Постанова

від 19.12.2006 по справі а7/351-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

А7/351-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

05.12.06р.

Справа № А7/351-06

10 год. 00 хв.

За позовом  Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Дніпропетровську, м. Дніпропетровськ 

До  Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-фінансової компанії "Поліком", м. Дніпропетровськ 

Про стягнення 5 351, 41 грн.

Суддя  Коваль Л.А.

Секретар судового засідання Пелипенко К.В.

Представники сторін:

Від позивача: провідний спеціаліст Кейс Г.В., дов. № 354210 від 18.10.2006 р.;

Від відповідача: не з'явився.    

                                                      СУТЬ СПОРУ:

Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Дніпропетровську (м. Дніпропетровськ) просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-фінансової компанії "Поліком" (м. Дніпропетровськ) на свою користь  недоїмку зі сплати внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності, в розмірі 4 598, 88 грн. та пеню в зв'язку з несвоєчасним перерахуванням страхових внесків в розмірі 752, 53 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач повинен сплачувати страхові внески в розмірі страхового тарифу на фонд нарахованої заробітної плати. Страховий тариф залежить від класу професійного ризику галузі національної економіки, до якої віднесено страхувальника. Якщо страхувальник здійснює свою діяльність з кількох галузей економіки або видів робіт, він підлягає віднесенню до тієї з них, котра має найбільшу питому вагу в обсязі реалізованої продукції. Відповідачу відповідно до виду діяльності (код ЗКГНГ/КВЕД 71130/50.30.1/51.70.0) було встановлено страховий тариф: 1, 02/0,9/1, 36% на фонд нарахованої заробітної плати. Страхувальник зобов'язаний своєчасно інформувати про зміну технології робіт або виду діяльності підприємства для переведення його до відповідної групи тарифів небезпеки. В ході перевірки позивачем виявлено, що у 2003-2005 роках найбільша питома вага відповідача  в обсязі реалізованої продукції була зазначена в інших видах діяльності, ніж той вид діяльності, за яким визначався страховий тариф, а саме КВЕД 51.56.0, що відповідає 23 класу ризику та страховому тарифу –1, 36%. Відповідач змінював вид діяльності, не повідомляючи про це позивача, та сплачував страхові внески за раніше встановленим тарифом, тоді як мав сплачувати за страховим тарифом, що відповідає галузі економіки або виду робіт, які мали найбільшу питому вагу в обсязі реалізованої продукції відповідача. В зв'язку з викладеним, у відповідача виникла недоїмка в заявленій до стягнення сумі, за прострочення оплати якої нарахована пеня.

Відповідач проти позову заперечує. Відповідач вважає, що позивач не має повноважень звертатися з позовом про стягнення недоїмки, оскільки недоїмка в спірних правовідносинах  є податковим боргом; органами, уповноваженим здійснювати заходи із забезпечення погашення податкового боргу є виключно податкові органи, а також державні виконавці у межах їх компетенції. Відповідач вважає, що в обов'язки позивача входить повідомлення страхувальника про віднесення його до класу професійного ризику виробництва, якому відповідає його основна діяльність, та про страховий тариф. Відповідач сплачував страхові внески згідно встановленому йому позивачем страховому тарифу. Відповідач не погоджується з донарахуванням сум страхових внесків за 2004 рік, оскільки вважає, що вид економічної діяльності –інші види фінансового посередництва відноситься до того ж класу ризику, з тим же страховим тарифом, який був встановлений відповідачу. Відповідач посилається на своє право на застосування в періоді з 01.01.2003р. до 01.05.2003р. та з 01.01.2005р. до моменту перевірки 50% знижки до тарифу, оскільки у відповідача не було жодного нещасного випадку або випадку професійного захворювання.

При розгляді справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, господарський суд, -

                                                    В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-фінансова компанія “Поліком” 29.10.2001р. зареєстроване як страхувальник (реєстраційний номер 0409000169) і є платником страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (далі –Фонд), що засвідчується страховим свідоцтвом.

Відповідно до акту перевірки правильності нарахування, повноти і своєчасності перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 23.03.2006р. № 35 Відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Дніпропетровську (м. Дніпропетровськ) виявлена недоїмка Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-фінансової компанії "Поліком" (м. Дніпропетровськ) по страховим внескам до Фонду в періоді 2003 –2005 роки в сумі 4 598, 88 грн. (донараховані страхові внески), нарахована на суму недоїмки пеня в розмірі 752, 53 грн. Як зазначено в акті, недоїмка виникла в зв'язку з несвоєчасним наданням інформації про зміну основного виду діяльності. Згідно акту в період з 01.01.2003р. по 01.01.2005р. відповідачу повинен бути встановлений страховий тариф 1, 36%, що відповідає основному виду діяльності відповідача за КВЕД 51.56.0 (оптова торгівля іншими проміжними продуктами), який відноситься до 23 класу ризику. З 01.01.2005р. основний вид діяльності відповідача за КВЕД 51.53.2., але відповідач не надав своєчасно документів, що підтверджують зміну тарифу.

Відповідач не погодився з висновками позивача, викладеними в акті перевірки.

Відповідно до ст. 4 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування (надалі –Основи) одним із видів загальнообов'язкового державного соціального страхування є страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності. Основними джерелами коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування є внески роботодавців і застрахованих осіб (ст. 20 Основ). Внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань сплачує виключно роботодавець (ст. 21 Основ).

Правову основу, економічний механізм та організаційну структуру загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованих на виробництві визначає Закон України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” (надалі –Закон).

Відповідно до ст. 15 Закону страхування від нещасного випадку здійснює Фонд соціального страхування від нещасних випадків. Фонд соціального страхування від  нещасних випадків здійснює збір та акумулювання страхових внесків (ст. 46 Закону).

Безпосереднє управління Фондом соціального страхування від нещасних випадків здійснюють його правління та виконавча дирекція (ст. 16 Закону). Робочими органами виконавчої дирекції є, в тому числі, відділення виконавчої дирекції Фонду в районах та містах обласного значення (ст. 18 Закону).

Відповідно до ст. 5 Закону основними принципами страхування від нещасного випадку, зокрема, є обов'язковість сплати страхувальником страхових внесків.

Ст. 45 Закону встановлює обов'язок роботодавця своєчасно та повністю сплачувати в установленому порядку страхові внески до Фонду соціального страхування від нещасних випадків, інформувати  робочий  орган  виконавчої   дирекції   Фонду соціального страхування від нещасних випадків про   зміну   технології   робіт   або  виду  діяльності підприємства   для   переведення   його   до   відповідного  класу професійного ризику.

Відповідно до ст. 47 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” страхові тарифи,  диференційовані по групах галузей економіки (видах робіт) залежно від класу професійного ризику виробництва, встановлюються законом.

Згідно ст. 1 Закону України “Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” страхові тарифи встановлені відповідно до класів професійного ризику виробництва.

З 01.05.2003р. в ст. 1 Закону України “Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” внесені зміни (Закон від 03.04.2003 р.  N 660-IV), згідно яких визначено 67 класів професійного ризику виробництва, замість 20, які були встановлені до 01.05.2003р.

Розрахунок розміру страхового внеску для кожного підприємства провадиться  Фондом  соціального страхування від нещасних випадків відповідно до Порядку визначення   страхових тарифів для підприємств, установ та організацій на  загальнообов'язкове соціальне страхування від  нещасного  випадку  на  виробництві  та професійного  захворювання,  що затверджується Кабінетом Міністрів України (ст.47 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”).

Згідно п.1 Порядку визначення страхових тарифів для підприємств, установ та організацій на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.09.2000р. № 1423 (надалі –Порядок визначення страхових тарифів), з метою визначення страхових тарифів для підприємств, установ та організацій (далі - підприємства) на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання (далі - страхування від нещасного випадку) галузі економіки та види робіт (далі - галузі економіки) диференціюються за класами професійного ризику виробництва згідно з додатком.

Згідно п.2 Порядку визначення страхових тарифів галузі економіки іменуються відповідно до Загального класифікатора галузей народного господарства України, а в зв'язку зі змінами, внесеними згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 985 від 27.06.2003р. –відповідно до Класифікації видів економічної діяльності.

Відповідно до ст. 24 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” Фонд соціального страхування від нещасних   випадків зобов'язаний письмово повідомляти страхувальнику  умовний клас професійного ризику його підприємства - групу галузей (підгалузей) економіки або видів діяльності, що мають визначений для цієї групи рівень виробничого травматизму та професійної захворюваності.

Наказом Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 03.07.2003р. № 185 затверджено Порядок    повідомлення страхувальників про розміри страхових внесків, відповідно до Закону  України "Про внесення змін до Закону України "Про страхові тарифи на загальнообов'язкове  державне  соціальне страхування від нещасного випадку  на  виробництві та професійного   захворювання, які спричинили втрату працездатності" (надалі – Порядок повідомлення). Зазначений наказ прийнято відповідно до статті 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування  від  нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", з метою реалізації норм Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 03.04.2003 р.  N 660-IV.

В пункті 1 Порядку повідомлення зазначено, що статтею 1 Закону України "Про страхові   тарифи на загальнообов'язкове  державне  соціальне страхування від нещасного випадку  на  виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності встановлено  страхові  тарифи  на   загальнообов'язкове   державне соціальне  страхування  від  нещасного  випадку  на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату  працездатності, відповідно до 67 класів професійного ризику виробництва. Згідно п.2 Порядку повідомлення віднесення страхувальників до  класу  професійного  ризику виробництва здійснюється робочим органом виконавчої дирекції Фонду за місцем його реєстрації.  Дані про основну діяльність  за  кодом КВЕД містяться у заяві, що надається страхувальником при його реєстрації  (перереєстрації) у робочих органах виконавчої дирекції Фонду, акті перевірки в частині  щодо правильності заявленого основного виду діяльності, у Розрахунковій відомості про нарахування і  перерахування  страхових  внесків  та витрачання коштів Фонду соціального  страхування  від  нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань  України  за  I квартал  2003 року. Згідно п.7 Порядку повідомлення  після виконання  процедури  віднесення  страхувальника  до певного класу  професійного ризику виробництва, робочий орган виконавчої дирекції Фонду видає  страхувальнику  повідомлення  про віднесення його до класу професійного ризику виробництва,  якому відповідає  його основна діяльність, та страховий  тариф, встановлений Законом України "Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку  на  виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", за формою згідно з додатком 7 до Тимчасових рекомендацій щодо  забезпечення  проведення  реєстрації страхувальників  у  робочих  органах  виконавчої  дирекції  Фонду, затверджених наказом виконавчої дирекції Фонду від  15.03.2001 р. N 62.

Повідомленням Відділення виконавчої дирекції Фонду в місті Дніпропетровську № 169 (повідомлення містить дату 09.09.2003р.) позивача віднесено до п'ятого класу професійного ризику з встановленням страхового тарифу в розмірі 0,9 % від фактичних витрат на оплату праці найманих працівників за відповідний місяць (в межах граничної суми заробітної плати (доходу) в зв'язку з заявленим відповідачем основним видом діяльності –оптова торгівля автотоварами, код за Загальним класифікатором галузей народного господарства G 50.30.1.

Оптова торгівля автотоварами (код згідно з КВЕД 50.30.1) відноситься до 5 класу професійного ризику виробництва.

В той же час, згідно п. 12 Порядку визначення страхових тарифів для підприємств, установ та організацій на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, якщо страхувальник провадить свою діяльність у кількох галузях економіки, підприємство відноситься до тієї з них, яка має найбільшу питому вагу в обсязі реалізованої продукції. У разі зміни технології робіт або виду діяльності підприємства Фонд відповідно змінює належність цього підприємства до класу професійного ризику виробництва (п.12 Порядку).

Згідно звітів відповідача про основні показники діяльності підприємства за 2002 рік, за 2003 рік (форма № 1-підприємництво), наданих органу державної статистки за місцезнаходженням, відповідач здійснював діяльність у кількох галузях економіки: оптова торгівля, оптова торгівля автотоварами, оптова торгівля несільськогосподарськими проміжними продуктами, операції з нерухомістю, дослідження та розробки, фінансова  діяльність. Найбільш питому вагу в обсязі реалізованої продукції займає оптова торгівля, а не оптова торгівля автотоварами.

Згідно звіту відповідача про основні показники діяльності підприємства за 2004 рік (форма № 1-підприємництво), наданого органу державної статистки за місцезнаходженням, відповідач здійснював діяльність у кількох галузях економіки: торгівля транспортними засобами, оптова торгівля і посередництво, операції з нерухомістю, здавання під найм без обслуговуючого персоналу, дослідження та розробки, фінансова діяльність. Найбільш питому вагу в обсязі реалізованої продукції займає фінансова діяльність (згідно звіту код виду економічної діяльності G, який не відповідає КВЕД).

Згідно системного аналізу Порядку визначення страхових тарифів визначення страхового тарифу здійснюється з урахуванням результатів роботи підприємства за минулий календарний рік.

Оптова торгівля іншими проміжними товарами (код за КВЕД 51.56.0) віднесена до 23 класу ризику, якому відповідає страховий тариф 1, 36. Вид діяльності - фінансова діяльність не має коду за КВЕД. Протягом 2004 року найбільш питому вагу в обсязі реалізованої відповідачем продукції після фінансової діяльності займає оптова торгівля і посередництво, в зв'язку з чим позивач правомірно відніс цю діяльність до видів діяльності за КВЕД 51.56.0.

Оскільки на відповідача покладено обов'язок інформувати  робочий  орган  виконавчої   дирекції   Фонду соціального страхування від нещасних випадків про зміну технології робіт  або виду діяльності підприємства для переведення його до відповідного класу професійного ризику (ст. 45 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”), відповідач встановленого Законом обов'язку не дотримався, відповідно позивач не міг своєчасно встановити відповідачу на 2003 –2005 роки страховий тариф за видом діяльності відповідача, який мав найбільшу питому вагу в обсязі реалізованої продукції в 2002 –2004 роках. В той же час, за приведеними вище приписами законодавства, страхові внески відповідачем повинні були нараховуватися та сплачуватися відповідно до страхового тарифу, який відповідав галузі економіки або виду робіт, котрі мають найбільшу питому вагу в обсязі реалізованої продукції.

З огляду на викладене, позивачем правомірно донараховані страхові внески та нарахована пеня в зв'язку з несвоєчасною їх сплатою. Позовні вимоги підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене, суд відхиляє доводи відповідача.

Також, суд відхиляє доводи відповідача з приводу неправомірності незастосування позивачем знижки до страхового тарифу, оскільки відповідач в спірний період не звертався до позивача з відповідного питання, позивач не приймав жодних рішень з цього питання. Спір про застосування знижки є за межами предмету даного спору.

Суд відхиляє доводи відповідача щодо відсутності повноважень у позивача звертатися з позовом про стягнення недоїмки в зв'язку з наступним.

Відповідно до  частини  другої статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що  виникають  у державі.  Згідно зі статтею 2 Закону України "Про судоустрій України" суд здійснює правосуддя на засадах верховенства права,  забезпечує захист гарантованих Конституцією України та законами прав і законних  інтересів юридичних осіб. Частиною третьою статті 3 названого Закону передбачено,  що судова система забезпечує  доступність правосуддя для кожної особи в порядку,  встановленому Конституцією України та законами. Згідно з частиною першою статті 6  цього ж Закону усім суб'єктам правовідносин гарантується захист їх прав і законних інтересів незалежним і неупередженим судом.  Відповідно до  частини  третьої зазначеної  статті ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи  у  суді,  до  підсудності   якого   вона   віднесена процесуальним законом.

    Рішенням Конституційного  Суду  України  від  09.07.2002   зі справи  N  1-2/2002  (справа  про  досудове  врегулювання  спорів) визначено, що  частина  друга  статті  124   Конституції   України ( 254к/96-ВР  )  передбачає  право юридичної особи на захист судом своїх прав,  встановлює юридичні гарантії їх  реалізації,  надаючи можливість  кожному захищати свої  права будь-якими не забороненими законом  засобами.  Кожна  особа  має  право  вільно  обирати   не заборонений  законом  засіб  захисту  прав,  у  тому числі судовий захист.  Суб'єкти правовідносин,  у тому числі юридичні  особи,  у разі   виникнення   спору   можуть  звертатися  до  суду  за  його вирішенням.  Юридичні особи мають право на звернення до  суду  для захисту  своїх прав безпосередньо на підставі Конституції України. Держава   має   забезпечувати   захист   прав    усіх    суб'єктів правовідносин,  в  тому числі у судовому порядку.  Право юридичної особи на звернення до  суду  за  вирішенням  спору  не  може  бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами.

    Згідно зі статтею 5 Закону України  "Про  загальнообов'язкове державне   соціальне   страхування   від   нещасного   випадку  на виробництві та професійного захворювання,  які  спричинили  втрату працездатності" обов'язковість сплати страхувальником страхових внесків є одним з основних принципів страхування.

    Відповідно до  статей  15,  16,  18  цього Закону страхування від нещасного випадку  здійснює  Фонд  -  некомерційна самоврядна   організація,   що   діє  на  підставі  статуту,  який затверджується її правлінням;  управління Фондом  здійснюється  на паритетній  основі  державою,  представниками застрахованих осіб і роботодавців;  безпосереднє  управління  Фондом  здійснюють   його правління  та  виконавча  дирекція;  робочими  органами виконавчої дирекції Фонду є  її  управління  в  Автономній  Республіці  Крим, областях,  містах  Києві  та Севастополі,  відділення в районах та містах обласного значення.

    Пунктом 2  частини  другої  статті  45  Закону  України  "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування  від  нещасного випадку   на   виробництві   та   професійного  захворювання,  які спричинили  втрату  працездатності" передбачено обов'язок  роботодавця  як  страхувальника  своєчасно  та повністю сплачувати в установленому порядку страхові внески до Фонду.

    Частиною першою   статті   46   цього   Закону  встановлено,  що Фонд провадить  збір  та  акумулювання  страхових внесків,  має  автономну,  незалежну від будь-якої іншої,  систему

фінансування.

    Безпосередньо порядок  обчислення  і сплати страхових внесків до  Фонду,  обліку  та  витрачання  страхових  коштів,  здійснення платежів,  ведення  бухгалтерського  обліку  і  звітності визначає Інструкція  про  порядок  перерахування,  обліку   та   витрачання страхових   коштів  Фонду  соціального  страхування  від  нещасних випадків  на  виробництві  та  професійних  захворювань   України, затверджена постановою   правління   Фонду  від  20.04.2001  N  12.

    Згідно з    підпунктом   8.1   пункту   8   цієї   Інструкції робочі органи виконавчої дирекції Фонду здійснюють контроль  за  правильністю  нарахування,  своєчасністю  і повнотою перерахування та надходження страхових внесків,  інших платежів до Фонду, а також за цільовим і правильним витрачанням його коштів.

    Відповідно до статті 55 Закону України  "Про загальнообов'язкове  державне  соціальне страхування від нещасного випадку  на  виробництві   та   професійного   захворювання,   які

спричинили втрату   працездатності"  та  пункту  10 згаданої Інструкції  усі  спірні  питання,  які виникають  між  страхувальником  та  робочими  органами виконавчої дирекції фонду з приводу нарахування  страхових  внесків  і  пені, стягнення   недоїмки,  неприйняття  до  заліку  витрат  в  рахунок страхових внесків, вирішуються в судовому порядку.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 9, 71, 104, ст. ст. 158 - 163 Кодексу  адміністративного судочинства України, господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний  позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-фінансової компанії "Поліком" (юридична адреса: 49070, м. Дніпропетровськ, вул. Сєрова, 1-а, фактична адреса: 49033, м. Дніпропетровськ, вул. Гладкова, 29-а, ідентифікаційний номер 25521987, рахунок 26006310203401 в АКБ „Новий”, МФО 305062) на користь Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Дніпропетровську (49033, м. Дніпропетровськ, вул. Краснопільська, 4, ідентифікаційний номер 25840735, рахунок 37171699990144 в УДКУ у м. Дніпропетровську, МФО 805012) недоїмку в сумі 4 598 (чотири тисячі п'ятсот дев'яносто вісім) грн. 88 коп., пеню в сумі 752 (сімсот п'ятдесят дві) грн. 53 коп.

Постанова набирає законної сили у відповідності зі ст. 254 Кодексу Адміністративного судочинства України та оскаржується в порядку і строки відповідно до ст. 186 Кодексу Адміністративного судочинства України.

      Суддя

Л. А. Коваль

Дата складення - 29.12.2006р.