коцюбинської селищної ради Київської області відхилити.

Рішення Ірпінського міського суду Київської області від 05 квітня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: