Рішення

від 29.07.2013 по справі 915/709/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" липня 2013 р. Справа № 915/709/13

м. Миколаїв

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Пальміра -2008" /54001, м. Миколаїв, вул. Потьомкінська, 42, кв. 21/

до відповідача: Приватне підприємство "Будівельна фірма "Автошляхбуд-САА" /54007, м. Миколаїв, вул. Новозаводська, 34/

про: стягнення 100 000,00 грн.

За зустрічним позовом: Приватного підприємства "Будівельна фірма "Автошляхбуд-САА" /54007, м. Миколаїв, вул. Новозаводська, 34/

до першого відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Пальміра -2008" /54001, м. Миколаїв, вул. Потьомкінська, 42, кв. 21/

до другого відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Браво СЛР" / 01010, м. Київ, вул. І. Мазепи, буд. 3 офіс 197/

про: визнання недійсним договору

Суддя Васильєва Л.І.

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

від ТОВ "Пальміра-2008": представник не з'явився

від ПП "Будівельна фірма "Автошляхбуд-САА": Гутиря М.М. (довіреність від 01.04.2013р.)

від ТОВ "Браво СЛР": представник не з'явився

Суть спору: 12.04.2013р. позивач за первісним позовом - ТОВ "Пальміра -2008" звернувся до господарського суду із позовом про стягнення з ПП "Будівельна фірма "Автошляхбуд-САА " заборгованості в сумі 100 000,00 грн.

ПП "Будівельна фірма "Автошляхбуд-САА " письмовий відзив по суті позовних вимог не надало. Представник у судовому засіданні проти позову заперечує, посилається на те, що поставка бітуму згідно договору від 01.09.2012р. не здійснювалась. Зазначає, що договір поставки є недійсним, оскільки в ньому не вказані суттєві умови договору, він є фіктивним.

29.04.2013р. ПП «Будівельна фірма «Автошляхбуд-САА» звернулося до господарського суду із зустрічною позовною заявою, в якій просить суд визнати недійсними з моменту укладання договір відступлення права вимоги від 08.10.2012р. та договір поставки від 01.09.2012р.

ТОВ "Пальміра -2008" у відзиві проти зустрічної позовної заяви заперечує. Зазначає, що договір містить всі істотні умови, зокрема п.1.1 договору визначено предмет договору - бітум, п. 4.1 сторони дійшли згоди щодо порядку визначення ціни - шляхом погодження у момент поставки та зазначення у видаткових накладних. Вказує, що посилання ПП «Будівельна фірма «Автошляхбуд-САА» на відсутність у покупця власних транспортних засобів є безпідставним, оскільки транспортні засоби не обов'язково мають належати відповідачу на праві власності, вони можуть бути власністю перевізників, з якими відповідачем укладались відповідні договори на перевезення.

Зазначає, що посилання ПП «Будівельна фірма «Автошляхбуд-САА» на відсутність сертифікатів якості на товар, що поставлявся, а також відсутність документів, що підтверджують факт перевезення поставленого товару може бути підставою для ствердження про неналежне виконання постачальником прийнятих на себе зобов'язань, але ніяким чином не свідчить про недійсність договору.

На виконання вимог ухвали суду від 03.07.2013 року позивачем за зустрічним позовом 29.07.2013 року було надано суду супровідний лист із доданими документами, а саме: - довідку № 2131 від 16.07.2013 року Центру надання послуг, пов'язаних з використанням автомобільних засобів, з обслуговування м. Миколаїв УДАІ УМВС України у Миколаївській області; - довідки ПП БФ «Автошляхбуд-САА»; - копію договору поставки № 09/04 від 09.04.2012 року; - копії видаткових накладних. Подані докази долучено судом до матеріалів справи.

Окрім того, 24.07.2013 року до канцелярії господарського суду Миколаївської області від позивача за зустрічним позовом надійшла заява про зупинення провадження у справі. У поданій заяві ПП «Будівельна фірма «Автошляхбуд-САА» просить суд зупинити провадження у справі до розгляду Миколаївським окружним адміністративним судом позову у справі № 814/3061/13-а за позовом ПП «Будівельна фірма «Автошляхбуд-САА» про визнання протиправними та про скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби від 21.03.2013 року № 0000282201 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 2 779 909, 30 грн.; від 21.06.2013 року № 0001332201 про визначення грошового зобов'язання з податку на прибуток сумі 2 072 399, 00 грн. за основним платежем та 911 044, 50 грн. за штрафними санкціями та від 21.06.2013 року № 0001342201 про збільшення грошового зобов'язання з ПДВ у сумі 58 958, 04 грн. за основним платежем та 29 478, 82 грн. за штрафними санкціями. Подана заява мотивована тим, що рішення, яке буде прийняте Миколаївським окружним адміністративним судом буде мати суттєвий вплив на наслідки розгляду справи № 915/709/13.

Розглянувши подану заяву, суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення, оскільки господарський суд вправі самостійно надати оцінку тим обставинам, на які посилається заявник.

Позивач за первісним позовом явку повноважного представника у судове засідання 29.07.2013 року не забезпечив, про дату час та місце судового засідання повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, яке наявне у матеріалах справи (арк. справи 183).

У відповідності зі ст.ст. 64, 77 Господарського процесуального кодексу України ухвала господарського суду від 03.07.2013р. була направлена рекомендованою кореспонденцією на юридичну адресу другового відповідача за зустрічним позовом ТзОВ «Браво-СЛР». Таким чином, другий відповідач вважається належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи.

Другий відповідач за зустрічним позовом правом, передбаченим ст.59 Господарського процесуального кодексу України щодо надання відзиву на позовну заяву і документів, що підтверджують заперечення проти позову не скористався, вимоги ухвал господарського суду щодо надання відзиву на позовну заяву, заперечень проти позову, витребуваних документів, пояснень не виконав. Суд вважає за можливе розглянути дану справу за відсутності представників ТОВ "Пальміра -2008" та ТзОВ «Браво-СЛР» за наявними в ній матеріалами згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши надані сторонами докази, заслухавши доводи представників сторін в судових засіданнях , суд

встановив:

01 вересня 2012 року між ТОВ «Браво СРЛ» та ПП «Будівельна фірма «Автошляхбуд-САА» було укладено договір поставки бітуму № 01/09/12, за умовами п. 1.1, якого постачальник (ТОВ «Браво СРЛ») зобов'язався передати у власність покупця (ПП «Будівельна фірма «Автошляхбуд-САА»), а покупець зобов'язався прийняти та оплатити бітум на умовах даного договору.

Відповідно до норм ч. 1 ст. 712, ст. ст. 629, 525, 526 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Пунктом 2.1. договору визначено, що постачальник зобов'язується поставити покупцю товар в асортименті, кількості та за ціною, що додатково узгоджується сторонами.

Відповідно до п. 2.2. договору право власності на товар, а також всі ризики його втрати або пошкодження переходять від постачальника до покупця з моменту, коли товар завантажений в транспортні засоби покупця.

Згідно пункту 3.1. договору якість товару повинна відповідати вимогам сертифікату якості виробника.

Відповідно до п. 4.1. договору ціна товару по даному договору визначається сторонами на момент поставки та вказується у видаткових накладних.

Пунктами 2.3, 4.3 договору встановлено, що постачальник зобов'язується здійснити поставку товару, а покупець в свою чергу здійснити повну оплату вартості товару в строк до 01 жовтня 2012р.

08 жовтня 2012 року між ТОВ «Браво СРЛ», ТОВ «Пальміра-2008» та ПП «Будівельна фірма «Автошляхбуд-САА» було укладено договір № У01/09 відступлення права вимоги.

Згідно пункту 1 договору відступлення ТОВ «Браво СРЛ» передало, а ТОВ «Пальміра-2008» прийняло на себе право вимоги першого і стало кредитором по договору № 01/09/12 від 01.09.2012р. загальною вартістю 3 048 687,00 грн.

Права вимоги, що передається за цим договором, засвідчується такими документами: договором № 01/09/12 від 01.09.2012р. поставки бітуму, видатковою накладною № РН-0001928 від 28.09.2012р. та податковою накладною № 1928 від 28.09.2012 р. (п. 3 договору відступлення ).

Пунктами 5, 6 договору відступлення боржник (ПП «Будівельна фірма «Автошляхбуд-САА») підтвердив наявність заборгованості перед первісним кредитором (ТОВ «Браво СРЛ») та прийняв на себе зобов'язання провести повний розрахунок з новим кредитором (ТОВ «Пальміра-2008»).

В обґрунтування вимог позивач за первісним позовом зазначає, що ПП «Будівельна фірма «Автошляхбуд-САА» всупереч умов договору поставки бітуму № 01/09/12 від 01.09.2012р. та договору відступлення права вимоги № У01/09 від 08.10.2012р. не оплатило вартість поставленого товару в сумі 3 048 687,00 грн. (з вказаної суми позивачем заявлено до стягнення 100 000грн.).

Позовні вимоги суд вважає необґрунтованими з огляду на наступне:

як зазначено вище, між ТОВ «Браво СРЛ» та ПП «Будівельна фірма «Автошляхбуд-САА» укладено договір від 01.09.2012р. поставки бітуму, за умовами якого(п.2.3., 4.1. договору) та відповідно приписів ч. 1 ст. 712, ст. ст. 629, 525, 526 Цивільного кодексу України постачальник - ТОВ «Браво СРЛ» зобов'язався здійснити поставку продукції покупцю - ПП «Будівельна фірма «Автошляхбуд-САА» до 01.10.2012р., а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму до 01.10.2012р. за цінами на момент поставки. Тобто, оплата вартості продукції повинна була здійснитись на момент фактичної її поставки.

Разом з тим, сторонами як по первісному так і по зустрічному позовах не надано доказів фактичної поставки бітуму(вказані докази витребувались у постачальника бітуму ухвалою від 03.07.13р.). Навпаки, надані ПП «Будівельна фірма «Автошляхбуд-САА» документи свідчать про відсутність факту поставки Товариством з обмеженою відповідальність «Браво СРЛ» продукції чи її вивезення Приватним підприємством «Будівельна фірма «Автошляхбуд-САА».

Так, 07.03.2013 року ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва складено акт за результатами позапланової виїзної перевірки ПП «Будівельна фірма «Автошляхбуд-САА», яким встановлено відсутність реальних поставок бітуму від ТОВ «Браво СРЛ»: відсутні товаротранспортні накладні на перевезення бітуму, акти приймання-передачи продукції, докази оприбуткування та складського обліку, сертифікати якості(а.с.33-37).

Крім того, відповідачем по первісному позову надано докази отримання бітуму в 2012 році від інших постачальників для виготовлення асфальтобетону в процесі його виробничої діяльності, що відповідає бухгалтерському обліку та статистичній звітності(а.с.189-250).

Відповідно до норм ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Приймаючі до уваги, що ТОВ «Браво СРЛ» не виконано обов'язку з фактичної поставки бітуму відповідачу за первісним позовом - Приватному підприємству «Будівельна фірма «Автошляхбуд-САА», то у останнього не виникло обов'язку по оплаті його вартості.

Статтею 512 Цивільного кодексу України встановлено, що підставою для заміни кредитора у зобов'язанні є передання ним своїх прав іншій особі за правочином(відступлення права вимоги).

Оскільки, у ПП «Будівельна фірма «Автошляхбуд-САА» відсутнє зобов'язання по оплаті бітуму по договору поставки від 01.09.2012р., то й договір відступлення права вимоги від 08.10.2012р. не породжує таких правових наслідків як обов'язок Приватного підприємства "Будівельна фірма "Автошляхбуд-САА" сплатити ТОВ «Пальміра-2008» вартість непоставленої продукції.

За правилами ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як підставу своїх вимог або заперечень.

Приймаючі до уваги, що позивачем за первісним позовом не подано суду належних та допустимих доказів виконання постачальником - ТОВ «Браво СРЛ» його обов'язку з фактичної поставки бітуму відповідачу за первісним позовом, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення первісного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Пальміра -2008" до відповідача Приватного підприємства "Будівельна фірма "Автошляхбуд-САА".

Відповідно до приписів статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по первісному позову слід віднести на позивача.

29.04.2013р. ПП «Будівельна фірма «Автошляхбуд-САА» звернулося до господарського суду із зустрічною позовною заявою, в якій просить суд визнати недійсними з моменту укладання договір відступлення права вимоги № У01/09 від 08.10.2012р. та договір поставки № 01/09/12 від 01.09.2012р.

В обґрунтування позовних вимог ПП «Будівельна фірма «Автошляхбуд-САА» зазначає, що договір поставки від 01.09.2012 р. не містить істотних умов, таких як предмет, найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість товару, вимоги до їх якості, ціну, умови поставки. Крім того, позивач вважає договори поставки від 01.09.2012 р. та відступлення вимоги від 08.1021012р. фіктивними.

Зустрічний позов підлягає задоволенню частково з огляду на таке:

Підстави для визнання правочину недійсним встановлені статтями 203 та 215 Цивільного кодексу України.

Разом з тим, вказані правові норми не пов'язують визнання правочину недійсним з наявністю чи відсутністю в ньому істотних умов.

Суд погоджується з доводами позивача за первісним позовом щодо відсутності в договорі поставки від 01.09.2012р. таких істотних умов, як асортимент, кількість, ціна. Разом з тим, відсутність цих елементів договору свідчить про його неукладення, а не про його недійсність.

Не підлягають визнанню недійсними договір поставки від 01.09.2012р. та договір відступлення права вимоги від 08.1021012р. з підстав їх фіктивності.

Частина 1 статті 234 Цивільного кодексу України встановлює, що фіктивним є правочин, який вчинено сторонами без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином.

Як зазначено вище, договір поставки від 01.09.2012р. є неукладеним, отже, він не може бути визнаний фіктивним.

Що стосується вимог про визнання недійсним договору відступлення права вимоги від 08.10.2012р. з підстав його фіктивності, то суд вважає їх необґрунтованим, оскільки позивачем не надано жодних доказів умислу всіх сторін правочину, про що зазначено в пункті 3.11 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 № 11 : ознака фіктивності має бути притаманна діям усіх сторін правочину. Якщо хоча б одна з них намагалася досягти правового результату, то даний правочин не може визнаватися фіктивним. Позивач, який вимагає визнання правочину недійсним, повинен довести, що всі учасники правочину не мали наміру створити правові наслідки на момент його вчинення. Позивачем вказаного факту не доведено.

Разом з тим, суд вважає, що договір відступлення права вимоги від 08.10.2012р. підлягає визнанню недійсним з підстав, вказаних в пункті 5 статті 203 та пункті 1 статті 215 Цивільного кодексу України, а саме: правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Приймаючи до уваги встановлений судом факт неукладення сторонами договору поставки від 01.09.2012р., договір відступлення права вимоги від 08.10.2012р. не може породжувати таких правових наслідків, як право вимоги боргу зі сторони ТОВ «Пальміра-2008» та обов'язку ТОВ Агрошляхбуд-САА» його сплатити. Отже, він є недійсним.

При зверненні з зустрічним позовом ТОВ Агрошляхбуд-САА» сплачено 1147,00 грн. судового збору. В позовній заяві об'єднано дві вимоги немайнового характеру, пов'язані між собою підставами виникнення та поданими доказами, отже відповідно до статей 4, 6 Закону України «Про судовий збір» та п. 2.11. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 року №7 судовий збір сплачується окремо з кожної з таких вимог. Тобто, з ТОВ «Пальміра-2008» необхідно стягнути до держаного бюджету ще 1147,00 грн. судового збору.

Приймаючи до уваги, що спір виник з вини ТОВ «Браво СРЛ» та ПП «Будівельна фірма «Автошляхбуд-САА», зустрічний позов задоволено частково, у відповідності з приписом статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати по зустрічному позову необхідно віднести на вказані сторони пропорційно.

Керуючись ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. В задоволенні первісного позову відмовити.

2. Зустрічний позов задовольнити частково.

Визнати недійсним договір відступлення права вимоги № У 01/09 від 08.10.2012 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Браво СРЛ» /01010, м. Київ, вул. І. Мазепи, буд. 3 офіс 197/, Товариством з обмеженою відповідальністю «Пальміра-2008» /54001, м. Миколаїв, вул. Потьомкінська, 42, кв. 21/ та Приватним підприємством «Будівельна фірма «Автошляхбуд-САА» /54007, м. Миколаїв, вул. Новозаводська, 34/.

3. Стягнути з Товариством з обмеженою відповідальністю «Браво СРЛ» /01010, м. Київ, вул. І. Мазепи, буд. 3 офіс 197, код ЄДРПОУ 34527595/ на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Пальміра -2008" /54001, м. Миколаїв, вул. Потьомкінська, 42, кв. 21. код ЄДРПОУ 36433771/ 1 147, 00 грн. (одна тисяча сто сорок сім грн.) судових витрат.

4. Стягнути з Приватного підприємства «Будівельна фірма «Автошляхбуд-САА» /54007, м. Миколаїв, вул. Новозаводська, 34, код ЄДРПОУ 24057950/ в доход державного бюджету України (банк одержувача ГУДКCУ у Миколаївській області, МФО банку 826013, рахунок 31218206783002, ЄДРПОУ 37992781, назва одержувача - УДКCУ у м. Миколаєві, код платежу 22030001, призначення платежу - Судовий збір ) 1 147, 00 грн. (одна тисяча сто сорок сім грн.) судового збору.

Видати наказ місцевому органу державної податкової служби.

Рішення у відповідності зі ст.85 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Сторони, які беруть участь у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення повністю або частково у порядку і строки встановлені ст.93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Л.І. Васильєва

Повний текст рішення складено та підписано 06.08. 2013р.