Постанова

від 01.08.2013 по справі 823/2200/13-а

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 серпня 2013 року м. Черкаси справа № 823/2200/13-а

Черкаський окружний адміністративний суд у складі: судді - Трофімової Л.В.,

за участю секретаря - Левчука А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу №823/2200/13-а№ 823

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Черкаський деревопросочувальний комбінат" [представник позивача - Линник С.І. за довіреністю]

до Золотоніської об'єднаної державної податкової інспекції Черкаської області державної податкової служби [представник відповідача - Зубко О.О. за довіреністю]

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 28.02.2013р. №0000082200/159 та від 28.02.2013р. №0000092200/158, прийняв постанову.

ТОВ "Черкаський деревопросочувальний комбінат", звернувшись до суду з адміністративним позовом до Золотоніської ОДПІ, просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 28.02.2013р. №0000082200/159 та від 28.02.2013р. №0000092200/158.

У обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що за результатами позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Черкаський деревопросочувальний комбінат" з метою підтвердження відомостей, отриманих від особи - платника податків ТОВ "Донтрансторг", відображених у обліку щодо операцій за період з 01.04.2010р. по 30.09.2010р. складено акт від 19.02.2013р. №170/2200/35550206, на підставі якого відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 28.02.2013р. №0000082200/159 про визначення ТОВ "Черкаський деревопросочувальний комбінат" грошового зобов'язання: з податку на додану вартість у сумі 32 807 грн. і 8 201 грн. 75 коп. штрафних санкцій та податкове повідомлення-рішення від 28.02.2013р. №0000092200/158 з податку на прибуток у сумі 47 813 грн. і 11 953 грн. 25 коп. штрафних санкцій. Позивач зазначав, що за результатами адміністративного оскарження відповідачем залишено скарги ТОВ "Черкаський деревопросочувальний комбінат" без задоволення, а спірні рішення без змін. За твердженням позивача спірні податкові повідомлення-рішення необхідно скасувати, оскільки податкове зобов'язання визначено без урахування вимог Податкового кодексу України за наслідками визнання господарських операцій неправомірними з окремим контрагентом з огляду на наявні первинні документи у підтвердження господарських операцій. Представником позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримано у повному обсязі з проханням позов задовольнити, посилаючись на реальність здійснених операцій, достовірність інформації у первинних та звітних документах, достовірність підписів посадових осіб сторін щодо визначених правовідносин і подальшу реалізацію перероблених лісоматеріалів. На підтвердження обставин позивачем надано: акт перевірки (а.с. 35-60 т.1), податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Черкасах (а.с. 61 - 62 т.1), копію договору (а.с. 65 т.1,), податкові накладні, накладні (а.с. 245-247 т.1, а.с. 189-207 т. 1), декларації з ПДВ та податку на прибуток підприємств (а.с. 123-138 т. 1).

Відповідач позов не визнав і подав 29.07.2013р. заперечення проти позову (а.с. 225-243 т.1). Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував повністю з підстав, викладених у запереченні на адміністративний позов та зазначив, що для формування податкової звітності позивач використовував для відображення операцій документи первинного податкового обліку, що містять недостовірну інформацію, останні підписано невстановленою особою, не можуть визнаватись достовірними документами і належно підтверджувати реальність здійснених операцій, а тому зменшення від'ємного значення ПДВ і збільшення суми грошового зобов'язання з ПДВ та податку на прибуток зі штрафними санкціями є законним (правомірним) та у діях відповідача як суб'єкта владних повноважень відсутні порушення.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного.

ТОВ "Черкаський деревопросочувальний комбінат" зареєстровано як суб'єкт підприємницької діяльності Золотоніською районною державною адміністрацією Черкаської області 07.04.2008р. (ідентифікаційний код 35550206) та є платником податку на додану вартість відповідно до свідоцтва від 18.12.2008р. №100154376.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України 2 грудня 2010 року №2755-VI (надалі за текстом - Кодекс №2755-VI).

Відповідно до ст. 15 Кодексу №2755-VI платниками податків визнаються юридичні особи (резиденти і нерезиденти України), які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом. Згідно ст. 75 Кодексу №2755-VI органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Посадовими особами відповідача проведено планову виїзну перевірку ТОВ "Черкаський деревопросочувальний комбінат" щодо підтвердження відомостей отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ "Донтрансторг" за період з 01.04.2010р. по 30.09.2010р., результати перевірки оформлено актом від 19.02.2013р. №170/2200/35550206 (а.с. 35-60 т.1). В акті перевірки податковим органом встановлено порушення: вимог пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3. ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28 грудня 1994 року №334/94-ВР (надалі за текстом - Закон №334/94-ВР) у редакції, що діяв на момент вчинення спірних правопорушень у результаті чого занижено податок на прибуток в період, що перевірявся на суму 47 812 грн. 50 коп.; пп. 7.2.3, пп. 7.2.6 п. 7.2, пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України від 03.04.1997р. №168/97-ВР "Про податок на додану вартість" (що був чинним на момент виникнення спірних правопорушень, надалі за текстом - Закон №168/97-ВР) у результаті чого ТОВ "Черкаський деревопросочувальний комбінат" занижено ПДВ у сумі 38 250 грн.

Судом взято до уваги, що на підставі податкових накладних, складених від імені ТОВ "Донтрансторг" позивачем включено до податкових декларацій за підписом керівника Кривошапки О.К. (а.с.36 т.1 - директор з 01.03.08р. по 30.06.11р.) з податку на прибуток за II-III квартали 2010р. витрати у сумі 191250 грн. (II кв. - 90000грн.; III кв. - 101250 грн.) та до податкового кредиту з ПДВ у сумі 38250 грн. (а.с.123-138 т.1), проте в акті перевірки зазначено: "взаємовідносини між ТОВ "Донтрансторг" залишаються не підтвердженими відповідними первинними документами, встановлено відсутність постачання товарів, виявлено факти оформлення операцій, що не мали реального характеру" (а.с.50 т.1), встановлено дефектність ВН №140721, №300677, №300728 (а.с.51 т.1), "перевезення здійснювалось за рахунок постачальника, ТТН до перевірки не надано" (а.с.57 т.1).

Судом встановлено, що згідно договору №195 від 30.06.2010р. (укладено у м. Донецьк, пер. Панфілова,6) поставка товару здійснюється за рахунок продавця, базис поставки - склад покупця (с. Чапаєвка Черкаська область) (а.с.65 т.1). Відстань за маршрутом Донецьк : Чапаєвка - 544 км, приблизний час у дорозі 8 год 52 хв. (http://della.com.ua/distance/?cities=5462,27339). За накладними №300728, №300677 в один день 30.06.2010р. нібито (вантажопідйомність і кількість транспорту невідома) було перевезено: 98,18м 3 лісоматеріалів (а.с.189 т.1) та 86,91м 3 (а.с.203 т.1), 14.07.2010р. №140721 - масло кам'яновугільне 12 т. (а.с.197 т.1) за рахунок продавця ТОВ "Донтрансторг", де значиться за даними податкового розрахунку з комунального податку середня кількість працюючих за період з 16.07.09р. по 20.10.10р. 1 особа - директор ОСОБА_4. (а.с.44 т.1). За видами продукції вантажі поділяються, зокрема на: продукцію лісової, деревообробної і целюлозно-паперової промисловості; продукцію паливно-енергетичної промисловості. Ні договору про перевезення вантажів автомобільним (залізничним) транспортом у міжміському сполученні, ні товаросупровідних документів, ні доказів на проведення оплати послуг транспортування, доказів щодо упаковки(тари) відповідно до державних стандартів, виконання вантажно-розвантажувальних робіт, дорожніх листів (є документом, без якого перевезення вантажів не допускається - п.11.3 наказу від 14.10.97р. Мінтрансу №363 із змінами 22.05.2006р. №493), сертифіката про походження лісоматеріалів (добувають шляхом розподілу на частини звалених дерев та деревних колод (вздовж або впоперек) для подальшого використання або переробки), документів щодо сортності лісоматеріалів (за якісними ознаками лісоматеріали діляться не менш як на чотири сорти) до суду не надано.

Судом враховано, що дозволяється використовувати для просочування шпал як антисептик - кам'яновугільне масло, проте з метою перевезення небезпечних вантажів жодним документом не зазначено температуру спалаху (більше 60° C, не більше 60° C).

Згідно із Законами України "Про страхування" та "Про перевезення небезпечних вантажів" має здійснюватися страхування відповідальності згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2002 №733 "Про затвердження Порядку і правил проведення обов'язкового страхування відповідальності суб'єктів перевезення небезпечних вантажів на випадок настання негативних наслідків під час перевезення небезпечних вантажів".

Спеціальним законом, що визначає платників податку на додану вартість, об'єкт, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, застосування податкової накладної, порядок обліку, звітності та внесення податку до бюджету є Закон №168/97-ВР, що був чинним на момент виникнення спірних правовідносин. Згідно п. 9.2 ст. 9 Закону №168/97-ВР будь-якій особі, яка реєструється як платник податку на додану вартість, присвоюється індивідуальний податковий номер, що використовується для справляння цього податку. Відповідно до п.п. 7.2.3 та п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону №168/97-ВР податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Для операцій, що оподатковуються і звільнені від оподаткування, складаються окремі податкові накладні. Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Підпункт 7.8.1 пункту 7.8 статті 7 Закону №168/97-ВР передбачає, що податковим періодом є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Законом, календарний квартал. Податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4. ст. 7 Закону №168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону №168/97-ВР визначено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами. Згідно п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону №168/97-ВР датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ст. 14 Закону України "Про систему оподаткування" від 25 червня 1991 року №1251-XII (що був чинним на момент виникнення спірних правовідносин) податок на прибуток підприємств віднесено до загальнодержавних податків і зборів.

Згідно пп. 2.1.1 п. 2.1 ст. 2 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28 грудня 1994 року №334/94-ВР (надалі за текстом - Закон №334/94-ВР) у редакції, що діяла на момент вчинення спірних правопорушень, платниками податку з числа резидентів є суб'єкти господарської діяльності, бюджетні, громадські та інші підприємства, установи та організації, які здійснюють діяльність, спрямовану на отримання прибутку як на території України, так і за її межами. За змістом ст. 3 Закону №334/94-ВР об'єктом оподаткування є прибуток, що визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з п. 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених ст. 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із ст. 8 і 9 цього Закону. За приписами ст. 5 Закону №334/94-ВР валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), що придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. До складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених п.п. 5.3 - 5.7 цієї статті. До валових витрат платника, який зареєстрований як суб'єкт спеціального режиму оподаткування згідно із ст. 81 Закону №168/97-ВР, включається від'ємна різниця, розрахована за правилами абзацу другого пп. 4.2.1 п. 4.2 ст. 4 цього Закону. Відповідно до пп 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону №334/94-ВР не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

За змістом п. 54.3 ст. 54 Кодексу №2755-VI контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, якщо: дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках; згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган. Згідно з п. 123.1 ст. 123 Кодексу №2755-VI у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених пп. 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 п. 54.3 ст. 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

З огляду на викладені вище положення законів і Кодексу №2755-VI та на підставі даних акту перевірки від 19.02.2013р. №170/2200/35550206 позивачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 28.02.2013р. №0000082200/159 (а.с. 61 т. 1) про визначення ТОВ "Черкаський деревопросочувальний комбінат" грошового зобов'язання: з податку на додану вартість у сумі 32 807 грн. і 8 201 грн. 75 коп. штрафних санкцій та податкове повідомлення-рішення від 28.02.2013р. №0000092200/158 (а.с. 62 т. 1) про визначення ТОВ "Черкаський деревопросочувальний комбінат" грошового зобов'язання: з податку на прибуток у сумі 47 813 грн. і 11 953 грн. 25 коп. штрафних санкцій.

Згідно пп. 14.1.7 п. 14.1 ст. 14 Кодексу №2755-VI оскарження рішень контролюючих органів - оскарження платником податку податкового повідомлення - рішення про визначення сум грошового зобов'язання платника податків або будь-якого рішення контролюючого органу в порядку і строки, які встановлені цим Кодексом за процедурами адміністративного оскарження, або в судовому порядку. За приписами пунктів 56.1, 56.2, 56.3 ст. 56 Кодексу №2755-VI рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. Позивач зазначеною можливістю адміністративного оскарження скористався, за результатами адміністративного оскарження відповідачем залишено скарги ТОВ "Черкаський деревопросочувальний комбінат" без задоволення, а спірні рішення без змін (а.с. 14-34 т. 1).

Статтею 2 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999р. №996-ХІ із змінами та доповненнями (надалі за текстом - Закон №996-ХІ) встановлено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб створених відповідно до законодавства України незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством. Пункт 2 ст. 3 Закону №996-ХІІ визначає, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтується на даних бухгалтерського обліку". Первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції відповідно до п. 2.1. ст. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р. №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95 за № 168/704.

Судом встановлено, що між сторонами ТОВ "Черкаський деревопросочувальний комбінат" (покупець) та ТОВ "Донтрансторг" (постачальник) було укладено договір купівлі-продажу від 30.06.2010р. №195 (а.с. 65 т. 1), що підписано сторонами, останній має двосторонній зобов'язальний характер, предметом договору є товар на умовах зазначеного договору. Сума договору становить 229 500 грн. у т.ч. ПДВ 38 250 грн.

У судовому засіданні встановлено, що ТОВ "Донтрансторг" (ідентифікаційний код 36061529) (а.с. 46-48 т. 2) на момент здійснення господарських операцій з ТОВ "Черкаський деревопросочувальний комбінат" зареєстровано суб'єктом господарювання. ТОВ "Донтрансторг" зареєстровано за адресою: м. Донецьк, проспект Панфілова, 6. Натомість у договорі купівлі-продажу від 30.06.2010р. №195 адресою ТОВ "Донтрансторг" зазначено: м. Донецьк, пер. Панфілова, 6.

У судовому засіданні судом досліджено, що на виконання умов договору купівлі-продажу від 30.06.2010р. №195 постачальником ТОВ "Донтрансторг" нібито передано ТОВ "Черкаський деревопросочувальний комбінат" товар: лісоматеріали у кількості 96,18 м 3 на загальну суму 108 000 грн., у тому числі ПДВ 18 000 грн. відповідно до податкової накладної від 30.06.2010р. №300677 (а.с. 247 т. 1) та накладної від 30.06.2010р. №300677 (а.с 189 т. 1); масло к/у для просочення деревини у кількості 12т. на загальну суму 25 000 грн. у т.ч. ПДВ 5 000 грн. відповідно до податкової накладної від 14.07.2013р. №140721 (а.с. 246 т. 1) та накладної від 14.07.2013р. №140721 (а.с. 197 т. 1); лісоматеріали у кількості 86,91 м 3 на загальну суму 91 500 грн., у тому числі ПДВ 15 250 грн. відповідно до податкової накладної від 30.07.2010р. №3007285 (а.с. 245 т. 1) та накладної від 30.07.2010р. №3007285 (а.с 203 т. 1).

Статтею 9 Закону №996-ХІІ встановлено вимоги до первинних документів, що є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно ч. 1 ст.9 Закону №996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Відповідно ч. 2 ст. 9 Закону №996 первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, податкові накладні, рахунки, товарно-транспортні накладні та інше) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Суд критично оцінює ту обставину, що у податковій накладній від 30.07.2010р. №300728 адресою ТОВ "Донтрансторг" значиться вул. Панфілова, 6, м. Донецьк, натомість згідно даних витягу з ЄДРЮОФОП адресою ТОВ "Донтрансторг" є проспект Панфілова, 6, м. Донецьк та не зазначено посаду особи, яка підписала накладну. Натомість у накладній на отримання товару від 30.07.2010р. №300728 адресою ТОВ "Донтрансторг" зазначено проспект Панфілова, 6, м. Донецьк.

Суд зазначає, що податкову накладну від 30.06.2010р. №300677 підписано невідомою особою без зазначення (розшифровки) її прізвища (тобто встановити хто складав документ податкового обліку неможливо) та не зазначено посаду особи, яка підписала накладну.

Щодо податкової накладної від 14.07.2010р. №140721 то суд наголошує, що на ній значиться розшифровка до підпису ОСОБА_4 без зазначення посади особи, яка підписала накладну. Також суд звертає увагу на те, що згідно протоколу допиту свідка від 03.06.2011р. (а.с. 42 т. 2) ОСОБА_4 пояснив, що: не має жодного відношення до заснування і ведення фінансово-господарської діяльності підприємства. Документів фінансово-господарської діяльності та договори від імені підприємства не підписував, та з 2005р. по даний час працює водієм служби таксі "Союз".

Суд звертає увагу на те, що у накладних на отримання товару: від 30.06.2010р. №300677 (а.с 189 т. 1), від 14.07.2013р. №140721 (а.с. 197 т. 1), від 30.07.2010р. №3007285 (а.с 203 т. 1) відсутній запис про місце складання, не зазначено посаду осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, чим порушено вимоги пункту 2 ст. 9 Закон №996. У накладній на отримання товару від 30.06.2010р. №300677 відсутній запис про номер та дату договору.

Суд зазначає, що податкові накладні та накладні на отримання товару можуть містити підписи (за їх наявності) інших невстановлених осіб, а не уповноважених осіб від ТОВ "Донтрансторг", що є порушенням вимог Закону №996-ХІІ (довіреностей не надано).

Судом встановлено, що згідно пп. 3.1 п. 3 договору купівлі-продажу від 30.06.2010р. №195 поставка товару здійснюється за рахунок ТОВ "Донтрансторг". Доказів про надання послуг перевезення та їх оплату, затрати праці водіїв, часу перебування у дорозі, відстані, витрати пального, обслуговування транспорту, страхування, вантажно-розвантажувальні роботи, охорону у зв'язку із цим до суду, відображення відповідних витрат у бухгалтерському та/або податковому обліку до суду не надано.

Судом не взято до уваги аргументи позивача щодо подальшої реалізації готової продукції (а.с. 179-207 т. 1, а.с. 12-22 т. 2) оскільки за матеріалами перевірки, у процедурах адміністративного оскарження не вивчались і не досліджувались надані документи до суду щодо вказаних обставин. Крім того, позивачем не обґрунтовано зв'язку здійсненої реалізації з фактом отримання і переробки лісоматеріалів і використання масла, отриманих саме від ТОВ "Донтрансторг". Можливість виготовлення і реалізації продукції позивачем з невідомого джерела походження, а не від ТОВ "Донтрансторг" щодо лісоматеріалів і масла відповідачем не заперечується.

Суд вважає, що вищезазначене свідчить про оформлення документів не у зв'язку із фактичним здійсненням реальних господарських операцій у хронологічному порядку, а у довільний (удаваний) спосіб, що підтверджує відсутність обставин та подій, пов'язаних з виконанням господарських договорів та відповідним їх відображенням у податковому обліку. Фінансової звітності, що ґрунтується на даних бухгалтерського обліку позивачем не надано.

Як вбачається з акту перевірки та документів досліджених у судовому засіданні, оформлення податкових накладних продавцем, на підставі яких виникає податковий кредит у позивача є неналежним, оскільки, вони складені з порушенням законодавства, що не дає права останньому на достовірне формування податкової звітності з огляду на системний аналіз доказів щодо операцій, що не відбулися саме з вказаним контрагентом ТОВ "Донтрансторг".

Суд зазначає, що основні засади господарювання в Україні і регулювання господарських відносин, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання визначені Господарським кодексом України 16 січня 2003 року №436-IV (надалі за текстом - Кодекс №436-IV).

За змістом ст. 3 Кодексу №436-IV під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями. Нормою ст. 55 Кодексу №436-IV визначено, що суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством. Цивільний кодекс України від 16.01.2003р. №435-IV (ст. 13) визначає межі здійснення цивільних прав: не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах;при здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства.

Судом досліджено: акт ДПІ у Київському районі м. Донецьк від 27.08.2012р. №1811/15-4/360615292 (а.с.28-40 т. 2) про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Донтрансторг" (код з ЄДРПОУ 36061529) з питань дотримання податкового законодавства, правильності визначення, повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість з період з 01.07.09 по 31.07.12 та податку на прибуток за період з 01.07.09 по 30.06.12. В акті від 27.08.2012р. №1811/15-4/360615292 зазначено: "...місцезнаходження ТОВ "Донтрансторг": відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію: 83114, Донецьк, пр. Панфілова, 6; податкова адреса: 83050, м. Донецьк, вул. Артема, 112...". Згідно отриманої інформації від КП СЕЗ Київського району угоди оренди офісних приміщень ТОВ "Донтрансторг" ніколи не укладались. Згідно довідки ВПМ ДПІ у Київському районі м. Донецька Донецької області ДПС про встановлення фактичного місцезнаходження платника податків від 29.10.10 № 650/6 місцезнаходження ТОВ "Донтрансторг" не встановлено. В ході проведення перевірки ТОВ "Донтрансторг" встановлено відсутність виробничих: складських, торгівельних, офісних та інших приміщень. Згідно службової записки ВПМ ДПІ у Київському районі м. Донецька ДПС від 19.04.12 № 223/64 СУ ПМ ДПС у Донецькій області порушена кримінальна справа №75-11-05-115/2 від 03.06.11р. за фактом створення (придбання) невстановленим особами фіктивних суб'єктів підприємницької діяльності ТОВ "Донтрансторг" (код : ЄДРПОУ 36061529), ТОВ ТОВ "Донстройтранс" (код за ЄДРПОУ 36615838) за ознаками злочину передбачено Кримінальним кодексом України. При дослідженні у судовому засіданні акту від 27.08.2012р. №1811/15-4/360615292 встановлено, що за даними декларації з податку на прибуток за 2009 рік дохід від продажу товарів (послуг) складав 161 768,8 тис. грн. Додатки К1 до декларацій з податку на прибуток підприємством не подавались. У рядку 7 "Сума амортизаційних відрахувань" підприємством зазначено прочерк, що свідчить про відсутність у підприємства основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів, що використовуються у фінансово-господарській діяльності. Декларації з податку на прибуток за 2010 - 2012 рік не надавались. За даними податкового розрахунку з комунального податку середня кількість працюючих за період з 16.07.09р. по 20.10.10р. складала 1 особу (директор ТОВ "Донтрансторг" ОСОБА_4.), що свідчить про відсутність трудових ресурсів. За період з 21.10.10р. по 14.08.12р. звітність не надавалась. Відповідно до бази даних "Best Zvit" встановлено, що уся податкова звітність за перевіряємий період, яка надана ТОВ "Донтрансторг" (код за ЄДРОПУ 36061529) до ДПІ у Київському районі м. Донецька Донецької області ДПС, підписані від імені директора ТОВ "Донтрансторг" - ОСОБА_4 (окрім декларації з ПДВ за серпень 2009 року, яка підписана ОСОБА_5). За даними перевірки (з оглядом на матеріали кримінальної справи) встановлено, що ОСОБА_4 податкову звітність не підписував, до ДПІ у Київському районі м. Донецька Донецької області ДПС не надавав (а.с.28-40 т. 2).

Суд зазначає, що як вбачається з постанови про порушення кримінальної справи від 12.04.2012р. для функціонування злочинної схеми, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 та ОСОБА_13 створили суб'єкти підприємницької діяльності, зокрема: ТОВ "Донтрансторг" (код за ЄДРПОУ 36061529), ТОВ "Донстройтранс" (код ЄДРПОУ 36306165), за допомогою яких вони здійснювали прикриття незаконної діяльності. Використовуючи реквізити, печатки та банківські рахунки даних підприємств документально оформлювали безтоварні операції, що свідчать про нібито купівлю-продаж товарно-матеріальних цінностей (робіт, послуг), після чого, виготовлені документи передавались діючим платникам податків для їх відображення у бухгалтерському і податковому обліку підприємства, з метою незаконного формування податкового кредиту з ПДВ і валових витрат, заниження своїх податкових зобов'язань з податку на додану вартість і податку на прибуток підприємства, незаконного відшкодування ПДВ (а.с. 41-42 т. 2).

Судом досліджено ухвалу (реєстр. №22030975) Харківського апеляційного адміністративного суду від 30.11.2011р. у справі 2а-1574/11/2070 (а.с. 49-54 т. 2). Судом апеляційної інстанції встановлено, що за обліковими даними ТОВ "Донтрансторг" ( код 36061529) на підприємстві працює 1 особа, основних фондів не значиться, амортизація не нараховується, декларація з ПДВ по підприємству за червень 2010 року не визнана податковою. Зазначено, що посадовою особою ТОВ "Донтрансторг" є ОСОБА_4, який у своїх письмових поясненнях, наданих 23.09.2010 року податковому органу, зазначив, що у липні 2009 р. погодився за грошову винагороду стати директором та засновником ТОВ "Донтрансторг" та ТОВ "Укроптторг-9". Печаток, штампів, статутних документів, бухгалтерської та податкової документації зазначених підприємств він не мав, фінансово господарською діяльністю не займався, договори та інші документи не підписував. Посадова особа, яка була зареєстрована як керівник підприємства, не визнала свою причетність до діяльності ТОВ "Донтрансторг". За таких обставин, у ТОВ "Донтрансторг" відсутня можливість здійснення реальної господарської діяльності, у т.ч. з відвантаження, приймання -передачі товарів (а.с. 49-54 т. 2)

У цьому контексті суд зазначає, що взаємовідносини між ТОВ "Черкаський деревопросочувальний комбінат" та ТОВ "Донтрансторг" не спричиняють реального настання правових наслідків, оскільки фактично підприємницька діяльність ТОВ "Донтрансторг" проводилась невстановленими особами, оформлена неналежними (з недостовірною інформацією) документами.

За Законом №996-ХІІ метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства. Відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи. Оскільки здійснення господарської операції може бути підтверджено не лише податковою накладною, а відображення у податковому обліку і звітності проводиться на підставі первинних та розрахункових документів (договорів оренди транспорту, актів виконаних робіт, актів прийому - передачі товару, сертифікатів відповідності, довіреностей, достовірних документів, що складені уповноваженими особами), що у судове засідання позивачем не надано на підтвердження правомірності відображених операцій, а доводи відповідача підтверджуються дослідженими у судовому засіданні матеріалами справи, то суд вважає прийняття податкових повідомлень - рішень від 28.02.2013р. №0000082200/159 та 28.02.2013р. №0000092200/158 Золотоніською ОДПІ правомірними з огляду на доведеність обставин використання в податковому обліку позивача недостовірної інформації, невідповідності здійснених і оформлених операцій та фактів порушень, відображених в акті перевірки. З огляду на викладені вище обставини відповідачем правомірно визначено податкові зобов'язання позивача, отже суд не знаходить підстав для скасування спірних податкових повідомлень-рішень.

Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Вирішуючи спір, суд також зважає, що у силу вимог ч. 2 ст. 49 КАС України особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, що з огляду на запроваджений ст. 8 Конституції України принцип верховенства права та в кореспонденції з приписами ч. 1 ст. 71 КАС України означає обов'язок кожної особи, яка бере участь в адміністративній справі довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості . Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. У цьому контексті суд зазначає, що заперечуючи проти позову, відповідач за правилами ч. 2 ст. 71 КАС України довів юридичну та фактичну обґрунтованість мотиву та підстави прийняття спірних рішень.

Відповідно до ст. 162 КАС України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

З огляду на викладене, дослідивши обставини і докази адміністративної справи, проаналізувавши вищезазначені правові норми, враховуючи доводи сторін, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги не належать до задоволення.

Оскільки судове рішення ухвалене не на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, сплачений судовий збір згідно ст. 94 КАС України поверненню з бюджету не підлягає.

Керуючись ст.ст. 86, 94, 159, 160, 162 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення, копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлено 6 серпня 2013р.

Суддя Л.В.Трофімова