Постанова

від 01.08.2013 по справі 823/2545/13-а

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 серпня 2013 року справа № 823/2545/13-а

12 год. 45 хв. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Гайдаш В.А.,

при секретарі - Пальонній Т.В.,

за участю представника позивача - Висоцької І.В. (за довіреністю), представника відповідача - Савенко Ю.Н. (за довіреністю), розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Легіон» до державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія Легіон» з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

В адміністративному позові позивач просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Черкасах від 25.03.2013 р. № 00001992301.

До початку розгляду справи позивач подав заяву про збільшення позовних вимог та просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Черкасах від 22.03.2013 р. № 0000172233, від 25.03.2013 р. № 0001992301 та від 25.03.2013 р. № 00020023011.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, позов просила задовольнити з підстав, викладених в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечувала повністю з підстав, викладених у запереченнях на адміністративний позов.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд встановив.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія Легіон» зареєстроване як юридична особа 31.03.1997 р. виконавчим комітетом Черкаської міської ради, ідентифікаційний код 24417408, згідно свідоцтва про державну реєстрацію серії АОО №614376 та є платником податку на додану вартість згідно свідоцтва № 32146493 від 26.12.2003 р.

З матеріалів адміністративної справи вбачається, що на підставі наказу від 29.01.2013 року № 232 та направлень від 11.02.2013 р. № 87/22-11, № 85/22-11, № 91/17-0, 92/17-0 та № 401-1, посадовою особою відповідача проведена планова виїзна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Легіон» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2010 р. по 31.12.2012 р.

За результатами проведеної перевірки відповідачем складено акт від 11.03.2013 року № 112/23-2/24417408 та встановлено порушення:

- вимог п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9. п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» №334/94-ВР від 28.12.1994 р., в результаті чого занижено податок на прибуток всього на суму 22129 грн.00 коп., в т.ч. за 3 квартал 2010 р. в сумі 3485 грн. 00 коп., пп. 198.2, 198.6 ст. 198 ПК України від 02.12.2010 р. № 2755-V1, в результаті чого занижено податок на додану вартість всього на 83211 грн. 00 коп., в т.ч. за жовтень 2012 р. на суму 8333 грн. 00 коп., за листопад 2012 р. на суму 30228 грн. 00 коп. та за грудень 2012 р. на суму 44650 грн. 00 коп. та за 1 квартал 2011 р. - 18644 грн. 00 коп. та вимог п. 138.2 ст. 138, пп.139.1.9 п.139.1 ст. 139 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток всього на суму 105810 грн. 00 коп., в т.ч. за 3 квартал 2011 р. - 59330 грн. 00 коп. та за IV квартал 2011 р. - 46471 грн. 00 коп.;

- вимог п.п. 7.4.1 пп.7.4.5 п.7.4, пп. 7.5.1 п.7.5, пп 7.7.1 п.7.7 ст. 75 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» №334/94-ВР від 28.12.1994 р. та п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПКУ, в результаті чого занижено податок на додану вартість всього на 122768 грн. 00 коп., в т.ч. за вересень 2010 р. на суму 2788 грн. 00 коп., за березень 2011 р. на суму 14915 грн. 00 коп. та за липень 2011 р. на суму 19316 грн. 00 коп., за серпень 2011 р. на суму 9229 грн. 00 коп., за вересень 2011 р. на суму 8403 грн. 00 коп., за жовтень 2011 р. на суму 21595 грн. 00 коп., за грудень 2011 р. на суму 46522 грн. 00 коп.;

- вимог ст. 5 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994 р. № 185/94-ВР;

- вимог п. 160.5 ст. 160 ПК України від 02.12.2010 р. № 2755-V1 в частині не утримання та не перерахування до бюджету податку в розмірі 9125 грн. 46 коп. з виплачених доходів (фрахту) на користь нерезидента.

На підставі встановленого порушення ДПІ м. Черкаси винесено податкові повідомлення-рішення від 22.03.2013 р. № 0000172233, від 25.03.2013 р. № 00001992301, від 25.03.2013 р. № 000020023011.

Податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Черкасах від 25 березня 2013 року №0002002301, №0001992301 та від 22 березня 2013 року №0000172233 отримані платником податків 26 березня 2013 року.

03 квітня 2013 року позивач подав скаргу до ДПІ у м. Черкасах на зазначені податкові повідомлення рішення.

29 травня 2013 року позивач отримав від ДПІ у м. Черкасах рішення про результати розгляду первинної скарги за № 192/10-2010, яким відмовлено у скасуванні вищезазначених податкових повідомлень-рішень.

31 травня 2013 року позивач подав скаргу до ДПС України на рішення від 29.05.2013 року № 192/10-210.

20 червня 2013 року позивач отримав від Міністерства доходів і зборів України рішення про результати розгляду скарги, яким залишено без змін податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Черкасах від 25.03.2013 № 0001992301, № 0002002301, від 22.03.2013 № 0000172233 та рішення, прийняте за розглядом первинної скарги, а скаргу - без задоволення.

В судовому засіданні встановлено, що висновки, викладені в акті перевірки щодо укладення угоди між ТОВ «Компанія Легіон» та контрагентом «ТОВ «Грандторг» де зазначено, що останній здійснював діяльність, спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам, шляхом оформлення документів на користь таких осіб без реального здійснення господарських операцій, не знайшли свого підтвердження, оскільки наявність поставок товару підтверджується: видатковою накладною № ГР-0000051 від 10.09.2010р., податковою накладною №51 від 10.09.2010р. на загальну суму 16733,52 грн., виписаною директором постачальника та скріпленою печаткою.

Що стосується твердження відповідача щодо нереальності господарської операції між позивачем та контрагентом ПП «Сервітекс» у зв'язку з відсутністю у останнього необхідних умов ведення господарської діяльності, відсутності основного фонду, технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, суд зазначає наступне.

В матеріалах справи маються: договір поставки від 25.03.2011р. про поставку будматеріалів, видаткова накладна № св.-119 від 25.03.2011р., податкова накладна №119 від 25.03.2011р. на загальну суму 10849 грн. 00 коп., виписана директором постачальника та скріплена печаткою, що і підтверджує наявність поставок товару.

Що стосується взаємовідносин позивача з контрагентом ПП «Альфа-Л», а саме щодо відсутності у останнього об'єкта оподаткування при придбанні та продажу товарів, то суд звертає увагу, що в матеріалах справи наявні: договір від 30.03.2011р. про постачання хімматеріалів, видаткова накладна № ал-91 від 30.03.2011р. та податкова накладна № 91 від 30.03.2011р. на загальну суму 39600 грн. 00 коп., виписана директором постачальника та скріплена печаткою, що, на думку суду, і підтверджує наявність поставок товару та здійснення господарської операції між позивачем та ПП «Альфа-Л».

Висновок відповідача щодо відсутності у ТОВ «АС Техніка» трудових ресурсів, складських приміщень, виробничих потужностей для здійснення будь-якого виду діяльності, для проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання спростовується наявними в матеріалах справи доказами, а саме: наявність поставок товару підтверджується: договором поставки від 14.03.2011р. про постачання основних засобів, видатковою накладною № аст-45 від 14.03.2011р. та податковою накладною № 45 від 14.03.2011р. на загальну суму 39042 грн.00 коп., виписаною директором постачальника та скріпленою печаткою.

Висновок відповідача «Звіркою ПП «Лаб» документально не підтверджено реальність здійснення господарських відносин з підприємствами-постачальниками та підприємцями-покупцями, їх вид, обсяг, якість та розрахунки за вересень 2011 року» під час розгляду справи не підтвердився, оскільки з наявних в матеріалах справи доказів, а саме: договору поставки від 11.07.2011р. про поставку хімматеріалів, договору поставки від 12.09.2011р. про поставку хімматеріалів, видаткової накладної № Л-000511 від 11.07.2011р., податкової накладної № 35 від 11.07.2011р. на загальну суму 171270 грн. 00 коп., виписаної директором постачальника та скріпленої печаткою; видаткової накладної № Л-00000668 від 05.09.2011р., податкової накладної № 24 від 05.09.2011р. на загальну суму 82065,6 грн., виписаної директором постачальника та скріпленої печаткою, видаткової накладною № Л-00000671 від 12.09.2011р., податкової накладною № 65 від 12.09.2011р. на загальну суму 97920 грн. 00 коп., виписаної директором постачальника та скріпленої печаткою, вбачається підтвердження наявності поставок товару.

Що стосується висновку відповідача, що «Звіркою ПП «Хладком» документально не підтверджено реальність здійснення господарських відносин, їх вид, обсяг, якість та розрахунки з платниками-постачальниками та платниками-покупцями», суд зазначає наступне.

З наявних в матеріалах справи доказів, а саме: договору поставки № 18 від 01.12.2011р. про поставку хімматеріалів, видаткової накладної № РН-0000197 від 16.12.2011р., податкової накладної № 96 від 16.12.2011р. на загальну суму 99696,00 грн., виписаної директором постачальника та скріпленої печаткою, видаткової накладної № РН-0000202 від 17.12.2011р., податкової накладної № 101 від 17.12.2011р. на загальну суму 79770,00 грн., виписаної директором постачальника та скріпленої печаткою, видаткової накладної № РН-0000231 від 23.12.2011р., податкової накладної № 132 від 23.12.2011р. на загальну суму 22800,00 грн., виписаної директором постачальника та скріпленої печаткою, видаткової накладної № РН-0000241 від 24.12.2011р., податкової накладної № 144 від 24.12.2011р. на загальну суму 62868 грн. 00 грн., виписаної директором постачальника та скріпленої печаткою, видаткової накладної № РН-0000270 від 30.12.2011р., податкової накладної № 176 від 30.12.2011р. на загальну суму 14000 грн. 16 коп., виписаної директором постачальника та скріпленої печаткою, вбачається підтвердження наявності поставок товару.

Крім того, вищезазначені висновки відповідача спростовуються наступним.

Відповідно до ст. 234 Цивільного кодексу України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним. Тобто твердження відповідача про фіктивну угоду є недійсним, оскільки вона в судовому порядку не визнана фіктивною.

Крім того, відповідно до п. 86.9 ст. 86 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Доказів, що відносно позивача чи контрагентів є вирок суду немає.

У відповідності до вимог п.201.4 ст.201 ПК України податкова накладна є звітним і одночасно розрахунковим документом. Наявність належним чином виписаної податкової накладної є підставою для включення до податкового кредиту суми податку на додану вартість у зв'язку з придбанням товарів.

Згідно ст.185 ПК України, передбачено, що об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України.

Пунктом 198.2 ст.198 ПК України визначено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання з банківського рахунку платника податку в оплату товарів ( робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Таким чином, відповідно до умов договорів першою подією, що мала статися, та давала право на податковий кредит, стало фактичне перерахування грошових коштів на виконання робіт та отримання податкових накладних.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ визначається як документ, що містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо, безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до п. 7.2.6. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Суд зазначає, що ТОВ «Грандторг», ПП «Сервітекс», ПП «Альфа-Л», ТОВ «АС Техніка», ПП «Лаб», ПП «Хладком» в період здійснення вказаних податкових операцій були платниками податку на додану вартість. Тобто, ТОВ «Компанія Легіон»» жодних порушень законодавства щодо заниження податку на додану вартість та податку на прибуток не здійснено, оскільки всі господарські операції здійснено з продавцем товарів - платником ПДВ .

Статтею 18 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» встановлено: «якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то вони вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до цього реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні, за винятком випадків, коли вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними».

Крім того, відповідно до ч.1 ст.204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом, або якщо він не визнаний судом недійсним (презумпція правомірності). Головною підставою вважати правочин нікчемним є його недійсність, встановлена законом або судом, але аж ніяк не актами податкової перевірки.

Згідно з пунктом 8 статті 19 Господарського кодексу України усі суб'єкти господарювання зобов'язані самостійно здійснювати первинний (оперативний) та бухгалтерський облік результатів своєї роботи, складати статистичну інформацію, а також надавати відповідно до вимог закону фінансову звітність та статистичну інформацію щодо своєї господарської діяльності, інші дані, визначені законом. Забороняється вимагати від суб'єктів господарювання надання статистичної інформації та інших даних, не передбачених законом або з порушенням порядку, встановленого законом.

Відповідно до ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Законодавством України не передбачена відповідальність юридичної особи за зобов'язаннями іншої юридичної особи, в тому числі за податковими зобов'язаннями.

Таким чином, у разі порушення контрагентами платника податку вимог податкового законодавства, податковий орган має право у межах своєї компетенції та у відповідності до вимог чинного законодавства видавати акти державного органу на усунення таких порушень, які є обов'язковими до виконання.

З огляду на вищевикладене суд дійшов висновку, що ДПІ у м. Черкасах необґрунтовано позбавляє ТОВ «Компанія Легіон» права на використання податкового кредиту.

За таких підстав висновки відповідача, викладені в акті перевірки, є безпідставними, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення протиправними.

Крім того, перевіркою було встановлено факт, що ТОВ «Компанія Легіон» здійснювало виплату доходів на користь нерезидентів із джерелом їх походження з України, а саме оплату фрахту ООО «Воронеж Транс Сервис» (Російська Федерація) за перевезення вантажів з Росії в Україну.

Всього за період, що перевірявся, вказаному нерезиденту перераховано 734 400 російських рублів (еквівалент 191522 грн. 00 коп.), в т.ч. оплата за перевезення вантажу територією України - 583200 рос. руб. або 192091 грн. 00 коп. Протягом 2011 р. сплачено доходів із джерелом їх походження з України на користь нерезидента в сумі 216000 рос. руб (58135 грн. 54 коп.), протягом 2012 р. - 367200 рос. руб. (97955 грн. 46 коп.)

Відповідно до п. 103.9 ст. 103 ПК України зазначено, що особа, яка виплачує доходи нерезидентові, зобов'язана у разі здійснення у звітному періоді (кварталі) виплат нерезидентам доходів із джерелом їх походження з України подавати органу державної податкової служби за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) звіт про виплачені доходи, утримані та перераховані до бюджету податки на доходи нерезидентів у строки та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Відповідачем у акті перевірки зазначено, що ТОВ «Компанія Легіон» не подавались до ДПІ у м. Черкасах розрахунки (звіти) податкових зобов'язань нерезидентів, якими отримано доходи із джерелом їх походження з України, та в яких необхідно було відобразити доходи, сплачені на користь ООО «Воронеж Транс Сервис» (Російська Федерація).

Відповідно до підпункту «г» п. 160.1 ст. 160 ПК України будь-які доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними цією статтею.

Відповідно до вимог п. 165.5 ст. 160 ПК України зазначено, що сума фрахту, що сплачується резидентом нерезиденту за договорами фрахту, оподатковується за ставкою 6 відсотків у джерела виплати таких доходів за рахунок цих доходів. При цьому: базою для оподаткування є базова ставка такого фрахту; особами, уповноваженими стягувати цей податок та вносити його до бюджету, є резидент, який виплачує такі доходи, незалежно від того, є він платником цього податку чи ні, а також є він суб'єктом спрощеного оподаткування чи ні.

Пунктом 3.2 ст. 3 ПК України передбачено, що якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору.

Відповідно до вимог п. 103.4 ст. 103 ПК України, передбачено, що підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених пунктами 103.5 і 103.6 цієї статті, особі (податковому агенту), яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України (далі - довідка), а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором України.

Відповідно до вимог п. 103.5 ст. 103 ПК України, зазначено, що довідка видається компетентним (уповноваженим) органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором України, за формою, затвердженою згідно із законодавством відповідної країни, і повинна бути належним чином легалізована, перекладена відповідно до законодавства України.

В судовому засіданні встановлено, що під час перевірки позивачем було надано лист від 11.03.2012 р. № 07-29/03094 «Инспекции Федеральной налоговой службы по Левобережному району г. Воронежа», в якому вказано: «…ООО «Воронеж Транс Сервис» ИНН/КПП 3663079762/366301001 состоит на учете в ИФНС России по Левобережному району г. Воронежа с 03.12.2009 г., находится на общей системе налогообложения…».

Відповідач зазначив, що вказаний лист не є довідкою встановленого законодавством Російської Федерації зразка, що підтверджує статус податкового резидента Російської Федерації ООО «Воронеж Транс Сервис» в розумінні Угоди між Урядом України та Урядом Російської Федерації про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна та попередження ухилень від сплати податків, оскільки виданий не уповноваженим на це законодавством органом та має невстановлену форму і зміст.

Проте, в судовому засіданні представником позивача зазначено, що дана довідка перевіряючими не витребовувалась, та надала її в судовому засіданні для приєднання до матеріалів справи.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що позивачем не було порушено законодавство з приводу неутримання та неперерахування до бюджету податку на доходи нерезидентів із джерелом їх походження з України в сумі 9125 грн. 46 коп.

Згідно ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 162, 163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Легіон» до державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Черкасах від 22.03.2013 р. № 0000172233.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Черкасах від 25.03.2013 р. № 0001992301.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Черкасах від 25.03.2013 р. № 0002002301.

Стягнути з Державного бюджету на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Легіон» (код ЄДРПОУ 24417408) сплачений судовий збір за подання адміністративного позову в розмірі 2294 (дві тисячі двісті дев'яносто чотири) грн. 00 коп.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд у порядку та строки, встановлені ст.ст.185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.А. Гайдаш

Повний текст постанови виготовлений 05 серпня 2013 року