Рішення

від 03.07.2013 по справі 370/960/13-ц

МАКАРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

МАКАРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Фрунзе, 35, смт. Макарів, Київська обл., 08000, т. (04578) 5-12-39

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" липня 2013 р. Справа № 370/960/13-ц

Макарівський районний суд Київської області у складі головуючого судді Тандира О.В., при секретарі Стернюку Д.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Макарові Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа без самостійних вимог на предмет спору Відділ Держземагенства у Макарівському районі Київської області, про визнання недійсним договору дарування та державного акту на право власності на земельну ділянку, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1, ОСОБА_2, (далі - позивачі) звернулися до суду із позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4, (далі - відповідачі), в якому просили визнати недійсним договір дарування від 19.09.2007 року (далі - оспорюваний договір) земельної ділянки площею 1,5 га у межах Мостищанської сільської ради Макарівського району Київської області, кадастровий номер 3222784700:02:005:0179 (далі - спірна земельна ділянка), укладений між ними, та просили визнати недійсним державний акт, отриманий ОСОБА_4, на підставі оспорюваного договору на вказану земельну ділянку.

В обґрунтування позовних вимог позивачі вказали, що рішенням Макарівського районного суду Київської області від 29.06.2011 року було визнано незаконним рішення Макарівської районної державної адміністрації від 10.09.2007 року №3317 про передачу у власність земельної ділянки ОСОБА_3, та визнано не дійсним виданий їй державний акт серії ЯЕ №815276 на право власності на зе мельну ділянку площею 1,5 га кадастровий номер 3222781700:02:005:0179. Рішення суду набрало законної сили 19.07.2011 року.

26.02.2013 року позивачі звернулися до Відділу Держземагенства у Макарівському районі Київської області з письмовими заявами про надання згоди на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ве дення садівництва орієнтовною площею 0,12 га за рахунок земельної ділянки ка дастровий №3222784700:02:005:0179, яка раніше належала ОСОБА_3, на що отримали відповідь, що дана земельна ділянка перебуває у власності інших осіб.

Як стало відомо позивачам, це сталося внаслідок укладення 19.09.2007 року між відповідачами договору дару вання зазначеної земельної ділянки, за яким вона була передана ОСОБА_4, у власність безоплатно. Пізніше на підставі цього договору ОСОБА_4, отримано новий державний акт серії ЯЖ №051647 на право власності на зазначену земельну ділянку.

Посилаючись на ст. 203, 215, 216, 234 ЦК України, вважають, що зміст укладеного між відповідачами правочину не відповідає закону, даний правочин є фіктивним, а тому слід його визнати недійсним із застосуванням відповідних наслідків. Також просили визнати недійсним отриманий ОСОБА_4, державний акт на підставі недійсного договору.

В судове засідання позивачі не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином. Згідно поданої письмової заяви ОСОБА_1, позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити із вказаних у позовній заяві підстав, справу просив розглядати за його відсутності.

Представник ОСОБА_3, - ОСОБА_5, у своїх письмових запереченнях вказала, що ОСОБА_3, є добросовісним набувачем, отримуючи у власність земельну ділянку не знала, що вона накладається на земельну ділянку садового товариства «Джерело», крім того, договір оренди садовим товариством земельної ділянки не зареєстрований та за вказаним товариством земельна ділянка не обліковується, чим фактично заперечила проти задоволення позовних вимог.

Відповідач ОСОБА_4, у судове засідання не з'явився, причини неявки не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відділ Держземагенства у Макарівському районі Київської області письмово повідомив суд про можливість розгляду справи за відсутності його персдтавника.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд встановив наступне.

Рішенням Макарівського районного суду Київської області від 29.06.2011 року було визнано незаконним рішення Макарівської районної державної адміністрації від 10.09.2007 року №3317 про передачу у власність земельної ділянки ОСОБА_3, та визнано не дійсним виданий їй державний акт серії ЯЕ №815276 на право власності на зе мельну ділянку площею 1,5 га кадастровий номер 3222781700:02:005:0179. Рішення суду набрало законної сили 19.07.2011 року.

26.02.2013 року позивачі звернулися до Відділу Держземагенства у Макарівському районі Київської області з письмовими заявами про надання згоди на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ве дення садівництва орієнтовною площею 0,12 га за рахунок земельної ділянки ка дастровий №3222784700:02:005:0179, яка раніше належала ОСОБА_3, на що отримали відповідь, що дана земельна ділянка перебуває у власності інших осіб.

Як встановлено судом, 19.09.2007 року між відповідачами був укладений договір дарування спірної земельної ділянки, за яким ділянка була передана ОСОБА_4, у власність безоплатно. Земельна ділянка площею 1,5 га у межах Мостищанської сільської ради Макарівського району Київської області кадастровий номер 3222781700:02:005:0179 належала ОСОБА_3, на підставі державного акту серії ЯЕ №815276 на право власності на зе мельну ділянку.

На підставі оспорюваного договору дарування ОСОБА_4, отримано новий державний акт серії ЯЖ №051647 на право власності на зазначену земельну ділянку, зареєстрований у Книзі записів реєстрації державних актів за № 010733000379 від 11.12.2007 року.

Вирішуючи вимоги за даним позовом суд керується наступним.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Способи захисту порушених прав встановлені ст. 16 ЦК України. Так відповідно до вказаної норми, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

При цьому, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог у разі неналежно обраного способу захисту порушеного права.

Звертаючись до суду, позивачі визначили предмет позову (що відповідає матеріально-правовому інтересу позивачів та є способом захисту порушених прав) як визнання недійсним договору дарування земельної ділянки, укладеного між відповідачами.

Однак, за наслідками недійсності правочину, що передбачені вимогами ч. 2 ст. 216 ЦК України, на яку посилалися позивачі у позові, у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Оскільки у разі визнання недійсним правочину, сторони зобов'язані повернути одержане за правочином одна одній, тобто ОСОБА_4, має повернути земельну ділянку ОСОБА_3, тому в даному випадку навіть у разі задоволення позову права позивачів не будуть відновлені, що свідчить про неправильно обраний спосіб захисту порушеного права.

У цьому випадку слід використовувати правовий механізм, передбачений ст. 387, 388 ЦК України.

Враховуючи викладене, у задоволенні позову слід відмовити.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України у разі відмови у задоволенні позову судові витрати стягненню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 15, 60, 79, 88, 209, 212-215, 223 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в:

У задоволенні позову ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа без самостійних вимог на предмет спору Відділ Держземагенства у Макарівському районі Київської області, про визнання недійсним договору дарування та державного акту на право власності на земельну ділянку - відмовити .

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Київської області через суд, що його ухвалив протягом десяти днів з моменту його проголошення, а особами, що не були присутні у судовому засіданні при його проголошенні - з моменту отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 223 ЦПК України.

Головуючий О.В.Тандир