Ухвала

від 28.11.2013 по справі 823/2545/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 823/2545/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Гайдаш В. А. Суддя-доповідач: Кузьменко В. В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 листопада 2013 року м. Київ

Колегія Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Кузьменко В. В.,

суддів Василенка Я. М., Степанюка А. Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ''Компанія Легіон" до Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області про скасування податкових повідомлень-рішень, за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 01.08.2013 року, -

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач звернувся з позовом до Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 22.03.2013 р. № 0000172233, від 25.03.2013 р. № 0001992301 та від 25.03.2013 р. № 00020023011.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 01.08.2013 року позов задоволено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального права та винести нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

В засідання учасники процесу не з'явилися, будучи належним чином повідомленими, що не перешкоджає слуханню спірного питання відповідно до вимог ч. 4 ст. 196 КАС України.

Відповідно до ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 41КАС України, у випадку неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі під час судового розгляду повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не відбувається.

Перевіривши матеріали справи, доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позову, виходячи з того, що ДПІ у м. Черкасах необґрунтовано позбавляє ТОВ «Компанія Легіон» права на використання податкового кредиту. Крім того, позивачем не було порушено законодавство з приводу неутримання та неперерахування до бюджету податку на доходи нерезидентів із джерелом їх походження з України в сумі 9125 грн. 46 коп.

Колегія суддів погоджується з таким висновком виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що посадовою особою відповідача проведена планова виїзна перевірка ТОВ «Компанія Легіон» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2010 р. по 31.12.2012 р.

За результатами проведеної перевірки відповідачем складено акт від 11.03.2013 року № 112/23-2/24417408 яким встановлено порушення вимог п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9. п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» №334/94-ВР від 28.12.1994 р., в результаті чого занижено податок на прибуток всього на суму 22129 грн.00 коп., пп. 198.2, 198.6 ст. 198 ПК України від 02.12.2010 р. № 2755-V1, в результаті чого занижено податок на додану вартість всього на 83211 грн. 00 коп., та вимог п. 138.2 ст. 138, пп.139.1.9 п.139.1 ст. 139 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток всього на суму 105810 грн. 00 коп.,

- вимог п.п. 7.4.1 пп.7.4.5 п.7.4, пп. 7.5.1 п.7.5, пп 7.7.1 п.7.7 ст. 75 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» №334/94-ВР від 28.12.1994 р. та п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПКУ, в результаті чого занижено податок на додану вартість всього на 122768 грн. 00 коп.,

- вимог ст. 5 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994 р. № 185/94-ВР;

- вимог п. 160.5 ст. 160 ПК України від 02.12.2010 р. № 2755-V1 в частині не утримання та не перерахування до бюджету податку в розмірі 9125 грн. 46 коп. з виплачених доходів (фрахту) на користь нерезидента.

На підставі встановленого порушення ДПІ м. Черкаси винесено податкові повідомлення-рішення від 22.03.2013 р. № 0000172233, від 25.03.2013 р. № 00001992301, від 25.03.2013 р. № 000020023011.

Встановлено, що позивач мав господарські правовідносини з контрагентом «ТОВ «Грандторг».

На підтвердження реальності здійснення поставок товару позивачем надано: видаткову накладну № ГР-0000051 від 10.09.2010р., податкову накладну №51 від 10.09.2010р. на загальну суму 16733,52 грн., виписаною директором постачальника та скріпленою печаткою.

Також між позивачем та контрагентом ПП «Сервітекс» укладено договір поставки від 25.03.2011р. про поставку будматеріалів.

На підтвердження виконання договору позивачем надано видаткова накладна № св.-119 від 25.03.2011р., податкова накладна №119 від 25.03.2011р. на загальну суму 10849 грн. 00 коп., виписана директором постачальника та скріплена печаткою, що і підтверджує наявність поставок товару.

Що стосується взаємовідносин позивача з контрагентом ПП «Альфа-Л», а саме щодо відсутності у останнього об'єкта оподаткування при придбанні та продажу товарів, то суд звертає увагу, що в матеріалах справи наявні: договір від 30.03.2011р. про постачання хімматеріалів, видаткова накладна № ал-91 від 30.03.2011р. та податкова накладна № 91 від 30.03.2011р. на загальну суму 39600 грн. 00 коп., виписана директором постачальника та скріплена печаткою, що, на думку суду, і підтверджує наявність поставок товару та здійснення господарської операції між позивачем та ПП «Альфа-Л».

Висновок відповідача щодо відсутності у ТОВ «АС Техніка» трудових ресурсів, складських приміщень, виробничих потужностей для здійснення будь-якого виду діяльності, для проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання спростовується наявними в матеріалах справи доказами, а саме: наявність поставок товару підтверджується: договором поставки від 14.03.2011р. про постачання основних засобів, видатковою накладною № аст-45 від 14.03.2011р. та податковою накладною № 45 від 14.03.2011р. на загальну суму 39042 грн.00 коп., виписаною директором постачальника та скріпленою печаткою.

Також підтверджуються первинними документами господарські відносини з «Звіркою ПП «Лаб», а саме: договору поставки від 11.07.2011р. про поставку хімматеріалів, договору поставки від 12.09.2011р. про поставку хімматеріалів, видаткової накладної № Л-000511 від 11.07.2011р., податкової накладної № 35 від 11.07.2011р. на загальну суму 171270 грн. 00 коп., виписаної директором постачальника та скріпленої печаткою; видаткової накладної № Л-00000668 від 05.09.2011р., податкової накладної № 24 від 05.09.2011р. на загальну суму 82065,6 грн., виписаної директором постачальника та скріпленої печаткою, видаткової накладною № Л-00000671 від 12.09.2011р., податкової накладною № 65 від 12.09.2011р. на загальну суму 97920 грн. 00 коп., виписаної директором постачальника та скріпленої печаткою.

З договору поставки № 18 від 01.12.2011р. про поставку хімматеріалів, видаткової накладної № РН-0000197 від 16.12.2011р., податкової накладної № 96 від 16.12.2011р. на загальну суму 99696,00 грн., виписаної директором постачальника та скріпленої печаткою, видаткової накладної № РН-0000202 від 17.12.2011р., податкової накладної № 101 від 17.12.2011р. на загальну суму 79770,00 грн., виписаної директором постачальника та скріпленої печаткою, видаткової накладної № РН-0000231 від 23.12.2011р., податкової накладної № 132 від 23.12.2011р. на загальну суму 22800,00 грн., виписаної директором постачальника та скріпленої печаткою, видаткової накладної № РН-0000241 від 24.12.2011р., податкової накладної № 144 від 24.12.2011р. на загальну суму 62868 грн. 00 грн., виписаної директором постачальника та скріпленої печаткою, видаткової накладної № РН-0000270 від 30.12.2011р., податкової накладної № 176 від 30.12.2011р. на загальну суму 14000 грн. 16 коп., виписаної директором постачальника та скріпленої печаткою, вбачається підтвердження наявності поставок товару з контрагентом «Звіркою ПП «Хладком».

Так, відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пункт 198.3 ст. 198 ПК України встановлює, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Податкова накладна є підставою для визначення сум податкового кредиту, оскільки підтверджує одну з подій, що її здійснено покупцем: чи то оплату покупцем товару чи отримання товару від продавця, що є підставою для виникнення податкових зобов'язань з податку на додану вартість.

Колегія суддів зазначає, що наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до законодавства необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, наприклад, виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою для визначення податкового кредиту з податку на додану вартість, якщо відомості, які містяться в таких документах, не відповідають дійсності, зокрема, у випадку не здійснення самих операцій.

Відповідно до листа ВАСУ від 02.06.2011 року, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясувати, зокрема, рух активів у процесі здійснення господарської операції, установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Виконання договорів позивача підтверджується дослідженими судом належним чином оформленими первинними документами, які повністю відповідають вимогам, встановленим ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року № 996-ХІV - містять назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, скріплені печатками контрагентів.

На момент складання податкових накладних контрагенти позивача були зареєстровані як платники податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку, а тому мали право нараховувати податок на додану вартість та складати податкові накладні на кожне виконання робіт. Податкові накладні, на підставі яких позивач формував податковий кредит, та копії яких знаходяться в матеріалах справи, відповідають вимогам, встановленим пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України.

Тобто, доводи відповідача не є підставою для позбавлення покупця права на відшкодування ПДВ, якщо він виконав усі передбачені законом умови отримання такого відшкодування і має всі документальні підтвердження розміру заявленого податкового кредиту.

Крім того, згідно статті 204 ЦК України існує презумпція правомірності правочину. Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. На підставі ч. 3 ст. 228 ЦК України доводити недійсність правочинів (господарських зобов'язань) органи державної податкової служби зобов'язані виключно у судовому порядку.

Перевіркою також встановлено факт, що ТОВ «Компанія Легіон» здійснювало виплату доходів на користь нерезидентів із джерелом їх походження з України, а саме оплату фрахту ООО «Воронеж Транс Сервис» (Російська Федерація) за перевезення вантажів з Росії в Україну.

Протягом 2011 р. сплачено доходів із джерелом їх походження з України на користь нерезидента в сумі 216000 рос. руб (58135 грн. 54 коп.), протягом 2012 р. - 367200 рос. руб. (97955 грн. 46 коп.)

Відповідно до вимог п. 165.5 ст. 160 ПК України зазначено, що сума фрахту, що сплачується резидентом нерезиденту за договорами фрахту, оподатковується за ставкою 6 відсотків у джерела виплати таких доходів за рахунок цих доходів. При цьому: базою для оподаткування є базова ставка такого фрахту; особами, уповноваженими стягувати цей податок та вносити його до бюджету, є резидент, який виплачує такі доходи, незалежно від того, є він платником цього податку чи ні, а також є він суб'єктом спрощеного оподаткування чи ні.

Позивачем надано лист від 11.03.2012 р. № 07-29/03094 «Инспекции Федеральной налоговой службы по Левобережному району г. Воронежа», в якому вказано: «…ООО «Воронеж Транс Сервис» ИНН/КПП 3663079762/366301001 состоит на учете в ИФНС России по Левобережному району г. Воронежа с 03.12.2009 г., находится на общей системе налогообложения…».

Відтак, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції. що позивачем не було порушено законодавство з приводу неутримання та неперерахування до бюджету податку на доходи нерезидентів із джерелом їх походження з України.

Таким чином, апелянтом не було надано доказів на підтвердження вимог апеляційної скарги, а висновки суду першої інстанції є такими, що відповідають вимогам закону і доводами апеляційної скарги не спростовуються.

Перевіривши мотивування судового рішення та доводи апеляційної скарги, відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду, врахувавши ст. 8 КАС України, відповідно до якої суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо задоволення позову, через що постанову суду першої інстанції слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 8, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 01.08.2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ''Компанія Легіон" до Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області про скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без задоволення.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 01.08.2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, тобто з 04.12.2013 року, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: В. В. Кузьменко

Судді: Я. М. Василенко

А. Г. Степанюк

Повний текст ухвали виготовлено 04.12.2013 року.

Головуючий суддя Кузьменко В. В.

Судді: Василенко Я.М.

Степанюк А.Г.