Постанова

від 29.07.2013 по справі 901/1580/13

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2013 року Справа № 901/1580/13

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Рибіної С.А.,

суддів Гоголя Ю.М.,

Дмитрієва В.Є.,

за участю представників сторін:

позивача - Пучков А.О., представник, довіреність № 783 від 12.12.2012;

- Надточаєв Д.М., представник, довіреність № 871 від 26.07.2013;

відповідача - Дочірнє підприємство "Птахогосподарство "Южная-Холдінг" Агропромислового сільськогосподарського Товариства з обмеженою відповідальністю "Южная-Холдінг",

розглянувши апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Птахогосподарство "Южная-Холдінг" Агропромислового сільськогосподарського Товариства з обмеженою відповідальністю "Южная-Холдінг" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Дворний І.І. ) від 25 червня 2013 року у справі №901/1580/13

за позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Кримгаз" (вул. Училищна, 42а, Сімферополь, 95001)

до Дочірнього підприємства "Птахогосподарство "Южная-Холдінг" Агропромислового сільськогосподарського Товариства з обмеженою відповідальністю "Южная-Холдінг" (вул. Шкільна, 9, Перове, Сімферопольський район, 97560)

про стягнення 60161,84 грн.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Кримгаз" звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим із позовною заявою до Дочірнього підприємства "Птахогосподарство "Южная-Холдінг" Агропромислового сільськогосподарського Товариства з обмеженою відповідальністю "Южная-Холдінг" про стягнення 60161,84 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що відповідач порушив умови договору транспортування природного газу № 1222-тр від 29.03.2012 в частині повної та своєчасної оплати за поставлений природний газ, у зв'язку з чим за ним виникла заборгованість. За несвоєчасне виконання грошового зобов'язання позивач також нарахував штрафні санкції.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Дворний І.І. ) від 25 червня 2013 року у справі №901/1580/13 позовна заява Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Кримгаз" до Дочірнього підприємства "Птахогосподарство "Южная-Холдінг" Агропромислового сільськогосподарського Товариства з обмеженою відповідальністю "Южная-Холдінг" про стягнення 60161,84 грн. задоволена.

Приймаючи таке рішення, господарський суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем неналежним чином виконувався договір транспортування природного газу № 1222-тр від 29.03.2012 в частині своєчасної оплати за поставлений природний газ.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Дочірнє підприємство "Птахогосподарство "Южная-Холдінг" Агропромислового сільськогосподарського Товариства з обмеженою відповідальністю "Южная-Холдінг" звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати зазначене рішення суду та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Підставою для скасування зазначеного судового акту заявник апеляційної скарги вважає порушення судом норм процесуального права, неповне з`ясування судом першої інстанції усіх обставин справи, що призвело до помилкових висновків та невірного застосування норм матеріального права.

Свої доводи заявник апеляційної скарги обґрунтовує тим, що господарським судом першої інстанції не було враховано, що акти наданих послуг з транспортування природного газу газорозподільними мережами за грудень-листопад 2012 року підписаны особою, яка не має на це повноважень. Крім того, відповідач зазначає, що ним з січня 2013 року не ведеться господарська діяльність, виробництво зупинено у зв`язку з відсутністю попиту, а тому, на його думку, відсутні підстави для стягнення штрафних санкцій.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 15 липня 2013 року апеляційна скарга Дочірнього підприємства "Птахогосподарство "Южная-Холдінг" Агропромислового сільськогосподарського Товариства з обмеженою відповідальністю "Южная-Холдінг" прийнята до провадження колегією у складі: головуючого судді Рибіної С.А., суддів Гоголя Ю.М., Дмитрієва В.Є. та призначена до розгляду.

Представники позивача проти доводів апеляційної скарги заперечують, вважають рішення суду першої інстанції законним та обгрунтованим. Надали письмовий відзив на апеляційну скаргу.

У судове засідання відповідач явку уповноваженого представника не забезпечив, про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлений відповідно до приписів чинного законодавства. До початку судового засідання надав суду клопотання про відкладення розгляду апеляційної скарги у зв`язку із відрядженням.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відкладення розгляду справи є правом суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Зазначена правова позиція висловлена у постанові Вищого господарського суду України від 03.06.2009 №2-7/10608-2008.

Клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи судовою колегією розглянуто та визнано таким, що не підлягає задоволенню, оскільки ним не доведено наявність обставин, які встановлені статтею 77 Господарського процесуального кодексу України, що перешкоджає вирішенню спору в даному судовому засіданні.

Оскільки явка учасників процесу обов'язковою не визнавалась, матеріали справи достатньо характеризують спірні правовідносини, судова колегія вважає, що підстави для відкладення розгляду апеляційної скарги відсутні.

На підставі вищевикладеного, судова колегія визнала можливим розглянути апеляційну скаргу у відсутності відповідача, за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши справу повторно в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.

29 березня 2012 року між Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Кримгаз" (газорозподільна організація) та Дочірнім підприємством "Птахогосподарство "Южная-Холдінг" Агропромислового сільськогосподарського Товариства з обмеженою відповідальністю "Южная-Холдінг" (споживач) укладений договір №1222-тр на транспортування природного газу (далі - Договір), відповідно до умов якого газорозподільна організація зобов'язується транспортувати природний газ, який постачається Приватним підприємством "Газпостач", по своїм газовим мережам до комерційного вузла обліку газу споживача, зазначеним в реєстраційній карті споживача у 2012 році в об'ємі до 1910,000 тис. куб.м. рівномірно погодинно на протязі доби, а споживач зобов'язується прийняти газ та оплатити транспортні послуги в обсягах передбачених умовами даного договору (311,88 грн. з ПДВ за 1000,0 куб.м. з врахуванням Додаткової угоди від 16 травня 2012 року), (а.с. 7-13).

Пунктом 2.2 Договору сторони погодили оформлення двостороннього акту про кількість транспортованого природного газу за місяць, який є підставою для остаточних розрахунків між сторонами.

Сторони погодили подекадну передплату за транспортні послуги (п. 3.1 Договору).

Кількість газу, що транспортується споживачу у відповідності до пункту 3.1 Договору визначається по даним комерційного вузла обліку газу.

Позивачем взяті на себе зобов'язання за Договором виконувались належним чином, про що свідчать долучені до матеріалів справи акти наданих послуг з траспортування природного газу газорозподільними мережами протягом листопада-грудня 2012 року на загальну суму 57208,77 грн. (а.с.15-16).

Проте відповідач зобов'язання щодо оплати за поставлений природний газ своєчасно не виконав, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість.

Дані обставини стали підставою для звернення позивача з позовом про стягнення заборгованості та нарахованих на неї штрафних санкцій за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань.

Суд першої інстанції позовні вимоги задовольнив повністю.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального права, дотримання ним норм процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції у зв`язку з наступним.

Згідно статті 509 Цивільного кодексу України та статті 173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до частини першої статті 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та статтею 174 Господарського кодексу України, зокрема, з договорів та інших правочинів (угод); з інших юридичних фактів, а також безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Правовідносини між сторонами виникли на підставі договору транспортування природного газу №1222-тр від 29 березня 2012 року.

Статтею 655 Цивільного кодексу України унормовано, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до положень статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Виконання позивачем зобов`язання за Договором підтверджується належними в розумінні статті 34 Господарського процесуального кодексу України доказами (акти наданих послуг з траспортування природного газу газорозподільними мережами).

Факт неналежного виконання відповідачем зобов`язань з оплати поставленого природного газу встановлений судом, відповідачем не спростовується та підтверджується матеріалами справи.

Порядок розрахунків за отриманий природний газ встановлений п. 3.1 Договору №1222-тр від 29.03.2012, невиконання відповідачем цього порядку є підставою для стягнення основного боргу в розмірі 57208,77 грн.

Частиною першою статті 199 Господарського кодексу України передбачено, що виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов'язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Види забезпечення виконання зобов'язань є спеціальними заходами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобов'язання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобов'язань будь-яким з видів, передбачених статтею 546 Цивільного кодексу України, також створює зобов'язувальні правовідносини між кредитором та боржником.

Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина перша статті 230 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Згідно частини четвертої статті 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача пені у розмірі 2363,69 грн., судова колегія зазначає, що санкція у вигляді пені передбачена умовами укладеного між сторонами Договору (п.6.1) і її розмір відповідає розміру, встановленому діючим законодавством. Судова колегія вважає, що позовна вимога про стягнення з відповідача суми пені в заявленому позивачем розмірі правомірно задоволена судом першої інстанції. Розрахунок перевірений судовою колегією та є вірним.

З огляду на положення частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України судова колегія визнає, що позивач має право на стягнення 3% річних та індексу інфляції. Розрахунок господарського суду перевірений судовою колегією та є вірним, тому задоволення позовних вимог в розмірі 472,74 грн. 3 % річних та 116,64 грн. інфляційних втрат визнано судовою колегією правильним.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, судова колегія зазначає, що вони не підлягають врахуванню з наступних підстав.

Не може бути прийнятий судом довід відповідача стосовно того, що акти наданих послуг з траспортування природного газу газорозподільними мережами за листопад-грудень 2012 року підписані особами, які не мали на це повноважень та не є доказом отримання природного газу, виходячи з наступного.

Отримання газу відповідачем є конклюдентною дією, як породжує обов`язок її оплати.

Орієнтовний обсяг про транспортованого природного газу визначений у п.1.1 Договору. При цьому сторони домовились, що при зміні об`ємів поставки газу споживач зобов`язаний письмово інформувати в трьох денний строк газорозподільну організацію. Споживач також зобов`язаний прийняти і оплатити транспортні послуги в об`ємах, передбачених п.1.1 Договору.

Споживач (відповідач по справі) не повідомляв позивача письмово про зменшення обсягу газу, відтак, у відповідності до п.2.2 Договору повинен був не пізніше 2-го числа місяця, після звітного, підписати з позивачем двосторонній акт.

Оскільки а ні протягом грудня 2012 року, а ні протягом січня 2013 року будь-які заяви щодо неотримання або отримання протягом листопада-грудня 2012 року газу в меншому, ніж зазначено в актах, обсязі, відповідачем не заявлялись, судова колегія робить висновок, що відповідач був обізнаний про транспортування позивачем природного газу на виконання умов Договору та погодився із розміром протранспортованого газу.

Підписання вказаних актів особами, які не мали на це повноважень, не підтверджено належними доказами в розумінні статті 34 Господарського процесуального кодексу України та не може бути підставою для визнання господарської операції такою, що не відбулася. Крім того, акти, окрім підписів певних осіб відповідача, містить ще й печатку відповідача.

Оскільки норми чинного законодавства встановлюють обов`язковість засвідчення печаткою підпису особи, яка уповноважена підприємством на здійснення цих дій, судова колегія вважає, що особи, які підписали від імені відповідача акти за листопад-грудень 2012 року мають повноваження на здійснення цих дій.

Доказів того, що природний газ, несплата вартості якого є предметом даного спору, не поставлявся позивачем, відповідач не має та не спростовує сам факт отримання ним природного газу.

Щодо доводу про неправомірність нарахування штрафних санкцій у зв`язку з зупиненням діяльності відповідача, він є неспроможнім, виходячи з наступного.

Статтею 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідальність за порушення умов Договору передбачена самим Договором без будь-яких додаткових умов та обмежень (відсутністю прибутку та попиту на продукцію підприємства) ніж передбачених законодавством.

Інші доводи, викладені в апеляційній скарзі, відхиляються судовою колегією, оскільки не підтверджені матеріалами справи та належними доказами в розумінні статті 34 Господарського процесуального кодексу України, зводяться до довільного тлумачення скаржником норм законодавства та не спростовують законних і обґрунтованих висновків господарського суду першої інстанції.

На підставі вищевикладеного, судова колегія дійшла висновку, що місцевим господарським судом правильно встановлені та досліджені всі обставини справи, права та обов'язки сторін, рішення винесено з дотриманням норм матеріального та процесуального права України. Таким чином, оскаржуване рішення господарського суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, підстави для його скасування відсутні, апеляційна скарга Дочірнього підприємства "Птахогосподарство "Южная-Холдінг" Агропромислового сільськогосподарського Товариства з обмеженою відповідальністю "Южная-Холдінг" задоволенню не підлягає.

Керуючись статтею 101, пунктом 1 частини першої статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Птахогосподарство "Южная-Холдінг" Агропромислового сільськогосподарського Товариства з обмеженою відповідальністю "Южна-Холдінг" залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 25 червня 2013 року у справі №901/1580/13 залишити без змін.

Головуючий суддя С.А. Рибіна

Судді Ю.М. Гоголь

В.Є. Дмитрієв

Розсилка:

1. Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Кримгаз" (вул. Училищна, 42а, Сімферополь, 95001).

2. Дочірнє підприємство "Птахогосподарство "Южная-Холдінг" Агропромислового сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Южная-Холдінг" (вул. Шкільна, 9, Перове, Сімферопольський район, 97560).