Рішення

від 02.08.2013 по справі 243/5749/13-ц

СЛОВ'ЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

№243/5749/13-ц

№ 2/243/2255/2013

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

2 серпня 2013 року Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

в складі: головуючого - судді Чернишова Ю.В.,

при секретарі - Гречко О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву ОСОБА_1 до Спасо - Преображенської Православної парафії м. Донецька про визнання угоди недійсною,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Спасо - Преображенської Православної парафії м. Донецька про визнання угоди дарування земельної ділянки площею 0,1260 га, розташованої в АДРЕСА_1 укладений між позивачем та Спасо - Преображенськоюї Православною парафією м. Донецька, посвідчену 12.09.2000 року приватним нотаріусом Слов'янського міського нотаріального округу ОСОБА_2 за реєстром №5775- недійсною та повернення сторін у первісний стан.

Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що він є спадкоємцем до спадщини, що відкрилась після смерті його матері, а саме , житлового будинку з господарчими та побутовими спорудами, а також земельної ділянки площею 0,1260 га, розташованих в АДРЕСА_1. Виконуючи волю своєї матері, яка просила передати вищезазначений будинок церкві, а саме Парафії всіх святих Київського патріархату в м. Слов'янськ, позивач займатися переоформленням документів. 12 вересня 2000 року в офісі приватного нотаріуса між ним та представником відповідача Печкуровою Т.Г. було укладено договір даруваня, згідно якого він подарував Спасо - Преображенській Православній Парафії м. Донецька житловий будинок з господарськими побудовами та земельну ділянку, які розташовані у АДРЕСА_1. В літку 2011 року він дізнався, що Спасо - Преображенська Православна Парафія м. Донецька має намір продати житловий будинок з господарськими та побутовими спорудами, розташований у АДРЕСА_1. З'ясовуючи обставини та причини продажу вищезазначеного домоволодіння він дізнався, що уклав договір дарування не з тією релігіозною організацією з якою бажав, оскільки Спасо - Преображенська Православна Парафія м. Донецька немає ніякого відношення до парафії Всіх Святих Київського патріархату в м. Слов'янську. Пояснює свої помилкові дії тим, що на момент укладання угоди не міг зрозуміти різницю між двома релігійними організаціями через загострення свого психічного стану, а тому був позбавлений до кінця розуміти значення своїх дій.

13 вересня 2013 року він звернувся до Слов'янського міськрайнного суду з позовом до відповідача про визнання недійсним договору дарування житлового будинку АДРЕСА_1. Рішенням Слов'янського міськрайонного суду від 14 листопада 2012 року, залишеного без змін Ухвалою Донецького Апеляційного суду від 4.01.2013 року, позовні вимоги були задоволені, визнано недійсним договір дарування серії АВН № 925294 від 12.09.2000 року, житлового будинку з господарськими та побутовими спорудами, розташованого у АДРЕСА_1, реєстровий номер 5773, який було укладено між ОСОБА_1 та Спасо - Преображенською Православною Парафією м. Донецька, сторони повернуті до первісного стану.

Він вважав, що договір дарування земельної ділянки автоматично також визнається недійсним, але коли він звернувся у відділ Держкомзему м. Слов'янська, йому стало відому, що на підставі вище зазначеного договору дарування земельної ділянки відповідачу було видано державний акт на право власності на землю ІІІ-ДН№092725, зареєстрований 28.11.2000 р. за №8628.

У зв'язку з чим позивач змушений звернутися до суду з позовом до відповідача визнати недійсним договір дарування земельної ділянки площею 0,1260 га, розташованої в АДРЕСА_1 укладений між ним та Спасо - Преображенськоюї Православною парафією м. Донецька, посвідчений 12.09.2000 року приватним нотаріусом Слов'янського міського нотаріального округу ОСОБА_2 за реєстром №5775, повернув сторону до первісного стану.

Позивач ОСОБА_1, до судового засідання не з'явився про час та дату судового засідання повідомлявся належним чином.

Представник позивача, ОСОБА_4, що діє на підставі договору про надання правової допомоги від 9.07.2013 року, в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд задовольнити їх в повному обсязі, навів доводи, аналогічні викладеним у позові.

Представник відповідача до судове засідання не з'явився, хоча був повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення, з заявами про розгляд справи у його відсутності до суду не звертався, у зв'язку з чим судом прийнято рішення про розгляд справи відповідно до вимог ст. 224 ЦПК України, тобто винесення заочного рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані сторонами докази суд приходить до переконання, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні з достовірністю встановлено, що позивачу на підставі свідоцтва про право на спадщину по закону належить житловий будинок з господарчими та побутовими спорудами, а також земельна ділянка площею 0,1260 га, розташовані в АДРЕСА_1. Вищезазначене майно він отримав у спадок від своєї матері, яка просила після її смерті передати вищезазначений будинок українській церкві, а саме Парафії Всіх Святих Київського патриархату в м. Слов'янську. Виконуючи волю своєї матері позивач став займатися переоформленням документів. 12 вересня 2000 року в офісі приватного нотаріуса між позивачем та представником відповідача Печкуровою Т.Г. було укладено договір даруваня, згідно якого позивач подарував Спасо - Преображенській Православній Парафії м. Донецька житловий будинок з господарськими побудовами, який розташований у АДРЕСА_1. В літку 2011 року позивач дізнався, що Спасо - Преображенська Православна Парафія м. Донецька має намір продати житловий будинок з господарськими та побутовими спорудами, розташований у АДРЕСА_1. З'ясовуючи обставини та причини продажу вищезазначеного домоволодіння позивач дізнався, що уклав договір дарування не з тією релігіозною організацією з якою бажав, оскільки Спасо - Преображенська Православна Парафія м. Донецька немає ніякого відношення до парафії Всіх Святих Київського патріархату в м. Слов'янську.

Рішенням Слов'янського міськрайонного суду від 14 листопада 2012 року, залишеного без змін Ухвалою Донецького Апеляційного суду від 4.01.2013 року, договір дарування серії АВН № 925294 від 12.09.2000 року, житлового будинку з господарськими та побутовими спорудами, розташованого у АДРЕСА_1, реєстровий номер 5773 який було укладено між ОСОБА_1 та Спасо - Преображенською Православною Парафією м. Донецька, визнай недійсним та сторони повернуті до первісного стану.

У відділі Держкомзему м. Слов'янська, позивачу стало відому, що на підставі вище зазначеного договіру дарування земельної ділянки відповідачу було видано державний акт на право власності на землю ІІІ-ДН№092725, зареєстрований 28.11.2000 р. за №8628.

Позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що на момент укладання угоди не міг зрозуміти різницю між двома релігійними організаціями через загострення свого психічного стану, а тому був позбавлений до кінця розуміти значення своїх дій.

Відповідно до висновків амбулаторної судово - психіатричної експертизи № 67 від 6.04.2012 року, згідно яких ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, страждає хронічним душевним захворюванням, діагноз: шизофренія, періодичний тип протікання, депресивно - параноїдальна форма з стабільним ємоційно - вольовим дефектом. На момент складання договору дарування серії АВН № 925294 від 12.09.2000 року не міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. На теперішній час ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 страждає хронічним душевним захворюванням, діагноз: шизофренія, періодичний тип протікання, депресивно - параноїдальна форма з стабільним ємоційно - вольовим дефектом. Не може усвідомлювати своїх дій та керувати ними.

Висновки експертизи ніким не оскаржуються та сумніву не викликають, і приймаються судом як достовірні.

Відповідно до ст. 29 ЦПК України цивільна процесуальна дієздатність, це здатність фізичної особи, яка досягла повноліття особисто здійснювати процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді.

Згідно ст. 30 ЦК України цивільну дієздатність має фізична особа, яка усвідомлює значення своїх дій та може керувати ними. Цивільною дієздатністю фізичної особи є її здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов'язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання.

Відповідно до ч.2 ст. 203 ЦК України особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Відповідно до ч.1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.1,2,3 ст. 203 ЦК України.

Згідно ч.1 ст. 225 ЦК України правочин, який дієздатна фізична особа вчинила в момент, коли вона не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними, може бути визнаний судом недійсним.

Суд аналізуючи наявні в матеріалах справи докази та документи прийшов до переконання, що висновок амбулаторної судово - психіатричної експертизи № 67, згідно якого ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, страждає хронічним душевним захворюванням, діагноз: шизофренія, періодичний тип протікання, депресивно - параноїдальна форма з стабільним ємоційно - вольовим дефектом, та відповідно до якого на момент складання договору дарування земельної ділянки серії АВН № 925295 від 12.09.2000 року, зареєстрованого в реєстрі №5775, був абсолютно неспроможним розуміти значення своїх дій та керувати ними - є підставою для визнання договору дарування недійсним, оскільки ОСОБА_1 в момент укладання угоди - не мав необхідного обсягу цивільної дієздатності, був абсолютно неспроможний усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.

Таким чином підлягають застосуванню вимоги ч.3 ст. 215 ЦК України, оскільки позивач в даному випадку не домагається відновлення свого права на земельну ділянку, а просить суд відновити своє порушене право шляхом повернення сторін договору до первісного стану в результаті визнання цього договору недійсним.

Проаналізувавши вищенаведене суд приходить до переконання що позов підлягає задоволенню.

Відповідно до положень ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума сплаченого судового збору в розмірі 229 грн. 40 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 16,29,30, 202, 203, 215,317,319, ЦК України, ст.ст. 10, 11, 27, 31, 58, 60,88, 209, 212-215 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Спасо - Преображенської Православної Парафії м. Донецька про визнання угоди недійсною - задовольнити.

Визнати недійсним договір дарування серії АВН № 925295 від 12.09.2000 року, земельної ділянки площею 0,1260 га розташованої АДРЕСА_1, реєстровий номер 5773 який було укладено між ОСОБА_1 та Спасо - Преображенською Православною Парафією м. Донецька та повернути сторони до первісного стану.

Стягнути з Спасо - Преображенської Православної Парафії м. Донецька, юридична адреса : м. Донецьк, вул. Куйбишева, 105, на користь ОСОБА_1, ІПН НОМЕР_1 понесені ним витрати по сплаті судового збору в сумі 229 грн. 40 коп.

Рішення може бути оскаржене, позивачем, в судову палату по цивільним справам Апеляційного суду Донецької області через Слов'янський міськрайонный суд протягом десяти днів з дня його проголошення, а для осіб які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Роз'яснити, що відповідно до вимог ст. 228,229 ЦПК України, заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Рішення складене в одному екземплярі в нарадчій кімнаті.

Суддя Слов'янського

міськрайонного суду Ю.В. Чернишов