Постанова

від 30.04.2013 по справі 801/2056/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

cpg1251

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

30 квітня 2013 р. (10 год. 48 хв.) Справа №801/2056/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кузнякової С.Ю., за участю секретаря судового засідання Устінової І.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим

до Головного управління юстиції відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби

про скасування постанови.

Обставини справи: Державна податкова інспекція у м. Сімферополі АР Крим звернулась до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом до Головного управління юстиції відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби про скасування постанови про накладення штрафу від 13.02.2013р. по справі 2а-10978/10/11/0170.

Позовні вимоги мотивовані тим, що постанова відповідача про накладення штрафу від 13.02.2013р. за невиконання вимог державного виконавця в розмірі 1700,00 грн. підлягає скасуванню, оскільки позивач позбавлений можливості виконати рішення суду. Зокрема, позивач посилається на вимоги Податкового кодексу України, згідно із якими реєстрація платників ПДВ здійснюється виключно за заявою платника податку. Також, позивач вказує, що згідно п.183.12 ст.183 ПК України ведення реєстру платників ПДВ здійснюється Центральним органом державної податкової служби України. Позивач зазначає, що з метою виконання постанови Окружного адміністративного суду АР Крим від 23.05.2011р. ним був направлений лист на адресу ПП «Цепіва» з пропозицією надати належним чином заповнену реєстраційну заяву за ф. № 1-ПДВ до ДПІ в м. Сімферополі АР Крим ДПС, але така заява від ПП «Ціпева» до позивача не надходила. В зв'язку з цим позивач вважає, що має поважні причини невиконання судового рішення, а тому постанова про накладення штрафу на позивача підлягає скасуванню.

Позивач у судове засідання явку свого представника не забезпечив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Під час розгляду справи представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити з підстав, наведених у позові.

Відповідач у судове засідання явку свого представника не забезпечив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, скерував до суду письмові заперечення, в яких просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі, а також розглянути справу за відсутності його представника (а.с.36).

Приймаючи до уваги, що в матеріалах справи достатньо доказів для з'ясування обставин по справі, суд вважає можливим, на підставі ч. 6 ст. 71, ст. 128 КАС України, розглядати справу за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 18.11.2010р. у справі №2а-10978/10/11/0170 позовом Приватного підприємства "Цепіва" до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії адміністративний позов задоволено частково, визнано протиправною бездіяльність Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим щодо реєстрації Приватного підприємства «Цепіва» платником податку на додану вартість та зобов'язано Державну податкову інспекцію в м. Сімферополі АР Крим зареєструвати Приватне підприємство «Цепіва» платником податку на додану вартість.

Наведена постанова залишена без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 23.05.2011р.

19.01.2012р. Окружним адміністративним судом АР Крим у адміністративній справі №2а-10978/10/11/0170 видано виконавчий лист про зобов'язання Державну податкову інспекцію в м. Сімферополі АР Крим зареєструвати Приватне підприємство «Цепіва» платником податку на додану вартість.

На підставі заяви ПП "Цепіва" про відкриття виконавчого провадження постановою головного державного виконавця Резниченко О.О. відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в АР Крим від 20.02.2012р. відкрито виконавче провадження з примусового виконання вищевказаного виконавчого листа та запропоновано боржнику в 7-денний строк добровільно виконати рішення суду.

Разом із постановою про відкриття виконавчого провадження на адресу ДПІ в м. Сімферополі АР Крим відповідачем було направлено попередження від 23.02.2012р. за вих. №10/4-21-845 відповідно до якого державний виконавець зобов'язав відповідача протягом 7 днів з моменту отримання постанови про відкриття виконавчого провадження прийняти необхідні заходи для належного виконання виконавчого листа №2а-10978/10/11/0170, виданого Окружним адміністративним судом АР Крим, надати засвідчені копії документі, які підтверджують виконання рішення суду. Окрім того, у разі неможливості виконати рішення суду боржника було зобов'язано надати державному виконавцю письмові пояснення про причини невиконання рішення суду.

Листом від 05.03.2012р. за вх. №351/9/1803, який отриманий відповідачем 12.03.2012 року, позивач повідомив відповідача про те, що відповідно до вимог п.183.12 ст.183 ПК України ведення реєстру платників ПДВ здійснюється Центральним органом державної податкової служби України. При цьому ДПІ в м. Сімферополі зазначила про те, що оскільки постанова суду набрала законної сили під час дії Податкового кодексу України, яким визначена процедура реєстрації особи як платника ПДВ, така реєстрація здійснюється виключно за заявою платника про реєстрацію. Також вказаним листом повідомлено відповідача про те, що з метою забезпечення виконання постанови суду матеріли справи направлено (вих. №376/8/1-3 від 03.03.2012р.) до ДПС в АР Крим для направлення до центрального орану державної податкової служби України.

При цьому, до вказаного листа від 05.03.2012р. за вх. №351/9/1803 жодних додатків додано не було, у тому числі не була додана копія листа, який підтверджує направлення ДПІ в м. Сімферополі АР Крим на адресу ДПС в АР Крим матеріалів для виконання постанови суду у справі №2а-10978/10/11/0170. Тобто, лист за вих. №376/8/1-3 від 03.03.2012р., на який є посилання у листі від 05.03.2012р. за вх. №351/9/1803 та докази його відправлення, позивачем на адресу відповідача надані не були.

У зв'язку з тим, що ДПІ в м. Сімферополі АР Крим у встановлений строк рішення суду не виконала без поважних причин, 02.04.2012р. державним виконавцем УДВС Головного управління юстиції МЮУ в АР Крим прийнято постанову про накладення штрафу на ДПІ в м. Сімферополі АР Крим у розмірі 850 грн.

Зазначена постанова відповідача отримана позивачем 05.04.2012 року, разом із супровідним листом та новим попередженням.

Попередженням від 02.04.2012р. за вих. №10/4-21-1814 державний виконавець зобов'язав відповідача протягом 5 днів з моменту отримання прийняти необхідні заходи для належного виконання виконавчого листа №2а-10978/10/11/0170, виданого Окружним адміністративним судом АР Крим, надати засвідчені копії документі, які підтверджують виконання рішення суду, та у разі неможливості виконати рішення суду боржника було зобов'язано надати державному виконавцю письмові пояснення про причини невиконання рішення суду.

28.01.2013р. під час здійснення виконавчих дій, відповідач скерував на адресу позивача вимогу за № 10/-21/223, якою зобов'язав позивача у 3 - денний строк з моменту її отримання прийняти відповідні міри для належного виконання рішення, надати відділу примусового виконання рішень УДВС ГУЮ МЮУ в АР Крим належним чином завірені копії документів, підтверджуючи виконання рішення суду.

Листом від 01.02.2013р. за вх. №1269/9/18.03, який отриманий відповідачем 04.02.2013р., позивач повідомив відповідача про те, що на виконання вимоги державного виконавця відділу примусового виконання рішень УДВС ГУЮ МЮУ в АР Крим відповідно виконавчому листу № 2а-10978/10/11/0170, виданому Окружним адміністративним судом АР Крим, повідомляє, що реєстрація платником податку на додану вартість здійснюється відповідно вимогам п.183.1 ст.183 Податкового кодексу України «...будь-яка особа, що підлягає обов'язковій реєстрації чи прийняло рішення про добровільну реєстрацію як платника податку, подає до органу державні податкової служби за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) реєстраційну заяву». Форма реєстраційної заяви затверджена Наказом МФУ № 1144 від 06.11.2012р. «Про затвердження Змін до Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість: зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 27.02.2012р. за № 319/20632. Крім того, відповідно вимогам п.3.8. Положення про реєстрацію платників ПДІ затвердженого Наказом Міністерством фінансів України від 07.11.2011 № 1394, зареєстрованого Міністерстві юстиції України від 29.11.2011 № 1369/20107, (зі змінами та доповненнями внесеними Наказом Міністерства фінансів України від 10.02.2012 №144 «Про затвердження Змін до Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 27.02.2012 за №319/20632) «... з метою підтверджень достовірності відомостей про здійснення особою постачання товарів/послуг або відповідності особи вимогам, визначеним статтею 180, пунктом 181.1 статті 181, пунктом 182.1 статті 182 т пунктом 183.7 статті 183 розділу V Кодексу, така особа відповідно до підпункту 20.1.6 пункту 20. статті 20 розділу І Кодексу, пункту 73.3 статті 73 розділу II Кодексу подає до податкового орган документи, що підтверджують такі відомості.»

У листі позивач зазначив, що 08.11.2012 року направлено лист ПП «ЦЕПІВА» (код за ЄДРПОУ 37171938) з пропозицією надати належним чином заповнену реєстраційну заяву за ф. №1-ПДВ до ДПІ у м. Сімферополі АРК ДПС, але станом на 31.01.2013 реєстраційна заява за ф. №1-ПДВ від ПП «ЦЕПІВА» (код ЄДРПОУ 37171938) до ДПІ у м. Сімферополі АРК ДПС не надана, а також до вказаного листа додав лист від 08.11.2012р. № 54742/10/18-3 адресований ПП «Цепіва».

13.02.2013р. державним виконавцем відділу примусового виконання рішень УДВС Головного управління юстиції МЮУ в АР Крим прийнято постанову про накладення штрафу на ДПІ в м. Сімферополі АР Крим у розмірі 1700 грн., яка мотивована тим, що боржником не виконано рішення суду, документи підтверджуючи виконання рішення суду відсутні.

Вказана постанова була скерована на адресу позивача з супровідним листом від 14.02.2013р. за вих. № 10/4-21/595 та була отримана останнім 18.02.2013р.

Не погодившись з наведеною вище постановою, Державна податкова інспекція у м. Сімферополі АР Крим звернулося до суду з адміністративним позовом про її скасування.

Суд звертає увагу, що згідно ст. 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог.

Оцінюючи правомірність рішення відповідача, суд керується критеріями, закріпленими у частині 3 статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Стаття 19 Конституції України зобов'язує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Отже "на підставі" означає, що суб'єкт владних повноважень повинний бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України та зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

"У межах повноважень" означає, що суб'єкт владних повноважень повинен вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, встановлених законами.

"У спосіб" означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури вчинення дії, і повинен обирати лише встановлені законом способи правомірної поведінки при реалізації своїх владних повноважень.

Суд з'ясовує, чи використане повноваження, надане суб'єкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчинюється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.

Законом, який визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку є Закон України "Про виконавче провадження" зі змінами та доповненнями № 606-XIV від 21.04.1999р. (далі Закон № 606).

Згідно із ст. 1 Закону № 606 виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Згідно зі ст. 5 Закону № 606 вимоги державного виконавця щодо виконання рішень обов'язкові для всіх органів, організацій, посадових осіб, фізичних і юридичних осіб на території України. Державному виконавцю повинні бути безоплатно надані у встановлений ним строк інформація, документи або їх копії, необхідні для здійснення його повноважень. Невиконання законних вимог державного виконавця тягне за собою відповідальність згідно із законом.

У ч. 1 ст. 6 Закону № 606 наведено, що державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до ст. 11 Закону № 606, державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Пунктом 13 ч. 3 вказаної статті передбачено право державного виконавця накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 17 Закону № 606 примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Такими виконавчими документи серед іншого можуть бути виконавчі листи.

Державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення (п. 1 ч. 1 ст. 19 Закону № 606).

Статтею 25 Закону № 606, зокрема частинами 1 та 2, встановлено що державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

У постанові державний виконавець вказує поміж іншого про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови.

Згідно із ст. 27 Закону №606 у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення, державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Частиною 2 ст. 75 Закону № 606 передбачено, що у разі невиконання вимог вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону і не пізніше п'яти робочих днів з дня його накладення повторно перевіряє стан виконання рішення.

У ч. 1, ч. 2 ст. 89 Закону № 606 зазначено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин державний виконавець у тому ж порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до правоохоронних органів з поданням (повідомленням) про притягнення боржника до кримінальної відповідальності відповідно до закону.

Зі змісту наведених норм слідує, що підставою для накладення штрафу є невиконання боржником рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, які можуть бути виконані лише боржником, у встановлений державним виконавцем строк без поважних причин, тобто державний виконавець має перед застосуванням штрафних санкцій з'ясувати, зокрема, наявність або відсутність поважних причин невиконання судового рішення і обов'язку виконати певні дії лише боржником, а також чи сплинув строк, який був встановлений державним виконавцем боржнику для виконання рішення суду.

Суд зазначає, що встановлення факту відсутності поважних причин невиконання судового рішення (про що зазначено в ч. 2 ст. 75 Закону №606), може мати місце за умови, якщо боржник не виконує певних дій (щодо яких ухвалено судове рішення), а виконання таких дій або усунення перешкод до такого виконання цілком полягає у площині повноважень боржника і не залежить від обставин, які боржник не в змозі упередити або усунути.

Враховуючи, що Законом України "Про виконавче провадження" не викладено перелік причин, які є поважними у його розумінні, суд приходить до висновку про оціночний характер цього поняття.

Вирішуючи питання про законність та обґрунтованість винесення оскаржуваної постанови від 13.02.2013 року, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини1 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Позивачем у справі позовні вимоги обґрунтовані тим, що по-перше, ПП «Цепіва» не надала заяву про реєстрацію платником податку на додану вартість, та по-друге, формування та ведення Реєстру здійснює центральний орган державної податкової служби.

Розглянувши підстави невиконання судового рішення, суд дійшов висновку про те, що позивач не довів наявність поважних причин його невиконання та ту обставину, що ним було ужито усіх заходів, які від нього залежать, для виконання судового рішення.

Суд вважає за необхідне зазначити, що суд надає оцінку правомірності оскаржуваного рішення з урахуванням тих доказів, які були надані ДПІ в м. Сімферополі АР Крим державному виконавцеві як докази поважності причин невиконання судового рішення. Інші докази не можуть бути взяті до уваги, оскільки вони не були надані податковою інспекцією відповідачу до прийняття постанови про накладення штрафу, а відтак не були йому відомі. Більш того, саме боржник повинен довести державному виконавцеві ту обставину, що рішення суду не виконано з поважних причин.

Щодо відсутності з боку ПП "Цепіва" заяви про реєстрацію його в якості платника податку на додану вартість суд вважає такі твердження позивача є безпідставними, оскільки ПП "Цепіва" до ДПІ в м. Сімферополі АР Крим була подана реєстраційна заява ще 12.08.2010р. Саме протиправна бездіяльність ДПІ в м. Сімферополі АР Крим щодо розгляду заяви ПП "Цепіва" стала підставою для звернення ПП "Цепіва" до суду із позовом, за наслідками розгляду якого Окружним адміністративним судом АР Крим прийнята постанова від 18.11.2010 року у справі №2а-10978/10/11/0170. При цьому, посилання позивача як на підставу позовних вимог, на набрання чинності з 01.01.2011р. Податковим кодексом України є безпідставним, оскільки добровільна реєстрація особи за заявою платника податку була передбачена також і Законом України "Про податок на додану вартість", який діяв до 01.01.2011р., тобто до набрання чинності ПК України. Також слід зазначити, що ані ПК України ані іншим нормативно-правовим актом не передбачена необхідність подання двох заяв про реєстрацію особи платником податку на додану вартість у разі визнання судом протиправним рішення про відмову у реєстрації.

Більш того, ч.5 ст.124 Конституції України встановлено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Відтак, не може бути поставлено у залежність виконання рішення суду від надання платником податків (стягувачем у виконавчому провадженні) будь-яких додаткових документів або вчинення ним певних дій, якщо це не обумовлено самим судовим рішенням або не випливає із суті зобов'язання.

Таким чином, вимога податкового органу щодо надання ПП "Цепіва" нової заяви про реєстрацію останнього платником податку на додану вартість є протиправною.

Щодо посилання позивача на ту обставину, що формування та ведення Реєстру здійснює центральний орган державної податкової служби, а відтак ДПІ в м. Сімферополі АРК не могла виконати судове рішення суд зазначає наступне.

Порядок реєстрації платників ПДВ встановлений ст.183 ПК України(тут і далі в редакції на момент прийняття оскаржуваного рішення).

Відповідно до п.183.1 ПК України будь-яка особа, що підлягає обов'язковій реєстрації чи прийняла рішення про добровільну реєстрацію як платника податку, подає до органу державної податкової служби за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) реєстраційну заяву.

Згідно п.183.9 ст.183 ПК України у разі відсутності підстав для відмови у реєстрації особи як платника податку орган державної податкової служби зобов'язаний видати заявнику або відправити поштою (з повідомленням про вручення) свідоцтво про реєстрацію такої особи як платника податку не пізніше наступного робочого дня після бажаного (запланованого) дня реєстрації платника податку, зазначеного у його заяві, або протягом 10 робочих днів від дати надходження реєстраційної заяви, якщо бажаний (запланований) день реєстрації у заяві не зазначено чи такий день настає раніше дати, що припадає на останній день строку, встановленого для реєстрації платника податку органом державної податкової служби. Якщо бажаний (запланований) день реєстрації, зазначений у заяві особи, настає після завершення 10 робочих днів від дати надходження реєстраційної заяви, орган державної податкової служби зобов'язаний видати заявнику або відправити поштою (з повідомленням про вручення) свідоцтво про реєстрацію такої особи як платника податку не пізніше бажаного (запланованого) дня реєстрації платника податку, зазначеного у його заяві.

Із наведених норм слідує, що реєстраційна заява подається платником податку до органу державної податкової служби за своїм місцезнаходженням та саме орган державної податкової служби за місцезнаходженням такої особи зобов'язаний видати відповідне свідоцтво платника ПДВ.

Таким чином, посилання позивача на ту обставину, що Центральний орган державної податкової служби веде реєстр платників податку не має значення для вирішення питання щодо правомірності рішення відповідача про накладення на позивача штрафу за невиконання судового рішення, оскільки свідоцтво видається саме органом податкової служби за місцезнаходженням платника податку.

Суд вважає за необхідне також зазначити, що дійсно згідно п.183.12. ст.183 ПК України Центральний орган державної податкової служби веде реєстр платників податку.

Порядок ведення реєстру було затверджено наказом Міністерства фінансів України №1394 від 07.11.2011р. "Про затвердження Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість", зареєстрованим Міністерством юстиції України 29.11.2011р. за №13/20107.

Пунктом 2.1. Положення встановлено, що Реєстр - це автоматизований банк даних, створений відповідно до пункту 183.12 статті 183 розділу V Кодексу для забезпечення: реєстрації та єдиного обліку платників ПДВ; єдиних принципів ідентифікації платників ПДВ; контролю за справлянням податку на додану вартість; організації суцільного й вибіркового аналізу.

Згідно п.2.6. Положення районні податкові органи здійснюють, зокрема:

- приймання заяв, контроль за повнотою даних щодо відповідності нормативним документам;

- обробку даних заяв та документів щодо реєстрації, перереєстрації, анулювання свідоцтв та анулювання реєстрації платників ПДВ, виключення із реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування;

- приймання файлів з Реєстру з присвоєними індивідуальними податковими номерами та номерами свідоцтв про реєстрацію платників ПДВ;

- видачу, заміну свідоцтв про реєстрацію платників ПДВ та засвідчення їх копій;

- виконання функцій адміністратора бази даних районного рівня (накопичення, аналіз даних, контроль за достовірністю та актуалізацією даних, зберіганням, захистом їх, контроль за правом доступу тощо);

- моніторинг платників ПДВ, включених до Реєстру;

- формування бази даних платників ПДВ районного рівня.

Із наведених норм слідує, що позивач як податковий орган районного рівня, здійснює прийняття заяв про реєстрацію платників ПДВ, обробку документів, видачу свідоцтв платників ПДВ, формує базу даних платників ПДВ на рівні міста Сімферополь та є адміністратором бази даних районного рівня.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для прийняття повторної постанови від 13.02.2013р. про накладення на позивача штрафу в розмірі 1700,00 грн. було повторне невиконання рішення боржником без поважних причин.

Суд не бере до уваги лист позивача від 01.02.2013р. № 1269/9/18.3-12 на вимогу відповідача від 28.01.2013р., яким останній повідомив позивача, що ДПІ у м. Сімферополі АР Крим приймалися заходи для виконання рішення суду, зокрема був скерований лист від 08.11.2012р. № 54742/10/18-3 на адресу ПП «Цепіва» (код за ЄДРПОУ 37171938) з пропозицією надати належним чином заповнену реєстраційну заяву за ф. №1-ПДВ до ДПІ у м. Сімферополі АРК ДПС, оскільки, як вже зазначалось, відсутність з боку ПП "Цепіва" заяви про реєстрацію його в якості платника податку на додану вартість є безпідставною, в зв'язку з тим, що ПП "Цепіва" до ДПІ в м. Сімферополі АР Крим була подана реєстраційна заява ще 12.08.2010р. Саме протиправна бездіяльність ДПІ в м. Сімферополі АР Крим щодо розгляду заяви ПП "Цепіва" стала підставою для звернення ПП "Цепіва" до суду із позовом, за наслідками розгляду якого Окружним адміністративним судом АР Крим прийнята постанова від 18.11.2010 року у справі №2а-10978/10/11/0170.

Таким чином, суд не вбачає поважних причин неможливості виконання рішення суду саме позивачем, з урахуванням того, що у даному випадку повинна бути здійснена первинна реєстрація та повноваження щодо адміністрування бази даних районного рівня надані саме позивачу.

Крім того, ДПІ в м. Сімферополь АРК не надано доказів того, що або ДПС в АР Крим або ДПС України якимось чином перешкоджали здійсненню позивачем власних владних повноважень щодо реєстрації ПП "Цепіва" платником ПДВ та надання таких доказів державному виконавцю.

Суд враховує, що рішення, дії суб'єкта владних повноважень не можуть бути упередженими, тобто здійснюватися дискримінаційно через власний, у тому числі фінансовий, корпоративний інтерес. Суд також враховує, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими, та відповідно такими, що не підлягають задоволенню повністю.

Вступну та резолютивну частини постанови проголошено у судовому засіданні 30.04.2013р.

Постанову складено у повному обсязі та підписано 30.04.2013р.

Керуючись ст. ст. 9, 11, 69-71, ст.ст. 158-159, 161-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити у повному обсязі.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя підпис Кузнякова С.Ю.