Постанова

від 26.11.2008 по справі 2а-7810/08

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а-7810/08

Справа № 2а-7810/08

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е  М          

У К Р А Ї Н И

26 листопада 2008 року 

Харківський окружний адміністративний суд  в складі:

головуючого-судді-Самойлової В.В.

                                       при

секретарі- Демченко В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.

Харкові  справу за адміністративним

позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення

Красноградської районної державної адміністрації, Головного управління праці та

соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації про

зобов'язання щодо перерахунку та виплати належних соціальних виплат,

встановив:

 ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним

позовом до Управління праці та соціального захисту населення Красноградської

районної державної адміністрації Харківської області, Головного управління

праці та соціального захисту населення Харківської обласної державної

адміністрації, в якому просить про зобов'язання їх зробити йому перерахунок

щорічної допомоги на оздоровлення за 2008р., відповідно до частини 4 статті 48

Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали

внаслідок Чорнобильської катастрофи» та здійснити виплату цих коштів,

посилаючись на те, що він є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС

другої категорії, а тому  має право на

отримання різних пільг, компенсацій і допомоги, передбачених Законом України

«Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок

Чорнобильської катастрофи», а саме: на отримання щорічної допомоги на

оздоровлення у розмірі п'яти мінімальних заробітних плат. Проте, нарахування та

сплата вказаної соціальної виплати здійснювалася відповідачами в значно менших

розмірах, ніж передбачено чинним законодавством.

            Позивач

в судове засідання не прибув, надавши заяву про розгляд справи за його

відсутності.

Представник відповідача - Управління праці та соціального захисту

населення Красноградської районної державної адміністрації Харківської області

в судове засідання не прибув, надавши заяву про розгляд справи за його

відсутності та заперечення на адміністративний позов, в яких просить відмовити

в задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача - Головного управління праці та соціального

захисту населення Харківської обласної державної адміністрації  в судове засідання не прибув, надавши заяву

про розгляд справи за його відсутності та заперечення на адміністративний

позов, в яких просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ст.128 КАСУ суд вважає можливим вирішення справи за

відсутності сторін на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково,

виходячи з наступного.

  Встановлено, що ОСОБА_1 є учасником

ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС другої категорії, що підтверджується

посвідченням НОМЕР_1.

Відповідно до

ч.4 ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які

постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» для осіб, які є учасниками

ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС другої категорії щорічна допомога на

оздоровлення виплачується у розмірі п'яти мінімальних заробітних плат. Згідно

із ч.7 ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які

постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», розмір мінімальної заробітної

плати визначається на момент виплати.

 Відповідно до ч.1 ст.19 Закону України «Про

державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», виключно законами

України визначається мінімальний розмір заробітної плати.

Статтею 59

Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін

до деяких законодавчих актів України» встановлено з 1 січня 2008 року розмір

мінімальної заробітної плати 515 гривень, з 1 квітня 2008 року - 525 гривень, з

1 жовтня 2008 року - 545 гривень та з 1 грудня 2008 року - 605 гривень на

місяць. Зі змісту вимог законів України про встановлення розмірів мінімальних

заробітних плат, законів України про Державний бюджет України, якими

визначалися мінімальні розміри заробітних плат, не вбачається будь-яких

обмежень щодо можливостей застосування розміру мінімальної заробітної плати з

метою реалізації ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян,

які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Відповідно до

підпункту 11 пункту 28 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України

на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих

актів України» від 28.12.2007р. N

107-VI до статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали

внаслідок Чорнобильської катастрофи» внесені зміни, згідно яких одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії

на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської

катастрофи, та сім'ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до

учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких

пов'язана з Чорнобильською катастрофою, щорічна допомога на оздоровлення

виплачується в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно

до Постанови Кабінету Міністрів України «Про щорічну допомогу на оздоровлення

громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від

12.07.2005р. № 562 встановлено, що громадянам, які постраждали внаслідок

Чорнобильської катастрофи, такий розмір щорічної допомоги на оздоровлення:

інвалідам I і II групи - 120 гривень; учасникам ліквідації наслідків аварії на

Чорнобильській АЕС 2 категорії - 100 гривень; інвалідам III групи та

дітям-інвалідам - 90 гривень; учасникам ліквідації наслідків аварії на

Чорнобильській АЕС 3 категорії, кожній дитині, яка втратила внаслідок

Чорнобильської катастрофи одного з батьків, та евакуйованим із зони відчуження

у 1986 році, включаючи дітей, - 75 гривень. При цьому

відповідні закони не містили обмежень щодо застосування ст.48 Закону України

«Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок

Чорнобильської катастрофи». Оскільки ні Верховна Рада України, ні Кабінет

Міністрів України в наступному будь-яких рішень із цих питань не приймали, то

виходячи із загальних засад пріоритету законів над підзаконними актами при

вирішенні даного спору застосуванню підлягає саме ст.48 Закону України «Про

статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської

катастрофи» і норма відповідного закону України про визначення мінімальної

заробітної плати на момент виплати, а не Постанова

Кабінету Міністрів України № 562 від

12.07.2005р.

 На підставі викладеного вище першим

відповідачем на користь позивача не нараховувалися та не сплачувалися вказані

соціальні виплати в повному обсязі за виспорюваний період часу.

Рішенням

Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008р. у справі «Щодо

предмета та змісту закону про Державний бюджет України» визнано такими, що не

відповідають Конституції України (є неконституційними), положення підпункту 11

пункту 28  розділу II Закону України «Про

Державний бюджет України на 2008 рік та про

внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 р. N 107-VI. Також

встановлено, що це рішення має преюдиціальне значення

для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з

правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень Закону України «Про

Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких

законодавчих актів України», визнаних неконституційними.

 Згідно із ч.2 ст.19 Конституції України,

органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи

зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень

та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

 Згідно вимог ст.8 КАСУ, суд при вирішенні

справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема,

людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст

і спрямованість діяльності держави та ст.9 КАСУ, де передбачено, що суд вирішує

справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних

договорів, згода на обов'язковість яких надана 

Верховною Радою України. У разі невідповідності нормативно-правового

акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на

обов'язковість якого надана  Верховною

Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має

вищу юридичну силу, таким є Конституція України, що відповідає принципу

верховенства права, який закріплений в ст.8 Конституції України та ст.22

Конституції України, де передбачено, що права і свободи людини і громадянина,

закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи

гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або

внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу

існуючих прав і свобод, а тому дії першого відповідача щодо сплати позивачеві

вказаної соціальної допомоги в меншому розмірі, чим це встановлено  спеціальним Законом, не можуть вважатися

законними та обґрунтованими, оскільки вони тягнуть звуження змісту та обсягу

існуючих прав і свобод позивача, як громадянина.

Відповідно до ст. ст. 62, 63 Закону України «Про статус і соціальний

захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,

фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією цього Закону здійснюється за

рахунок коштів державного бюджету, а порядок застосування цього Закону

визначається Кабінетом Міністрів України, рішення якого є обов'язковими для

виконання органами виконавчої влади. Головним розпорядником коштів вищого рівня

є Міністерство праці та соціальної політики України. Відповідно до пункту 5

статті 51 Бюджетного кодексу України, розпорядник бюджетних коштів, яким у

даному випадку є Головне управління праці та соціального захисту населення

облдержадміністрації на нижчому рівні, бере бюджетні зобов'язання та проводить

видатки тільки в межах бюджетних асигнувань, встановленими затвердженими

кошторисами. До функцій Головного управління не належить призначення,

перерахунок та виплата соціальних допомог. Головне управління, як розпорядник

коштів нижчого рівня, здійснює пропорційний розподіл коштів по районах області

відповідно до наданої районами потреби в коштах та в межах фінансових

надходжень по кожному коду бюджетної класифікації. А тому, Головне управління,

як орган виконавчої влади нижчого рівня, діяло в межах повноважень,

передбачених законодавством, згідно з кошторисом розпорядників бюджетних коштів

розпису Державного бюджету України та відповідності напрямів витрачання

бюджетних коштів бюджетному асигнуванню, в зв'язку з чим не несе відповідальності

за дії першого відповідача, до компетенції якого відноситься нарахування та

виплата вказаної соціальної допомоги, в зв'язку з чим позовні вимоги щодо

другого відповідача  задоволенню не

підлягають.

Керуючись ст.ст. 9, 11, 128, 159 КАСУ, ст. ст. 8, 19, 22 Конституції

України, ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які

постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», Рішенням Конституційного Суду

України № 10-рп/2008 від 22 травня 2008р., суд, -

     постановив:

            Позов задовольнити частково.

            Визнати

неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення

Красноградської районної державної адміністрації щодо нарахування та виплати не

в повному обсязі ОСОБА_1 за 2008 рік щорічної допомоги на оздоровлення,

відповідно до частини 4 статті 48 Закону України «Про статус і соціальний

захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Зобов'язати

Управління праці та соціального захисту населення Красноградської районної

державної адміністрації Харківської області зробити перерахунок ОСОБА_1 за 2008

рік щорічної допомоги на оздоровлення, відповідно до частини 4 статті 48 Закону

України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок

Чорнобильської катастрофи» та здійснити виплату цих коштів.   

               В іншій частині

адміністративного позову відмовити.

               Постанова може бути оскаржена до

Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний

адміністративний суд протягом 10 днів з дня її проголошення, шляхом

подання  заяви про апеляційне оскарження,

а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАСУ - з

дня складання постанови  в повному

обсязі. Апеляційна скарга подається 

протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя -