Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Харків
30 липня 2013 р. № 820/4451/13-а
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді - Панова М.М.,
за участю:
секретаря судового засідання - Каряки С.Г.,
представників сторін:
позивача - Плескач І.С
відповідача - Буряківського О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом
Приватного акціонерного товариства "Харківхарчпром" до Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач, Приватне акціонерне товариство "Харківхарчпром", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, в якому просить суд скасувати податкове повідомлення - рішення Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби від 20.05.2013 року № 00900382211 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість на 17 820,00 грн.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що висновки про вчинення ПрАТ «Харківхарчпром» правопорушення є помилковими, не доведеними належними доказами і спростовуються первинними документами бухгалтерського та податкового обліку підприємства, наполягає на правильності обчислення податкового кредиту з податку на додану вартість на суму 17 820,00 грн.
Відповідач, Західна міжрайонна державна податкова інспекція м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, в письмових запереченнях та представник відповідача в судових засіданнях проти позову заперечував з посиланням на матеріали перевірки та стверджував, що оскаржуване рішення винесене у відповідності до норм діючого законодавства, є таким, що відповідає фактичним обставинам справи та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
Представник позивача в судове засідання з'явився, позов просив задовольнити з підстав, зазначених у позовній заяві.
Представник відповідача в судове засідання з'явився, просив відмовити в задоволені позову з підстав, що зазначені в запереченнях на адміністративний позов та матеріалах перевірки.
Суд, вислухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані сторонами документи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, дійшов висновку виходячи з наступного.
ПрАТ «Харківхарчпром» зареєстровано у встановленому законом порядку, як юридична особа, набуло правового статусу суб'єкта господарювання - юридичної особи, знаходиться на обліку в Західній міжрайонній державній податковій інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби як платник податків, зборів (обов'язкових платежів).
В ході судового розгляду перелічені обставини були визнані сторонами, суд не має підстав для сумнівів у добровільності визнання цих обставин сторонами та їх достовірності, а тому ці обставини окремо перед судом не доказуються.
При розгляді справи судом встановлено, що фахівцями Західної МДПІ м. Харкова Харківської області ДПС на підставі наказу від 19.04.2013 року № 645, направлення № 740 від 19.04.2013 року згідно пп.78.1.1, п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України було проведено документальна позапланова виїзна перевірка ПрАТ "Харківхарчпром" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ПП «Райком» за квітень 2012 р. травень 2012 р.
За результатами перевірки складено акт від 26.04.2013 р. № 1512/221-07/25610018 про результати документальної позапланової виїзної перевірки ПрАТ "Харківхарчпром" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ПП «Райком» за квітень 2012 р. травень 2012р.
Перевіркою встановлено порушення ст..185, п.198.1. п 198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755- VI із змінами та доповненнями внаслідок чого встановлено завищено ряд.24 декларації (залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 22- рядок 23) у травні 2012 р. на суму 17820.0 грн. ; за рахунок завищення податкового кредиту за квітень 2012 року 8563,50 грн. за травень 2012 року 9256,50 грн. сформованого від ПП «Раіком» у якого встановлено відсутність об'єктів , які підпадають під визначення п.135.2 . ст.. 135. п.138.2, п.138, ст..185.187,188 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755- VI із змінами та доповненнями .
На підставі акту від 26.04.2013 р. № 1512/221-07/25610018 про результати документальної позапланової виїзної перевірки ПрАТ "Харківхарчпром" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ПП «Райком» за квітень 2012 р. травень 2012р. Західною МДПІ м. Харкова Харківської області ДПС було прийнято податкове повідомлення - рішення № 0000382211 від 20 травня 2013 року .
За матеріалами справи судом встановлено, що фактичною підставою для винесення спірного податкового повідомлення-рішення слугувало відображене в актах від 10.08.12 № 709/2202/36036555 та від 31.07.12 № 671/2204/36036555 про результати проведення зустрічної звірки ПП «Раіком» судження ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова про відсутність ознак реальності вчинення господарських операцій за 2011 рік, за період з лютого 2012 року по червень 2012 року, та судження суб'єкта владних повноважень, відображене в акті про неможливість проведення зустрічної звірки від 31.07.12 №666/2204/35860329, про те, що правочини, вчинені ПП «Рест-профі» з ПП «Раіком» у травні 2012 року не спричиняють реального настання правових наслідків - є нікчемними. А також висновки податкового органу про документальне не підтвердження факту поставки ТМЦ від ПП «Раіком» на адресу позивача.
Перевіряючи обґрунтованість мотивів, покладених суб'єктом владних повноважень в основу спірного податкового повідомлення-рішення, суд встановив, що між позивачем, ПрАТ «Харківхарчпром» (в якості покупця), та ПП «Раіком» (в якості постачальника) був укладений договір поставки № 7/10-04 від 10.04.12, предметом якого є поставка роликів некондиційних некаліброваних 32х52мм.
За умовами цього договору постачальник прийняв на себе зобов'язання поставити у відповідності до заявок ПрАТ «Харківхарчпром» некондиційні некалібровані 32х52мм, а саме відповідно до специфікацій № 1 від 10.04.12 та № 2 від 21.05.12 до договору поставки № 7/10-04 від 10.04.12 - ролики некондиційні некалібровані 32х52мм вагою 17,3 тон на суму 51 381,00 грн., у т.ч. ПДВ - 8 563,50 грн. та відповідно вагою 18,7 тон на загальну суму 55 539,00 грн., у т.ч. ПДВ - 9256,50 грн.
Зазначені господарські операції з придбання товару ПрАТ «Харківхарчпром» підтверджуються первинними документами: податковими накладними від 10.04.12 № 64 та від 21.05.12 № 198; видатковими накладними від 10.04.12 № РН - 100401 та від 21.05.12 № РН- 210501; рахунками-фактурами від 10.04.12 № 10/04-05 та від 21.05.12 № 21/05-71.
Оплата за отриманий товар за договором була проведена у безготівковій формі, що підтверджується платіжними дорученнями № 204 від 11.05.12 та № 240 від 30.05.12. Доказів повернення коштів до позивача, наявності у позивача та його контрагента спільного інтересу щодо їх отримання позивачем (що могло б мати місце в разі пов'язаності цих осіб), до матеріалів справи суб'єктом владних повноважень не подано. За правилами Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» операція по списанню коштів з банківських рахунків платника податку призводить до зміни стану та структури активів і зобов'язань такого платника. Отже, приєднані до справи документи про оплату товару визнаються судом належними та допустимими доказами реальності вчинених між позивачем та контрагентом позивача господарських операцій.
Оприбуткування товару здійснювалось ПрАТ «Харківхарчпром» на підставі вищезазначених первинних документів, в бухгалтерському обліку придбаний товар відображався на рахунку 281 «Товари на складі» та на рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками», що підтверджується оборотними - сальдовими відомостями за квітень та травень 2012 року.
Вирішуючи спір, суд бере до уваги, що вимоги до оформлення первинних документів визначені нормами Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», відповідно до ч.2 ст.9 якого первинні та зведені облікові документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Ці вимоги деталізовані приписами Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 №88, згідно з п.2.4 якого первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Оцінивши перелічені первинні документи за правилами ст. 86 КАС України, суд відмічає, що вони за своєю формою та змістом відповідають вимогам чинного законодавства, наявності недоліків (дефектів форми, змісту або походження), які б згідно з п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, ч.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку спричиняли втрату означеними документами юридичного статусу первинних документів судом не виявлено.
Правила обрахування розміру податкового кредиту з податку на додану вартість регламентовані п.198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, яким передбачено право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій зокрема з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Згідно з пп. 14.1.181 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Згідно п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Відповідно п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Приписами п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України забороняється включення до складу податкового кредиту сум податку, не підтверджених належним чином оформленими податковими накладними.
Норми п.201.1, п.201.4, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України встановлюють, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) податкову накладну в момент виникнення податкових зобов'язань продавця, яка є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Як вбачається з матеріалів справи, суми сформованого податкового кредиту підтверджені відповідними податковими накладними. В свою чергу, ці податкові накладні складені на підставі спірного договору та відповідають вимогам п.201.1 ст. 201 Податкового кодексу України.
Судом встановлено, що поставка товару за договором № 7/10-04 від 10.04.12 здійснювалась на складі ПП «Раіком» - м. Харків, вул. Лодзинська, 7. Наявність складу за вказаною адресою підтверджується залученим до справи договором оренди приміщення від 09.01.12 №18, укладеним між ПП «Раіком» та ТОВ «Різорса».
Доставка товару на адресу (склад) ПрАТ «Харківхарчпром» не проводилась, товар транспортувався зі складу ПП «Раіком» на адресу іншого суб'єкта господарювання - ТОВ «Євроцентр-Імпекс» (нерезидент, м. Бєлгород, РФ). Оскільки придбаний у ПП «Раіком» товар ПрАТ «Харківхарчпром» реалізувало ТОВ «Євроцентр-Імпекс». На підтвердження факту реалізації товару ТОВ «Євроцентр-Імпекс» до матеріалів справи приєднані: контракт №07-11-11-UA від 07.11.11, специфікації №6 від 11.04.12 та №7 від 21.05.12 до контракту № 07-11-11-UA від 07.11.11; ВМД № 807100000/2012/419558 та №807100000/2012/413133; рахунки-фактури №4 від 11.04.12 та №5 від 21.05.12; меморіальні валютні ордери № 48_1 від 07.05.12 та № 48_2 від 30.05.12; пакувальні листи №4 від 11.04.12 та №5 від 21.05.12; сертифікати про походження товару.
Факт транспортування товару підтверджується, міжнародними товарно-транспортними накладними (CMR) від 11.04.12 №001453 та від 21.05.12 №1223401, договором на перевезення вантажу автомобільним транспортом № АР/018 від 21.05.12; платіжним дорученням № 412 от 01.06.12 про оплату послуг по перевезенню за договором № АР/018 від 21.05.12, договором № ЕН-03/12 від 19.03.12 на транспортне - експедиційне обслуговування та організацію перевезень вантажів автомобільним транспортом у міжнародному та внутрішньому сполученні, заявкою на перевезення товару за договором № ЕН-03/12 від 19.03.12; платіжним дорученням № 219 від 16.05.12.
Судом не встановлено невідповідності даних первинних документів фактичним обставинам.
Також, судом встановлено, що постачальник товару, щодо якого відповідачем оспорюється право позивача на податковий кредит з ПДВ на момент здійснення господарських операцій був зареєстрований в установленому законом порядку, знаходився на обліку в податковому органі, мав статус платника ПДВ, свідоцтво платника ПДВ не було анульовано на момент укладання та виконання угоди, докази що спростовують ці обставини відповідачем до суду не надано.
В ході перевірки відповідачем не встановлено у позивача наміру отримати за договором №7/10-04 від 10.04.12 іншого результату, ніж придбання товару. Досліджуючи витребувані та приєднані до справи документи, суд відзначає, що матеріали справи не містять жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентом при укладанні і виконанні договору взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів суду відповідачем не надано, а судом при виконанні вимог ст. 11 КАС України не виявлено. При цьому, суд бере до уваги, що доказів, які б вказували на відсутність реальності господарської операції за цими договорами, за правилами ч. 2 ст.71 КАС України відповідач до суду не подав, а судом самостійно таких доказів не виявлено.
Відповідач ані в ході проведення перевірки, ані в ході судового розгляду не спростував твердження платника податків про використання отриманого товару у межах власної господарської діяльності, адже не надав до суду жодних фактичних даних, які б засвідчували відсутність у платника податків об'єктивної потреби на укладання спірного правочину, неспівпадання предмету спірного правочину з напрямом господарської діяльності ПрАТ «Харківхарчпром», фізичну відсутність придбаного товару за спірним правочином в дійсності.
Отже, вищенаведене свідчить про те, що позивач правомірно включив до податкового кредиту суми, які підтверджені первинними документами бухгалтерського та податкового обліку, у зв'язку з придбанням позивачем товарів, які в свою чергу були використані останнім в оподатковуваних операціях у межах господарській діяльності.
Таким чином формування податкового кредиту платником ПДВ здійснено згідно із ст.185, п.198.1, п.198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, та відповідно позивачем не завищено залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду, у травні 2012 року на суму 17 820,00 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
В ході розгляду справи, відповідач не довів правомірності та обґрунтованості мотивів винесення спірного податкового повідомлення-рішення.
При зазначених обставинах, суд вважає вимоги позивача правомірними та такими, що ґрунтуються на положеннях діючого законодавства, належним чином обґрунтовані, підтверджені дослідженими у судовому засіданні доказами, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 11, 71, 94,159, 160- 163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства "Харківхарчпром" до Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити в повному обсязі.
Скасувати податкове повідомлення - рішення Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби від 20.05.2013 року № 0000382211.
Стягнути з Державного бюджету України (отримувач:УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова, код 37999628, банк ГУДКСУ у Харківській області, МФО 851011, рахунок 31217206784011) на користь Приватного акціонерного товариства "Харківхарчпром" (адреса: 61052, м. Харків, вул. Коцарська, 24/26 Код ЄДРПОУ 25610018 ) 178,20 грн. витрат зі сплати судового збору.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня його проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАСУ, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови складено 05 серпня 2013 року.
Суддя Панов М.М.
Суд | Харківський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 30.07.2013 |
Оприлюднено | 06.08.2013 |
Номер документу | 32798116 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Харківський окружний адміністративний суд
Панов М.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні