Постанова

від 23.07.2013 по справі 826/10586/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

23 липня 2013 року 11:56 № 826/10586/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Гарника К.Ю., при секретарі судового засідання Непомнящій А.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Віді Ван" до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання протиправними дії, скасування акту перевірки від 11.04.2013

ВСТАНОВИВ:

08 липня 2013 року (відповідно до відмітки служби діловодства суду) Товариство з обмеженою відповідальністю «Віді Ван» (далі по тексту - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби (далі по тексту - відповідач) в якому просить суд: визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва ДПС про результати документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Віді Ван»» з питань формування податкового кредиту по взаємовідносин з ТОВ «Века Груп» та зобов'язання по взаємовідносинах з ТОВ «Компанія Гарс» з податку на додану вартість за листопад 2012 року, що оформлена Актом про неможливість проведення зустрічної звірки № 344/22.02/30305087 від 11 квітня 2013 року; скасувати в повному обсязі акт № 344/22.02/30305087 від 11 квітня 2013 року про результати документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Віді Ван»» з питань формування податкового кредиту по взаємовідносин з ТОВ «Века Груп» та зобов'язання по взаємовідносинах з ТОВ «Компанія Гарс» З податку на додану вартість за листопад 2012 року.

Правова позиція обґрунтована порушенням податковим органом порядку та форми проведення перевірок, зокрема, ДПІ у Печерському районі міста Києва ДПС не пред'явлено направлення на проведення перевірки, а висновки акту перевірки спростовуються первинною документацією.

Представник відповідача у судовому засіданні 23 липня 2013 року адміністративний позов не визнав, з посиланням на безпідставність позовних вимог просив суд відмовити у їх задоволенні. Мотивуючи заперечення зазначив, що перевірка проведена правомірно, висновки акту - є документально підтвердженими.

Після розгляду адміністративного позову та доданих до нього матеріалів, всебічного і повного встановлення всіх фактичних обставин, на яких ґрунтується позов, об'єктивної оцінки доказів, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Наказом Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва ДПС від 10 квітня 2013 року № 1176 призначено провести документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Віді Ван».

Повідомлення № 405/22-2 від 10 квітня 2013 року про проведення перевірки направлено на адресу позивача 10 квітня 2013 року відповідно до копій повідомлення про вручення поштового відправлення та чеку «Укрпошта».

За результатом проведеної перевірки складено акт від 11 квітня 2013 року № 344/22.02/30305087 про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ «Від Ван» з питань формування податкового кредиту по взаємовідносинах з ТОВ «Века Груп» (код ЄДРПОУ 36620860) та зобов'язання по взаємовідносинах з ТОВ «Компанія Грас» (код ЄДРПОУ 38390232) з податку на додану вартість за листопад 2012 року, яким встановлено порушення частини 5 статті 203, частини 1, 2 статті 215, статті 216 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог вищезазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «Віді Ван» (код ЄДРПОУ 30305087) при придбанні та продажу товарів (послуг); відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) за період з 01 листопада 2012 року по 30 листопада 2012 року, які підпадають під визначення до підпункту 14.1.27., статей 22, 185 Податкового кодексу України.

Представник позивача зазначає, що перевірка проведена відповідачем неправомірно, без наявних на те правових підстав, а тому дії податкового органу підлягають визнанню неправомірними, а спірний акт - скасуванню.

За таких обставин, вирішуючи адміністративну справу по суті, суд, керуючись податковим законодавством, чинним на момент виникнення спірних правовідносин частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, якою встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, виходить з того, що оскільки позивачем як спосіб захисту порушеного права обрано оскарження дій податкового органу щодо складання акту перевірки, Окружний адміністративний суд міста Києва досліджуючи надані сторонами докази повинен встановити відповідність змісту рішення суб'єкта владних повноважень чинному законодавству та законність процедури їх прийняття.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 1.1. Податкового кодексу України встановлено, що Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пункту 75.1. статті 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Підпунктом 75.1.2. пункту 75.1. статті 75 Податкового кодексу визначено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Відповідно до підпункту 78.1.1. пункту 78.1. статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності обставин, зокрема, за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки (пункт 78.4. статті 78 Податкового кодексу України).

Відповідно до пунктів 79.1 та 79.2 статті 79 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам органу державної податкової служби право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

В обґрунтування правомірності підстав призначення та проведення документальної позапланової перевірки відповідач посилається на акт Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва ДПС від 09 квітня 2013 року № 623/22-609/36620860 про неможливість проведення зустрічної звірки контрагента ТОВ «Века Груп» (код ЄДРПОУ 36620860) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за листопад 2012р року, яким встановлено, що звіркою ТОВ «Века Грун» документально не підтверджено реальність здійснення господарських відносин з ТОВ «Афіна Інвест» (код ЄДРПОУ 38292023) на суму ПДВ 325115,32 грн., ПП «ІСТ Україна» (код ЄДРПОУ 30371008) на суму ПДВ 90000,00 грн. та ТОВ «Віді Ван» (код ЄДРПОУ 30305087) на суму ПДВ 50409,81 грн., в результаті чого порушено пункт 185.1. статті 185, пункт 187.1. статті 187, пункт 188.1. статті 188 Податкового кодексу України.

Враховуючи, що позивач здійснював господарську діяльність із ТОВ «Века Груп», за результатами якої формував податковий кредит листопаді 2012 року, а Державною податковою інспекцією у Святошинському районі міста Києва Державної податкової служби не підтверджено реальність здійснення господарських відносин ТОВ «Века Груп» із позивачем, на думку суду, у податкового органу були наявні правові підстави, встановлені Податковим кодексом України, для направлення інформаційного запиту позивачу, а в разі неотримання відповіді або отримання неналежної відповіді, для призначення перевірки.

Матеріали справи свідчать, що Державною податковою інспекцією у Печерському районі міста Києва ДПС на адресу позивача направлено інформаційний запит від 25 січня 2013 року № 4011/10/22.2-10 із пропозицією надати копії первинних, бухгалтерських та інших документів для документального підтвердження господарських відносин з контрагентами - покупцями та постачальниками (ТОВ «Века Груп», код ЄДРПОУ 36620860 ), а саме: договори купівлі - продажу, інші договори, податкові накладні, відповідні до них акти, видаткові накладні та довіреності, інші документи, які підтверджують наявність фінансово-господарських взаємовідносин із зазначеним контрагентом; документи, що підтверджують транспортування продукції, надання робіт (послуг); розрахункові документи; реєстри виданих та отриманих податкових накладних.

Листом від 15 лютого 2013 року № 11 позивачем надано пояснення щодо взаємовідносин із ТОВ «Века Груп» листопаді 2012 року із доданням договорів, видаткових та податкових накладних.

Податковий орган стверджує та підтверджується матеріалами справи, що оскільки, до відповіді ТОВ «Віді Ван» не надано документального підтвердження (документів, що підтверджують транспортування продукції, надання робіт (послуг); розрахункові документи; реєстри отриманих та виданих податкових накладних) реальності виконання господарського зобов'язання, яке надавало право на формування податкового кредиту, та на підставі акту Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва ДПС від 09 квітня 2013 року № 623/22-609/36620860 про неможливість проведення зустрічної звірки контрагента ТОВ «Века Груп» (код ЄДРПОУ 36620860) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за листопад 2012 року, прийнято рішення про проведення документальної невиїзної перевірки підприємства.

Тобто, позивачем на вимогу податкового органу надано не всі документи, пояснено не всі обставини з приводи, яких направлено інформаційний запит (не надано документального підтвердження (документів, що підтверджують транспортування продукції, надання робіт (послуг); розрахункові документи; реєстри отриманих та виданих податкових накладних) реальності виконання господарського зобов'язання, яке надавало право на формування податкового кредиту), що на думку суду є підставою в розумінні підпункту 78.1.1. пункту 78.1. статті 78 Податкового кодексу України для призначення та проведення документальної позапланової невиїзної перевірки.

Слід звернути увагу, що відповідачем додержано умови пунктів 79.1 та 79.2 статті 79 Податкового кодексу України, які надають посадовим особам органу державної податкової служби право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки, зокрема, перевірка призначена на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва ДПС від 10 квітня 2013 року № 1176, проведена за умови направлення позивачу повідомлення про призначення документальної невиїзної перевірки № 405/22-2 від 10 квітня 2013 року та повідомлення про запрошення № 174 від 10 квітня 2013 року, що свідчить про попередження позивача про дату та місце проведення позапланової перевірки.

Посилання позивача на неотримання копії наказу Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва ДПС від 10 квітня 2013 року № 1176 та повідомлення про призначення документальної невиїзної перевірки № 405/22-2 від 10 квітня 2013 року як на підставу для задоволення адміністративного позову суд відхиляє, оскільки пункт 79.1 та 79.2 статті 79 Податкового кодексу України визнає обов'язковою умовою проведення позапланової невиїзної перевірки - надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Як вже зазначалось, матеріали справ підтверджують, що наказ про проведення перевірки та повідомлення направлено на адресу позивача 10 квітня 2013 року.

Крім цього, слід зазначити, що за своєю правовою природою, відповідно до норм чинного законодавства, повноваження відповідача щодо проведення перевірок платників податків та складання відповідних актів та висновків є дискреційними повноваженнями та виключною компетенцією уповноваженого органу, в даному випадку - органів державної податкової служби.

Як випливає зі змісту Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 р. на 316-й нараді під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим ч.3 ст.2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - ключовим завданням якого є здійснення правосуддя.

Таким чином, вимога про визнання протиправними дій суб'єкта владних повноважень - Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби, щодо встановлення порушення частини 5 статті 203, частини 1, 2 статті 215, статті 216 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог вищезазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «Віді Ван» (код ЄДРПОУ 30305087) при придбанні та продажу товарів (послуг) розцінюється Окружним адміністративним судом м. Києва саме як втручання в дискреційні повноваження відповідача та виходить за межі завдань адміністративного судочинства, а тому, на думку суду, задоволена бути не може.

Вирішуючи адміністративну справу в частині вимог про скасування акту перевірки, суд виходить з наступних мотивів.

Відповідно до абзацу 1 та 2 пункту 3 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 22 грудня 2010 року № 984 (далі по тексту Порядок № 984) результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт, а у разі відсутності порушень - довідка.

Акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Тобто акт перевірки за своєю правовою природою є службовим документом та який містить висновки податкового органу щодо результатів перевірки, не є актом державного чи іншого органу в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки такий акт не породжує жодних правових наслідків, що спрямовані на регулювання тих чи інших суспільних відносин і не має обов'язкового характеру для платника податків, який перевірявся, а висновки податкового органу не порушують прав позивача

Враховуючи викладене, акт перевірки, складений органом державної податкової служби, не є нормативно-правовим актом або правовим актом індивідуальної дії, не є рішенням суб'єкта владних повноважень, оскільки не встановлює, не змінює та не припиняє жодних прав та обов'язків.

При цьому, інтересом юридичної особи у сфері публічно-правових відносин слід розуміти інтерес, що може бути об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення потреб юридичної особи, які не суперечать Конституції та законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

При цьому, що суд не бере до уваги доводи позивача щодо відсутності у податкових органів повноважень на визнання правочинів недійсними та надані копії первинної документації (Договори поставки, декларації, податкові накладні, тощо), оскільки як вже зазначалось предметом дослідження в даному провадженні є підстави та порядок проведення документальної позапланової виїзної перевірки, а не обґрунтованість висновків за результатами перевірки, так як акт не породжує для платника податків настання будь-яких юридичних наслідків, не впливає на його права та обов'язки, не є обов'язковим для виконання, на відмінну від видання податковим органом документів на проведення перевірки, що безпосередньо призводить до виникнення певних обов'язків у платника податків, щодо якого прийнято рішення про проведення перевірки.

Крім цього, слід звернути увагу, що розділом II Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 22 грудня 2010 року № 984 визначено вимоги до змісту акта (довідки) документальної перевірки, зокрема, встановлено, що акт (довідка) документальної перевірки складається з чотирьох частин: вступної, загальних положень, описової частини та висновку.

Висновок акта (довідки) документальної перевірки складається таким чином: зазначається опис виявлених перевіркою порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, з посиланням на підпункти, пункти, статті законодавчих актів або загальний висновок щодо відсутності таких порушень; виявлені порушення податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, відображаються у гривнях у розрізі податків та зборів з розбивкою за роками та податковими періодами у межах періоду, що перевіряється. Виявлені порушення валютного законодавства відображаються у розрізі зовнішньоекономічних договорів (контрактів); в акті не допускається визначення виду і розміру штрафних (фінансових) санкцій за встановлені порушення; у разі отримання під час перевірки копій документів, які підтверджують факт виявленого порушення, про це робиться запис із відображенням підстав для отримання; відображається кількість складених примірників акта (довідки) перевірки та відмітка про вручення одного примірника посадовим особам платника податків або його законним представникам.

За таких обставин, за результатом дослідження акту від 11 квітня 2013 року № 344/22.02/30305087 про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ «Від Ван» з питань формування податкового кредиту по взаємовідносинах з ТОВ «Века Груп» (код ЄДРПОУ 36620860) та зобов'язання по взаємовідносинах з ТОВ «Компанія Грас» (код ЄДРПОУ 38390232) з податку на додану вартість за листопад 2012 року судом не встановлено порушень форми або змісту спірного акту.

При цьому, судом не приймаються посилання відповідача на необхідність закриття провадження у справі в частині вимоги про скасування акту перевірки з огляду на наступне.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Зазначений принцип полягає у захисті порушеного права від порушення, що вже відбулося, тобто в наявності матеріально - правового інтересу позивача відносно дій (бездіяльності) суб'єкта владних повноважень.

Виключення з такої передумови для оскарження рішень (дій, бездіяльності), як наявність порушеного права, нормами Кодексу адміністративного судочинства України передбачена для справ щодо оскарження нормативно - правових актів, які можуть оскаржувати ті особи, щодо яких можливе застосування акту.

Однією з Конституційних засад судочинства є поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, згідно з частиною другою статті 124 Конституції України.

На підставі викладеного, суд доходить висновків, що у випадку оскарження позивачем рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, які не порушують прав або охоронюваних Законом інтересів позивача, або не підлягають судовому оскарженню взагалі, суд повинен відмовити у задоволенні позову.

Закриття провадження судом вбачається можливим тільки у випадку відсутності владних повноважень відповідача, або у випадку прямого визначення Законом іншої юрисдикції заявлених вимог.

Оскільки іншого порядку оскарження дій податкових органів України чинним законодавством не встановлено, суд доходить висновків про відсутність підстав для закриття провадження у справі.

За таких обставин, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що відповідачем доведено правомірність та обґрунтованість дій, тому, з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов Товариства обмеженою відповідальністю «Віді Ван» не підлягає задоволенню.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 128, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Віді Ван» відмовити.

Постанова набирає законної сили в строки та порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя К.Ю. Гарник

Повний текст постанови виготовлено 29.07.2013 року.