cpg1251
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 серпня 2013 року Справа № 913/851/13
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого - судді Капацин Н.В. - доповідача у справі суддів :Бернацької Ж.О. Кривди Д.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Управління Державної казначейської служби України у м. Луганську Луганської області на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 12.06.2013 у справі№ 913/851/13 господарського судуЛуганської області за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Будгаз" доДержавного закладу "Відділкова лікарня станції Луганськ ДП "Донецька залізниця" треті особи, без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1. Управління Державної казначейської служби України у м. Луганську Луганської області 2. Державне підприємство "Донецька залізниця" простягнення 194 295,37 грн.
за участю представників від: позивача не з"явилися, повідомлені належним чином відповідача не з"явилися, повідомлені належним чином третьої особине з"явилися, повідомлені належним чином
В С Т А Н О В И В :
Рішенням Господарського суду Луганської області від 23.04.2013 р. у справі № 913/851/13, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 12.06.2013р., задоволено позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Будгаз" (Позивач), стягнуто з Державного закладу "Відділкова лікарня станції Луганськ" ДП "Донецька залізниця" (Відповідач) на користь Позивача заборгованість в сумі 194 295,37 грн та судовий збір у розмірі 3 885,91 грн.
Не погоджуючись із вказаними судовими актами, Управління Державної казначейської служби України у м. Луганську Луганської області звернулося з касаційною скаргою, в якій просить Вищий господарський суд України скасувати рішення Господарського суду Луганської області від 23.04.2013 р., постанову Донецького апеляційного господарського суду від 12.06.2013р. у даній справі та прийняти нове рішення, яким відмовити Позивачу в позові.
В касаційній скарзі заявник вказує на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.
Крім того зазначає, що кошторисом на 2012р. ДЗ "Відділкова лікарня станції Луганськ" видатки на реконструкцію котельні ДЗ "Відділкова лікарня станції Луганськ" не були передбачені.
Зобов"язання, взяті учасником бюджетного процесу без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених Бюджетним кодексом та Законом України "Про Державний бюджет України" (рішенням про місцевий бюджет), не вважаються бюджетними зобов"язаннями і не підлягають оплаті за рахунок бюджетних коштів. Взяття таких зобов"язань є порушенням бюджетного законодавства. Витрати бюджету на покриття таких зобов"язань не здійснюються.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги щодо дотримання судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція перевіряє застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, на підставі договору підряду № 2 від 27.08.2012р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Будгаз" (Підрядник) та Державним закладом "Відділкова лікарня станції Луганськ ДП "Донецька залізниця" (Замовник), Замовник зобов'язується оплатити на умовах цього договору, а Підрядник приймає на себе обов'язок провести згідно з проектно-кошторисною документацією і діючими в Україні будівельними нормами та правилами роботи з "Реконструкції котельної відділової лікарні ст. Луганськ", розташованої за адресою: м. Луганськ, вул. Українська, 3, згідно з планом-графіком виробництва робіт (Додаток № 3 до договору).
Відповідно до пункту 1.2. договору дата початку робіт: 3 вересня 2012 року, дата закінчення робіт: 31 грудня 2012 року.
Пунктами 2.2., 2.3. договору передбачено, що оплата за виконані роботи здійснюється у гривнях шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Підрядника. Оплата за роботи здійснюється в наступному порядку: 30% - аванс від загальної суми за договором перераховується Замовником Підряднику протягом 7 банківських днів з дня укладання договору та складає 235 647 грн. в тому числі ПДВ - 39 274,50 грн. Аванс повинен бути використаний Підрядником на придбання матеріальних ресурсів протягом місяця з дня перерахування. Підрядник зобов'язаний надати Замовнику звітні документи про використання авансу, у випадку не використання або неповного використання вищезгаданої передоплати Підрядник зобов'язаний повернути її Замовнику. В подальшому оплата здійснюється відповідно до частини 1 статті 49 Бюджетного Кодексу України за фактично виконані роботи протягом 7 банківський днів з моменту підписання сторонами актів здачі-приймання виконаних робіт форми № КБ-2в та КБ-3.
Згідно з пунктом 3.3.3 договору Замовник зобов'язаний прийняти та оплатити Підряднику виконані роботи, передбачені п. 1.1 цього договору, в розмірах та в строки встановлені договором.
Пунктами 4.1., 4.2. договору встановлено, що на виконаний об'єм робіт Підрядник складає двосторонні акти здачі-приймання за формами № КБ-2в та КБ -3, які є підставою для розрахунків за виконані роботи. Після пред'явлення документації, передбаченої п. 4.1. договору Замовник протягом 3 календарних днів з дня отримання акта здачі-приймання робіт зобов'язаний направити Підряднику підписаний акт здачі-приймання виконаних робіт або мотивовану відмову від приймання робіт. Здійснити розрахунок протягом 7 банківських днів з моменту підписання актів КБ-2в та КБ-3.
Підрядником виконано роботи на загальну суму 194 295,37 грн., що підтверджується довідками форми КБ-3 за грудень 2012 року та актами приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2012 року форми КБ-2в, які прийняті без зауважень, підписані та скріплені печатками сторін.
Оскільки Державним закладом "Відділкова лікарня станції Луганськ ДП "Донецька залізниця" не оплачено вартість виконаних підрядних робіт, Товариство з обмеженою відповідальністю "Будгаз" звернулося до Господарського суду Луганської області з позовом про стягнення з Державного закладу "Відділкова лікарня станції Луганськ ДП "Донецька залізниця" заборгованості в розмірі 194 295,37грн, із залученням до участі у справі третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Управління Державної казначейської служби України у м. Луганську Луганської області та Державного підприємства "Донецька залізниця".
Суд першої інстанції, з позицією якого погодився апеляційний господарський суд, задовольняючи позовні вимоги вказав на їх обґрунтованість. Судами не прийнято до уваги посилання Управління Державної казначейської служби України у м. Луганську Луганської області на норми статті 49 Бюджетного Кодексу України, оскільки відсутність бюджетного фінансування на оплату визначених у спірному договорі робіт не є підставою для звільнення Відповідача від сплати належним чином виконаних Позивачем підрядних робіт.
Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з правовою позицією судів попередніх інстанцій з наступних підстав.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 1 статті 179 Господарського кодексу України встановлено, що господарсько-договірними зобов'язаннями є майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і не господарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів. Частиною 7 вказаної норми передбачено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Між сторонами укладено договір підряду № 2 від 27.08.2012р., відповідно до якого Замовник зобов'язався оплатити на умовах цього договору, а Підрядник виконати роботи з "Реконструкції котельної відділкової лікарні ст. Луганськ".
Стаття 837 Цивільного кодексу України передбачає, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Згідно з частиною 1 статті 853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
Тобто, законодавець покладає на підрядника обов'язок виконати роботу, а замовник зобов"язаний її прийняти і оплатити.
Частина 4 статті 882 даного Кодексу передбачає, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.
Акти приймання виконаних підрядних робіт підписані сторонами без зауважень.
Оскільки Відповідачем не оплачено за виконані підрядні роботи, судами попередніх інстанцій правомірно задоволено позовні вимоги щодо стягнення з Відповідача суми основного боргу.
Суд касаційної інстанції погоджується з позицією судів попередніх інстанцій про те, що відсутність бюджетного фінансування не може бути підставою для звільнення Відповідача від оплати підрядних робіт, оскільки в разі відсутності коштів для оплати зазначених робіт, Відповідач мав фактичну можливість призупинити виконання умов договору з моменту виявлення відсутності коштів для оплати робіт, а не чекати виконання підрядних робіт та їх прийняття.
Відповідно до частини першої статті 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.
Згідно з пунктом 1.1 Статуту Державного закладу "Відділкова лікарня станції Луганськ ДП "Донецька залізниця" заклад, заснований на державній власності, належить до сфери управління Міністерства транспорту та зв"язку України, підпорядкований Державній адміністрації залізничного транспорту України, а в порядку координаційної діяльності - державному підприємству "Донецька залізниця".
Пунктами 3.1, 3.7 Статуту передбачено, що лікарня є юридичною особою та має право укладати угоди, набувати майнові та особисті немайнові права, нести обов"язки.
Державне підприємство "Донецька залізниця" у відзиві на позовну заяву та касаційну скаргу вказує на те, що ДП "Донецька залізниця" самостійно складає річний фінансовий план, який затверджується Укрзалізницею. Фінансовим планом щорічно передбачається допомога медичним закладам, які входять до сфери управління Міністерства інфраструктури України та підпорядковані ДП "Донецька залізниця". Фінансова допомога медичним закладам надається для покриття недостатнього державного фінансування. Фінансування робіт, проведених Позивачем було передбачено кошторисом фінансової допомоги від ДП "Донецька залізниця" на 2012 рік, затвердженого начальником медичної служби ДП "Донецька залізниця".
Статтями 525, 526 даного Кодексу і статтею 193 Господарського Кодексу встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має викопуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов"язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов"язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, про те що судами попередніх інстанцій повно досліджено обставини справи, що мають значення для її правильного вирішення, дано вірну юридичну оцінку та вирішено спір відповідно до закону.
Відтак, підстав для скасування прийнятих у даній справі судових рішень колегія суддів не вбачає.
Касаційна скарга Управління Державної казначейської служби України у м. Луганську Луганської області залишається без задоволення.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 111 5 - 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Управління Державної казначейської служби України у м. Луганську Луганської області залишити без задоволення.
Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 12.06.2013 у справі № 913/851/13 залишити без змін.
Головуючий - суддя Н.В. Капацин
Судді Ж.О. Бернацька
Д.С. Кривда
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 05.08.2013 |
Оприлюднено | 07.08.2013 |
Номер документу | 32828562 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Капацин H.B.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні