Постанова

від 23.07.2013 по справі 814/2430/13-а

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Миколаївський окружний адміністративний суд   вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54001   П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И м. Миколаїв           23.07.2013 р.                                                                                Справа № 814/2430/13-а Миколаївський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів - Головуючого судді Малих О.В., суддів: Лісовської Н.В., Мороза А.О. розглянувши в порядку письмового провадження справу за за адміністративним позовом Приватного підприємства «Виробничо-комерційної фірми «Сіріус-Прайм» (вул. Велика Морська, 15/2, м. Миколаїв, 54015) до відповідачів: 1. Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби (вул. Потьомкінська, 24/2, м. Миколаїв, 54030) 2. Міністерство доходів і зборів України (Львовська площа, 8, м. Київ-53, 04655) про визнання протравними дій, визнання податкових накладних від 22.11.2012 №75, від 25.11.2012 № 77, від 26.11.2012 № 78, від 13.04.2013 № 1 такими, як зареєстровані, в с т а н о в и в: Приватне підприємство «Виробничо-комерційної фірми «Сіріус-Прайм» (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби та Міністерства доходів і зборів України (далі - відповідачі) з позовними вимогами про: - визнання неправомірними дій Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби стосовно відмови у реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних; - визнання податкових накладних № 75 від 22.11.2012 року, № 77 від 25.11.2012 року, № 78 від 26.11.2012 року, №1 від 13.04.2013 року такими як зареєстровані. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач допустився протиправної бездіяльності щодо нереєстрації виписаних ПП «Виробничо-комерційної фірми «Сіріус-Прайм» податкових накладних. Як зазначає позивач, на підтвердження факту свого місцезнаходження за листопад 2012 року та квітень 2013 року він постійно надавав форму № 6 (реєстраційній картці про підтвердження відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних  осіб та фізичних осіб – підприємців) до Виконавчого комітету Миколаївської міської ради та з його відповідною відміткою – відповідачу. Крім того, між позивачем і відповідачем відбувалося постійне листування з цього приводу у відповіді яких відповідач зазначав причину не реєстрації «невідповідність вказаного місцезнаходження продавця з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб». Проте, з невідомих для позивача причин, податкові накладні так і не реєструвалися відповідачем. Відповідачі проти позову заперечували, надали суду заперечення у письмовій формі    та зазначили, що ДПС України отримано вищезазначені податкові накладні ПП фірма «Сіріус-Прайм» та за результатами автоматизованої обробки вказаних податкових накладних виявлені помилки місцезнаходження юридичної особи продавця товарів/послуг у документах. Квитанціями ДПС України повідомлено Позивача про відмову у реєстрації податкових накладних із зазначенням, що місцезнаходження юридичної особи продавця товарів/послуг у документах не відповідає інформації Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. Таким чином, причиною відмови у прийнятті податкових накладних до реєстрації є наявність помилок, встановлених з урахуванням положень ст. 201 ПК України та постанови КМ України від 29.12.10 №1246 «Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних». Таким чином, при заповненні графи «місцезнаходження (податкова адреса) платника» слід зазначити податкову адресу, яка є достовірною та відповідає даним ЄДР та фактичному місцезнаходженню. Представники сторін надали клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження. У відповідності до ч. 4 ст. 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання  заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з таких підстав. Як встановлено судом, Приватне підприємство «Виробничо-комерційної фірми «Сіріус-Прайм» зареєстровано як юридична особа і відповідно до Свідоцтва № 200121555 є платником податку на додану вартість. Позивач перебуває на податкову обліку в державній податковій інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївскої області Державної податкової служби. З матеріалів адміністративної справи вбачається, що в період листопада 2012 року та  квітня 2013 року позивачем, з метою підтвердження сум податку на додану вартість, що були сплачені його контрагентами - покупцями товарів (робіт, послуг), виписувались податкові накладні № 75 від 22.11.2012 року, № 77 від 25.11.2012 року, № 78 від 26.11.2012 року та № 1 від 13.04.2013 року. Позивачем на виконання вимог пункту 201.10 статті 201 і пункту 11 підрозділу 2  розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України  надіслано Державній податковій службі України дані податкові накладні в електронній формі з метою їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Податкові документи були доставлені до Державної податкової служби України засобами телекомунікаційного зв'язку на Центральний шлюз прийому звітності Державної податкової служби України. Проте, податкова накладна до реєстрації Державною податковою службою Україні прийняті не були, про що позивачу надіслано засобами телекомунікаційного зв'язку відповідні квитанції. Як зазначено у квитанції виявлено помилку, а саме, «місцезнаходження юридичної особи продавця товарів/послуг, вказане у документі не відповідає інформації Єдиного державного реєстру юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців». Відповідно до  Указу Президента України від 24.12.2012 № 726/2012 «Про деякі заходи з оптимізації системи центральних органів виконавчої влади»  утворено Міністерство доходів і зборів України, шляхом реорганізації Державної митної служби України і Державної податкової служби України. Вважаючи, що відповідач не зареєструвавши виписані підприємством податкові накладні в Єдиному державному реєстру податкових накладних вчинив протиправну бездіяльність, позивач звернувся до суду. Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного. В силу приписів пункту 201.8 статті  201  розділу  V Податкового кодексу України  право на нарахування податку на додану вартість і складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому  статтею 183 цього Кодексу. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (абзац 1 пункту 201.10 статті  201  розділу  V Податкового кодексу України). Згідно з приписами пункту 201.1  статті    201 цього Кодексу платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим. Відповідно до пункту 201.10  статті 201 Податкового кодексу України    податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції. Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті  201  та/або пунктом 192.1 статті  192  цього  Кодексу, протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин. Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання. Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції (абзаци 3 та 4 пункту 201.10  статті 201 Податкового кодексу України). Механізм внесення до Єдиного реєстру податкових накладних відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, визначено Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого  постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246. Відповідно до пунктів 2 та 3 зазначеного Порядку, внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування, до Єдиного реєстру податкових накладних (далі - реєстрація) здійснюється шляхом подання протягом операційного дня зазначених документів в електронній формі Державній податковій службі з використанням електронного цифрового підпису та внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру податкових накладних. Якщо продавець складає розрахунок коригування до податкової накладної, що підлягає реєстрації, до Єдиного реєстру податкових накладних в обов'язковому порядку вносяться також відомості, що містяться у такому розрахунку. Після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі до Державної податкової служби здійснюється їх розшифрування, перевіряється електронний цифровий підпис, визначається відповідність електронного документа формату (стандарту), затвердженому Державною податковою службою, та проводиться їх реєстрація (пункт 7 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого  постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246). Згідно з приписами пункту 9 Порядку, причиною відмови у прийнятті податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації є: 1) наявність помилок; 2) відсутність в Єдиному реєстрі податкових накладних відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; 3) факт реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами. Квитанція, на яку накладається електронний цифровий підпис Державної податкової служби, підлягає шифруванню та надсилається протягом операційного дня продавцеві засобами телекомунікаційного зв'язку. Таким чином, чинним законодавством передбачено вичерпний перелік підстав для не реєстрації податкових накладних в Єдиному державному реєстрі податкових накладних. Відповідачі в запереченнях зазначили, що підставою неприйняття до реєстрації податкової накладної ПП «Виробничо-комерційної фірми «Сіріус-Прайм» за листопад 2012 року та квітень 2013 року в Єдиному держаному реєстрі податкових накладних є помилка - місцезнаходження юридичної особи продавця товарів/послуг, вказане у документі, не відповідає інформації Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. При цьому, відповідачі у запереченнях на позовну заяву не пояснили суду в чому саме полягає дана невідповідність. У свою чергу, суд звертає увагу, що відповідно до наявної в матеріалах справи копії Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців станом на 14.02.2013р., Довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України Серія АА № 725374, місцезнаходженням ПП «Виробничо-комерційної фірми «Сіріус-Прайм» є: 54015, місто Миколаїв, Центральний район, вул. Велика Морська, будинок 15/2. Відтак, висновки відповідачів, покладені в основу нереєстрації виписаних позивачем податкових накладних, суд вважає безпідставними і такими, що не ґрунтуються на приписах чинного законодавства, що свідчить про бездіяльність відповідача і необхідність зобов`язання Міністерства доходів і зборів України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, виписані позивачем податкові  накладні № 75 від 22.11.2012 року, № 77 від 25.11.2012 року, № 78 від 26.11.2012 року та № 1 від 13.04.2013 року. Відповідно до частини першої  статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України  якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). З огляду на вказане на користь позивача підлягає стягненню сплачений ним судовий збір у розмірі 34,41 грн. На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 94, 122, 183-3 КАС України, суд - ПОСТАНОВИВ: 1. Позов задовольнити в повному обсязі. 2. Визнати неправомірними дії Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області стосовно відмови у реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних. 3. Визнати податкові накладні №75 від 22.11.2012р.; № 77 від 25.11.2012 р.; № 78  від  26.11.2012 р.; № 1 від 13.04.2013 р. такими як зареєстровані. 4. Повернути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «Виробничо-комерційної фірми «Сіріус-Прайм» (код ЄДРПОУ 37757909) судовий збір в сумі 34,41 грн. (тридцять чотири гривні 41 коп.), сплачений відповідно до квитанції № 104 від 24.05.2013 року). Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження. Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України. Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду. Апеляційна скарга, подана після закінчення встановлених строків залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку. Головуючий суддя                                                                   О.В. Малих Суддя                                                                                        А.О. Мороз           Суддя                                                                                        Н.В. Лісовська