Рішення

від 01.08.2013 по справі 310/5208/13-ц

БЕРДЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 310/5208/13-ц

РІШЕННЯ

Іменем України

01 серпня 2013 року Бердянський міськрайонний суд

Запорізької області

в складі: головуючого судді - Крамаренко А.І.

при секретарі - Корнієнко Н.І.

за участю: представника позивача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, в інтересах якого діє ОСОБА_4, про визнання права власності на 1/2 частку земельної ділянки та дачного будинку ,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернулася до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що 13.06.2001 року було розірвано шлюб між нею та ОСОБА_5 Після зазначеної дати вона в зареєстрованому шлюбі не перебувала.

21.03.2002 року було розірвано шлюб між ОСОБА_6 та ОСОБА_4 Після 21.03.2002 року ОСОБА_6 також не перебував в зареєстрованому шлюбі.

Від шлюбу між ОСОБА_6 та ОСОБА_4 народився син - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

В червні 2004 року вона познайомилася з ОСОБА_6 і з листопада 2004 року вони стали проживати однією сім'єю у фактичних шлюбних відносинах. Так, в період з листопада 2004 року по 25.12.2012 року вони, не перебуваючи у будь-якому іншому шлюбі, проживали однією сім'єю та між ними склалися усталені відносини, що притаманні подружжю: вони вели спільний бюджет (спільно оплачували витрати по квартирі, автомобілю, дачному будинку, спільно робили покупки), піклувалися друг про друга, відпочивали разом.

26.11.2010 року на спільні кошти вони купили та оформили на ОСОБА_6 дачний будинок АДРЕСА_2 та земельну ділянку для індивідуального дачного будівництва площею 0,0845 га за вказаною адресою.

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_6 помер. Єдиним спадкоємцем померлого є його син - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, інтереси якого представляє його законний представник - його мати ОСОБА_4, та з якими виник спір щодо вказаного нерухомого майна.

Просила визнати за нею право власності на 1/2 частину дачного будинку АДРЕСА_2 (реєстраційний номер в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно 29999749); визнати за нею право власності на 1/2 частину земельної ділянки для індивідуального дачного будівництва, площею 0,0845 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (кадастровий номер 2310400000:08:003:0486).

В судовому засіданні представник позивача за договором адвокат ОСОБА_1 підтримав позовні вимоги, просив позов задовольнити.

ОСОБА_4, яка діє в інтересах ОСОБА_3, подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутність, позов не визнала.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що заявлений позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх позовних вимог, або заперечень.

Згідно ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Так, рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 12.03.2013 року встановлено факт проживання ОСОБА_2 однією сім'єю з ОСОБА_6 з листопада 2004 року по день його смерті - ІНФОРМАЦІЯ_3.

Частиною 1 ст. 74 СК України встановлено, якщо жінка та чоловік проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними.

Частиною другою вказаної вище статті передбачено, що на майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюються положення глави 8 цього Кодексу.

Згідно ст.ст. 60, 70 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності. У разі поділу такого майна, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п.п. 23, 24 своєї постанови від 21.12.2007 року N 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясовувати джерело і час його придбання. До складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб.

При визначенні майна, яке підлягає поділу, необхідно вирішити питання, коли саме сторонами припинений шлюб; обсяг спільного майна, нажитого за час ведення спільного господарства; джерел його придбання, наявності боргів подружжя за зобов'язаннями, що виникли в інтересах сім'ї.

За час проживання однією сім'єю ОСОБА_2 та ОСОБА_6 на підставі нотаріально посвідчених договорів купівлі-продажу придбали на ім'я ОСОБА_6 дачний будинок та земельну ділянку для індивідуального дачного будівництва площею 0,0845 га, що розташовані за адресою: АДРЕСА_2, що підтверджується копіями відповідних договорів купівлі-продажу від 26.11.2010 року, інформаційною довідкою з реєстру прав власності на нерухоме майно Реєстраційної служби Бердянського міськрайонного управління юстиції №6666427 від 23.07.2013 року та рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 12.03.2013 року.

Встановивши, що придбання спірного майна відбулось в період проживання ОСОБА_2 та ОСОБА_6 однією сім'єю без перебування у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, суд, вирішуючи спір, дійшов висновку, що дане майно є спільною сумісною власністю ОСОБА_2 та ОСОБА_6

З огляду на викладене, та враховуючи відсутність домовленостей між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 щодо розміру їх часток у праві спільної сумісної власності, позов ОСОБА_2 є обґрунтованим, основаним на законі та таким, що підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 11, 15, 57- 61 , 212 - 215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_2 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_2, ідент. номер НОМЕР_1, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1) право власності на 1/2 частину дачного будинку АДРЕСА_2 (реєстраційний номер в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно 29999749), який складається з : "А" - дачний чотирьохповерховий будинок, загальною площею 1867,8 кв.м.; до "А" - балкон (8шт.); до "А" балкон (2 шт.); до "А" - балкон (6 шт.); до "А" балкон (6 шт.); до "А" балкон (6шт.); до "А" балкон (3шт).

Визнати за ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_2, ідент. номер НОМЕР_1, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1) право власності на 1/2 частину земельної ділянки для індивідуального дачного будівництва, площею 0,0845 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (кадастровий номер 2310400000:08:003:0486).

Рішення може бути оскаржено через суд першої інстанції до апеляційного суду Запорізької області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя А.І. Крамаренко