Постанова

від 23.07.2013 по справі 821/2468/13-а

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" липня 2013 р. 10 год. 40 хв.Справа № 821/2468/13-а

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Попова В.Ф.,

при секретарі: Якущенко К.Ю.,

за участю:

представника позивача - Чиркіної Л.Ю.,

представника відповідача - Пєріна А.Є.,

представника третьої особи - Веснянка О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Гермес Форт"

до Новокаховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області,

за участю третьої особи - товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтопромпостач",

про скасування податкових повідомлень-рішень,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Гермес Форт" (далі - ТОВ "Гермес Форт", позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Бериславської міжрайонної державної податкової інспекції Херсонської області Державної податкової служби, в якому просить скасувати податкові повідомлення-рішення від 28.03.2013р. №№ 0000082200, 0000092200, якими позивачу збільшено грошові зобов'язання з податку на прибуток на 27 649,00 грн., в тому числі за основним платежем на 27 649,00 грн., та з податку на додану вартість на 30 052,00 грн., у тому числі за основним платежем на 24 042,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на 6 010,00 грн.

У зв'язку з проведенням реорганізації в органах державної податкової служби на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 20.03.2013 р. № 229 "Про утворення територіальних органів Міністерства доходів і зборів" суд допустив процесуальне правонаступництво та замінив сторону у справі - Бериславську міжрайонну державну податкову інспекцію Херсонської області Державної податкової служби на Новокаховську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Херсонській області (далі - Новокаховська ОДПІ, відповідач).

В судовому засіданні представник позивача підтримала заявлені вимоги і пояснила, що відповідачем було проведено перевірку підприємства, складено акт, на підставі якого прийнято спірне рішення. Це рішення є наслідком протиправної оцінки податковим органом господарських відносин ТОВ "Гермес Форт" з ТОВ "Нафтопромпостач", яка полягає у визнанні безтоварною та нікчемною господарської операції між цими контрагентами.

Позивач стверджує, що договір на поставку нафтопродуктів, укладений з ТОВ "Нафтопромпостач", є дійсним, в повній мірі відповідає волевиявленню сторін, поставка палива була реальною. Визнання відповідачем правочину нікчемним у зв'язку з тим, що він не спрямований на реальне настання правових наслідків, не відповідає закону.

На переконання позивача, він виконав всі вимоги ПК України для відображення зазначеної операції у складі витрат та податкового кредиту з ПДВ. Ця операція підтверджена податковими та бухгалтерськими документами, а тому у відповідача не було підстав для визначення додаткових зобов'язань.

Представник відповідача проти позову заперечував та просив відмовити в його задоволенні, оскільки вважає, що для формування податкового кредиту та витрат у перевіреному періоді позивач використав безтоварну операцію з поставки товарів від ТОВ "Нафтопромпостач", яка здійснена з метою формування штучних витрат та податкового кредиту. В даному випадку мало місце лише документальне оформлення господарської операції.

Відсутність фактичної поставки товарів не дозволяє використати їх в оподатковуваній господарській діяльності позивача і, як наслідок, не дозволяє враховувати цю операцію при формуванні податкового кредиту та витрат.

Представник третьої особи - ТОВ "Нафтопромпостач" просив позов задовольнити з підстав, на які посилається позивач, та підтвердив реальність здійснення господарської операції.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають повному задоволенню з наступних підстав.

Спірні податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі акта від 18.03.2013р. № 76/22/37556985, складеного за наслідками позапланової невиїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при проведених взаєморозрахунках з контрагентом ТОВ "Нафтопромпостач" за червень-липень 2011 р. (далі - акт № 76).

За змістом акта перевірки та первинними документами, копії яких надані позивачем суду, у червні 2011 року позивач задокументував придбання дизпалива у ТОВ "Нафтопромпостач" на загальну суму 144 255,00 грн., у тому числі ПДВ 24 042,50 грн. Придбання товарів підтверджено податковими та бухгалтерськими накладними, розрахунки за отриманий товар проведено у безготівковому порядку з поточного рахунку позивача. Транспортування товару здійснювалось автотранспортом постачальника та за його рахунок, вартість доставки включена до ціни товару. Переміщення товару підтверджується товарно-транспортною накладною від 30.06.2011р. № 199015. Придбані нафтопродукти були використані для роботи АЗС, для подальшого продажу цих товарів іншим споживачам. Використання у оподатковуваній господарській діяльності придбаних нафтопродуктів підтверджується договором оренди АЗС, журналом надходження нафтопродуктів та звітами реєстратора розрахункових операцій позивача. Обставини використання придбаних нафтопродуктів у господарській діяльності позивача не спростовані відповідачем ні під час проведення перевірки за актом № 76, ні під час судового розгляду справи.

За змістом акта перевірки № 76 підставою для визначення позивачу додаткових зобов'язань за спірними податковими повідомленнями-рішеннями став акт планової перевірки його контрагента - ТОВ "Нафтопромпостач", складений Світловодською ОДПІ (акт від 07.11.2012 р. № 365/2200/37377048). За матеріалами цієї перевірки не підтверджено факт реалізації на адресу ТОВ "Гермес Форт" товарів товариством з обмеженою відповідальністю "Нафтопромпостач", оскільки фінансово-господарські операції з придбання ним товарів у ТОВ "Дніпропетровське протипожежне товариство - Дніпро" визнано недійсними, а угоди нікчемними.

Тобто, податковими органами не підтверджено реальність господарських операцій по ланцюгу ТОВ "Дніпропетровське протипожежне товариство - Дніпро" - ТОВ "Нафтопромпостач" - ТОВ "Гермес Форт".

Відповідач зазначає, що відображенню у податковій звітності підлягає лише та господарська операція, яка фактично відбулась, а не та, зміст якої відображений на первинних документах, відповідно тоді така господарська операція, яка фактично відбулась і створює відповідні податкові наслідки для платника шляхом формування ним складу податкового кредиту та витрат. Тому господарська операція, яка фактично не відбулась є нікчемною, оскільки не спрямована на реальне настання правових наслідків, а спрямована лише на формування платником податкового кредиту та валових витрат у зв'язку із відображенням її змісту у первинних документах.

За наслідками перевірок ТОВ "Нафтопромпостач" визначено як вигодотранспортуючий суб'єкт (транзитер), тобто суб'єкт господарювання, що здійснює посередницьку функцію між вигодоформуючим суб'єктом та вигодонабувачем, у якого відповідно до податкової звітності податкові зобов'язання сформовані з незначним перевищенням податкового кредиту, економічна вигода від діяльності, що ними здійснюється, чи від окремих операцій, що вони здійснюють, - відсутня. На думку відповідача, позивач в ланцюгу постачання є ймовірним "вигодонабувачем". За висновками податкового органу ТОВ "Нафтопромпостач" завищено податкові зобов'язання по позивачу на 29 809,75 грн.

Згідно з висновками акта перевірки (акт № 76) позивачем порушено такі норми цивільного та податкового законодавства:

- ч. 5 ст. 203, частин 1, 2 ст. 215 та ст. 216 ЦК України в частині недодержання вимог цих статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених постачальником ТОВ "Нафтопромпостач" при придбанні та продажу товарів, в результаті чого, не підтверджено факту передачі товару по цих правочинах на адресу ТОВ "Гермес Форт" в порушення ст. ст. 662, 655 та 656 ЦК України;

- п. 138.2, пп. 14.1.27 ПК України: завищено витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування в ІІІ кварталі 2011 року, на суму 120 212,50 грн. (в зв'язку з чим донараховано податок на прибуток в сумі 27 649,00 грн.);

- п.п. 198.1, 198.3, 198.6 ст. 198, п.п. 200.1 - 200.2 ст. 200 ПК України: завищено податковий кредит та занижено задекларовану суму ПДВ, що підлягає сплаті з бюджету за липень 2011 р. на 24 042,00 грн.

Надаючи правову оцінку позиціям сторін, суд звертає увагу, що за змістом ст. ст. 138-146, 198-200 ПК України до складу витрат та податкового кредиту відносяться вартість отриманих товарів (послуг) та сплачений (нарахований) при цьому ПДВ, які пов'язані із здійсненням господарської діяльності платника податків. Ознакою господарської діяльності в податкових правовідносинах є її спрямованість на отримання доходу в грошовій, матеріальній чи нематеріальній формах.

Відтак, правильність формування платником податків витрат та податкового кредиту вимагає наявності зв'язку витрат на придбання послуг з його господарською діяльністю, що полягає у намірі платника податку отримати користь від придбаних товарів (послуг).

Контролюючим органом не надано до суду належних доказів про відсутність фактичного виконання позивачем господарських операцій за спірним правочином, що інформація, яку місять документи, надані позивачем до суду на обґрунтування своїх вимог, не відповідає дійсності, про відсутність витрат позивача у спірних правовідносинах, про несумісність предмету спірних правочинів з напрямом господарської діяльності позивача, про відсутність використання позивачем отриманих товарів в господарській діяльності, про відсутність змін у складі і структурі активів осіб, котрі є сторонами спірного правочину, про те, що позивач діяв без належної обачності й обережності, про наявність взаємопов'язаності позивача та його контрагента, що позивач отримував податкову вигоду з порушенням приписів податкового законодавства і йому мало бути відомо про порушення, які допускали його контрагенти та, що без участі покупця податкова вигода не могла бути одержана.

Суд вважає, що не може бути підставою для позбавлення позивача права на податковий кредит порушення податкового законодавства іншими контрагентами по ланцюгу постачання.

За приписами пп. 16.1.2-16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Таким чином, ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

Крім того, суд звертає увагу, що представник контрагента позивача - товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтопромпостач" (третя особа у справі), підтвердив фактичне здійснення операцій з постачання нафтопродуктів позивачеві та пояснив суду, що висновки акта перевірки № 365/2200/37377048, складеного Світловодською ОДПІ Кіровоградської області, та прийняті на їх підставі податкові повідомлення-рішення були предметом судового розгляду Кіровоградського окружного адміністративного суду. Постановою від 19.03.2013 року у справі № 1170/2а-4147/12 судом визнано протиправними висновки податкових органів щодо господарських відносин ТОВ "Нафтопромпостач" з придбання та продажу товарів, у тому числі і позивачеві, та скасовано спірне податкове повідомлення-рішення. Тобто, безтоварність (нікчемність/недійсність) господарських операцій спростована.

На думку суду, при здійсненні господарської операції з боку позивача обов'язковому контролю підлягають наявність у постачальника дозвільної документації на складання податкової накладної, відповідність реквізитів податкової накладної фактичним даним на момент вчинення правочину та фактична наявність товару або здійснення роботи чи надання послуги, отримання (надання) яких документуються сторонами господарської операції.

Законодавством України не передбачено обов'язок суб'єкта господарювання здійснювати контроль за дотриманням закону іншими платниками податків. Такий контроль покладено на органи державної податкової служби.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України від 15.05.2003 р. № 755-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

З наданих позивачем бухгалтерських та податкових документів судом вбачається, що позивач виконав всі вимоги ПК України для декларування витрат та податкового кредиту по спірній операції з ТОВ "Нафтопромпостач".

Окремо суд вважає за необхідне надати оцінку висновку відповідача про порушення позивачем приписів цивільного законодавства.

За змістом акту перевірки податковий орган зробив висновок про нікчемність правочину між названими контрагентами, оскільки він, на думку контролюючого органу, не спрямований на реальне настання наслідків, що обумовлений ним.

Суд звертає увагу, за змістом ст. 234 ЦК України правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків (на що фактично вказує відповідач), є фіктивним. Фіктивний правочин визнається недійсним судом.

Тобто, зазначений правочин є оспорюваним і він може бути визнаний недійсним лише судом, а не податковим органом. Відповідач не навів посилання на судові рішення щодо недійсності вчиненого позивачем правочину як фіктивного.

Надаючи правову оцінку спірному правочину, відповідач перекручує норми чинного законодавства України, невірно їх тлумачить та застосовує. За відсутності фактів, що відповідно до законодавства свідчили б про нікчемність цього правочину, чи судових рішень про визнання його недійсними, висновки Новокаховської ОДПІ, викладені в акті перевірки щодо зазначеного правочину, є протиправними.

Відповідно до положень ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

В порушення ч. 2 ст. 71 КАС України Новокаховська ОДПІ як суб'єкт владних повноважень не довела правомірність спірного податкового повідомлення.

За таких обставин суд задовольняє позовні вимоги повністю.

Керуючись ст. ст. 158-163, 167 КАС України, суд,

постановив :

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Гермес Форт" до Новокаховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області задовольнити повністю.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Бериславської міжрайонної державної податкової інспекції Херсонської області Державної податкової служби від 28 березня 2013 р. №№ 0000082200 та 0000092200.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Гермес Форт" (код ЄДРПОУ 37556985) судовий збір у сумі 577,10 грн. (п'ятсот сімдесят сім гривень десять копійок).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 29 липня 2013 р.

Суддя Попов В.Ф.

кат. 8.2.6