Постанова

від 25.07.2013 по справі 801/4734/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

25 липня 2013 р. Справа №801/4734/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Ольшанської Т.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні за участю секретаря судового засіданні Ківа А.С., представників позивача- Шабрацька Г.С., адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кронос"

до Державної податкової інспекції в м. Алушта АР Крим Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 08.04.2013 №0001271502,

Обставини справи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Кронос" звернулось до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Алушта АР Крим Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 08.04.2013 №0001271502.

Представник позивача у судовому засіданні наполягав на задоволенні адміністративного позову у повному обсязі, надав пояснення по суті спору.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час, дату та місце його проведення повідомлений належним чином.

Вислухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з частиною 1 статтю 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до підпункту 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 Податкового кодексу України контролюючими органами є органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

На підставі направлень від 12.03.2013 №104 та №103, наказу ДПІ у м. Алушти АР Крим ДПС від 12.03.2013 №177, відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України проведено документальну позапланову виїзну перевірку, правомірності нарахування від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з податку на додану вартість за грудень 2012 року, січень 2013 року.

За результатами перевірки складений акт від 25.03.2013 №438/15-04/31395365, в якому зафіксоване порушення Товариства з обмеженою відповідальністю "Кронос":

- пункту 198.6 статті 198, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, за результатами чого, встановлено завищення від'ємного значення податку на додану вартість у рядку 19 декларації з ПДВ в розмірі 191850,71 грн. по періодам:

грудень 2012 року завищення на суму ПДВ 175521,31 грн.;

січень 2013 року завищено на суму ПДВ 16329,00 грн..

По результатам акту перевірки винесено податкове повідомлення-рішення:

- від 08.04.2013 №0001271502 про завищення від'ємного значення податку на додану вартість у сумі 43628,93 грн..

Не погодившись з даними податковими повідомленнями-рішеннями, позивачем було оскаржено у судовому порядку до Окружного адміністративного суду АР Крим.

Податковим кодексом України вимагається від платників податків своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податки та збори, своєчасно подавати у строки декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів та усувати самостійно виявлені помилки.

Для цілей оподаткування платники податків відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Згідно зі статтею 200 Податкового кодексу сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200 Кодексу, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені розділом V Кодексу (пункт 200.2 статті 200 Кодексу).

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (пункт 200.3 статті 200 Кодексу).

Згідно з пунктом 200.4 статті 200 Кодексу, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 статті 200 Кодексу, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

6) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Пунктом 200.5 статті 200 Кодексу визначено перелік осіб та умови, за яких такі особи не мають права на отримання бюджетного відшкодування.

Разом з тим Кодексом не передбачено можливості позбавлення права таких осіб на формування податкового кредиту на підставі відсутності у них права на бюджетне відшкодування.

Стаття 109 Кодексу визначає податкове правопорушення як підставу юридичної відповідальності, передбаченої цим Кодексом та іншими законами України за таке правопорушення. Податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Протиправність податкового правопорушення є діянням, яке призвело до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених ПК України, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з частиною 1 статті 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, котрі беруть участь у справі, та інших обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платників та інших учасників правовідносин у сфері економіки. У зв'язку з цим презюмується, що дії платника, результатом яких є отримання податкової вигоди, вважаються економічно виправданими, а відомості, що містяться у податковій та бухгалтерській звітності платника, - достовірні.

Подання платником до контролюючого органу усіх належним чином оформлених первинних документів, передбачених податковим законодавством, з ціллю отримання податкової вигоди є підставою для її отримання, якщо податковий орган не доведе неправдивість, недостовірність або суперечливість відомостей, що містяться у таких документах.

Доводи ж податкового органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на формування податкового кредиту.

Судом встановлено, що під час проведення документальної перевірки відповідачем використовувалися: податкові декларації позивача з ПДВ за грудень 2012, січень 2013 року з додатками, реєстри виданих та отриманих податкових накладних, платіжні та розрахункові документи, акти виконаних робіт, накладні, податкові накладні, авансові звіти, чеки та інше, журнали-ордери по рахунках 20, 36, 63, 64, 30, 37, 70, договори на здійснення фінансово-господарської діяльності.

Під час перевірки відповідачем встановлено декларування ТОВ «Кронос» від'ємного значення між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту за грудень 2012 року у розмірі 2197319,00 грн., за січень 2013 року у розмірі 887552,00 грн. з підстав придбання у постачальників товарно-матеріальних цінностей та послуг по другій черзі готельного комплексу «Кримська Рів'єра» та продуктів, паливно-мастильних матеріалів, електроенергії та інших цінностей, юридичних послуг, охоронних послуг, послуг з ведення господарської діяльності.

Як зазначається в акті перевірки від 25.03.2013 та додатку до податкового повідомлення-рішення від 08.04.2013 №00012711502, відповідачем не визнається правомірність формування розміру від'ємного значення з ПДВ за операціями з ТОВ «Инвад» у розмірі 2833,33 грн., ТОВ ВБР «Електрик» у розмірі 1465,80 грн., ТОВ «Агро фирма «Колос» у розмірі 1766,35 грн., ТОВ «Альтінг-Інвест» у розмірі 20385,66 грн., ТОВ «ЛСП Енергомонтаж К» у розмірі 6000,00 грн., ТОВ «Стройдель» 1378,07 грн., ПП «Меганом» у розмірі 40,00 грн., ТОВ «Незалежний фінансовий радник» у розмірі 6759,73 грн., ТОВ «ІФД «Капіталъ» у розмірі 3000,00 грн.

Вирішуючи питання про правомірність винесених оскаржуваних податкових повідомлень - рішень та перевіряючи обґрунтованість висновків, викладених в акті перевірки, суд зазначає наступне.

Виконавчим комітетом Алуштинської міської ради АР Крим 06.11.2001 проведено державну реєстрацію юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю "Кронос", є платником податку на додану вартість з 21.11.2001 по теперішній час.

Як зазначається у пункті 198.2. Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Під час перевірки відповідачем встановлено, що по деяких податкових накладних дати виданих податкових накладних не відповідають дата списання коштів з розрахункового рахунку ТОВ «Кронос», а саме.

Податкова накладна ТОВ «Інсад» №5 з сумою постачання 17000,00 грн., у тому числі ПДВ 2833,33 грн. виписана 29.12.2012, кошти з розрахункового рахунку позивача списані за платіжним дорученням у сумі 17000,00 грн., у тому числі ПДВ 2833,33 грн. - 10.01.2013.

Податкова накладна ТОВ «Меганом» №80 з сумою постачання 240,00 грн., ПДВ 40,00 грн. виписана 26.12.2012, кошти списані з розрахункового рахунку ТОВ «Кронос» 26.12.2012 за платіжним дорученням №1872. Проте видаткова накладна складена 25.12.2012.

Податкова накладна ТОВ «Стройдеталь» б/н на суму 8268,40 грн., у тому числі ПДВ 1378,07 грн. складена 28.12.2012, акт виконаних робіт складений 26.12.2012, кошти списані з розрахункового рахунку ТОВ «Кронос» 18.01.2013 за платіжним дорученням на суму 9163,13 грн.

З урахуванням пункту 198.6 Податкового кодексу України суд зазначає, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Таким чином податковий кредит не визнається лише у випадку відсутності податкової накладної, або порушенням оформлення податкової накладної.

Вимоги до податкової накладної наведені у пункті 201.1. Податкового кодексу України, до них віднесені, зокрема, дата виписування податкової накладної. Згідно Порядку заповнення податкової накладної, затвердженому наказом Мінфіну України від 01.11.2011 №1379, податкова накладна виписується у день виникнення податкових зобов'язань продавця.

Відповідно до пункту 187.1 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Таким чином контрагентами позивача: ТОВ «Стройдеталь», ТОВ «Меганом» правомірно визначена дата складання податкової накладної у відповідності до податкового періоду, в якому раніше відбулася подія - відвантаження товарів. Дата складання податкової накладної та актів виконаних робіт відбувалися в одному податковому періоді, у зв'язку з чим суд вважає правомірним включення ТОВ «Кронос» зазначених сум до податкового кредиту грудня 2012 року.

Судом встановлено, що сума ПДВ 2833,33 грн. за операціями з ТОВ «Інсад» була включена позивачем до складу податкового кредиту січня 2013 року.

Відповідно до частини 3 пункту 198.6. Податкового кодексу України, у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Таким чином, з урахуванням строку 365 днів суд вважає правомірним включення податкової накладної до складу податкового кредиту за січень 2013 року.

Судом встановлено, що у період формування від'ємного значення з ПДВ платником податків здійснювалися наступні види господарської діяльності:

55.10 Діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщування (основний),

41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель,

49.39 Інший пасажирський наземний транспорт, н. в. і. у.,

63.99 Надання інших інформаційних послуг, н. в. і. у.,

64.20 Діяльність холдингових компаній,

70.10 Діяльність головних управлінь (хед-офісів),

71.11 Діяльність у сфері архітектури,

86.10 Діяльність лікарняних закладів,

95.11 Ремонт комп'ютерів і периферійного устаткування

Як зазначено у статті 179 Господарського кодексу України господарсько-договірни зобов'язання виникають між суб'єктами господарювання на підставі господарських договорів. Зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства (стаття 180 ГК України).

Згідно статті 317 ГК України будівництво об'єктів виробничого та іншого призначення, підготовка будівельних ділянок, роботи з обладнання будівель, роботи з завершення будівництва, прикладні та експериментальні дослідження і розробки тощо, які виконуються суб'єктами господарювання для інших суб'єктів або на їх замовлення, здійснюються на умовах підряду. Для здійснення робіт, зазначених у частині першій цієї статті, можуть укладатися договори підряду: на капітальне будівництво (в тому числі субпідряду); на виконання проектних і досліджувальних робіт; на виконання геологічних, геодезичних та інших робіт, необхідних для капітального будівництва; інші договори. Загальні умови договорів підряду визначаються відповідно до положень Цивільного кодексу України про договір підряду, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Договір підряду відповідно до цієї статті укладається на будівництво, розширення, реконструкцію та перепрофілювання об'єктів; будівництво об'єктів з покладенням повністю або частково на підрядника виконання робіт з проектування, поставки обладнання, пусконалагоджувальних та інших робіт; виконання окремих комплексів будівельних, монтажних, спеціальних, проектно-конструкторських та інших робіт, пов'язаних з будівництвом об'єктів.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Кронос" (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Альтінг-Інвест" (покупець) укладений договір на виконання підрядних робіт від 29.08.2012 №2908/12,відповідно до умов цього договору, замовник доручає і оплачує, а підрядник приймає на себе зобов'язання виконати власними та / або залученими силами та засобами в установлений цим договором строк комплекс робіт з установки скляних конструкцій з безпечного загартованого скла в будівлі 01 на об'єктах будівництва "Друга черга Готельного комплексу "Кримська Рив'єра", розташованого за адресою АР Крим, м. Алушта, вул. Леніна 2.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Кронос" (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛСП Енергомонтаж К" (продавець) укладений договір підряду від 15.01.2013 №2, договір про виготовлення та постачання фрагментів виробів малих архітектурних форм від 14.11.2012 №14/2012, договір на виготовлення і поставка фрагментів виробів малих архітектурних форм від 26.06.2012 №26/2012.

На підставі наведеного суд вважає підтвердженим сторонами укладення договору підряду відповідно до його дійсного змісту, в межах господарської діяльності позивача.

На виконання умов вказаного договору сторонами підписані:

- 13.05.2013 акт здачі-передачі виконаних послуг за договором від 29.08.2012 № 2908/12, укладеним з ТОВ «Альтінг-Інвест», на загальну суму 679522,31 грн., у тому числі ПДВ 113253,72 грн..;

- 15.01.2013 акт №ЕМ-1601 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від ТОВ "ЛСП Енергомонтаж К" на загальну сум 21000,00 грн., у тому числі ПДВ-3500,00 грн. (найменування- поруччя верх БС-01, поруччя нестандартні, кришка стовпа, основа кришки стовпа, доставка, витратні матеріали на монтаж, монтаж); акт №ЕМ-0211 здачі-прийняття робіт (надання послуг) на загальну сум 95076,00 грн., у тому числі ПДВ-15846,00 грн. (найменування- поруччя верх БС-01, поруччя вниз БС-01, балясина БЛ-21, доставка, витратні матеріали на монтаж, монтаж); акт №ЕМ-1501 здачі-прийняття робіт (надання послуг) на загальну сум 54924,00 грн., у тому числі ПДВ-9154,00 грн. (найменування- поруччя верх БС-01, поруччя вниз БС-01, балясина БЛ-21, доставка, витратні матеріали на монтаж, монтаж).

На підтвердження отриманих товарів позивач надав до матеріалів справи копії накладних, в яких зазначено найменування та відповідні банківські реквізити постачальника, існує посилання на договір на підставі якого проводиться поставка, порядковий номер накладної та дата її виписки, найменування товару, одиниця виміру, кількість товару, ціна, сума, ПДВ, вартість з урахуванням ПДВ, підпис особи та печатка постачальника, підпис особи з вказівкою на довіреність - замовника.

Судом зазначається, що надані позивачем на підтвердження здійснення відповідних господарських операцій накладні, оформлені належним чином, містять усі необхідні реквізити, відтиски мокрих печаток, підписи уповноважених осіб, тобто, оформлені у відповідності до норм Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-XIV, зокрема, містять відомості про господарські операції та підтверджують їх здійснення.

Згідно відомостей офіційного сайту Державної податкової служби України (http://minrd.gov.ua/reestr) дата анулювання дії свідоцтва ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЛСП ЕНЕРГОМОНТАЖ К" - 31.05.2013, ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВIДПОВIДАЛЬНIСТЮ "АЛЬТІНГ-ІНВЕСТ" має свідоцтво платника ПДВ від 10.07.2007, Інформація про особу ТОВ «Альтінг-Інвест» відсутня базі «Анульовані свідоцтва платників ПДВ».

Таким чином відповідні особи мали право виписувати податкові накладні, а саме:

ТОВ «ЛСП Енергомонтаж К» 25.12.2012 №7 на суму 59900,00 грн., у тому числі ПДВ у сумі 9983,33грн., 27.12.2012 №8 на суму 59900,00 грн., у тому числі ПДВ у сумі 9983,33 грн., 27.12.2012 №9 на суму 2514,01 грн., у тому числі ПДВ у сумі 419,00 грн..

ТОВ «Альтінг-Інвест» 15.01.2013 №2 на суму 6000,00 грн., у тому числі ПДВ у сумі 1000,00 грн.; 15.01.2013 №1 на суму 30000,00 грн., у тому числі ПДВ у сумі 5000,00 грн.

Судом встановлено, що на кожну операції поставки товарно-матеріальних цінностей на адресу позивача виписувалися податкові накладні, в яких зазначено найменування та відповідні реквізити продавця, існує посилання на договір на підставі якого проводиться поставка, порядковий номер накладної та дата її виписки, індивідуальні податкові номери продавця та покупця, номери свідоцтв про реєстрацію платником ПДВ, дата відвантаження товару, найменування товару, одиниця виміру, кількість товару, ціна, сума, ПДВ, вартість з урахуванням ПДВ, підпис особи та печатка постачальника.

Податкова накладна відповідає вимогам пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України та наказу Державної податкової адміністрації України від 21.12.2010 №969 "Про затвердження форми Податкової накладної та Порядку її заповнення", і в ході проведення перевірки та в судовому засіданні даний факт відповідач не спростував.

Розрахунки між суб'єктами господарювання відбувались у безготівковій формі, про що свідчить виписка з банківського рахунку №2600833677401 на користь ТОВ «Альтінг-Інвест»: від 05.09.2012 на суму 59900,00 грн., у тому числі ПДВ 9983,33 грн.; від 07.09.2012 на суму 59900,00 грн., у тому числі ПДВ 9983,33 грн.; від 07.09.2012 на суму 59900,00 грн., у тому числі ПДВ у сумі 9983,33 грн.; від 11.09.2012 на суму 59900,00 грн., у тому числі ПДВ у сумі 9983,33 грн.; від 12.09.2012 на суму 59900,00 грн., у тому числі ПДВ у сумі 9983,33 грн.; від 13.09.2012 на суму 59900,00 грн., у тому числі ПДВ у сумі 9983,33 грн.

виписка з банківського рахунку №2600633654901 на користь ТОВ «ЛСП Енергомонтаж К» від 29.01.2013 на суму 6000,00 грн., у тому числі ПДВ 1000,00 грн. (оплата за виконання робіт відповідно до договору від 14.11.2012 №14/2012); від 27.11.2012 на суму 15000,00 грн., у тому числі ПДВ 2500,00 грн. (оплата за виконання робіт відповідно до договору від 14.11.2012 №14/2012); від 27.06.2012 на суму 90000,00 грн., у тому числі ПДВ 15000,00 грн. (оплата за виконання робіт відповідно до договору від 26.06.2012 №26/2012); від 09.11.2012 на суму 30000,00 грн., у тому числі ПДВ 5000,00 грн. (оплата за виконання робіт відповідно до договору від 26.06.2012 №26/2012); від 29.01.2013 на суму 36000,00 грн., у тому числі ПДВ 6000,00 грн. (оплата за виконання робіт відповідно до договору від 26.06.2012 №26/2012).

З огляду на приписи Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" від 05.04.2001 №2346-Ш та Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом" від 28.11.2002 №249-ІУ суд надходить висновку про те, що операції суб'єктів права з перерахування саме безготівкових грошових коштів є прозорими для контролю з боку Держави, так як здійснюються виключно у встановлений самою ж Державою спосіб - через банківські установи. Наявні у справі документи засвідчують, що безготівкові кошти були списані з рахунків позивача, тобто вибули з його власності. Доказів повернення цих коштів до позивача, наявності у позивача та вказаних в акті перевірки контрагентів позивача спільного інтересу щодо їх отримання (що могло б мати місце в разі пов'язаності цих осіб), в матеріалах справи немає. За правилами Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" операція по списанню коштів з банківських рахунків платника податку призводить до зміни стану та структури активів і зобов'язань такого платника. Отже, приєднані до справи документи про рух безготоівкових коштів є належними та допустими доказами реальності вчинених між позивачем та контрагентом позивача господарських операцій.

Так, контрагенти позивача виконали повністю взяті на себе зобов'язання по постачанню товару та виконання будівельних робіт, а позивач, в свою чергу, провів повний розрахунок за придбання ТМЦ. Позивач у своїх бухгалтерській та податковій звітностях відобразив вчинені операції.

Відповідачем встановлено проведення ТОВ «Кронос» будівельної діяльності з будівництва другої черги готельного комплексу «Кримська рів'єра», що також свідчить про реальність проведених господарських операцій та їх безпосередній зв'язок з господарською діяльністю позивача.

Відповідач зазначає, що податковий кредит, сформований за операціями з ТОВ «ЛСП Енергомонтаж К» та ТОВ «Альтінг-Інвест», не підтверджений належним чином, оскільки податкові накладні оформлені без дотримання вимог пункту 201.1 Податкового кодексу України, в частині зазначення місцезнаходження юридичної особи - платника податків, продавця. При цьому позивач посилається на складені акти про неможливість проведення зустрічних звірок, наданих ДПІ у Приморському районі м.Одеси, ДПІ у Святошинському районі м.Києва без номерів та дат їх складання.

Відповідно до статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» від 15.05.2003 №755-ІУ якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Судом встановлено, що відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (http://irc.gov.ua/ua/Poshuk-v-YeDR.html) місцезнаходження юридичної особи ТОВ «ЛСП Енергомонтаж К» - 03164, м.Київ, Святошинський район, ВУЛ. ОБУХІВСЬКА, будинок 135, кімната 29, місцезнаходження юридичної особи ТОВ «Альтінг-Інвест» - 65026, Одеська обл., місто Одеса, Приморський район, ВУЛИЦЯ ТОРГОВА, будинок 8, квартира 32. Зазначені у Державному реєстрі адреси місцезнаходження контрагентів позивача відповідають адресам наведеним у податкових накладних.

Згідно частини 2 статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні.

Відповідно до частини 2 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не доведено, матеріалами справи не підтверджено, що відомості, які містяться у Єдиному державному реєстрі є недостовірними, та були такими станом на вчинення господарських операцій та формування податкового кредиту позивачем.

Тому суд відхиляє доводи ДПІ у м.Алушта про порушення порядку формування від'ємного значення з ПДВ ТОВ «Кронос» за операціями з ТОВ «ЛСП Енергомонтаж К», ТОВ «Альтінг-Інвест».

Також в акті перевірки від 25.03.2013 ДПІ в м.Алушта зазначено, що ТОВ «Кронос» мав взаємовідносини з контрагентами ТОВ «ІФД Капіталъ» на суму ПДВ 3000,00 грн., та ТОВ «Незалежний фінансовий радник» на суму ПДВ 6759,73 грн. При цьому зазначається, що ТОВ «ІФД Капіталъ» є засновником ТОВ «Кронос» та являє собою пов'язану особу.

ТОВ «Кронос» не надано пояснень щодо методу визнання звичайної ціни, а також в актах виконаних послуг не вказується об'єм господарської операції, одиниця виміру у натуральному чи вартісному вираженні. В ході перевірки не надані товарно-транспортні накладні, шляхові листи, акти приймання-передачі товару та інші, не виявлені документи, що підтверджують рух товару від продавця до покупця.

06.07.2011 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Кронос"(замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ІФД КапітелЪ" (виконавець) укладений договір про надання комерційних послуг №б/н, згідно якого виконавець зобов'язується за завданням замовника надати комерційні послуги в об'ємі, передбаченому умовами цього договору, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві послуги у порядку, визначеному умовами цього договору. Відповідно до умов договору, виконавець зобов'язується надати замовнику комплекс інформаційно-технічних послуг та робіт з інформаційно-технічного обслуговування. Замовник сплачує виконавцю за послуги 18000,00 грн., у тому числі ПДВ у сумі 3000,00 грн.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

На підставі наведеного суд робить висновок про укладання сторонами договору, який відповідає його реальному змісту.

На виконання умов вказаних договорів сторонами підписаний акт здачі-прийомки виконаних робіт від 29.12.2012 №231 на суму 18000,00 грн., у тому числі ПДВ- 3000,00 грн., в якому зазначено про виконання інформаційно-технічного обслуговування з додатком у вигляді переліку виконаних робіт.

Статтею 1 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» від 11 лютого 1998 року №113/98-ВР (зі змінами та доповненнями) надано визначення терміну «одиниця виміру» - це фізична величина певного розміру, прийнята для кількісного відображення однорідних з нею величин. Окремі послуги мають лише грошову форму вимірювання.

Приписами статті 4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено, що у бухгалтерському обліку та фінансовій звітності застосовується єдиний грошовий вимірник.

Також, згідно з гідно з пунктом 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. №88, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

На підставі наведеного суд вважає, що надані позивачем на підтвердження здійснення відповідних господарських операцій накладні, оформлені належним чином, містять усі необхідні реквізити, відтиски мокрих печаток, підписи уповноважених осіб, тобто, оформлені у відповідності до норм Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-XIV, зокрема, містять відомості про господарські операції та підтверджують їх здійснення.

29.12.2012 на адресу позивача виписана податкова накладна №18 на суму 18000,00 грн., у тому числі ПДВ у сумі 3000,00 грн.;

Розрахунки між суб'єктами господарювання відбувались у безготівковій формі, про що свідчить виписка з банківського рахунку №2600633654901: від 05.02.2013 на суму 18000,00 грн., у тому числі ПДВ 3000,00 грн.

Щодо відсутності товарно-транспортних накладних, або інших документів, що підтверджують рух товару від продавця до покупця, на яке посилається податковий орган, то суд звертає увагу на те, що за договором не передаються позивачу будь-яки матеріальні активи, а тому наявність документів на підтвердження перевезення та руху товарів для даних операцій не передбачена.

Судом встановлено, що згідно статуту ТОВ «Кронос», зареєстрованому 24.12.2012 за №1137105003100126, учасником товариства є ТОВ «ІФД Капіталъ», що є юридичною особою, перереєстроване 20.05.2004 Шевченківською районною у місті Києві державною адміністрацією, код ЄДРПОУ 32454981, юридична адреса: 04112, Україна, Київ, вул..Дегтяреівська, 62, літ. «А». Як зазначено у пункті 8.1.2. Статуту ТОВ «ІФД Капіталъ» є власником 100% статутного капіталу ТОВ «Кронос». Згідно до пункту 2.3.1. учасник товариства маж право брати участь у керуванні справами Товариства, відповідно до вимог чинного законодавства України, у порядку визначеному Статутом, брати участь у розподілі прибутку Товариства. Разом з тим пункти 2.4.3., 2.4.4. Статуту зобов'язують учасника брати участь в управлінні справами Товариства, у тому числі, пов'язані з майновою участю, брати участь в управлінні справами товариства, сприяти Товариству у здійсненні ним своєї діяльності.

Відповідно до пункту 14.1.103 Податкового кодексу України материнські компанії - юридичні особи, які є власниками інших юридичних осіб або здійснюють контроль над такими юридичними особами, як пов'язані особи.

Згідно до пункту 14.1.159 Податкового кодексу України пов'язані особи - юридичні та/або фізичні особи, взаємовідносини між якими можуть впливати на умови або економічні результати їх діяльності чи діяльності осіб, яких вони представляють і які відповідають будь-якій з наведених нижче ознак: юридична особа, що здійснює контроль за господарською діяльністю платника податку або контролюється таким платником податку чи перебуває під спільним контролем з таким платником податку; платники податку - учасники об'єднання підприємств незалежно від його виду та організаційно-правової форми, що провадять свою господарську діяльність шляхом утворення такого об'єднання.

Під контролем господарської діяльності платника податку слід розуміти:

а) володіння безпосередньо або через пов'язаних фізичних та/або юридичних осіб часткою (паєм, пакетом акцій) статутного фонду платника податку в розмірі не менш як 20 відсотків статутного фонду платника податку;

б) вплив безпосередньо або через пов'язаних фізичних та/або юридичних осіб на господарську діяльність суб'єкта господарювання в результаті:

надання права, яке забезпечує вирішальний влив на формування складу, результати голосування та рішення органів управління платника податку;

обіймання посад членів наглядової (спостережної) ради, правління, інших наглядових чи виконавчих органів платника податку особами, які вже обіймають одну чи декілька із зазначених посад в іншому суб'єкті господарювання;

обіймання посади керівника, заступника керівника спостережної ради, правління, іншого наглядового чи виконавчого органу платника податку особою, яка вже обіймає одну чи декілька із зазначених посад в інших суб'єктах господарювання;

надання права на укладення договорів і контрактів, які дають можливість визначати умови господарської діяльності, давати обов'язкові до виконання вказівки або здійснювати делеговані повноваження і функції органу управління платника податку.

На підставі наведеного суд погоджується з висновком податкового органу, про пов'язаність юридичних осіб ТОВ «Кронос» та ТОВ «ІФД Капіталъ».

Відповідно до пункту 39.1. Податкового кодексу України звичайна ціна застосовується у разі здійснення платником податків операцій з пов'язаними особами. За пунктом 14.1.71. Податкового кодексу України звичайна ціна - ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін.

При чому обов'язок доведення того, що ціна договору (правочину) не відповідає рівню звичайної ціни, покладається на орган державної податкової служби у порядку, встановленому законом.

Згідно статті 83 Податкового кодексу експертні висновки є матеріалами, що застосовуються під час проведення перевірки платника податків. Експертиза проводиться у разі, коли для вирішення питань, що мають значення для здійснення податкового контролю, необхідні спеціальні знання у галузі науки, мистецтва, техніки, економіки та в інших галузях. Залучення експерта здійснюється на договірних засадах та за рахунок коштів сторони, що є ініціатором залучення експерта. Експертиза призначається за заявою платника податків або за рішенням керівника (або його заступника) органу державної податкової служби.

Таким чином суд робить висновок, що у випадку незгоди податкового органу з розміром вартості наданих послуг, за рахунок яких сформований податковий кредит платника податків, вказаний податковий орган має замовити та провести експертизу зі спірного питання. Під час проведення перевірки ТОВ "Кронос" експертні дослідження проведені не були. Тобто відповідачем не доведене порушення позивачем вимог податкового законодавства під час формування податкового кредиту грудня 2012 року, а ні під час перевірки, а ні в судовому засіданні.

Податковим органом в акті від 25.03.2013 зазначено, що в ході перевірки ТОВ «Кронос» не надало товарно-транспортні накладні, шляхові листи, акти приймання товару, документи про рух товару від постачальників ТОВ «ВБР «Електрик» та ТОВ «Агро фірма Колос».

Відповідно до статі 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення. Сторонами договору поставки можуть бути суб'єкти господарювання, зазначені у пунктах 1, 2 частини другої статті 55 цього Кодексу. Сторони для визначення умов договорів поставки мають право використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації, правила міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо або у виключній формі цим Кодексом чи законами України. Поставка товарів без укладення договору поставки може здійснюватися лише у випадках і порядку, передбачених законом. Реалізація суб'єктами господарювання товарів негосподарюючим суб'єктам здійснюється за правилами про договори купівлі-продажу. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Таким чином договір поставки є консенсуальним, двостороннім і оплатним.

26.11.2012 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Кронос"(покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВБР "Електрик" (продавець) був укладений договір купівлі-продажу №26-11/12, згідно якого продавець зобов'язується передати у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити обладнання, що наведено у специфікації до даного договору (замок для MINI PRAGMA (SCHNEIDER ELECTRIK).

Вартість угоди складає 14685,00 грн.., у тому числі ПДВ у сумі 2931,60 грн.

На виконання умов вказаного договору сторонами підписана видаткова накладна від 24.012.2012 №10855 на загальну суму 17003,28 грн., у тому числі ПДВ у сумі 2833,88 грн..

20.12.2012 на адресу позивача виписана податкова накладна №7600 на суму 8794,80 грн., у тому числі ПДВ у сумі 1465,80 грн.

Розрахунки між суб'єктами господарювання відбувались у безготівковій формі, про що свідчить виписка з банківського рахунку від 07.11.2012 на суму 8794,80 грн., у тому числі ПДВ 1465,80 грн..

Отримання товарно-матеріальних цінностей позивачем підтверджується товарно-транспортною накладною від 24.12.2012 за №59998000106084 про пересилання товару від ТОВ «ВБР Електрик» до ТОВ «Кронос» оператором поштового зв'язку «Нова пошта».

На підставі наведеного суд робить висновок про наявність належним чином оформлених документів первинного бухгалтерського обліку в позивача.

Подальше використання отриманого товару підтверджується актом приймання-передачі товарно-матеріальних цінностей підряднику ТОВ «ПКФ САЛД» 04.03.2013 №243.

Зазначене свідчить про реальність проведених господарських операцій та їх безпосередній зв'язок з господарською діяльністю позивача.

Також протягом 2012 року позивач мав господарські стосунки з Товариством з обмеженою відповідальністю "Колос" з постачання продуктів харчування, яки оформлювалися видатковими накладними: від 17.12.2012 №856 на загальну суму 2582,40 грн., у тому числі ПДВ у сумі 430,40 грн.; від 28.12.2012 №10 на загальну суму 2054,40 грн., у тому числі ПДВ у сумі 342,40 грн.; від 28.11.2012 №809 на загальну суму 3222,79 грн., у тому числі ПДВ у сумі 537,13 грн., та податковими накладними від 17.12.2012 №149 на суму 2582,40 грн., у тому числі ПДВ у сумі 430,40 грн.; 28.12.2012 №282 на суму 2054,40 грн., у тому числі ПДВ у сумі 342,40грн.; 28.12.2012 №232 на суму 3222,79 грн., у тому числі ПДВ у сумі 537,00 грн.

Бухгалтерський облік отриманих товарів за листопад, грудень 2012 року проведений по рахунку 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками", за яким ведеться облік розрахунків за одержані товарно-матеріальні цінності, виконані роботи, надані послуги з вітчизняними постачальниками та підрядниками, та по субрахунку 281 "Товари на складі" ведеться облік руху та наявності товарних запасів, що знаходяться на оптових та розподільчих базах, складах, овочесховищах, морозильниках тощо - місце зберігання - кухня, що відповідає Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Мінфіну України від 30.11.1999 №291.

Розрахунки між суб'єктами господарювання відбувались у безготівковій формі, про що свідчить виписка з банківського рахунку №2600833677401: від 10.01.2013 на суму 2054,40 грн., у тому числі ПДВ 342,40 грн.; від 21.12.2012 на суму 3222,79 грн., у тому числі ПДВ 537,13 грн.; від 21.12.2012 на суму 2738,52 грн., у тому числі ПДВ у сумі 456,42 грн.

Оскільки основним видом діяльності позивача є діяльність готелів та інших засобів тимчасового розміщення, у подальшому отримані від ТОВ «Колос» продукти харчування були використані під час приготування їжи у готельному комплексі «Кримська Рів'єра», що підтверджується калькуляційними картками, звітом з продаж за грудень 2012 року.

Як встановлено судом, позивач при проведені господарських операцій зі своїми постачальниками оформив первинні документи, які і відобразив у своєму податковому та бухгалтерському обліку, у межах господарської діяльності та не достовірність жодного з них не встановлена.

Додатково суд зазначає, що товарно-транспортна накладна не є виключним доказом на підтвердження товарності операцій, а тому, за наявністю інших документів податкового та бухгалтерського обліку позивача, вважає доведеним факт проведення реальних господарських операцій з ТОВ «Колос».

Згідно акту перевірки ДПІ у м. Алушта АР Крим ДПС виключено із складу податкового кредиту суми ПДВ з послуг оплачених та отриманих від ТОВ "Незалежний фінансовий радник" у розмірі 6759,73 грн., у зв'язку із тим, що позивачем при укладенні договорів на надання юридичних послуг з ТОВ "Незалежний фінансовий радник" не застосовано звичайну ціну згідно пункту 39.1 статті 39 Податкового кодексу України.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Кронос" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Незалежний фінансовий радник" були укладені ряд договорів, а саме:

договір про надання юридичних послуг від 01.10.2012;

договір про надання послуг від 03.01.2011;

додаткові угоди №1 від 20.01.2011, від 30.12.2011, від 15.01.2013, від 10.02.2011, від 11.04.2011, від 05.12.2011, від 07.12.2011, від 16.10.2012, від 04.07.2012, від 26.04.2012, від 15.01.2013 до договору від 03.01.2011 №б/н.

Відповідно до пункту 39.1 статті 39 Податкового кодексу України, звичайна ціна на товари (роботи, послуги) збігається з договірною ціною, якщо інше не встановлено цим Кодексом і не доведено зворотне, в тому числі в результаті неможливості визначення звичайної ціни із застосуванням положень пунктів 39.3 - 39.4 цієї статті.

Звичайна ціна застосовується у разі здійснення платником податків:

а) бартерних операцій;

б) операцій з пов'язаними особами;

в) операцій з платниками податків, що застосовують спеціальні режими оподаткування або інші ставки, ніж основна ставка податку на прибуток, або не є платником цього податку, крім фізичних осіб, які не є суб'єктами підприємницької діяльності;

г) в інших випадках, визначених цим Кодексом.

Згідно статті 86 Податкового кодексу України результати перевірок оформлюються у формі акта у разі встановлення під час перевірки порушень.

При цьому акт перевірки має бути оформлений відповідно до встановлених стандартів якості, зокрема щодо доказовості, обов'язковості висновків, відсутності первинних документів, суміжності порушення податкового законодавства, коригування податкової звітності, алгоритму діяльності суб'єктів господарювання, розуміння діяльності підприємства, обставин укладання контрактів, відомостей про розрахунки, операцій з цінними паперами, відомостей про основні фонди і запаси, відомостей про заборгованість та зв'язок з господарською діяльністю.

Акт перевірки (разом із додатками) повинен містити вичерпну інформацію щодо відпрацювання конкретних ризиків у діяльності суб'єкта господарювання із посиланням на фактично перевірені відповідні документи бухгалтерського обліку, первині документи тощо за відповідний звітний період.

При цьому у відповідних пунктах акта перевірки або додатках до акта перевірки висвітлюються показники поданих декларацій (звітів, інших документів) та показники, встановлені при проведенні перевірки документів бухгалтерського обліку суб'єкта господарювання, первинних та інших документів тощо в ході опрацювання ризикових операцій, виявлених при проведенні доперевірочного аналізу та в ході проведення перевірки. Встановлені дані (показники) декларацій (звітів, розрахунків) відображаються у розрізі визначених законодавством звітних періодів та в грошових одиницях, передбачених звітністю, а встановлені порушення, які описуються у висновках до акта перевірки - у гривнях (наказ ДПА України від 11.09.2008 №584 «Про затвердження форм актів перевірок та Методичних рекомендацій щодо їх оформлення).

При оформленні встановлених порушень не допускається відображення в акті перевірки необґрунтованих даних, а також суб'єктивних припущень перевіряючими, які не мають підтверджуючих доказів.

В даному випадку відповідачем а ні під час перевірки, а ні в відповіді від 05.04.2013 на заперечення до акту перевірки, не обґрунтовує чому він вважає ТОВ «Кронос» та ТОВ "Незалежний фінансовий радник" пов'язаними особами.

Відповідно до пункту 39.1. Податкового кодексу України звичайна ціна на товари (роботи, послуги) збігається з договірною ціною, якщо інше не встановлено цим Кодексом і не доведено зворотне.

На підтвердження господарської діяльності позивача з контрагентом - Товариства з обмеженою відповідальністю "Незалежний фінансовий радник" були надані:

звіт про надані послуги за грудень 2012 року (представництво в судовому засіданні окружного адміністративного суду АР Крим, підготовка позовної заяви. підготовка апеляційної скарги, підготовка та передача копії первинних документів);

додаткові угоди №1 від 20.01.2011, від 30.12.2011, від 15.01.2013, від 10.02.2011, від 11.04.2011, від 05.12.2011, від 07.12.2011, від 16.10.2012, від 04.07.2012, від 26.04.2012, від 15.01.2013 до договору від 03.01.2011 №б/н, в яких вказаний перелік адміністративних справ);

копії довіреностей на представництво інтересів ТОВ «Кронос» в суді;

копії судових рішень, в яких зазначений у якості представника ТОВ «Кронос» особа, що виконавцем за договором з ТОВ "Незалежний фінансовий радник".

Зазначене свідчить про реальність проведених господарських операцій та їх безпосередній зв'язок з господарською діяльністю позивача.

На підставі наведеного суд робить висновок про наявність належним чином оформлених документів первинного бухгалтерського та податкового обліку в позивача, що підтверджують правомірність формування податкового кредиту за операціями з контрагентами.

Відповідно до частини 2 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Заперечення проти позову відповідачем не надані, таким чином, на виконання вимог законодавства про спростування реальності вказаних операцій відповідачем не надано належних доказів, яки б свідчили правомірність оскаржуваних рішень.

На підставі викладеного суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, а податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Алушта АР Крим Державної податкової служби від 08.04.2013 №0001271502 є протиправним та підлягає скасуванню.

Під час прийняття постанови суд, зокрема, вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати (стаття 161 Кодексу адміністративного судочинства України).

Якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа) (частина перша статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до частини 1 статті 3 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" від 05.06.2012 №4901-УІ виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється Державною казначейською службою України в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

З огляду на викладене суд вважає необхідним стягнути судові витрати із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - відповідача.

Під час судового засідання, яке відбулось 25.07.2013 були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до статті 163 Кодексу адміністративного судочинства України постанову складено 30.07.2013.

Керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов задовольнити.

2.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Алушта АР Крим Державної податкової служби від 08.04.2013 №0001271502.

3.Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кронос" судовий збір у розмірі 470,70 грн. з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - відповідача.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя підпис Т.С.Ольшанська