Рішення

від 02.08.2013 по справі 382/1356/13-ц

ЯГОТИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Яготинський районний суд

Справа № 382/1356/13-ц

Провадження № 2/382/546/13

РІШЕННЯ

Іменем України

02 серпня 2013 р. Яготинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Литвин Л.І.

при секретарі Ковряк О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Яготин справу за позовом ОСОБА_1 до ПП "Виробничо-комерційна фірма "Автопостач" м. Київ проспект Правди, 80-А, про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Яготинського районного суду з позовною заявою до ПП "Виробничо-комерційна фірма "Автопостач" про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та моральної шкоди, в котрій зазначено, що з 18 травня 2012 року він був прийнятий на посаду техніка-приймальника СТО ПП "ВКФ "Автопостач" з випробувальним терміном на один місяць та оплатою згідно штатного розпису (наказ від 18.05.2012 року № 38-К), також був підписаний строковий ттрудовий договір. 7 червня 2012 року його було звільнено за власним бажанням (наказ від 07.06.2012 року № 42-К). Після звільнення ним було запропоновано відповідачу провести всі розрахунки згідно чинного законодавства. Отримавши відмову в проведенні розрахунків, він звернувся до генеральної прокуратури, інспекції з питань праці, Кабміну та органів місцевого самоврядування, після чого була проведена перевірка. Відповідно до ст.ст. 47,117 КЗпП України відповідач був зобов"язаний в день звільнення виплатити розрахункові кошти, нараховані згідно штатного розкладу. Згідно п.5.1 строкового договору, роботодавець сплачує працівнику заробітну плату згідно штатного розкладу. За результатами перевірки територіальної інспекції праці у Київській області, його посадовий оклад, згідно штатного розкладу складає 2000 гривень, але фактично нарахування заробітної плати проводилося виходячи із розрахунку посадового окладу 1150 гривень. Згідно з відомостями нарахування та виплати заробітної плати за травень-червень 2012 року заробітна плата нарахована за 14 (10 у травні, 4 у червні) робочих дні. Після проведеної перевірки і винесення припису про усунення виявлених порушень, від відповідача поштовими переказами від 27 червня 2012 року № 0902, від 24.07.2012 року № 0734 ним були отримані кошти у розмірі: 471, 15 грн, заробітна плата за травень 2012 року та 209,41 грн- заробітна плата за червень, з розрахунку посадового окладу 1150 грн. Таким чином, в порушення ст. 97 КЗпП України позивачу було не донараховано заробітну плату. Відповідач до цього часу не сплатив йому розрахункової суми у розмірі 503,02 грн. (донарахування згідно посадового окладу, з умовами штатного розкладу в розмірі 2000 гривень). Згідно ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини підприємства належних сум в день звільнення підприємство повинно сплатити середній заробіток за час затримки по день фактичного розрахунку. Отже, окрім прямої заборгованості (503,02 грн) відповідач повинен сплатити позивачеві компенсацію за затримку на підставі ст. 117 КЗпП України у розмірі 26897, 5 грн. Невиплатою коштів йому була завдана моральна шкода, яку він оцінює у розмірі 1700 грн, оскільки зазнав моральних страждань, був змушений докладати зусиль для організації свого життя. Враховуючи вищевикладене, просив стягнути з відповідача на його користь заробітну плату у розмірі 503,02 грн., середній заробіток за час затримки розрахунку у розмірі 26897, 5 грн. та моральну шкоду у розмірі 1700 грн.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги та просив прийняти до уваги проведений ним розрахунок заборгованості щодо виплати середнього заробітку за час затримки виплати розрахункових коштів та стягнути з відповідача заборгованість в цій частині згідно чинного законодавства. Представник відповідача просив задовольнити позов частково, стягнути з підприємства кошти, виходячи з розміру середньої заробітної плати за один робочий день, що становить 48,61 грн., а також врахувати, що відповідач сплатив позивачеві 503 грн.1 коп. невиплаченої заробітної плати 30.07.2013 року.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, дослідивши докази, суд вважає, що позов підлягає до задоволення частково.

Згідно ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені у статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа або організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

В силу ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата усіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

В силу ст. 233 КЗпП України у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Згідно ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженими ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

З строкового трудового договору від 18 травня 2012 року (а.с.4-6) вбачається, що між ПП "Виробничо-комерційна фірма "Автопостач" та ОСОБА_1 укладено договір, строк дії якого з 18 травня 2012 року по 18 травня 2013 року, згідно п.п. 2.2 п.2 договору, період роботи з 18.05.2012 року по 18.06.20912 року є випробувальним терміном, пдпунктом 5.1 п.5 передбачено, що за виконання обов"язків, предбачених Догоовром, роботодавець сплачує працівнику заробітну плату згідно штатного розкладу.

З листа Державної інспекції України з питань праці від 31.07.2012 року № 2582/21/05/01.12, адресованого ОСОБА_1 (а.с.7) вбачається, що при перевіркі ПП "ВКФ "Автопостач" встановлено, що за травень-червнеь 2012 року ОСОБА_1 заробітна плата нарахована за 14 робочих днів ( у травні-10, у червні-4). Заробітна плата за травень 2012 рік у розмірі 471, 15 грн направлена поштовим переказом від 27.06.2012 року № 0902, заробітна плата за червень 2012 рік у розмірі 209, 41 грн. на день проведення первірки 16.07.2012 року не виплачена. Перевіркою встанволено порушення вимог ч.1 ст. 115, ст. 116 КЗпП України.

Із заяв та скарги ОСОБА_1 (а.с.14-16) вбачається, що останній звернувся в прокуратуру Борисрільського району та до Генеральної прокуратури з приводу проведення перевірки на ПП "ВКФ "Автопостач" щодо невиплати йому заробітної плати.

З квитанції (а.с.28) вбачається, що 30.07.2013 року на ім"я ОСОБА_1 перераховано 503, 04 грн.

З наказу ПП "ВКФ "Автопостач" від 18.05.2012 року (а.с.31) вбачається, що ОСОБА_1 прийнятий на посаду техніка-приймальника СТО, із 18 травня 2012 року, з випробувальним терміном один місяць, з оплатою згідно штатного розкладу.

З довідки ПП "ВКФ "Автопостач" вих. № 21 від 30.07.2013 року (а.с.30) вбачається, що ОСОБА_1 працював на підприємстві з 18 травня 2012 року по 7 червня 2012 року на посаді техніка-приймальника і його заробітна плата за вказаний період складає : за 10 днів у травні-471, 15 грн., за 4 дні у червні -209,41 грн., а всього 680, 56 гривень.

З наказу "Про звільнення" від 07.06.2012 року (а.с.32) вбачається, що ОСОБА_1 звільнений за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП УКраїни.

З розрахунку середньоденної заробітної плати ПП "ВКФ "Автопостач" № 23 від 1 серпня 2013 року (а.с.33) вбачається, що за травень 2012 року ОСОБА_1 нарахована заробітна плата у розмірі 575 грн., за червень 2012 року-255, 56 грн. за 14 відпрацьованих днів, сума до видачі складає 680, 56 грн. Середня заробітна плата за один робочий день, що належить до виплати працівнику складає 48,61 грн.

З розпорядження ПП "ВКФ "Автопостач" від 4 січня 2012 року (а.с.34) вбачається, що з 1 січня 2012 року оплата праці працівників підприємства на період випробувального терміну проводиться з розрахунку 1150 гривень за повністю відпрацьований місяць, але не нижче розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законодавством.

З розрахунку боргу, наданого позивачем (а.с.35-36) вбачається, що згідно окладу 1150 грн. нараховано та виплачено ОСОБА_1 за травень та червень 2012 року 680, 56 грн. Борг становить 503, 02 грн. Згідно штатного розкладу заробітна плата становить 2000 гриень. За 20 робочих днів у травні 2012 року середній заробіток за робочий день становить 2000:20=100 грн., в червні 2012 року за 19 робочих дні середній заробіток складає -2000:19=105,263 грн. В травні ОСОБА_1 відпрацював 10 днів. Відповідно заробітна плата складає 100х10=1000 грн, в червні за 4 відпрацьованих дні складає :105,263х4=421,04 грн. Разом заробітна плата за травень -червень 2012 року складає 1421, 04 грн., а тому середній заробіток за день становить 1421,04:14=101, 5029. Затримка за червень виплати заробітної плати становить 15 днів, з липня по грудень 2012 року кількість робочих днів становить 130. З 1 січня по 1 серпня 2013 року кількість робочих днів становить 143, отже з 07.06.2012 року по 01.08.2012 року кількість робочих днів складає 288 (15+130+143). Тому загальний борг за час затримки становить 288х101,5=29232 грн.

Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 з 18 травня 2012 року працював на посаді техніка-приймальника СТО ПП "ВКФ "Автопостач" з випробувальним терміном один місяць. 07.06.2012 року ОСОБА_1 звільнений з роботи за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України згідно наказу № 42-К При цьому, в день звільнення, відповідач не сплатив йому всіх належних при звільненні сум. Згідно штатного розкладу посадовий оклад складає 2000 гривень, але фактично нарахування заробітної плати проводилось, виходячи із розрахунку посадового окладу, що становив 1150 грн. За травень-червень 2012 року ОСОБА_1 відпрацював на підприємстві 14 робочих днів. 27.06.2012 року ним була отримана заробітна плата за травень у розмірі 471, 15 грн. та за червень у розмірі 209,41 грн., яка нарахована згідно посадового окладу, що становив 1150 грн. В порушення вимог ст. 97 КЗпП України йому було недонараховано заробітну плату. Розрахунок заборгованості проведений позивачем 01.08.2013 року відповідає Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року № 100, та розмір середнього заробітку за час затримки розрахункових коштів за період з 08.01.12 року по 30.07.2013 року включно становить 29 232 грн. 30.07.2013 року позивачеві була виплачена заборгованість по недорахованій заробітній платі за відпрацьований ним період в розмірі 503 грн. 04 коп. Невиплатою заробітної плати позивачеві завдана моральна шкода, так, на утриманні позивача є малолітня дитина, яку необхідно утримувати. Позивач витрачав значний час на відновлення порушеного права на виплату заробітної плати. Все це призвело до вимушених змін в його житті. Останній не міг в повній мірі приділяти увагу сім"ї, займатись працевлаштуванням, в результаті неправомірних дій відповідача він переніс моральні страждання, в зв"язку з чим, враховуючи глибину, характер, тривалість моральних страждань, суд оцінює моральну шкоду у розмірі 1000 гривень, та вважає, що на користь позивача необхідно стягнути 29 232 грн. середнього заробтіку за час затримки розрахуноквих, 1000 гривень моральної шкоди, а в задоволенні решти позовних вимог необхідно відмовити за безпіставністю.

При цьому, суд не може прийняти до уваги розрахунок середньоденного заробітку позивача, так як він не відповідає вимогам закону. Також прймає до уваги, що невиплата заробітної плати сталась з вини підприємства, що підтверджується матеріалами справи, з яких вбачається, що ОСОБА_1 неодноразово звертався до підприємства з вимогами виплатити заробітну плату в повному обсязі. З розпорядженням ПП "ВКФ "Автопостач" від 4 січня 2012 року вих. № 23 від 30.07.2013 року позивач ознайомлений не був, а з наказу про прийняття його на роботу видно, що оплата праці повинна проводитись згідно штатного розкладу.

Керуючись ст.ст.10,60,209,212, 213-215, 218 ЦПК України, ст.ст. 116,117,233, 237-1 КЗпП України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ПП "Виробничо-комерційна фірма "Автопостач", м. Київ проспект Правди, 80-А про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути із ПП "ВКФ Автопостач" м. Київ проспект Правди, 80-А р/р № 26006207220200 в АКІБ "УкрСиббанк", МФО 351005, ЄДРПОУ 24923502 на користь ОСОБА_1 29 232 (двадцять дев"ять тисяч двісті тридцять дві гривні) за час затримки розрахунку при звільненні та 1000 (одну тисячу) гривень моральної шкоди.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Суддя Литвин Л.І.