Постанова

від 21.12.2006 по справі 9/174-54а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

9/174-54А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

43010, м. Луцьк, пр. Волі, 54 а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"21" грудня 2006 р. Справа № 9/174-54А.

за позовом Ківерцівської міжрайонної державної податкової інспекції,                                                   м. Ківерці

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Автокомфорт”, м. Ківерці

про стягнення 118 626,48 грн. податкового боргу з активів відповідача

                                                                       Суддя Соломка Л.І.

                                                                      при секретарі Приходай Т.О.          

                                                                                                                                                           представники:

від позивача: Гордійчук О.К. –гол. держ. под. інспектор з юридичної роботи, довіреність №2143/10-02 від 11.12.2006 р.;

Сувала В.М. –заст. начальника  контрольно-перевірочної роботи ДПА у Волинській області, довіреність №1551/10/10-006 від 11.12.2006 р.;

від відповідача: Книш С.В. –представник, довіреність від 11.12.2006 р.

     Права та обов'язки представникам  сторін  роз'яснені відповідно до ст.ст. 49,51 КАС України.

     Відводу складу суду не заявлено.

     Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу від представників сторін  не поступало.

          Суть спору: Позивач - Ківерцівська МДПІ звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з активів відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю „Автокомфорт” податкового боргу у суму 118626,48грн., в т.ч. ПДВ - 2773,05грн., податок з доходів фізичних осіб - 115697,79грн., єдиний податок - 155,64грн.

          Відповідач -  ТзОВ "Атомофорт" у відзиву на позов від 11.12.2006р. та у судовому засіданні позов визнав частково в частині несплати єдиного податку 155,64 грн. та ПДВ - 2773,05грн.

          В частині вимог про оплату податкового боргу по податку з доходів фізичних осіб у сумі 115697,79грн. проти позову заперечує, посилаючись на те, що при проведенні планової документальної перевірки товариства за період з 01.07.2002р. по 30.06.2005р. (акт перевірки №01052 від 23.11.2005р.) Луцькою ОДПІ перевірялась правильність утримання, повноти і своєчасності перерахування даного податку та не було встановлено суттєвих порушень з боку платника, донараховано податку з доходів фізичних осіб - 55,21грн.

          09.08.2006р. Ківерцівською МДПІ, на думку відповідача безпідставно, проведено виїздну позапланову перевірку за той же період та складено акт №000019, де зазначено порушення п.1.2 ст.1, підпункту 4.2.12 п.4.2 ст.4, підпункту 8.1.2 п.8.1 ст.8, п.12.3 ст.12 Закону України від 22.05.2003р. №889-VI "Про податок доходів фізичних осіб" (далі Закон України №889-VI) та по тих самих документах донараховано податку з доходів фізичних осіб до бюджету за 2004 р. на  суму 35 565,93 грн., а також застосовано фінансові санкції у подвійному розмірі;

- ТОВ "Автокомфорт" є комісіонером, здійснює комісійну торгівлю вживаними автомобілями на підставі договорів комісії згідно яких комісіонер за дорученням комітента вчиняє правочини від свого імені, за відповідною ціною, але за рахунок клієнта та отримує комісійну плату. Продаж товару ТОВ "Автокомфорт" проводить у присутності комітента, про що складається договір купівлі-продажу та оформляється довідка-рахунок встановленого зразка. Товариство перебуває на обліку в Департаменті ДАІ МВС України та отримало за 2004 рік 315 бланків довідок-рахунків. Законність видачі та зберігання цих довідок-рахунків неодноразово перевірялась працівниками МРЕВ УДАІ УМВС у Волинській області, про що складені відповідні акти та зроблені відмітки в журналі видачі і обліку довідок-рахунків, порушень законодавства не виявлено.

 Відповідач вважає безпідставним посилання  позивача в акті перевірки на те, що під час перевірки було виявлено ряд договорів купівлі-продажу автомобілів, до яких не було надано актів експертної оцінки їх вартості, оскільки згідно з п.3.10 та п.3.13 Правил роздрібної торгівлі транспортними засобами і номерними агрегатами, затверджених  наказом Міністерства економіки України та з питань  європейської інтеграції України від 31.07.2002р. №228, зареєстрованих в Міністерстві Юстиції України 20.08.2002р. за №681/6969 (далі - Правила) передбачено, що суб'єктом господарювання при прийманні зазначених засобів на комісію має виписуватися акт технічного стану та оцінки транспортного засобу, а не акт експертної оцінки вартості як вказує позивач. Ціни на транспортні засоби і номерні агрегати, що здаються на комісію визначаються за погодженням сторін (п.3.13 Правил), тому відповідач вважає необгрунтованим посилання позивача на Закон України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

      Крім того, відповідач вважає, що підстав для проведення Ківерцівською МДПІ позапланової перевірки в розумінні ст.111 Закону України "Про податкову службу в Україні" не було, сам акт перевірки від 09.08.2006р. №000019 є незаконним і безпідставним, тому не підписаний директором товариства.

       Враховуючи вищевикладене,  представник відповідача звернувся до суду з клопотанням від 21.12.2006 р.  та просить зупинити провадження у справі  в частині стягнення за рахунок активів ТОВ „Автокомфорт” податку з доходів  фізичних осіб в розмірі 115697,79грн., в зв'язку з наміром  оскаржувати  в судовому порядку податкові повідомлення-рішення, на підставі яких стягується дана сума боргу.

       Представник позивача подав клопотання та просить відповідно до ст.164 КАС України  винести постанову щодо частини позовних вимог, які стосуються стягнення ПДВ та єдиного податку.

       Із досліджених матеріалів справи, пояснень представників сторін, господарський суд встановив:

      Товариство з обмеженою відповідальністю „Автокомфорт”,  зареєстроване як суб'єкт підприємницької діяльності розпорядженням Ківерцівської  районної  державної адміністрації від 10.04.2002 р., про що йому видано свідоцтво про державну реєстрацію (перереєстрацію) суб'єкта підприємницької діяльності  - юридичної особи від 10.04.2002 р. (а.с.16), діє на підставі Статуту (а.с.20-25) та Установчого договору (а.с.26-28) із змінами до Статуту та Установчого договору, що стосуються адреси товариства  на м. Ківерці, провулок Щорса,5, згідно довідки №105 від 18.10.2006 р. взятий на облік як платник податків 19.04.2002 р. за №815 (а.с.8), згідно довідки Волинського обласного управління юстиції №687 від 10.04.2002 р. включений до ЄДРПОУ 10.04.2002 р. (а.с.17).

       Станом на 24.10.2006 р. згідно розрахунку позивача заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю „Автокомфорт”  до бюджету  становить 118 626,48 грн., в тому числі:

-          по податку на додану вартість –2 773,05 грн., в тому числі: 2 773,02 грн. основного боргу, 0,03 грн. пені;

-          по єдиному податку –155,64 грн. штрафних санкцій;

-          по податку з доходів фізичних осіб  –115 697,79 грн., в тому числі: 38 565,93 грн. основного боргу та 77 131,86 грн.  штрафних санкцій.

       Дана заборгованість відповідача по податку на додану вартість в сумі 2 773,05 грн. та єдиному податку  в сумі 155,64 грн.   стверджується наступними доказами:

-          по податку на додану вартість –2 773,05 грн., в тому числі: 2 773,02 грн. основного боргу, 0,03 грн. пені –випискою з особового рахунку платника по платежу №14010100 (а.с.47),  податковою декларацією з податку на додану вартість №13231 від 26.01.2006 р. (а.с. 49);

-          по єдиному податку –155,64 грн. - випискою з особового рахунку платника по платежу № 16050100 (а.с.44), корінцем податкового повідомлення-рішення  Форми „Р” №0006461501/0 від 23.08.2006 р. (а.с. 46);

       Відповідач на день розгляду справи заборгованість до бюджету не погасив.

       Позивач здійснив заходи погашення податкового боргу шляхом надіслання  1 податкової вимоги №1/69 від 06.03.2006 р.  (а.с.29) та 2 податкової вимоги №2/119 від 12.04.06 р. (а.с.31), направленими та врученими уповноваженим особам ТзОВ „Автокомфорт”, що стверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень (а.с.30,32), проте заборгованість відповідачем не погашена,  16.05.2006 р. Ківерцівською МДПІ прийнято рішення №9/24 про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу (а.с.33).

        Згідно ч.2 ст.124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

        Примусове стягнення податкової  заборгованості –передбачена законодавством України процедура погашення податкової заборгованості платника податків шляхом звернення стягнення на активи відповідного платника податків.

        П.1.7 ст.1 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” визначено, що активами  платника податків є кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній або фізичній особі за правом  власності або повного господарського відання.

        Ст.41 Конституції України встановлює застереження, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Примусове відчуження об'єктів права приватної власності  може бути застосоване  лише як виняток з мотивів суспільної  необхідності , на підставі  і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього  і повного відшкодування їх вартості. Конфіскація майна може бути  застосована виключно за рішенням суду у випадку, обсязі та порядку, встановлених законом.

        Відповідно до підп. 3.1.1. п.3.1. ст..3 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань  платників податку перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 р. №2181-ІІІ активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкових зобов'язань виключно за рішенням суду (арбітражного суду).

Таким чином, вимога позивача про примусове стягнення податкового боргу по податку на додану вартість в сумі 2 773,05 грн. та єдиному податку  в сумі 155,64 грн.   за рахунок активів відповідача (коштів, матеріальних і нематеріальних цінностей, що належать відповідачу за правом власності або повного господарського відання) правомірна, заборгованість відповідача перед бюджетом  стверджується матеріалами справи, тому позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення.

Відповідно до ч.1 ст.164 КАС України суд до закінчення судового розгляду справи може прийняти постанову щодо частини позовних вимог за клопотанням особи, яка бере участь у справі, якщо з'ясовані судом обставини дають можливість без шкоди для справи вирішити частину позовних вимог.

В частині  стягнення з активів ТзОВ „Автокомфорт” податкового боргу по податку з доходів фізичних осіб  в сумі 115 697,79 грн. клопотання відповідача підлягає до задоволення, провадження у справі необхідно зупинити у зв'язку з наданням можливості відповідачу оскаржити податкові повідомлення-рішення Ківерцівської МДПІ, згідно яких нараховано вищезазначену суму штрафних санкцій.

       Керуючись ст.67 Конституції України, Законом України „Про систему оподаткування”, Законом України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, ст.ст. ст.ст.69,71,79,86,158-164 КАС України, господарський суд,

                                                                  постановив:

1.          Прийнято постанову щодо частини позовних вимог за клопотанням Ківерцівської МДПІ.

2.          Стягнути з активів Товариства з обмеженою відповідальністю „Автокомфорт”                        (м. Ківерці, вул. Щорса, 5) р/р 26001070076691 в ВОФ АКБ „Укрсоцбанк”, м. Луцьк, МФО 303019, код ЄДРПОУ 13366323 на користь Ківерцівської міжрайонної державної податкової інспекції (м. Ківерці, вул. Воїнів-Інтернаціоналістів,1) р/р №35216001005263 в УДК у Волинській області, МФО 803014, код ЄДРПОУ 33980676 2 928,69  грн. податкової заборгованості.

3.          Провадження на суму  115 697,79 грн. зупинити до 25.01.2007 р. до 10.00.

       На постанову  через суд  першої інстанції може бути  подано заяву про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня складання постанови в повному обсязі.

         Апеляційну  скаргу може бути подано через суд першої інстанції протягом двадцяти днів після  подання заяви  про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно направляється до суду апеляційної  інстанції.

         Апеляційну скаргу може  бути  подано без попереднього подання заяви  про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, установлений для подання  заяви про апеляційне  оскарження.

         Постанова набирає  законної сили  після закінчення строків для подання  заяви про апеляційне оскарження.

       Суддя                                                                                Л. І. Соломка