НОВОМОСКОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 0427/8765/2012
№ 0427/8765/2012
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27.06.2013 року
Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді Городецького Д.І.
секретаря Кравченко О.О.
за участю:
позивача ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2
представника позивача ОСОБА_3
представника відповідача ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Новомосковську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5, третя особа - Селянське (фермерське) господарство «Любава» про поділ спільного майна подружжя; зустрічним позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя; позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 до Селянського (фермерського) господарства «Любава», треті особи: ОСОБА_5, ОСОБА_1, ОСОБА_7, ОСОБА_8; ОСОБА_9 про виділ частки майна господарства; позовом ОСОБА_8 до Селянського (фермерського) господарства «Любава», треті особи - ОСОБА_5, ОСОБА_1 в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_9 про виділ частки майна господарства,
В С Т А Н О В И В:
30.10.2012 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_5, третя особа - Селянське (фермерське) господарство «Любава» про поділ спільного майна подружжя.
15.03.2013 року, 22.04.2013 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з уточненими позовами до ОСОБА_5, третя особа - Селянське (фермерське) господарство «Любава» про поділ спільного майна подружжя.
15.02.2013 року ОСОБА_5 звернувся до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя (а.с.97 т.1)
17.12.2012 року ОСОБА_8 звернулася до суду з позовом до Селянського (фермерського) господарства «Любава» про виділ частки майна господарства, ухвалою суду до участі у справі в якості третіх осіб були залучені ОСОБА_5, ОСОБА_1 в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_9.
27.02.2013 року та 15.03.2013 року ОСОБА_8 звернулася до суду з заявами, в яких уточнила позовні вимоги.
17.12.2012 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом в інтересах неповнолітньої ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 до Селянського (фермерського) господарства «Любава» про виділ частки майна господарства, ухвалою суду до участі у справі в якості третіх осіб були залучені ОСОБА_5, ОСОБА_1, ОСОБА_7, ОСОБА_8; ОСОБА_9.
27.02.2013 року та 15.03.2013 року ОСОБА_8 звернулася до суду в інтересах неповнолітньої ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 з заявами, в яких уточнила позовні вимоги.
03.04.2013 року ухвалою суду були об'єднані в одне провадження справи за позовом:
-за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5, третя особа - Селянське (фермерське) господарство «Любава» про поділ спільного майна подружжя. зустрічним позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя;
-за позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 до Селянського (фермерського) господарства «Любава», треті особи: ОСОБА_5, ОСОБА_1, ОСОБА_7, ОСОБА_8; ОСОБА_9 про виділ частки майна господарства.
-за позовом ОСОБА_8 до Селянського (фермерського) господарства «Любава» про виділ частки майна господарства, треті особи - ОСОБА_5, ОСОБА_1 в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_9 про виділ частки майна господарства.
В обґрунтування своїх вимог позивач ОСОБА_1 посилалася на те, що 24 листопада 1990 року вона зареєструвала шлюб з відповідачем ОСОБА_5, що підтверджується свідоцтвом про шлюб.
За час шлюбу вона та відповідач заснували Селянське (фермерське) господарство «Любава», зареєстроване по АДРЕСА_2.
У відповідності до Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, Селянське (фермерське) господарство «Любава» створене 16 червня 2000 року та зареєстроване у Новомосковській районній державній адміністрації Дніпропетровської області.
На теперішній час засновником господарства є відповідач ОСОБА_5, вона - ОСОБА_1 є членом зазначеного фермерського господарства.
Членами Селянського (фермерського) господарства «Любава» є дочка відповідача - ОСОБА_9, діти її та відповідача - ОСОБА_8, ОСОБА_6, мати відповідача - ОСОБА_7.
Позивач зазначила. що за час діяльності підприємства вона та відповідач за спільні кошти придбали, створили та передали у власність господарства наступне майно:
-корпус СТФ колишнього КСП «Рассвет» вартістю 385 506,00 грн.;
-майстерня вартістю 171 130,00 грн.;
-цех по випуску олії соняшникової вартістю 1 195 843,00 грн.;
-автомобіль МАЗ 5551 вартістю 15 064,00 грн.;
-автомобіль ГАЗ 330202 СПГ «Газель» вартістю 16 320,00 грн.;
-автомобіль ВАЗ 21099 вартістю 569,00 грн.;
-автомобіль ВАЗ 21043 вартістю 17 872,00 грн.;
-автомобіль КАМАЗ 55102 вартістю 13 622,00 грн.;
-культиватор КПС-4 вартістю 8 122,00 грн.;
-культиватор КРНВ-5.6-04 вартістю 22 664,00 грн.;
-комбайн «Нива» вартістю 6 815 грн.;
-жатку УПП 8.01 вартістю 416,00 грн.;
-трактор МТЗ-82.1.57 вартістю 3 204,00 грн.;
-трактор МТЗ-82.1 вартістю 45 618,00 грн.;
-трактор МТЗ-80 вартістю 18 600,00 грн.;
-трактор Білорус-82.1 вартістю 102 081,00 грн.;
-сіялку Кинзе вартістю 12 865,00 грн.;
-причіп СЗАП 8527 вартістю 1 523,00 грн.;
-причіп 2ПТС-4 вартістю 1515,00 грн.;
-причіп 887-Б вартістю 1 318,00 грн.;
-причіп ГКБ вартістю 2 112,00 грн.;
-машину МВД-1000 вартістю 4 243,00 грн.;
-агрегат дисковий АГН-2.5 вартістю 16 820,00 грн.;
-каток зубчасто-кільчатий КЗК-6-01 вартістю 26 744 грн.;
-погрузчик-копновоз ПКУ-0.8 вартістю 11 912,00 грн.;
-ноутбук вартістю 1 189,00 грн.;
-комп'ютер «форвард» вартістю 2 385,00 грн.;
-зернометальник ЗМ-60А вартістю 23 752,00 грн.;
-котел паровий вартістю 30 750 грн.;
-жаровня парова Ж-1.4-5 вартістю 23 752,00 грн.;
-мотор-редуктор 1МЦ2С-100-35 вартістю 3 438,00 грн.;
-керхер АБД вартістю 3 730,00 грн.;
-ваги для зважування автомобілів вартістю 44 625,00 грн.
-трансформаторна підстанція КТПв 400 вартістю 155 758,00 грн.;
-туалет вартістю 2 381,00 грн.;
-літній душ вартістю 646,00 грн.;
-навіс вартістю 1 969,00 грн.;
-навіс вартістю 2 931,00 грн.;
-навіс вартістю 1 779,00 грн.;
-вольєр вартістю 650,00 грн.;
-зливна яма вартістю 8 177,00 грн.;
-огородження вартістю 13 370,00 грн.;
-ємкість 10 м.куб. вартістю 13 465,00 грн.;
-упорна стінка вартістю 2 688,00 грн.;
-колодязь водопровідний вартістю 5 248,00 грн.;
-замощення вартістю 32 087 грн.
Загальна вартість майна, яке перелічено вище складає 2 770 268,00 грн.
Позивач ОСОБА_1 в заяві також зазначила, що за час шлюбу нею та відповідачем було придбане наступне майно:
-квартира АДРЕСА_1 вартістю 220 000 грн., у відповідності до договору купівлі-продажу від 27.02.2008 року;
-автомобіль Toyota Land Cruiser 120 Prado 2007 р.в. номер кузову НОМЕР_3 реєстраційний номер НОМЕР_1, на підставі Біржового договору (угоди) купівлі-продажу транспортного засобу від 24.12.2009 року вартістю 243 300 грн.;
-автомобіль Opel Vektra 2007 р.в., номер кузову VIN-НОМЕР_4 державний номер НОМЕР_2, у відповідності до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу від 24.09.2009 року вартістю 121 650 грн.;
Позивач ОСОБА_1, посилаючись на ст.ст. 69,70,71 СК України, зазначила, що вищенаведене майно є спільною сумісною власністю подружжя, частки власників зазначеного майна є рівними, і майно можливо поділити в натурі.
Крім того, у відповідності до Рішення Конституційного суду України № 17-рп\2012 від 19.09.2012 року, визначено, що статутний капітал та майно приватного підприємства є об'єктом спільної сумісної власності подружжя.
В зв'язку з наведеним, в позовній заяві позивач ОСОБА_1 просила суд провести поділ спільного майна подружжя, виділити їй, ОСОБА_1 у власність наступне майно Селянського (фермерського) господарства «Любава»:
-корпус СТФ колишнього КСП «Рассвет» вартістю 385 506,00 грн.;
-майстерня вартістю 171 130,00 грн.;
-автомобіль МАЗ 5551 вартістю 15 064,00 грн.;
-автомобіль ГАЗ 330202 СПГ «Газель» вартістю 16 320,00 грн.;
-автомобіль ВАЗ 21099 вартістю 569,00 грн.;
-автомобіль ВАЗ 21043 вартістю 17 872,00 грн.;
-автомобіль КАМАЗ 55102 вартістю 13 622,00 грн.;
-культиватор КПС-4 вартістю 8 122,00 грн.;
-культиватор КРНВ-5.6-04 вартістю 22 664,00 грн.;
-комбайн «Нива» вартістю 6 815 грн.;
-жатку УПП 8.01 вартістю 416,00 грн.;
-трактор МТЗ-82.1.57 вартістю 3 204,00 грн.;
-трактор МТЗ-82.1 вартістю 45 618,00 грн.;
-трактор МТЗ-80 вартістю 18 600,00 грн.;
-трактор Білорус-82.1 вартістю 102 081,00 грн.;
-сіялку Кинзе вартістю 12 865,00 грн.;
-причіп СЗАП 8527 вартістю 1 523,00 грн.;
-причіп 2ПТС-4 вартістю 1515,00 грн.;
-причіп 887-Б вартістю 1 318,00 грн.;
-причіп ГКБ вартістю 2 112,00 грн.;
-машину МВД-1000 вартістю 4 243,00 грн.;
-агрегат дисковий АГН-2.5 вартістю 16 820,00 грн.;
-каток зубчасто-кільчатий КЗК-6-01 вартістю 26 744 грн.;
-погрузчик-копновоз ПКУ-0.8 вартістю 11 912,00 грн.;
-ноутбук вартістю 1 189,00 грн.;
-комп'ютер «форвард» вартістю 2 385,00 грн.;
-зернометальник ЗМ-60А вартістю 23 752,00 грн.;
-керхер АБД вартістю 3 730,00 грн.;
-туалет вартістю 2 381,00 грн.;
-літній душ вартістю 646,00 грн.;
-навіс вартістю 1 969,00 грн.;
-навіс вартістю 2 931,00 грн.;
-навіс вартістю 1 779,00 грн.;
-вольєр вартістю 650,00 грн.;
-зливна яма вартістю 8 177,00 грн.;
-огородження вартістю 13 370,00 грн.;
-упорна стінка вартістю 2 688,00 грн.;
-колодязь водопровідний вартістю 5 248,00 грн.;
-замощення вартістю 32 087 грн.
- загальною вартістю 1 302 637,00 грн.
крім того, виділити їй у власність квартиру АДРЕСА_1 вартістю 220 000 грн.; автомобіль Opel Vektra 2007 р.в., номер кузову VIN-НОМЕР_4 державний номер НОМЕР_2 вартістю 121 650 грн., а всього на майно, загальною сумою 1 644 287,00 грн.
У власність відповідача ОСОБА_5 виділити майно Селянського (фермерського) господарства «Любава»:
-цех по випуску олії соняшникової вартістю 1 195 843,00 грн.;
-котел паровий вартістю 30 750 грн.;
-жаровня парова Ж-1.4-5 вартістю 23 752,00 грн.;
-трансформаторна підстанція КТПв 400 вартістю 155 758,00 грн.;
-мотор-редуктор 1МЦ2С-100-35 вартістю 3 438,00 грн.;
-ваги для зважування автомобілів вартістю 44 625,00 грн.
-ємкість 10 м.куб. вартістю 13 465,00 грн.;
-загальною вартістю 1 467 631,00 грн.
крім того, виділити у власність відповідача автомобіль Toyota Land Cruiser 120 Prado 2007 р.в. номер кузову НОМЕР_3 реєстраційний номер НОМЕР_1 вартістю 243 300 грн., а всього майна на загальну суму 1 710 931 грн.
В обґрунтування своїх вимог ОСОБА_5 в зустрічній позовній заяві посилався на те, що 24 листопада 1990 року він зареєстрував шлюб з ОСОБА_1.
За час шлюбу ним та дружиною було придбане наступне майно: квартира АДРЕСА_1; автомобіль Toyota Land Cruiser 120 Prado 2007 р.в. реєстраційний номер НОМЕР_1; автомобіль Opel Vektra 2007 р.в., державний номер НОМЕР_2.
Посилаючись на вимоги ст.ст. 69,70,71 СК України ОСОБА_5 просив провести розподіл спільного сумісного майна подружжя, виділивши йому автомобіль Toyota Land Cruiser 120 Prado 2007 р.в. реєстраційний номер НОМЕР_1, виділити ОСОБА_1 квартиру АДРЕСА_1 автомобіль Opel Vektra 2007 р.в., державний номер НОМЕР_2.
В обґрунтування позовних вимог позивач ОСОБА_8 посилалася на те, що 16 червня 2000 року було створене Селянське (фермерське) господарство «Любава», засновником господарства є ОСОБА_5, членами господарства є вона, ОСОБА_8, а також ОСОБА_1, ОСОБА_9, ОСОБА_6, ОСОБА_7.
Станом на 01.02.2013 року у власності господарства перебуває рухоме та нерухоме майно (перелік майна аналогічний приведеному в позовній заяві ОСОБА_1)
ОСОБА_8 зазначила в позовній заяві, що 20 листопада 2012 року вона направила Селянському (фермерському) господарству «Любава» заяву від 19 листопада 2012 року про вихід з членів господарства та про виділення їй належного майна. Відповідач листом вих. № 149 від 04.12.2012 року відмовив у виділенні майна, що і є підставою для звернення до суду.
У відповідності до ч.1 ст.3 Закону України «Про фермерське господарство», членами фермерського господарства можуть бути подружжя, їх батьки, діти, які досягли 14-річного віку, інші члени сім'ї, родичі, які об'єдналися для спільного ведення фермерського господарства, визнають і дотримуються положень Статуту фермерського господарства.
У відповідності до ст. 30 Закону України «Про фермерське господарство» член фермерського господарства має право на отримання частки майна фермерського господарства при його ліквідації або у разі припинення членства у фермерському господарстві. Розмір частки та порядок його отримання визначаються Статутом фермерського господарства.
Позивач ОСОБА_8 посилалася в заяві на те, що розмір часток членів господарства Статутом не визначений.
У відповідності до ст. 368 ЦК України, спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.
Майно, набуте в результаті спільної праці та за спільні грошові кошти членів сім'ї, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором, укладеним в письмовій формі.
У відповідності до ч.2 ст. 370 ЦК України, у разі виділу часток із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників є рівними.
Позивач зазначила, що на час виходу її з членів господарства, загальна балансова вартість майна становила 1 756 000,0 грн. Оскільки членами господарства є шестеро осіб, її частка повинна складати 292 666,67 грн. ( 1 756 000,0 грн. : 6)
В зв'язку з наведеним, в заяві ОСОБА_8 просила суд визначити частки в майні членів Селянського (фермерського) господарства «Любава» - рівним, визнати за нею право власності на 1\6 частку майна Селянського (фермерського) господарства «Любава», що складається з:
-культиватор КПС-4 вартістю 8 122,00 грн.;
-трактор МТЗ-82.1 вартістю 45 618,00 грн.;
-трактор МТЗ-80 вартістю 18 600,00 грн.;
-трактор Білорус-82.1 вартістю 102 081,00 грн.;
-машину МВД-1000 вартістю 4 243,00 грн.;
-агрегат дисковий АГН-2.5 вартістю 16 820,00 грн.;
-каток зубчасто-кільчатий КЗК-6-01 вартістю 26 744 грн.;
-погрузчик-копновоз ПКУ-0.8 вартістю 11 912,00 грн.;
-ноутбук вартістю 1 189,00 грн.;
-комп'ютер «форвард» вартістю 2 385,00 грн.;
-зернометальник ЗМ-60А вартістю 23 752,00 грн.;
-жаровня парова Ж-1.4-5 вартістю 23 752,00 грн.;
-керхер АБД вартістю 3 730,00 грн.;
-ваги для зважування автомобілів вартістю 44 625,00 грн.
-туалет вартістю 2 381,00 грн.;
-навіс вартістю 1 969,00 грн.;
-навіс вартістю 2 931,00 грн.;
-навіс вартістю 1 779,00 грн.;
-зливна яма вартістю 8 177,00 грн.;
-огородження вартістю 13 370,00 грн.;
-ємкість 10 м.куб. вартістю 13 465,00 грн.;
-упорна стінка вартістю 2 688,00 грн.;
-колодязь водопровідний вартістю 5 248,00 грн.;
-замощення вартістю 32 087 грн.
Загальна вартість майна, яке перелічено вище складає 692 068,00 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач ОСОБА_1, яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 посилалася на аналогічні підстави звернення до суду, які зазначені в позовній заяві ОСОБА_8, просила суд визначити частки в майні членів Селянського (фермерського) господарства «Любава» - рівним, визнати за ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 право власності на 1\6 частку майна Селянського (фермерського) господарства «Любава», що складається з:
-корпус СТФ колишнього КСП «Рассвет» вартістю 385 506,00 грн.;
-майстерня вартістю 171 130,00 грн.;
-автомобіль МАЗ 5551 вартістю 15 064,00 грн.;
-автомобіль ГАЗ 330202 СПГ «Газель» вартістю 16 320,00 грн.;
-автомобіль ВАЗ 21099 вартістю 569,00 грн.;
-автомобіль ВАЗ 21043 вартістю 17 872,00 грн.;
-автомобіль КАМАЗ 55102 вартістю 13 622,00 грн.;
-культиватор КРНВ-5.6-04 вартістю 22 664,00 грн.;
-комбайн «Нива» вартістю 6 815 грн.;
-жатку УПП 8.01 вартістю 416,00 грн.;
-трактор МТЗ-82.1.57 вартістю 3 204,00 грн.;
-трактор МТЗ-80 вартістю 18 600,00 грн.;
-сіялку Кинзе вартістю 12 865,00 грн.;
-причіп СЗАП 8527 вартістю 1 523,00 грн.;
-причіп 2ПТС-4 вартістю 1515,00 грн.;
-причіп 887-Б вартістю 1 318,00 грн.;
-причіп ГКБ вартістю 2 112,00 грн.;
-літній душ вартістю 646,00 грн.;
-вольєр вартістю 650,00 грн.;
Загальна вартість майна, яке перелічено вище складає 692 411,00 грн.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1, яка діяла в своїх інтересах та в в інтересах неповнолітньої ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1, а також, її представник підтримали позовні вимоги в повному обсязі, посилалися на підстави звернення до суду, викладені в позовній заяві, просили суд задовольнити вимоги, зустрічний позов ОСОБА_5 визнали, також, не заперечували проти задоволенні позовних вимог ОСОБА_8.
В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_5, позов визнала частково, не заперечувала проти поділу квартири та автомобілів Toyota Land Cruiser 120 Prado та Opel Vektra 2007 р.в., заперечувала проти задоволення позовних вимог щодо майна Селянського (фермерського) господарства «Любава», зазначила. що майно господарства не є спільною сумісною власністю подружжя, також, заперечувала проти задоволенні позовних вимог ОСОБА_8 та ОСОБА_1, яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1, посилалася на те, що відповідно до Статуту господарства, вони не набули права на майно.
Представник позивача - ОСОБА_8 в судовому засіданні підтримав її вимоги в повному обсязі, посилався на підстави звернення до суду, викладені в позовній заяві, просив суд задовольнити позов.
Селянське (фермерське) господарство «Любава», як відповідач, в своїй заяві просило суд розглянути справу без участі її представника.
В судове засідання треті особи: ОСОБА_7, ОСОБА_9, не з'явилися, в своїх заявах просили суд розглянути справу без їх участі.
Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали цивільної справи, приходить до наступного.
Судом встановлено, що 24 листопада 1990 року ОСОБА_1 зареєструвала шлюб з відповідачем ОСОБА_5, що підтверджується свідоцтвом про шлюб.
Судом встановлено, що за час шлюбу, подружжям придбане наступне майно:
-квартира АДРЕСА_1., що підтверджується договором купівлі-продажу від 27.02.2008 року;
-автомобіль Toyota Land Cruiser 120 Prado 2007 р.в. номер кузову НОМЕР_3 реєстраційний номер НОМЕР_1, що підтверджується Біржовим договором (угодою) купівлі-продажу транспортного засобу від 24.12.2009 року;
-автомобіль Opel Vektra 2007 р.в., номер кузову VIN-НОМЕР_4 державний номер НОМЕР_2, у відповідності до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу від 24.09.2009 року.;
У відповідності до ст. 61 ЦПК України, обставини, які визнані і не заперечуються сторонами, не підлягають доказуванню.
Так, сторонами визнана, не заперечувалася, а тому, не підлягає доказуванню ціна вищезазначеного майна.
Сторони в судовому засіданні дійшли до згоди, що вартість спірного майна складає: квартири АДРЕСА_1 - 220 000 грн.; автомобіля Opel Vektra 2007 р.в., - 121 650 грн.; автомобіля Toyota Land Cruiser 120 Prado 2007 р.в. - 243 300 грн..
У відповідності до ст.61 Сімейного Кодексу України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).
Згідно до вимог ст.69 Сімейного Кодексу України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.
На підставі ст. 70 СК України, у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
В зв'язку з наведеним, суд приходить до переконання, що квартира та автомобілі є спільною сумісною власністю подружжя,
У відповідності до ст. 71 СК України, майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом.
Сторони не заперечували проти наступного розподілу майна: за ОСОБА_1 визнати право власності на квартиру АДРЕСА_1 вартістю 220 000 грн.; автомобіль Opel Vektra 2007 р.в., тобто на майно, загальною сумою 341 650 грн.; за ОСОБА_5 визнати право власності на автомобіль Toyota Land Cruiser 120 Prado 2007 р.в. вартістю 243 300 грн.,
В зв'язку з наведеним, суд приходить до переконання що, вимоги ОСОБА_1 в цій частині та вимоги ОСОБА_5 підлягають задоволенню.
Стосовно вимог ОСОБА_1 щодо розподілу майна подружжя в частині визнання права на майно Селянського (фермерського) господарства «Любава», суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що 16 червня 2000 року було засноване Селянське (фермерське) господарство «Любава», юридична адреса - АДРЕСА_2.
У відповідності до Статутів господарства, його засновником є ОСОБА_5.
Статут господарства від 2000 року неодноразово змінювався, так зміни вносилися у 2005 році, 2007 році, 2009 році, що підтверджується відповідними Статутами, які пройшли відповідну державну реєстрацію змін до установчих документів.
В різні роки діяльності господарства змінювалася кількість членів Селянське (фермерське) господарство «Любава».
Так, у відповідності до Статуту 2009 року, членами господарства є: ОСОБА_10, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_6, ОСОБА_9.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 стала членом Селянського, (фермерське) господарство «Любава» у 2005 році, є членом господарства до теперішнього часу.
Позивач ОСОБА_1, в обґрунтування своїх позовних вимог посилалася на те, що за час діяльності підприємства вона та відповідач за спільні кошти придбали, створили та передали у власність господарства майно, перелік якого наведений в позовній заяві.
Дійсно, у відповідності до бухгалтерських документів, зазначене позивачкою майно стоїть на балансі господарства, перебуває у його власності, сторони погодилися з оцінкою майна, загальна вартість якого складає 2 770 268,00 грн.
Суд приходить до переконання, що позовні вимоги ОСОБА_1 в частині поділу та визнання за нею права власності на майно Селянське (фермерське) господарство «Любава» не обґрунтовані і не підлягають задоволенню, з наступного.
Як зазначалося вище, господарство було утворене в 2000 році, в зв'язку з чим, суд застосовує норми Законодавства України, які діяли на зазначений період часу.
Так, у відповідності до ст. 1 Закону України «Про підприємства», підприємство - основна організаційна ланка народного господарства України. Підприємство - самостійний господарюючий статутний суб'єкт, який має права юридичної особи та здійснює виробничу, науково-дослідницьку і комерційну діяльність з метою одержання відповідного прибутку (доходу).
На підставі ст. 10 Закону України «Про підприємства», майно підприємства становлять основні фонди та оборотні кошти, а також інші цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі підприємства. Майно підприємства відповідно до законів України, статуту підприємства та укладених угод належить йому на праві власності, повного господарського відання або оперативного управління.
Закон України «Про підприємства», втратив чинність на підставі Кодексу N 436-IV від 16.01.2003.
З зазначеного часу вступили в дію норми Господарського кодексу України N 436-IV від 16.01.2003.
Статтею 63 Господарського Кодексу України встановлені види та організаційні форми підприємств в Україні, в тому числі - приватне підприємство, що діє на основі приватної власності громадян чи суб'єкта господарювання (юридичної особи).
У відповідності до ст. 66 Господарського Кодексу України майно підприємства становлять виробничі і невиробничі фонди, а також інші цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі підприємства. Джерелами формування майна підприємства є: грошові та матеріальні внески засновників; доходи, одержані від реалізації продукції, послуг, інших видів господарської діяльності; доходи від цінних паперів; кредити банків та інших кредиторів; капітальні вкладення і дотації з бюджетів; майно, придбане в інших суб'єктів господарювання, організацій та громадян у встановленому законодавством порядку; інші джерела, не заборонені законодавством України. Цілісний майновий комплекс підприємства визнається нерухомістю і може бути об'єктом купівлі-продажу та інших угод, на умовах і в порядку, визначених цим Кодексом та законами, прийнятими відповідно до нього. Держава гарантує захист майнових прав підприємства.
У відповідності до ст. 19 Закону України «Про фермерське господарство» до складу майна фермерського господарства (складеного капіталу) можуть входити: будівлі, споруди, облаштування, матеріальні цінності, цінні папери, продукція, вироблена господарством в результаті господарської діяльності, одержані доходи, інше майно, набуте на підставах, що не заборонені законом, право користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будівлями, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права (в
тому числі на інтелектуальну власність), грошові кошти, які передаються членами фермерського господарства до його складеного капіталу.
Аналогічні норми містяться і в ст. 191 ЦК України, відповідно до якої, підприємство є єдиним майновим комплексом, що використовується для здійснення підприємницької діяльності. До складу підприємства як єдиного майнового комплексу входять усі види майна, призначені для його діяльності, включаючи земельні ділянки, будівлі, споруди, устаткування, інвентар, сировину, продукцію, права вимоги, борги, а також право на торговельну марку або інше позначення та інші права, якщо інше не встановлено договором або законом. Підприємство як єдиний майновий комплекс є нерухомістю.
В зв'язку з наведеним, суд приходить до переконання, що майно Селянського (фермерського) господарства «Любава» належить йому на праві власності, і право власності на зазначене майно не може бути визнане за подружжям засновника підприємства.
Сам по собі факт того, що один із подружжя є засновником підприємства не є підставою для визнання за іншим із подружжя права власності на 1\2 частину майна
Дійсно, у відповідності до Рішення Конституційного суду України № 17-рп\2012 від 19.09.2012 року визначено, що статутний капітал та майно приватного підприємства, які сформовані за рахунок спільної сумісної власності подружжя, є об'єктом їх спільної сумісної власності.
У відповідності до ст. 10,60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на обґрунтування або заперечення своїх позовних вимог.
Позивачкою не надано суду жодного доказу того, що нею, або її чоловіком передавалося спільне сумісне майно подружжя у власність Селянського (фермерського0 господарства «Любава».
Згідно довідки ПАТ Комерційний банк «Надра», 03 лютого 2005 року на поповнення статутного фонду Селянського (фермерського) господарства «Любава» було внесено 25 000 грн. та 08 лютого 2005 року внесено 18 200 грн., але, позивачкою не надано доказів того, хто вносив зазначені кошти (засновник, вона, чи члени господарства станом на 2005 рік)
Крім того, з урахуванням вищенаведених судом норм Законодавства України щодо майна підприємства, а також, Рішення Конституційного суду України № 17-рп\2012 від 19.09.2012 року, суд приходить до переконання, що один із подружжя не набуває права власності на майно підприємства, засновником якого є чоловік (або жінка), а має право на компенсацію вартості внеску до статутного фонду, або спільного сумісного майна подружжя, яке було передане підприємству у власність.
Враховуючи наведене, в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в зазначеній частині належить відмовити.
Стосовно позовних вимог ОСОБА_8 і ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 про виділ частки майна господарства, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_8 і ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 є членами Селянського (фермерського) господарства «Любава», що підтверджується відповідними статутами.
Позивачі, в обґрунтування своїх вимог посилаються на те, що вони мають право на частку майна підприємства.
Суд приходить до переконання, що посилання позивачів є необґрунтованими.
Так, у відповідності до ч.1 ст.3 Закону України «Про фермерське господарство», членами фермерського господарства можуть бути подружжя, їх батьки, діти, які досягли 14-річного віку, інші члени сім'ї, родичі, які об'єдналися для спільного ведення фермерського господарства, визнають і дотримуються положень Статуту фермерського господарства.
У відповідності до ст. 30 Закону України «Про фермерське господарство», член фермерського господарства має право на отримання частки майна фермерського господарства при його ліквідації або у разі припинення членства у фермерському господарстві. Розмір частки та порядок його отримання визначаються Статутом фермерського господарства.
У відповідності до п. 4.2. Статуту господарства, члени господарства не є власниками майна господарства, якщо інше не передбачено угодою між ними. Члени господарства, відповідно до законодавства України, володіють лише своїми майновими паями на праві сумісної власності (якщо такі є).
Як зазначалося вище, у відповідності до ст. 10.60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на обґрунтування або заперечення своїх позовних вимог.
ОСОБА_8 і ОСОБА_1, яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 не надали суду жодного доказу наявності угод щодо майна господарства, не надали доказів передачі належного їм майна у власність підприємству, тому, в задоволенні їх вимог належить відмовити.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 10, 60, 88, 213-215 ЦПК України, ст. 60, 63, 69, 70,71 Сімейного кодексу України, Законом України «Про підприємства», ст. 63,66 Господарського кодексу України, Закону України «Про фермерське господарство», ст.ст.80, 82, 88, 320, 191 Цивільного Кодексу України, суд,
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Позовні вимоги ОСОБА_5 задовольнити.
Провести поділ спільного майна подружжя ОСОБА_1 і ОСОБА_5, а саме, квартири АДРЕСА_1 вартістю 220 000 грн.; автомобіля Opel Vektra 2007 р.в., номер кузову VIN-НОМЕР_4 державний номер НОМЕР_2 вартістю 121 650 грн.; автомобіля Toyota Land Cruiser 120 Prado 2007 р.в. номер кузову НОМЕР_3 реєстраційний номер НОМЕР_1 вартістю 243 300 грн., а всього майна на загальну суму 584 950 грн.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_1 вартістю 220 000 грн.; автомобіль Opel Vektra 2007 р.в., номер кузову VIN-НОМЕР_4 державний номер НОМЕР_2 вартістю 121 650 грн., а всього на майно, загальною сумою 341 650 грн.
Визнати за ОСОБА_5 право власності на автомобіль Toyota Land Cruiser 120 Prado 2007 р.в. номер кузову НОМЕР_3 реєстраційний номер НОМЕР_1 вартістю 243 300 грн.
В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 - відмовити.
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_8 - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 3 219 грн.
Скасувати ухвалу суду від 21 грудня 2012 року про забезпечення позову, якою накладений арешту на рухоме та нерухоме майно Селянського (фермерського) господарства «Любава» (код ЄДРПОУ 30921754), розташоване по АДРЕСА_2.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
СУДДЯ Д .І. Городецький
Суд | Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області |
Дата ухвалення рішення | 27.06.2013 |
Оприлюднено | 06.08.2013 |
Номер документу | 32808968 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області
Городецький Д. І.
Цивільне
Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області
Городецький Д. І.
Цивільне
Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області
Городецький Д. І.
Цивільне
Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області
Городецький Д. І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні