21/264-06
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
19.12.06р.
Справа № 21/264-06
За позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Облпаливо”, м.Донецьк
до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий будинок „ОТекс”, м.Павлоград, Дніпропетровська обл.
про стягнення 28 812грн. 00коп.
Суддя: Алмазова І.В.
Представники:
від позивача – Кирилов М.М. представник, дов. №01/06 від 10.10.06р
від відповідача –не з'явився.
СУТЬ СПОРУ:
Позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача 25 579грн.90коп. боргу з врахування індексу інфляції, 7602,00грн. пені, в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що ним здійснена поставка побутових печей на суму 21 000,00грн., вартість яких не сплачена. 14.11.2006р. позивач у заяві про внесення уточнення до позову (вхідний №23167) просить стягнути 21000,00грн. боргу, 1806,00грн. пені, 4746,00грн. інфляційних, 1260,00грн. річних.
Відповідач відзив на позов не надав, його представник в судове засідання не з'явився, ухвала суду про порушення провадження у справі повернута „Укрпоштою” з позначкою „по данному адресу нет такой фирмы”, згідно листа Головного управління статистики у Дніпропетровській області від 17.10.2006р. №22/12-1909 про включення відповідача до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України його адреса: 51400, Дніпропетровська обл., м.Павлоград, вул.Шахтобудівників, 3-414, що не відрізняється від означеної у позовній заяві.
У судовому засіданні, згідно ст.85 ГПК України, за згодою представника позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Справа згідно ст. 75 ГПК України, розглядається за наявними у ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи встановлено:
30.08.2004р. між товариством з обмеженою відповідальністю „Облпаливо” та товариством з обмеженою відповідальністю „Торговий будинок „ОТекс” був укладений договір №30-08/2004-1 (строком дії до 31.12.2004р.), відповідно умов якого позивач передав відповідачу печі побутові у кількості 21 шт. за ціною 1000,00грн. на загальну суму 21000,00грн., що підтверджено накладною від 01.09.2004р. №01-09-04 та актом приймання-передачі від 01.09.2004р. (а.с.24 –25). За п.2.1 даного договору сторонами узгоджено, що відповідач брав на себе зобов'язання сплатити вартість отриманого товару на протязі 20 банківських днів з моменту підписання акту приймання-передачі товару, тобто до 30.09.2004р.
Розрахунок відповідач не виконав і на час звернення позивача до суду сума несплати становить 21 000,00грн.
В силу з ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, однак відповідач свої зобов'язання з оплати вартості отриманого товару не виконав, на час проведення судового засідання докази сплати боргу не надав, внаслідок чого позовні вимоги в частині стягнення боргу доведені і підлягають задоволенню у сумі 21000,00грн.
У відповідності п.5.3 даного договору за порушення строків виконання зобов'язань (відповідно прострочення оплати або поставки товару) зі сторони-правопорушника стягується пеня у розмірі 0,2% вартості продукції, по якій допущено прострочення виконання, за кожен день прострочення і позивач вимагає стягнення пені за період з 28.09.2004р. по 27.03.2005р., що підлягає задоволенню за період з 30.09.2004р. по 27.09.2005р. у сумі 1792,59грн.
Згідно ст.625 ЦК України, боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом і позивач вимагає стягнення інфляційних за період з жовтня 2004р. по вересень 2006р., що підлягає задоволенню у сумі 4746,00грн. Річні підлягають задоволенню у сумі 1207,79грн.
Враховуючи, що за заявою про уточнення позовних вимог додатково заявив до стягнення 4746,00грн. інфляційних і 1260,00грн. річних, не сплатив державне мито, відповідно ст.46 ГПК України витрати зі сплати державного мита у цій частині підлягають стягненню з позивача з подальшим відшкодуванням останньому з відповідача.
Витрати по справі, згідно зі ст. 49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно задоволених вимог.
На підставі викладеного і керуючись ст.49, ст.ст. 82-85, 117 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В И Р І Ш И В :
- позов задовольнити частково;
- стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий будинок „ОТекс”, м.Павлоград, Дніпропетровська обл., на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Облпаливо”, м.Донецьк, 21 000грн.00коп. –боргу, 1792грн.59коп. –пені, 1207грн.79коп. –річних, 4746грн.00коп. –інфляційних, 275грн. 38коп. – витрат по сплаті державного мита, 97грн. 93коп. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу;
- стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Облпаливо”, м.Донецьк до Державного бюджету України 14грн.26коп. –витрат по сплаті державного мита;
- в решті позовних вимог відмовити;
- наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя І.В.Алмазова
Дата підписання рішення
“____”
Згідно з оригіналом
Помічник судді К.О.Козачок
Суд | Господарський суд Дніпропетровської області |
Дата ухвалення рішення | 20.12.2006 |
Оприлюднено | 22.08.2007 |
Номер документу | 328363 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Алмазова І.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні