Рішення

від 05.08.2013 по справі 908/1745/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 23/38/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

69600, м. Запоріжжя, вул. С. Тюленіна,21/ Шаумяна,4

Інформаційний центр тел. (061) 224-08-88

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.08.2013 Справа № 908/1745/13

Господарський суд Запорізької області у складі судді Шевченко Тетяни Миколаївни,

за участю представника позивача - Галкіної Я.Г., довіреність б/н від 01.08.2013;

представники відповідача та третьої особи - не з'явились;

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи № 908/1745/13

за позовом: Відкритого акціонерного товариства «Автотранспортне підприємство № 12327» (69083, м. Запоріжжя, вул. Жасмінна, 5; далі - ВАТ «АТП № 12327»)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «АТП 12327» (69083, м. Запоріжжя, вул. Жасмінна, 5; далі - ТОВ «АТП 12327»)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Реєстраційної служби Запорізького міського управління юстиції, м. Запоріжжя ( 69063, м. Запоріжжя, Дзержинського, 5; далі - Реєстраційна служба ),

про визнання недійсними договорів купівлі-продажу нерухомого майна, скасування державної реєстрації права власності, визнання права власності на нерухоме майно.

СУТНІСТЬ СПОРУ:

ВАТ «АТП № 12327» звернулось до господарського суду з позовними вимогами до ТОВ «АТП 12327» про визнання недійсними договорів купівлі-продажу нерухомого майна № 08-07/2010 від 08.07.2010, № 12-07/2010 від 12.07.2010, б/н від 10.04.2010, б/н від 10.04.2010, укладених між ТОВ «АТП 12327» в особі Самсонова Євгена Анатолійовича та ВАТ «АТП № 12327» в особі Соболєвої (Ясир) Дар'ї Ігорівни; про приведення сторін за оспорюваними договорами у первісний стан, а саме: скасувати державну реєстрацію права власності ТОВ «АТП 12327» на нерухоме майно, продаж якого було здійснено за договором купівлі-продажу нерухомого майна від 08.07.2010 № 08-07/2010, укладеного між ТОВ «АТП 12327» та ВАТ «АТП № 12327», що знаходиться за адресою: 69083, м. Запоріжжя, вул. Жасмінна, 4, а саме: стоянку легкового автотранспорту: будівлю КПП (літера А), загальною площею 14 кв. м, сторожку (літера Б), загальною площею 3,6 кв. м, ворота (№1) 8,2 кв. м, паркан (№2) довжиною 514 м, асфальтовану територію (замощення) загальною площею 5438 кв. м; скасувати державну реєстрацію права власності ТОВ «АТП 12327» на нерухоме майно, продаж якого було здійснено за договором купівлі-продажу б/н від 10.04.2010, укладеного між ТОВ «АТП 12327» та ВАТ «АТП № 12327», що знаходиться за адресою: 69083, м. Запоріжжя, вул. Жасмінна, 5, а саме: склад пальників інв. №10007, позначений за планом земельної ділянки літ. Щ, матеріали стін - цегла, загальна площа 17,2 кв. м; металевий склад інв. № 10012, позначений за планом земельної ділянки літ. К, матеріали стін - метал, загальна площа 200,7 кв. м; склад для зберігання дошок інв. № 10013, позначений за планом земельної ділянки літ. О, матеріали стін: 61% - цегла, 39% - метал, загальна площа 34,5 кв. м; скасувати державну реєстрацію права власності ТОВ «АТП 12327» на нерухоме майно, продаж якого було здійснено за договором купівлі-продажу б/н від 10.04.2010, укладеного між ТОВ «АТП 12327» та ВАТ «АТП № 12327», що знаходиться за адресою: 69083, м. Запоріжжя, вул. Жасмінна, 5, а саме: блок складів інв. № 10004, позначений за планом земельної ділянки літера З, матеріали стін - шлакоблок, загальна площа 423,1 кв. м; бойлерна інв. № 10011, позначена за планом земельної ділянки літ. Я, матеріали стін - цегла, загальна площа 47,7 кв. м; овочесховище інв. № 10014, позначене за планом земельної ділянки літ. П, матеріали стін - з/бетон. блоки, загальна площа 57,3 кв. м; склад інв. № 10016, позначений за планом земельної ділянки літ. И, матеріали стін - цегла, загальна площа 56,8 кв. м; автозаправка № 24311, позначена за планом земельної ділянки літ. Є, матеріали стін - бетон, блоки, обкл. плиткою, загальна площа 46,0 кв. м; компресорна інв. № 10015, позначена за планом земельної ділянки літ. В, матеріали стін - цегла загальна площа 57,1 кв. м; скасувати державну реєстрацію права власності ТОВ «АТП 12327» на нерухоме майно, продаж якого було здійснено за договором купівлі-продажу № 12-07/2010 від 12.07.2010, укладеного між ТОВ «АТП 12327» та ВАТ «АТП № 12327», що знаходиться за адресою: 69083, м. Запоріжжя, вул. Жасмінна, 5, а саме: асфальтобетонна територія (замощення інв. № 24305), загальною площею 48 797 кв. м, навіс (літ. У), сторожка (літ. Ч-2 інв. № 24303), бойлерна (літ. Р), убиральня (літ. Т), електрощитова (літ. Ю), компресорна (літ. З 1 ), паркан (інв. № 24304), очисні споруди №13-14 (інв. № 24309), майданчик № 15 (інв. № 24308), пожежний резервуар; про визнання за ВАТ «АТП № 12327» права власності на вказане майно.

Одночасно із позовом ВАТ «АТП № 12327» було подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірне майно.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 22.05.2013 у справі № 908/1745/13 прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі, присвоєно справі номер провадження - 23/38/13, відхилено клопотання про забезпечення позову, слухання справи призначено на 03.06.2013, у сторін витребувано документи згідно резолютивної частини ухвали.

Ухвалою суду від 03.06.2013 залучено до участі у справі Реєстраційну службу Запорізького міського управління юстиції як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору. Цією ж ухвалою розгляд справи було відкладено до 01.07.2013.

Розгляд справи неодноразово відкладався.

Ухвалою суду від 15.07.2013 продовжено строк вирішення спору на п'ятнадцять днів - по 06.08.2013, судове засідання призначено на 05.08.2013.

Суд вважає за необхідне зауважити, що справа розглядається в окремому провадження від справи про банкрутство ВАТ «АТП № 12327» № 19/133/09-16/271/10-23/5009/8094/11, з огляду на таке.

Частина четверта статті 10 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 22.12.2011 N 4212-VI» (далі - нова редакція Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом») відносить до підвідомчості господарських судів справи зі спорів, пов'язаних з майновими вимогами до боржника, до яких, крім названих у зазначеній статті Закону, слід відносити також й інші спори з майновими вимогами до боржника, як-от: спори про визнання права власності, витребування майна з чужого незаконного володіння. Дана норма кореспондується з положеннями пункту 7 частини першої статті 12 ГПК України.

Справи у відповідних спорах відносяться до виключної підсудності того господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (частина 9 статті 16 ГПК України).

Розгляд вимог про визнання договорів за участю боржника недійсними в рамках провадження справи про банкрутство та підстави такого розгляду визначені в статті 20 нової редакції Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

При цьому, норми нової редакції Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» застосовуються до справ про банкрутство, які порушені після набрання чинності вказаного закону - 19.01.2013.

В даному випадку до справи про банкрутство ВАТ «АТП № 12327» норми нової редакції Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» не застосовуються.

Позовні вимоги мотивовані тим, що особа (Соболєва (Ясир) Д.І.), яка уклала спірні договори від імені ВАТ «АТП № 12327», на момент вчинення правочинів (10.04.2010, 08.07.2010, 12.07.2010) не мала на це повноважень, оскільки постанову господарського суду Запорізької області від 19.10.2009 у справі № 19/133/09 про відкриття ліквідаційної процедури та призначення арбітражного керуючого Соболєвої (Ясир) Д.І. ліквідатором ВАТ «АТП № 12327» було скасовано постановою Вищого господарського суду України від 24.02.2010. Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач посилається на ст.ст. 16, 203, 216, 236, 328 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ст.ст. 179, 207 Господарського кодексу України (далі - ГК України), ст.ст. 54-58 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

В судових засіданнях 03.06.2013, 01.07.2013, 15.07.2013, 05.08.2013 представники позивача підтримували позовні вимоги.

Відповідач в судові засідання не з'являвся, відзив на позов не надав. Про час, місце та дату розгляду справи був повідомлений належним чином - згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (витяг від 11.07.2013).

Третя особа (Реєстраційна служба) також повноваженого представника в судові засідання не направляла.

Згідно ст. 75 ГПК України справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.

За клопотанням представників позивача, розгляд справи здійснювався без застосування засобів фіксації судового процесу.

У відповідності до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 05.08.2013 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представників позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Постановою господарського суду Запорізької області від 19.10.2009 у справі № 19/133/09 визнано боржника ВАТ «АТП № 12327» банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Соболєву Д.І.

Постановою Вищого господарського суду України від 24.02.2010 у справі № 19/133/09 скасовано постанову господарського суду Запорізької області від 19.10.2009 у справі № 19/133/09, справу передано на новий розгляд до господарського суду Запорізької області.

10.04.2010 між ВАТ «АТП № 12327» (продавець, позивач у справі) в особі ліквідатора Ясир Д.І. (до реєстрації шлюбу - Соболєвої Д.І.) та ТОВ «АТП 12327» (покупець, відповідач у справі) в особі директора Самсонова Є.А. укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна. Договір посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Літенко Л.В. 10.04.2010 за № 473 та зареєстрований в Державному реєстрі правочинів. Предметом цього договору є купівля-продаж нерухомого майна, яке знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Жасминна, 5, а саме: склад пальників інв. №10007, позначений за планом земельної ділянки літ. Щ, матеріали стін - цегла, загальна площа 17,2 кв. м; металевий склад інв. № 10012, позначений за планом земельної ділянки літ. К, матеріали стін - метал, загальна площа 200,7 кв. м; склад для зберігання дошок інв. № 10013, позначений за планом земельної ділянки літ. О, матеріали стін: 61% - цегла, 39% - метал, загальна площа 34,5 кв. м (п. 1.1 договору купівлі-продажу № 473 від 10.04.2010).

Також, 10.04.2010 між цими ж сторонами укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Літенко Л.В. 10.04.2010 за № 475 та зареєстрований в Державному реєстрі правочинів. Предметом цього договору є купівля-продаж нерухомого майна, яке знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Жасминна, 5, а саме: блок складів інв. № 10004, позначений за планом земельної ділянки літера З, матеріали стін - шлакоблок, загальна площа 423,1 кв. м; бойлерна інв. № 10011, позначена за планом земельної ділянки літ. Я, матеріали стін - цегла, загальна площа 47,7 кв. м; овочесховище інв. № 10014, позначене за планом земельної ділянки літ. П, матеріали стін - з/бетон. блоки, загальна площа 57,3 кв. м; склад інв. № 10016, позначений за планом земельної ділянки літ. И, матеріали стін - цегла, загальна площа 56,8 кв. м; автозаправка № 24311, позначена за планом земельної ділянки літ. Є, матеріали стін - бетон, блоки, обкл. плиткою, загальна площа 46,0 кв. м; компресорна інв. № 10015, позначена за планом земельної ділянки літ. В, матеріали стін - цегла загальна площа 57,1 кв. м (п. 1.1 договору купівлі-продажу №475 від 10.04.2010).

Право власності на вказане нерухоме майно, яке є предметом договорів купівлі-продажу № 473 від 10.04.2010 та № 475 від 10.04.2010, зареєстровано за відповідачем - ТОВ «АТП 12327», про що свідчить інформаційна довідка з Реєстру прав власності на нерухоме майно від 05.06.2013 № 4412606 (а.с.115).

Крім того, 08.07.2010 між ВАТ «АТП № 12327» (продавець, позивач у справі) в особі ліквідатора Ясир Д.І. та ТОВ «АТП 12327» (покупець, відповідач у справі) в особі директора Самсонова Є.А. оформлено договір купівлі-продажу нерухомого майна № 08-07/10 (далі - договір купівлі-продажу № 08-07/10 від 08.07.2010). Відповідно до п.1.1 цього договору предметом договору є купівля-продаж нерухомого майна, яке знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Жасминна, 4, а саме: стоянка легкового автотранспорту: будівля КПП (літера А), загальною площею 14 кв. м, сторожка (літера Б), загальною площею 3,6 кв. м, ворота (№1) 8,2 кв. м, паркан (№2) довжиною 514 м, асфальтована територія (замощення) загальною площею 5438 кв. м.

Згідно інформаційної довідки № 4430409 від 05.06.2013 право власності на будівлю КПП літ. А зареєстровано за ТОВ «АТП 12327» на підставі рішення господарського суду Запорізької області № 13/255/10 від 11.10.2010.

Також, 08.07.2010 між ВАТ «АТП № 12327» (продавець, позивач у справі) в особі ліквідатора Ясир Д.І. та ТОВ «АТП 12327» (покупець, відповідач у справі) в особі директора Самсонова Є.А. оформлено договір купівлі-продажу нерухомого майна № 12-07/10 (далі - договір купівлі-продажу № 12-07/10 від 08.07.2010). Відповідно до п.1.1 цього договору предметом договору є купівля-продаж нерухомого майна, яке знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Жасминна, 5, а саме: асфальтобетонна територія (замощення інв. № 24305), загальною площею 48 797 кв. м, навіс (літ. У), сторожка (літ. Ч-2 інв. № 24303), бойлерна (літ. Р), убиральня (літ. Т), електрощитова (літ. Ю), компресорна (літ. З 1 ), паркан (інв. № 24304), очисні споруди №13-14 (інв. № 24309), майданчик № 15 (інв. № 24308), пожежний резервуар. Право власності на вказане нерухоме майно не зареєстроване. Відомості про це у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутні.

Договори купівлі-продажу нерухомого майна № 08-07/10 від 08.07.2010 та № 12-07/10 від 08.07.2010 нотаріально не посвідчені, в Державному реєстрі правочинів не зареєстровані.

Визнання недійсними наведених договорів купівлі-продажу нерухомого майна (№ 473 від 10.04.2010, № 475 від 10.04.2010, № 08-07/10 від 08.07.2010, № 12-07/10 від 08.07.2010), застосування реституції шляхом скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно, що є предметом спірних договорів, та шляхом визнання права власності за позивачем на спірне майно є предметом розгляду даної справи.

Дослідивши обставини справи, проаналізувавши норма чинного законодавства, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими частково, з огляду на таке.

Частиною першою статті 215 ЦК України передбачено, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Стаття 203 ЦК України містить загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема: особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

В п. 2.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29 травня 2013 року N 11 «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними» зазначено, що вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Згідно абзацу першого ч. 1 ст. 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Частиною 2 ст. 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в редакції, чинній на час підписання спірних договорів, передбачено, що з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури припиняються повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном, якщо цього не було зроблено раніше, керівник банкрута звільняється з роботи у зв'язку з банкрутством підприємства, про що робиться запис у його трудовій книжці, а також припиняються повноваження власника (власників) майна банкрута, якщо цього не було зроблено раніше.

Відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в редакції, чинній на час підписання спірних договорів, ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження: виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута.

В п. 3.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29 травня 2013 року N 11 «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними» надано такі роз'яснення: «Письмовий правочин може бути вчинений від імені юридичної особи її представником на підставі довіреності, закону або адміністративного акта. Припис абзацу першого частини третьої статті 92 ЦК України зобов'язує орган або особу, яка виступає від імені юридичної особи не перевищувати своїх повноважень. Водночас саме лише порушення даного обов'язку не є підставою для визнання недійсними правочинів, вчинених цими органами (особами) від імені юридичної особи з третіми особами, оскільки у відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження (абзац другий частини третьої статті 92 ЦК України). Отже, позов про визнання недійсним відповідного правочину може бути задоволений у разі доведеності юридичною особою (позивачем) у господарському суді тієї обставини, що її контрагент знав або повинен був знати про наявні обмеження повноважень представника цієї юридичної особи, але, незважаючи на це, вчинив з ним оспорюваний правочин (що не отримав наступного схвалення особи, яку представляють). Наприклад, третя особа, укладаючи договір, підписаний керівником господарського товариства, знає про обмеження повноважень цього керівника, оскільки є акціонером товариства і брала участь у загальних зборах, якими затверджено його статут».

Як вбачається зі змісту договорів купівлі-продажу № 473 від 10.04.2010 та № 475 від 10.04.2010, від імені ВАТ «АТП № 12327» вказані правочини вчинені ліквідатором Ясир Д.І. (до реєстрації шлюбу - Соболєвою Д.І.).

Однак, на момент укладення спірних договорів № 473 від 10.04.2010 та № 475 від 10.04.2010 Ясир Д.І. (до реєстрації шлюбу - Соболєва Д.І.) не мала повноважень на їх укладення, оскільки постанову господарського суду від 19.10.2009, на підставі якої діяла арбітражний керуючий як ліквідатор ВАТ «АТП № 12327», була скасована Вищим господарським судом України постановою від 24.02.2010 у справі № 19/133/09.

При цьому, дійшовши висновку про відсутність у арбітражного керуючого Ясир Д.І. (до реєстрації шлюбу - Соболєвої Д.І.) повноважень на підписанні спірних договорів № 473 від 10.04.2010 та № 475 від 10.04.2010, суд виходить з того, що інша сторона правочинів - ТОВ «АТП 12327», могла знати про відсутність у Ясир Д.І. (до реєстрації шлюбу - Соболєвої Д.І.) на момент вчинення правочинів таких повноважень.

Так, відомості про перебування юридичної особи в процедурі банкрутства, в тому числі дані про ліквідатора юридичної особи, містяться у Єдиному державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців (ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»).

Відомості щодо провадження справ про банкрутство відносно юридичної особи вносяться на підставі відповідних судових рішень.

Згідно із ч. 1 ст. 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Це право забезпечується офіційним оприлюдненням судових рішень на офіційному веб-порталі судової влади України в порядку, встановленому цим Законом.

Отже, з урахуванням викладених норм законодавства, укладаючи спірні договори № 473 від 10.04.2010 та № 475 від 10.04.2010, ТОВ «АТП 12327» мало б пересвідчитись про наявність у Ясир Д.І. (до реєстрації шлюбу - Соболєвої Д.І.) як ліквідатора ВАТ «АТП № 12327» таких повноважень на момент вчинення правочинів, а саме: з'ясувати обставини чинності судового акта, на підставі якого ліквідатор Ясир Д.І. діяла від імені ВАТ «АТП № 12327».

Відтак, оскільки на момент вчинення спірних правочинів у Ясир Д.І. (до реєстрації шлюбу - Соболєвої Д.І.), яка діяла як ліквідатор від імені ВАТ «АТП № 12327», були відсутні такі повноваження, суд визнає недійсними договори купівлі-продажу № 473 від 10.04.2010 та № 475 від 10.04.2010 на підставі ч. 2 ст. 203, ч. 1 ст. 215 ЦК України. В цій частині позов слід задовольнити.

Водночас, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог в частині застосування наслідків недійсності цих правочинів у вигляді скасування державної реєстрації на нерухоме майно, яке є предметом цих договорів, та у вигляді визнання права власності на майно, з огляду на наступне.

Згідно із ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Норма ч. 1 ст. 216 ЦК України застосовується як підстава позову про застосування реституції. Наслідки недійсності правочину застосовуються лише у спосіб, визначений ч. 1 ст. 216 ЦК України.

Застосування реституції за недійсним договором у вигляді скасування державної реєстрації права власності та у вигляді визнання права власності за позивачем не відповідає встановленому нормою ч. 1 ст. 216 ЦК України способу захисту.

Тому, вимога позивача про застосування наслідків недійсності правочинів у вигляді скасування державної реєстрації прав на нерухоме майно та визнання права власності на це майно не підлягає задоволенню як така, що не відповідає встановленому ч. 1 ст. 216 ЦК України способу захисту.

Стосовно вимог про визнання недійсними договорів купівлі-продажу нерухомого майна № 08-07/10 від 08.07.2010 та № 12-07/10 від 08.07.2010 суд зазначає таке.

Згідно із ч. 1 ст. 236 ЦК України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

За змістом частини третьої статті 207 ГК України господарське зобов'язання, визнане судом недійсним, також вважається недійсним з моменту його виникнення.

Відповідно до частини третьої статті 640 ЦК України договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації.

Частиною першою статті 210 ЦК України визначено, що правочин підлягає реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Згідно зі статтею 657 ЦК України (в редакції, чинній на дату оформлення спірних договорів) договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Пунктом 5 Тимчасового порядку державної реєстрації правочинів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 р. N 671 (чинного на дату оформлення спірних договорів), державній реєстрації підлягають правочини, зокрема, договір купівлі-продажу, міни земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна.

Державна реєстрація правочинів проводиться шляхом внесення нотаріусом запису до Державного реєстру правочинів одночасно з його нотаріальним посвідченням (пункт 6 вказаного Тимчасового порядку).

Згідно з пунктом 9 зазначеного Тимчасового порядку, дата та час внесення відповідного запису до Державного реєстру правочинів вважається датою державної реєстрації правочину.

В пункті 2.6 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29 травня 2013 року N 11 «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними» зазначено, що не може бути визнаний недійсним правочин, який не вчинено (договір, який не укладено). У зв'язку з наведеним господарським судам необхідно встановлювати, чи є оспорюваний правочин вчиненим та з якого моменту (статті 205 - 210, 640 ЦК України, частини друга - п'ята, сьома статті 180 ГК України тощо). Зокрема, не вважаються вчиненими правочини (укладеними господарські договори), в яких (за якими): <…> не здійснено державну реєстрацію або нотаріальне посвідчення, необхідні для його вчинення, тощо. Встановивши відповідні обставини, господарський суд відмовляє в задоволенні позовних вимог як про визнання правочину недійсним, так і про застосування наслідків недійсності правочину. Водночас господарським судам необхідно враховувати таке. Визначення договору як неукладеного може мати місце на стадії укладення договору, а не за наслідками виконання його сторонами. Отже, якщо дії сторін свідчать про те, що оспорюваний договір фактично було укладено, суд має розглянути по суті питання щодо відповідності його вимогам закону; це правило не стосується випадків, коли для вчинення правочину необхідні його державна реєстрація або нотаріальне посвідчення, оскільки за відсутності відповідної реєстрації чи посвідчення договір в будь-якому разі не вважається укладеним .

Судом встановлено, що договори купівлі-продажу нерухомого майна № 08-07/10 від 08.07.2010 та № 12-07/10 від 08.07.2010 нотаріально не посвідчені та відсутня державна реєстрація цих договорів.

З огляду на це, суд дійшов висновку, що правочини з купівлі-продажу нерухомого майна № 08-07/10 від 08.07.2010 та № 12-07/10 від 08.07.2010 є неукладеними, тобто такими, що не відбулись.

Дійшовши висновку про неукладеність договорів купівлі-продажу нерухомого майна № 08-07/10 від 08.07.2010 та № 12-07/10 від 08.07.2010, суд, з наведених вище підстав, відмовляє в позові як про визнання їх недійними, так і про застосування наслідків недійсності правочину.

Судові витрати по справі покладаються на сторін пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати недійсним договір купівлі-продажу від 10.04.2010 № 473, укладений між Відкритим акціонерним товариством «Автотранспортне підприємство № 12327» (м. Запоріжжя) та Товариством з обмеженою відповідальністю «АТП 12327» (м. Запоріжжя).

Визнати недійсним договір купівлі-продажу від 10.04.2010 № 475, укладений між Відкритим акціонерним товариством «Автотранспортне підприємство № 12327» (м. Запоріжжя) та Товариством з обмеженою відповідальністю «АТП 12327» (м. Запоріжжя).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АТП 12327» (69083, м. Запоріжжя, вул. Жасминна, буд. 5, ідент. код юридичної особи - 36836130) на користь Відкритого акціонерного товариства «Автотранспортне підприємство № 12327» (69083, м. Запоріжжя, вул. Жасминна, буд. 5, ідент. код юридичної особи - 03114170) 2294 (дві тисячі двісті дев'яносто чотири) грн. 00 коп. судового збору.

В іншій частині позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 07.08.2013.

Суддя Т.М. Шевченко