Постанова

від 06.08.2013 по справі 5015/856/12

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2013 року Справа № 5015/856/12

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :

головуючого суддіОвечкіна В.Е., суддівЧернова Є.В., Цвігун В.Л., розглянув касаційну скаргу ТОВ Організація торгівельно-виробничих процесів "Ярмарх" на постановувід 03.06.2013 р. Львівського апеляційного господарського суду у справі№50015/856/12 господарського суду Львівської області за позовомТОВ "Крамсервіс" доТОВ Організація торгівельно-виробничих процесів "Ярмарх" за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: 1. Львівська міська рада; 2. Львівська регіональна філія центру Державного земельного кадастру; 3. Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: 1. Відділ Держземагенства у м. Львові; 2. Державна архітектурно-будівельна інспекція у Львівській області; 3. Регіональне відділення Фонду державного майна у Львівській області про - визнання протиправним дій щодо вчинення самовільного будівництва на земельній ділянці; - зобов'язання звільнити земельну ділянку за участю представників:

позивача: Чернишової А.М., дов. б/н від 02.07.2013 р.;

відповідача : Стецюка Ю. В., дов. б/н від 10.12.2012 р.;

третьої особи на стороні позивача 1: не з'явився;

третьої особи на стороні позивача 2: не з'явився;

третьої особи на стороні позивача 3: не з'явився;

третьої особи на стороні відповідача 1: не з'явився;

третьої особи на стороні відповідача 2: не з'явився;

третьої особи на стороні відповідача 3: не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Постановою Вищого господарського суду України від 11.12.2012 р. справа направлялась на новий розгляд до господарського суду Львівської області у зв'язку з порушенням судами приписів ст.ст. 43 ГПК України щодо повного та всебічного дослідження наявних в матеріалах справи доказів, що унеможливило встановлення фактичних обставин справи, які мають істотне значення для вирішення спору по суті (т.2 арк.122).

Рішенням господарського суду Львівської області від 11.03.2013 (суддя Л. Станько), залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 03.06.2013 (судді Г. Якімець, О. Зварич, М. Хабіб), позов ТОВ "Крамсервіс" задоволено, визнано протиправними дії ТОВ "Організація торгівельно-виробничих процесів "Ярмарх" щодо вчинення самовільного будівництва на земельній ділянці, яка перебуває у користуванні ТОВ "Крамсервіс" відповідно до договору про оренду землі від 03.08.2005 року. Зобов'язано відповідача звільнити земельну ділянку площею 0,00142 га, що належить позивачу.

Не погоджуючись із прийнятими у справі судовими актами, Товариство з обмеженою відповідальністю Організація торгівельно-виробничих процесів "Ярмарх",? відповідач у справі?звернулося із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Львівської області від 11.03.2013 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 03.06.2013 року, а справу направити на новий розгляд до господарського суду Львівської області. Вважає, що судами порушені норми матеріального та процесуального права, зокрема ст.ст. 43, 111 12 ГПК України, щодо обов'язковості вказівок, що містяться у постанові касаційної інстанції. Не дотримано вимог ст.ст. 376, 377 ЦК України та ст. 152 ЗК України. На думку скаржника, висновки судів попередніх інстанцій не відповідають дійсним обставинам справи.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм попередніми судовими інстанціями належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин, дотримання норм матеріального та процесуального права, згідно з вимогами ст.111 5 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно ст.111 7 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

22.04.1996 року Львівським міжміським бюро технічної інвентаризації видано реєстраційне посвідчення про те, що приміщення загальною площею 828,0 м2, яке знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Довженка, 2, на підставі договору купівлі-продажу цілісного майнового комплексу, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу 10.11.1995 року за реєстровим номером 8224, зареєстроване за Товариством з обмеженою відповідальністю "Крамсервіс" на праві колективної власності.

Ухвалами Львівської міської ради від 26.05.2005р. №2532 "Про затвердження ТОВ "Крамсервіс" проекту відведення земельної ділянки на вул. Довженка,2 у м. Львові" та від 15.12.2005р. №2967 "Про внесення змін до ухвали міської ради від 26.05.2005р. №2532 "Про затвердження ТОВ "Крамсервіс" проекту відведення земельної ділянки на вул. Довженка,2 у м. Львові" Позивачу затверджено проект відведення земельної ділянки площею 0,1041га, на вул. Довженка, 2 у м. Львові на передачу в оренду терміном на 10 років за рахунок земель житлової та громадської забудови для будівництва кафетерію та обслуговування існуючого кафе-бару.

ТОВ ОТВП "Ярмарх" оскаржувало ухвалу міської ради №2532 від 26.05.2005 року, просило визнати її недійсною та незаконною. Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 26.07.2012 року по справі №5015/1290/12 скасовано рішення господарського суду Львівської області від 14.06.2012 р. у справі №5015/1290/12 в частині визнання недійсною та скасування ухвали Львівської міської ради від 26.05.2005р. №2532 "Про затвердження ТОВ "Крамсервіс" проекту відведення земельної ділянки по вул. О. Довженка, 2 у м. Львові", прийнято в цій частині нове рішення, яким в задоволенні позову відмовлено.

03.08.2005 року між Львівською міською радою та ТОВ "Крамсервіс" укладено договір оренди землі, відповідно до умов якого, орендодавець, на підставі ухвали Львівської міської ради від 26.05.2005 року №2532 "Про затвердження ТОВ "Крамсервіс" проекту відведення земельної ділянки на вул. Довженка, 2 у місті Львові", передав, а орендар (позивач) отримав в строкове платне користування земельну ділянку за кадастровим №4610136800:03:007:0033, площею 0,1041 га (під забудовою - 0,0637 га, під твердим покриттям - 0,0320 га, озеленення -0,0084 га) для будівництва кафетерію та обслуговування існуючого кафе-бару строком на десять років, до 26.05.2015 року.

Актом про передачу і показ меж земельної ділянки від 17.08.2005 року закріплено в натурі межі земельної ділянки, яка передана позивачу в строкове платне користування за договором оренди землі від 03.08.2005 року.

10.10.2007 року складено акт приймання-передачі об'єкта оренди, згідно якого Львівською міською радою передано, а позивачем прийнято в строкове платне користування земельну ділянку площею 0,1041 га, яка розташована за адресою: м. Львів, вул. Довженка, буд.2.

28.12.2011 року позивач, у зв'язку із виявленням факту використання невідомими особами частини орендованої ТОВ "Крамсервіс" земельної ділянки, звернувся із скаргами до Прокурора Сихівського району міста Львова та до Управління державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держкомзему у Львівській області про вжиття заходів щодо припинення розгортання будівельного майданчика на земельній ділянці, яка орендована позивачем.

Інспекція ДАБК у Львівській області листом від 08.02.2012 року за вих. №7/13-6-772 повідомила позивача про те, що в результаті проведеної перевірки встановлено, що ТОВ "ОТВП "Ярмарх" здійснено реконструкцію існуючого приміщення магазину по вул. Довженка, 4 у місті Львові із влаштуванням віконного прорізу та окремого входу на місці існуючого віконного прорізу. Перевіркою встановлено, що влаштовані ТОВ "ОТВП "Ярмарх" сходи частково знаходяться на земельній ділянці, яка перебуває в користуванні ТОВ "Крамсервіс", згідно договору оренди від 03.08.2005 року. Проектна документація розроблена ПП "ПБФ "Івер" з порушенням пункту 2.2. додатку Г ДБН А.2.2-3-2004 "Склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва".

Управління Держкомзему у місті Львові листом від 17.02.2012 року за вих.№40/7/65 повідомило позивача про те, що в результаті проведеної перевірки встановлено, що ОТВП "Ярмарх" самовільно захопив земельну ділянку орієнтованою площею 0,00142 га за адресою: м. Львів, вул. Довженка, 4, що частково перебуває в користуванні ТОВ "Крамсервіс", згідно договору оренди землі від 10.10.2007 року за №04:07:438:02048 кн. 04-6 та частково на землях міста, не переданих у власність чи користування, шляхом реконструкції існуючого приміщення магазину та прибудовою сходового майданчика, про що складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 17.02.2012 року та видано директору ТОВ "ОТВП "Ярмарх" припис від 17.02.2012 року №25 щодо усунення порушень вимог земельного законодавства в тридцятиденний термін та складено протокол про адміністративне правопорушення №000023.

Стосовно посилання скаржника на те, що позивач заявляючи позов просить про звільнення земельної ділянки на вул. Довженка, 4 в м. Львові, проте на вказаній земельній ділянці знаходяться нежитлові приміщення, що належать ТзОВ "ОТВП "Ярмарх", а нерухоме майно позивача знаходиться за адресою - вул. Довженка, 2 у м. Львові. Судом відзначено, що позивач подаючи позов не наполягає на звільненні земельної ділянки, на якій розміщена будівля відповідача - магазин №22, а просить про звільнення частини орендованої ним земельної ділянки відповідно до договору оренди від 03.08.2005 року. Із представлених належно погоджених планів чітко вбачається, що в даному випадку це частина земельної ділянки, яка не знаходиться під будівлею відповідача, а знаходиться біля неї про що також свідчить План-схема земельної ділянки, що відображена в акті перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 17.02.2012 року, який складений управлінням Держкомзему у м. Львові в присутності відповідача. Проектною документацією відповідача влаштування сходів прив'язано до будівлі по вул. Довженка, 4, які частково заходять на орендовану земельну ділянку позивача по вул. Довженка 2 у м. Львові і після побудови приєднані до будівлі відповідача, що розташована за адресою м. Львів, вул. Довженка, 4. За таких обставин суди дійшли висновку, що позивач свої позовні вимоги виклав належним чином.

По договору купівлі-продажу від 15.12.1993 року (арк. справи 81-84 т.1), Фонд комунального майна Львівської обласної ради передав Товариству покупців, створеному працівниками магазину №22 структурного підрозділу ОТП "Ярмарх" державне майно цілісного майнового комплексу магазину №22.

Державного акту або договору оренди на право користування земельною ділянкою по вул. Довженка, 4 у м. Львові відповідачем суду не подано, а також не заперечується, що такий не укладався. Відсутні докази того, що відповідачем вживались заходи щодо оформлення земельної ділянки для обслуговування придбаного магазину.

Ухвалами суду від 12.02.2013р. та від 28.02.2013р. витребувано в Управління Держкомзему у м. Львові, Львівської регіональної філії центру Державного земельного кадастру, Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради та Регіонального відділення Фонду державного майна по Львівській області письмове підтвердження з приводу правового статусу землі до укладення договору купівлі-продажу державного майна магазину №22 між Фондом комунального майна Львівської обласної ради народних депутатів та структурним підрозділом ОТП "Ярмарх" від 15.12.1993р. №030/93, зокрема: кому належала земельна ділянка по вул. Довженка, 4 у м. Львові під магазином №22 до 15.12.1993р. Однак відповіді не надійшло.

Ухвалою суду від 28.02.2013р. витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю Організації торгівельно-виробничих процесів "Ярмарх" докази прийняття заходів для оформлення землі для обслуговування придбаного магазину. Проте, таких доказів не подано.

Разом з тим, додатком до договору оренди землі від 03.08.2005 року укладеним позивачем є план земельної ділянки, яка передається в оренду на вул. Довженка, 2. Згідно плану по межі від А до Б суміжним землекористувачем позивача є ТОВ ОТВП "Ярмарх". Проте, ТОВ ОТВП "Ярмарх" є лише фактичним користувачем без жодних документів на право власності, землекористування чи оренди на земельну ділянку по вул. Довженка, 4.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції Львівською міською радою подано рішення Виконавчого комітету міської ради від 29.04.2013 року "Про скасування наказу директора департаменту містобудування від 21.11.2011 року №А-404", п.1 якого, виконком вирішив скасувати наказ директора департаменту містобудування від 21.11.2011 року №А-404 "Про затвердження ТзОВ ОТВП "Ярмарх" вимог до архітектурно-планувальної частини проекту реконструкції існуючого приміщення магазину на вул. О.Довженка, 4 із влаштуванням віконного прорізу та окремого входу на місці існуючого віконного прорізу", оскільки не враховано інтереси землекористувача ТОВ "Крамсервіс".

За встановлених обставин суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що відповідач порушив права позивача на орендовану ним земельну ділянку і задовольнили позовні вимоги.

Спірні правовідносини сторін регулюються ст.152 Земельного кодексу України де встановлено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його права на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою і відшкодування завданих збитків. Відповідно до ст.125 ЗК України право власності, право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту реєстрації цих прав.

Своє право на оренду спірної земельної ділянки по вул. Довженка, 2 позивач довів належним в розумінні ст.34 ГПК України та ст.126 ЗК України документом?договором оренди землі від 03.08.2005 р. Суди попередніх інстанцій встановили, що відповідач самовільно зайняв частину земельної ділянки що знаходиться в оренді ТОВ "Крамсервіс" шляхом добудови до магазину відповідача сходів від нових дверей. Цей факт підтверджений матеріалами справи про адміністративне правопорушення: актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства; протоколом про адміністративне правопорушення та приписом з вимогою усунення порушення земельного законодавства.

Відповідач не представив судам попередніх інстанцій доказів що в установленому порядку оскаржував зазначені документи, тобто погодився з їх змістом.

На виконання вимог постанови Вищого господарського суду України від 11.12.2012 р. суди встановили що відповідач, придбавши нерухомість по вул. Довженка, 4 по договору купівлі-продажу з Фондом державного майна від 15.12.1993 року, до цього часу не звертався до міської ради з заявою про надання йому (або про переоформлення на нього) земельної ділянки яка необхідна для обслуговування нерухомості?магазину №22. Цей факт є вирішальним для висновку про те, що відповідач здійснив будівництво на земельній ділянці що йому в установленому порядку для користування не надавалось.

Відповідно до ст.33 ГПК України відповідач, у даному випадку, повинен був довести що користується земельною ділянкою на підставі документів зазначених в ст.126 Земельного кодексу України.

В разі набуття права власності на нерухомість ст.ст.120 ЗК та ст.377 ЦК України проголошено перехід права на земельну ділянку, а не перехід самої земельної ділянки. Право на земельну ділянку повинно бути оформлене в порядку, передбаченому ст.ст.124, 125, 126 ЗК України.

При розгляді господарської справи суди встановлюють обставини необхідні для вирішення спору по суті. Встановивши, що відповідач на протязі 20 років не оформляв на себе землекористування, не було необхідності встановлювати яка земельна ділянка була у магазина №22 до 1993 року, оскільки в даній справі розглядається позов позивача про порушення його прав оренди земельної ділянки, а не вирішуються земельні проблеми відповідача. Якщо відповідач не згодний з встановленою межею між ним та позивачем, то має право вирішувати це питання в установленому порядку (гл.25 ЗК України). Але, з огляду на встановлені обставини справи, відповідач на даний час не має документів підтверджуючих його право на земельну ділянку по вул. Довженка, 4 тобто він не має статусу землекористувача. Відповідно до ст. 198 ЗК України погодження меж проводиться з землекористувачами.

Зважаючи на викладене, колегія суддів залишає поза увагою доводи скаржника про невиконання судами вказівок Вищого господарського суду України. Слід зауважити, що суди задовольнили клопотання відповідача про витребування документів у різних установ. Наданих та досліджених доказів було достатньо для винесення обґрунтованого рішення суду.

Інші доводи касаційної скарги зводяться до незгоди скаржника з оцінкою судами встановлених обставин та досліджених доказів. Надавати іншу оцінку доказам та досліджувати додатково обставини справи відповідно до ст. ст.111 7 ГПК України не відноситься до компетенції суду касаційної інстанції.

В оскаржуваних судових рішеннях зазначено, що відповідач зобов'язаний звільнити земельну ділянку позивача площею 0,00142 га від сходового майданчика що примикає до будівлі по вул. Довженка, 4. Земельна ділянка позивача визначена в договорі оренди землі. Доводи скаржника про те що сходи зведені на земельній ділянці територіальної громади спростовуються договором оренди землі, укладеним міською радою та позивачем, а також планом орендованої земельної ділянки (т.1, арк.15-20, 108, 109).

На підставі викладеного колегія суддів дійшла висновку що судами з'ясовані і досліджені всі істотні обставини що мають значення для правильного вирішення даного спору. Судами правильно застосовані норми матеріального права що регулюють спірні правовідносини. Справа розглянута з дотриманням вимог процесуального законодавства. Підстави для скасування оскаржуваних судових рішень відсутні.

Керуючись ст. ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 ГПК України,? Вищий господарський суд України, ?

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу ТОВ Організація торгівельно-виробничих процесів "Ярмарх" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Львівської області від 11.03.2013 р та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 03.06.2013 у справі №5015/856/12?залишити без змін.

Головуючий, суддяВ. Овечкін Судді:Є. Чернов В. Цвігун