Ухвала

від 31.07.2013 по справі 801/1114/13-а

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 801/1114/13-а

31.07.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Санакоєвої М.А.,

суддів Омельченка В. А. ,

Цикуренка А.С.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Чорноморському районі АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Суворова С.В. ) від 25.03.13 у справі № 801/1114/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Біляус Агро" (вул. Ворошилова, 12,Кіровське,Чорноморський район, Автономна Республіка Крим,96423)

до Державної податкової інспекції у Чорноморському районі АР Крим Державної податкової служби (вул. Щорса, 4,Чорноморське,Чорноморський район, Автономна Республіка Крим,96400)

про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення.,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 25.03.13 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Біляус Агро" до Державної податкової інспекції у Чорноморському районі АР Крим Державної податкової служби про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення - задоволені.

Визнано протиправним та скасоване податкове повідомлення-рішення ДПІ у Чорноморському районі АР Крим ДПС за № 0000182200 від 02.10.2012 року щодо зменшення розміру від'ємного значення суми ПДВ в розмірі 32 792,00 грн.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача - Товариство з Обмеженою Відповідальністю "Біляус Агро" (код ЄДРПОУ 34533457) суму сплаченого судового збору в розмірі 327,93 грн. шляхом безспірного її списання з рахунку Державної податкової інспекції у Чорноморському районі АР Крим ДПС.

Не погодившись з зазначеною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 25.03.13 та прийняти нове рішення.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

У судове засідання сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку.

Судова колегія, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнає за можливе перейти до письмового провадження по справі.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, підтверджується матеріалами справи, що 14.09.2012 року Державною податковою інспекцією у Чорноморському районі АР Крим (далі - ДПІ) проведена позапланова невиїзна документальна перевірка ТОВ "Біляус Агро" код ЄДРПОУ 34533457 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства з податку на додану вартість при здійсненні фінансово - господарських операцій з: ПП "Базис - Торг" (код 36165986) та ПП "Комманд" (код 37081766) за серпень 2010 року; ТОВ "Агрорезерв Україна" (код 36420055).

За результатами перевірки складений Акт № 14/22/34533457 від 14.09.2012 р.(далі - акт перевірки), яким встановлені порушення позивачем вимог п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, п.п. 7.4.1, п. 7.4, п.п. 7.7.1 п.п. 7.7 ст. 7 закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.1997 р. (із змінам и та доповненнями), а також порушення п. 185.1 ст. 185, 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України від 02.12.10 № 2755-VI із змінами та доповненнями, підприємством завищено податковий кредит з податку на додану вартість на суму 32 791, 77 грн., у тому числі: за серпень 2010 року на суму 25 672, 37 грн., за вересень 2011 року - 7 119,40 грн., що призвело до фактичного ненадходження обов'язкових платежів до бюджету з податку на додану вартість в особливо великих розмірах за ознаками злочинів, передбачених статтями 28 ч. 2, 205 ч. 2, 27 ч. 5, 212 ч. 3 КК України.

В акті перевірки зазначено, що у зв'язку з наявністю невідповідностей, що містяться у деклараціях з ПДВ за серпень 2010 року та вересень 2011 року, встановлено порушення:

- ч. 1-5 ст. 203, ч. 1-2 ст. 215, ч. 1 ст. 216, 662, 655, 656 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними (п. 5 ст. 203 ЦК України) по правочинах, здійснених ТОВ "Агрорезерв Україна" при придбанні товарів у постачальників: ПП "Мидас Плюс" (код 35869610) за вересень 2011 року на загальну суму ПДВ - 236754 грн. та подальшої реалізації підприємствами - покупцями на загальну суму ПДВ 82347,0 грн. (в межах податкового кредиту), у т.ч.: ТОВ "Біляус Агро" - 7 119,40 грн.;

- по правочинах, здійснених по ланцюгу постачання ПП "Базис Торг" (ЄДРПОУ 36165986), ПП "Комманд" (ЄДРПОУ 37081799) до реальних вигодонабувачів за серпень 2010 року ТОВ "Біляус Агро" на суму 25672,37 грн. Звіркою ПП "Базис Торг", ПП "Комманд" не підтверджено реальність проведених господарських операцій з контрагентами - покупцями та постачальниками за період серпня 2010 року з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунків.

На підставі цього акту перевірки відповідачем прийнято 02 жовтня 2012 року податкове повідомлення-рішення форми "В4" № 0000182200 яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість в сумі 32 792,00 грн.

Під час перевірки відповідачем використана інформація комп'ютерних автоматизованих інформаційних систем ДПІ в м. Сімферополі, акти про неможливість проведення зустрічних звірок платників податків - контрагентів позивача: ПП "Базис - Торг" (акт від 06.04.2012 р.), ПП "Комманд" (акт від 06.04.2012 р.), ТОВ "Агрорезерв Україна" (акт від 14.02.2012 р.)

Відповідно довідок форми 6-зем № 42, № 43, № 44 від 23.01.2013 р., ТОВ "Біляус Агро" має землі: 131,6 га із земель пайового фонду Новоіванівської сільської ради, 1947 га пашні із земель пайового фонду Красноярської сільської ради, 3832 га пашні із земель Кіровської сільської ради.(а.с. 143, 144, 145)

У 2010 році, згідно довідок № 317, 316, 318 від 28.01.2010 року,ТОВ "Біляус Агро" виділені землі для вирощування сільгосппродуктів: 1545 га із земель пайового фонду Новоіванівської сільської ради, 2316 га із земель пайового фонду Красноярської сільської ради, 4131,9 га із земель Кіровської сільської ради.(а.с. 140-142)

Для оброблення наданих земель, 12.03.2008 р. позивач уклав з Красноярською сільською радою Договір на право користування внутрігосподарською системою орошового севобороту № 993 по Красноярській сільській раді Чорноморського району АР Крим, де в розділі 1 вказано, що власник передає на праві господарського відання Користувачу елементи внутрішньогосподарської орошової системи орошового севобороту № 993.

Пунктом 1.1. цього договору передбачено, що Користувач приймає в користування вище перелічені елементи внутрішньогосподарської орошової системи орошового севобороту № 993, здійснює їх належну експлуатацію, ремонт, відповідає за збереження переданих в користування орошових систем.

Внаслідок експлуатації цієї системи, постала потреба на заміну запасних частин, про що позивач, комісією у складі заступника генерального директора, головного агронома, агронома обстежили дощові машини "Фрегат", склали акт, який затверджено генеральним директором 18 серпня 2010 року.

Встановив пошкодження деяких частин, комісія виявила, що для запуску цих машин необхідні запасні частини за 51 найменуванням.

Так, 25 серпня 2010 року позивач з ПП "Комманд" уклав договір купівлі-продажу № 34.

В матеріалах справи міститься специфікація 1 до договору № 34 від 25.08.2010 р. на 4 одиниці запасних частин, загальною вартістю 76517,50 грн.(а.с. 84)

На підтвердження виконання вищезазначених договорів позивачем були надані наступні документи:

- видаткова накладна № 265 від 27 серпня 2010 року ПП "Комманд" видало ТОВ "Біляус Агро" через ОСОБА_2 по довіреності № 133 від 27.08.2010 року, вказані у специфікації запасні частини на суму 76517,50 грн. в т.ч. ПДВ - 12752,92 грн. (а.с.85)

- накладна № 289 від 27.08.2010 року іншій особі позивача - ОСОБА_3(а.с. 88)

- податкова накладна № 265 на суму ПДВ - 12752,92 грн., загальну суму - 76517,50 грн.(а.с. 86)

- виписка банку від 27.08.2010 року.

25 серпня 2010 року позивач з ПП "Базис Торг" уклав договір купівлі-продажу № 151, на підтвердження виконання якого позивачем надані: видаткова накладна № 1262 від 27 серпня 2010 року ПП "Базис Торг" (а.с.92); накладні № 284, № 285, № 286 від 27.08.2010 року іншій особі позивача - ОСОБА_3(а.с. 94-95, 173-174); податкова накладна № 1225 на суму ПДВ - 12919,45 грн., загальну суму - 77516,68 грн.(а.с. 93; виписка банку від 31.08.2010 року (а.с. 96), оборотньо - сальдова відомість по рахунку: 207 ТМЦ; Партії; Місця зберігання: ОСОБА_3 за серпень 2010 р., акт приймання - передачі по рахунку № 207 від 01.09.2010 р., акт приймання - передачі по рахунку 207 "запчастини" від 31.10.2010 р. (а.с. 175, 176-200)

До реєстру отриманих та виданих податкових накладних № 8 за серпень 2010 року позивачем під п/н 39 та 44 включено податкові накладні №1262 та № 265.

Правовідносини позивача з ТОВ "Агрорезерв Україна" складалися без укладання договору, як єдиного документу, але на підтвердження договірних відносин, сторони оформлювали відповідні документи.

Згідно рахунку № ООО-000168 від 02.09.2011 р., позивач сплатив 15.09.2011 року на рахунок ТОВ "Агрорезерв Україна" суму - 42 716,38 грн. за запчастини. (а.с. 106)

Так, 30 вересня 2011року позивач отримав від ТОВ "Агрорезерв Україна" по видатковій накладній № ООО-000185 запасні частини для автомобілів. (а.с. 108)

30 вересня 2011 року ТОВ "Агрорезерв Україна" виписало податкову накладну № 29 на суму ПДВ - 7 119,40 грн., загальну суму - 42 716,38 грн. (а.с. 107)

На підтвердження наявності у позивача власних автомобілів, позивач надав свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів (а.с. 146 - 164).

Отримані від ТОВ "Агрорезерв Україна" запасні частини для автомобілів, позивач рахував на рахунку 207, про що надав оборотньо - сальдову відомість за листопад 2011 р., матеріальні звіти по рахунку 207 "запасні частини" за вересень, жовтень 2011 р. (а.с. 201-209)

Під час укладання договорів та їх виконання контрагенти позивача - ПП "Комманд", ПП "Базис Торг", ТОВ "Агрорезерв Україна" були платниками податку на додану вартість, що підтверджується інформацією з реєстру платників ПДВ.

Перевіряючи обґрунтованість дій та рішень органу владних повноважень, судова колегія зазначає наступне.

Судова колегія зазначає, що при вирішенні цієї справи суд керувався положеннями нормативних актів у редакціях, що діяли на момент виникнення спірних правовідносин.

Так, Законом України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.1997 р. було встановлено, що податковий кредит - сума, на яку платник має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначене згідно з цим Законом (ст.1 п. 1.7).

На виконання п.п. 7.2.1 п. 7.2. ст. 7 вищевказаного закону, платник податків зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками обов'язкові реквізити, які встановлені п.п. 7.2.1 п. 7.2. ст. 7 Закону 168/97-ВР від 03.04.1997.

Відповідно до п.п. 7.4.5 п. 7.4. ст. 7 Закону 168/97-ВР, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

Пунктом 7.7.1 п. 7.7. статті 7 закону передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Вищезазначені норми кореспондуються з нормами Податкового Кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011.

Згідно п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу, не відноситься до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 Кодексу).

Пунктом 16.1.2 ст. ст. 16 ПК України ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. Отже, порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом не впливають на права та обов'язки іншого платника податків.

В п. 198.1. ст. 198 Податкового кодексу України визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.2. ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Таким чином, право платника податку на податковий кредит взагалі не залежить від тієї обставини, чи відображалися суми податку на додану вартість у податковій звітності контрагентів платника податку і чи сплачувався ними податок на додану вартість.

Нормами ст. 201 ПК України визначено перелік документів, що є підставою для нарахування податкового кредиту. Отже, саме наявність цих документів є обов'язковою умовою для формування платниками податків податкового кредиту.

З наданих позивачем первинних документів вбачається використання придбаних запасних частин для ремонтування дощових машин "Фрегат".

Виходячи з того, що позивачем отримані запасні частини, які використані у власній діяльності для ремонту дощових машин "Фрегат", що підтверджується первинними документами бухгалтерського обліку, на підставі положень статті 599 ЦК України, укладені договори з контрагентами позивача припинені за наслідками виконання зобов'язань сторонами, проведеними належним чином.

За нормами цивільного законодавства, обов'язок передавання товару продавцем та обов'язок приймання товару покупцем встановлено ч.1 ст. 655, ч. 1 ст. 662, п.1 ч.1 ст. 664, ч. 1 ст. 689 ЦК України.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95року № 88 у відповідності з ч. 2 ст. 6 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинні документи - це письмові свідоцтва, які фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження і дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Ретельно дослідивши документи первинного та бухгалтерського обліку, судова колегія приходить до висновку, що податковими накладними, видатковими накладними, платіжними дорученнями підтверджується отримання та сплата товару (послуг) у перевіреному періоді, а також його використання платником податків у своїй господарській діяльності.

Отже, з залучених до матеріалів справи належним чином завірених копій податкових накладних встановлено, що вони виписані зареєстрованими платниками ПДВ, оформлені належним чином, мають всі обов'язкові реквізити та відповідають усім вимогам до первинного документу податкового обліку.

З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку про безпідставність висновків відповідача щодо безтоварності господарських операцій позивача з ПП "Комманд", ПП "Базис Торг".

Посилання податкового органу на матеріали кримінальної справи не є належними та допустимими доказами в адміністративному судочинстві у розумінні приписів Кодексу адміністративного судочинства України.

Частиною 4 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про те, що на час проведення перевірки у відповідача не було законних підстав для висновку про неправомірне завищення позивачем податкового кредиту та валових витрат.

Відповідно до ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В порядку, передбаченому ст. 71 КАС України, відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів, що спростовують правомірність вимог позивача.

З огляду на зазначене, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, що висновки податкового органу, викладені в Акті перевірки № 14/22/34533457 від 14.09.2012 про порушення платником податків вимог Закону України "Про податок на додану вартість" та Податкового кодексу України, не відповідають дійсним обставинам справи, внаслідок чого існують підстави для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відповідача № 0000182200 від 02.10.2012.

Зважаючи на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що правова оцінка, яку дав суд першої інстанції обставинам справи, не суперечить чинному законодавству.

Судове рішення не може бути скасовано чи змінено з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

Згідно статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 195,196, пунктом 1 частини першої статті 198, п.1 частини першої статті 205, статтями 200, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Чорноморському районі АР Крим Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 25.03.13 у справі № 801/1114/13-а - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис М.А.Санакоєва

Судді підпис В.А.Омельченко

підпис А.С. Цикуренко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя М.А.Санакоєва