Постанова

від 30.07.2013 по справі 813/4819/13-а

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 липня 2013 року м. Львів № 813/4819/13-а

16 год. 36 хв.

Львівський окружний адміністративний суд у складі судді Клименко О.М. за участю секретаря судового засідання Надич М.О. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Цицик О.І.;

відповідача: представник Піхоцький В.В.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби до Підприємства «Енергоцентраль - Електрон» - Дочірнього підприємства ПАТ «Концерн - Електрон» про накладення арешту на кошти, -

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Залізничному районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби (далі - ДПІ у Залізничному районі) звернулася до суду з позовом до Підприємства «Енергоцентраль - Електрон» - Дочірнього підприємства ПАТ «Концерн - Електрон» (далі - Підприємство «Енргоцентраль-Електрон» ДП ПАТ «Концерн-Електрон») про накладення арешту на кошти платника податків.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем не надано первинні та зведені облікові документи, які систематизовані на рахунках бухгалтерського обліку і регістрах синтетичного та аналітичного обліку за період з 01.04.2010 року по 31.12.2012 року, у тому числі первинні документи бухгалтерського та податкового обліку, чим унеможливив проведення перевірки за наявності законних підстав для її проведення. На підставі п.п.20.1.5 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України просить накласти арешт на кошти платника податків Підприємство «Енргоцентраль-Електрон» ДП ПАТ «Концерн-Електрон», що знаходяться в банках. Представник позивача позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просить суд позов задовольнити.

Відповідач проти позову заперечив з підстав, викладених у письмових запереченнях, долучених до матеріалів справи. В судовому засіданні представник відповідача пояснив, що надати витребовувані податковим органом документи немає можливості, з огляду на крадіжку фінансово-господарських документів за період 2008-2011 р.р. Просить у задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, враховуючи наступне.

Підприємство «Енргоцентраль-Електрон» ДП ПАТ «Концерн-Електрон» взято на облік в органах державної податкової служби 28.08.1997 року за №23961937, відповідно до довідки №13151/10/18-2017 від 18.06.2013 року.

10 червня 2013 року позивачем на підставі пп. 78.1.4 п.7.8 ст. 78 ПК України винесено наказ № 500 «Про проведення позапланової виїзної перевірки П «Енргоцентраль-Електрон» з 11.06.2013 року з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2010 року по 11.06.2013 року.

11.06.2013 року копію цього наказу вручено під розписку керівнику підприємства разом з направленнями на перевірку №649, №650, №651, №652 від 11.06.2013 року, виданих на підставі згаданого вище наказу.

11 червня 2013, 13 червня 2013 року, 14 червня 2013 року та 17 червня 2013 року керівнику підприємства Піхоцькому В.В. вручено листи № 12773/22-10 від 11.06.2013 року, №12911/22-10 від 13.06.2013 року, №12964/22-10 від 14.06.2013 року, №13049/10/22-10 від 17.06.2013 року з вимогами про представлення документів, необхідних для проведення позапланової документальної перевірки.

Про невиконання цих вимог ревізори склали акти про відмову посадових осіб П «Енергоцентраль-Електрон» у наданні посадовим особам органу державної податкової служби, які проводять перевірку, документів, що підтверджують показники податкової звітності №199/1/22-0 від 11.06.2013 року, №206/22-10 від 12.06.2013 року, №209/22-10 від 13.06.2013 року, №210/22-10 від 14.06.2013 року, №212/22-10 від 17 .06.2013 року, а саме первинних та зведених облікових документів, які систематизовані на рахунках бухгалтерського обліку і регістрах синтетичного та аналітичного обліку за період з 01.04.2010 року по 31.12.2011 року, в тому числі первинних документів бухгалтерського та податкового обліку, регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність, інші документи, які пов'язані з обчисленням та сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством, що підтверджують показники, відображені підприємством у податкових деклараціях та розрахунках щодо податків та зборів.

Листом №10/13 від 17.06.2013 року відповідач надіслав на адресу податкового органу лист, в якому серед іншого зазначив, що згідно довідки Галицького районного відділу ЛМУ ГУМУС України у Львівській області МВС України, №64/3207 від 14.06.2011 року, виданої ОСОБА_3 (колишньому директору П «Енергоцентраль-Електрон») фінансово-господарські документи за період 2008-2011 року, накладні, податкові накладні, договори, акти виконаних робіт, кошториси, доручення, банківські документи викрадено з автомобіля, яка долучена до матеріалів справи (а.с.45).

19 червня 2013 року позивачем прийнято рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків - П «Енергоцентраль-Електрон». Після чого орган ДПС звернувся до суду з позовною заявою про арешт коштів на рахунку платника податків.

При вирішенні спору суд виходить з наступного:

Органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків в порядку, встановленому Податковим кодексом України (пп. 20.1.4 ст. 20 України, далі -ПК України).

Вичерпний перелік підстав, за наявності яких податковий орган вправі проводити позапланову документальну перевірку платника передбачено у статті 78 ПК України.

Платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам органів державної податкової служби у повному обсязі всі документи, що належать до предмета перевірки або пов'язані з ним. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки (п. 85.2 ст. 85 ПК України).

Відповідно до пп. 20.1.5 ст. 20 ПК України, податковий орган має право вимагати від платників податків, що перевіряються в ході перевірок, проведення інвентаризації основних фондів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, у тому числі зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки.

У разі відмови платника податків (його посадових осіб або осіб, які здійснюють готівкові розрахунки та/або проводять діяльність, що підлягає ліцензуванню та/або патентуванню) від проведення інвентаризації основних фондів, товарно-матеріальних цінностей, коштів (зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки), передбаченої абзацом першим цього пункту, або ненадання для перевірки документів, їх копій (за умови наявності таких документів) застосовуються заходи, передбачені статтею 94 цього Кодексу.

Визначення адміністративного арешту як виняткового способу забезпечення виконання обов'язків платника податків, наведене в пункті 94.1 статті 94 Податкового кодексу України, за своїм змістом однаково охоплює як арешт коштів, так і арешт іншого майна. Наведене підтверджується також Порядком застосування адміністративного арешту майна платника податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 7 листопада 2011 року № 1398.

Керівник органу державної податкової служби (його заступник) за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків.

Арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу державної податкової служби до суду.

Як зазначено вище, платник податків допустив посадових осіб органу ДПС до проведення перевірки, проте на письмові вимоги ревізорів не надав документів, що належать до предмета перевірки, про що складено акти відповідного змісту. З огляду на це податковий орган мав визначені ПК України підстави для застосування до платника податків заходів, передбачених статтею 94 ПК України (арешт майна).

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Пунктом 44.3 ст. 44 ПК України визначено, що платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у п. 44.1 ст. 44 ПК України, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

У разі ліквідації платника податків документи, визначені у п. 44.1 ст. 44 ПК України, за період діяльності платника податків не менш як 1095 днів, що передували даті ліквідації платника податків, в установленому законодавством порядку передаються до архіву.

Згідно із п. 44.5 ст. 44 ПК України у разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, зазначених в п. 44.1 і п. 44.3 ст. 44 ПК України, платник податків зобов'язаний у п'ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити орган державної податкової служби за місцем обліку в порядку, встановленому ПК України для подання податкової звітності, та митний орган, яким було здійснено митне оформлення відповідної митної декларації.

Платник податків зобов'язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до органу державної податкової служби, митного органу. У разі неможливості проведення перевірки платника податків у випадках, передбачених цим підпунктом, терміни проведення таких перевірок переносяться до дати відновлення та надання документів до перевірки в межах визначених цим підпунктом строків.

Відтак, саме на платника податків законодавцем покладено обов'язок щодо відновлення втрачених документів. Зі змісту пояснень представника відповідача вбачається, що у строк, визначений п. 44.5 ст. 44 ПК України орган державної податкової служби не був повідомлений про втрату документів. Доказів відновлення таких документів суду не надано, до матеріалів справи не долучено. За таких обставин доводи відповідача щодо неможливості надання документів судом не враховуються.

Оскільки арешт коштів на рахунках платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду, ДПІ у Залізничному районі м. Львова обґрунтовано звернулася до суду з зазначеним позовом. За встановлених судом фактичних обставин справи суд вважає позовні вимоги податкового органу обґрунтованими, підтвердженими належними та допустимими доказами, а відтак, адміністратиний позов слід задовольнити.

Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ст. 94 КАС України, судові витрати у формі судового збору з відповідача не належить стягувати.

Керуючись ст. 17-19, 35, 71, 94, 160-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Накласти арешт коштів на рахунках Підприємства "Енергоцентраль-Електрон" - Дочірнього підприємства ПАТ "Концерн - Електрон" (вул. Залізнична, 18, м. Львів, 79018, код ЄДРПОУ 23961937), що знаходяться в банках:

- ПАТ "ФОЛЬКСБАНК" на р/р 26006000001044, МФО 325213;

- ПАТ "ФОЛЬКСБАНК" на р/р 26044000000126, МФО 325213;

- ПАТ "МЕГАБАНК" м. Харків на р/р 26004130569, МФО 351629;

- ПАТ "МЕГАБАНК" м. Харків на р/р 26048130569, МФО 351629.

Судовий збір зі сторін стягувати не слід.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 06.08.2013 року.

Суддя Клименко О.М.