Постанова

від 31.07.2013 по справі 803/1435/13-а

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2013 року Справа № 803/1435/13-a

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Александрової М.А.,

при секретарі судового засідання Веремчуку В.В.,

за участю представників позивача Макари О.Є., Пільгуй О.А.,

представника відповідача Кузнецової Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аякси і К" до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Аякси і К" (ТзОВ "Аякси і К") звернулося із адміністративним позовом до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області (Луцька ОДПІ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0001981503 від 01 квітня 2013 року, № 0005331503 від 30 квітня 2013 року.

Позовні вимоги обґрунтовано наступними обставинами.

За наслідками проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ "Аякси і К" з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість (ПДВ) за грудень 2012 року контролюючим органом складено акт від 14 березня 2013 року № 1439/15-3/21752218. Також, за наслідками проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ за січень 2013 року контролюючим органом складено акт від 11 квітня 2013 року № 1955/15-3/21752218.

Як вбачається із вказаних актів, перевірками встановлено порушення ТзОВ "Аякси і К" підпункту "а" пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України (ПК України), яке полягає у завищенні суми бюджетного відшкодування ПДВ за грудень 2012 року на 13 764 грн., за січень 2013 року - на 395 грн.

На підставі акту від 14 березня 2013 року № 1439/15-3/21752218 відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення форми "В1" від 01 квітня 2013 року № 0001981503, яким зменшено суму бюджетного відшкодування ПДВ за грудень 2012 року на 13 764 грн. та нараховано 6 882 грн. штрафних (фінансових) санкцій. На підставі акту від 11 квітня 2013 року № 1955/15-3/21752218 відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення форми "В1" від 30 квітня 2013 року № 0005331503, яким зменшено суму бюджетного відшкодування ПДВ за січень 2013 року на 395 грн. та нараховано 197 грн. 50 коп. штрафних (фінансових) санкцій.

Податкові повідомлення-рішення позивач вважав протиправними і просив скасувати з наступних підстав.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та /або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

При цьому, згідно з пунктом 198.3 статті 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою підпунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з : придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Суми від'ємного значення між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту виникли в результаті понесення ТзОВ "Аякси і К" витрат на придбання будівельних матеріалів, послуг, необхідних для будівництва нежитлового приміщення (майстерні та гаражів) по вул. Лідавська, тобто витрати пов'язані з господарською діяльністю, а тому товариством на законних підставах, передбачених пунктом 198.3 статті 198 ПК України, віднесено сплачені постачальникам за такими операціями в складі вартості товарів (робіт, послуг) суми ПДВ до складу податкового кредиту.

Крім того, визначаючи розмір завищення позивачем бюджетного відшкодування, відповідач включив 1 317 грн. ПДВ сплаченого позивачем при придбанні у ТзОВ "Стерлінг Капітал Системс" у листопаді 2012 року повітряної завіси загальною вартістю 7 902 грн., не врахувавши що цей товар не використовувався для будівництва приміщень майстерні та гаражів, а проданий позивачем у листопаді 2012 року ПАТ КБ "ПриватБанк", що підтверджується документами.

Згідно з пунктом 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг.

Отже, право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

З наведених підстав позивач просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення: № 0001981503 від 01 квітня 2013 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування ПДВ за грудень 2012 року на 13 764 грн. та нараховано 6 882 грн. штрафних (фінансових) санкцій, № 0005331503 від 30 квітня 2013 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування ПДВ за січень 2013 року на 395 грн. та нараховано 197 грн. 50 коп. штрафних (фінансових) санкцій.

Відповідно до письмових заперечень проти адміністративного позову від 09 липня 2013 року (а.с.69) відповідач вважав позов безпідставним з таких підстав.

Відповідно до актів перевірок податковим органом встановлено, що від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту у ТзОВ "Аякси і К" виникло у листопаді, грудні 2012 року. Суми від'ємного значення виникли в результаті придбання будівельних матеріалів, послуг необхідних для проведення будівельних робіт нежитлового приміщення (майстерні та гаражів) по вул. Лідавська, 4. Оскільки даний об'єкт в експлуатацію не введений та обліковується на рахунку 15 "Капітальні інвестиції", а не на рахунку 10 "Основні засоби", податковий орган дійшов висновку, що ТзОВ "Аякси і К" не має права на бюджетне відшкодування ПДВ у за грудень 2012 року на 13 764 грн., січень 2013 року на 395 грн. до введення його в експлуатацію та обліку на рахунку 10 "Основні засоби".

Відповідно до пункту 123.1 статті 123 ПК України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, то вказане тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування. При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

З наведених підстав відповідач вважав прийняті за результатами перевірок податкові повідомлення-рішення № 0001981503 від 01 квітня 2013 року, № 0005331503 від 30 квітня 2013 року такими, що відповідають вимогам закону у зв'язку із чим просив відмовити в задоволенні позову.

В судовому засіданні представники позивача заявлений позов підтримують повністю з підстав, зазначених у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні позову не визнає з мотивів, викладених у письмових запереченнях проти позову.

Суд, заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, з'ясувавши всі обставини у справі та перевіривши їх доказами, приходить до висновку, що позов підставний і підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони : на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

При вирішенні спору судом податкові повідомлення-рішення № 0001981503 від 01 квітня 2013 року, № 0005331503 від 30 квітня 2013 року, прийняті відповідачем як суб'єктом владних повноважень, перевірялися на відповідність вимогам частини 3 статті 2 КАС України.

Згідно із частиною 1 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Відповідно до частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд приходить до висновку, що відповідач не довів правомірності прийнятих податкових повідомлень-рішень в частині зменшення сум бюджетного відшкодування ПДВ за грудень 2012 року на 13 764 грн., за січень 2013 року на 395 грн., а тому вони є протиправним та підлягають до скасування.

Так, судом встановлено, що ТзОВ "Аякси і К" зареєстроване виконавчим комітетом Луцької міської ради Волинської області як юридична особа 05 березня 1997 року, ідентифікаційний код 21752218, місцезнаходженням суб'єкта господарювання значиться: Волинська обл., м. Луцьк, проспект Соборності, 4, офіс 145А, основний вид діяльності - оптова торгівля іншими машинами та устаткуванням, що стверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.61). Перебуває на податковому обліку в Луцькій ОДПІ з 21 березня 1997 року, є платником податку на додану вартість відповідно до свідоцтва платника ПДВ № 02589331 від 18 травня 1999 року (а.с.62).

На підставі направлення від 28 лютого 2013 року за № 000415, виданого відповідачем головному державному податковому ревізору-інспектору Луцької ОДПІ, наказу № 627 від 28 лютого 2013 року (а.с.12) у період з 28 лютого по 06 березня 2013 року проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТзОВ "Аякси і К" з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування ПДВ за грудень 2012 року, заявленого до відшкодування на розрахунковий рахунок платника у банку.

За результатами вказаної перевірки складено акт від 14 березня 2013 року № 1439/15-3/21752218 (а. с. 12-20), згідно із висновком якого позивачем порушено вимоги підпункту "а" пункту 200.4 статті 200 ПК України - завищено суму бюджетного відшкодування ПДВ за грудень 2012 року на 13 764 грн.

У зв'язку з виявленими порушеннями позивачем податкового законодавства Луцькою ОДПІ прийняте податкове повідомлення-рішення № 0001981503 від 01 квітня 2013 року про зменшення суми бюджетного відшкодування ПДВ за грудень 2012 року на 13 764 грн. та нарахування 6 882 грн. штрафних (фінансових) санкцій (а. с. 10).

12 квітня 2013 року ТзОВ "Аякси і К" подало до Державної податкової служби у Волинській області (ДПС у Волинській області) скаргу про скасування вказаного податкового повідомлення-рішення (а.с.28-29). Рішенням ДПС у Волинській області № 1861/10/10.2-06 від 26 квітня 2013 року оскаржене податкове повідомлення-рішення Луцької ОДПІ залишене без змін, а скарга - без задоволення (а.с. 30-31).

На підставі направлення від 01 квітня 2013 року за № 001007, виданого відповідачем головному державному податковому ревізору-інспектору Луцької ОДПІ, наказу № 1033 від 01 квітня 2013 року (а.с.21) у період з 02 по 08 квітня 2013 року проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТзОВ "Аякси і К" з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування ПДВ за січень 2013 року, заявленого до відшкодування на розрахунковий рахунок платника у банку.

За результатами вказаної перевірки складено акт від 11 квітня 2013 року № 1955/15-3/21752218 (а. с. 21-27), згідно із висновком якого позивачем порушено вимоги підпункту "а" пункту 200.4 статті 200 ПК України - завищено суму бюджетного відшкодування ПДВ за січень 2013 року на 395 грн.

У зв'язку з виявленими порушеннями позивачем податкового законодавства Луцькою ОДПІ прийняте податкове повідомлення-рішення № 0005331503 від 30 квітня 2013 року про зменшення суми бюджетного відшкодування ПДВ за січень 2013 року на 395 грн. та нарахування 197 грн. 50 коп. штрафних (фінансових) санкцій (а. с. 11).

Як вбачається з акту від 14 березня 2013 року, ТзОВ "Аякси і К" заявлено у податковій декларації за грудень 2012 року суму бюджетного відшкодування у розмірі 35 558 грн. Від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту у ТзОВ "Аякси і К" виникло у листопаді 2012 року. Частина суми, а саме - 13 764 грн. такого від'ємного значення виникло в результаті придбання будівельних матеріалів, необхідних для проведення будівельних робіт нежитлового приміщення (майстерні та гаражів) по вул. Лідавська, 4. Оскільки даний об'єкт в експлуатацію не введений та обліковується на рахунку 15 "Капітальні інвестиції", податковий орган дійшов висновку, що ТзОВ "Аякси і К" не має права на бюджетне відшкодування ПДВ за грудень 2012 року в сумі 13 764 грн.

Як вбачається з акту від 11 квітня 2013 року, ТзОВ "Аякси і К" зявлено у податковій декларації за січень 2013 року суму бюджетного відшкодування у розмірі 17 027 грн. Від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту у ТзОВ "Аякси і К" виникло у грудні 2012 року. Частина суми, а саме - 395 грн. такого від'ємного значення виникло в результаті придбання будівельних матеріалів, необхідних для проведення будівельних робіт нежитлового приміщення (майстерні та гаражів) по вул. Лідавська, 4. Оскільки даний об'єкт в експлуатацію не введений та обліковується на рахунку 15 "Капітальні інвестиції", податковий орган повторно дійшов висновку, що ТзОВ "Аякси і К" не має права на бюджетне відшкодування ПДВ за січень 2013 року в сумі 395 грн.

Однак, суд вважає висновки податкового органу такими, що не відповідають фактичним обставинам справи, з огляду на таке.

Як встановлено судом, рішенням Луцької міської ради від 02 вересня 2011 року № 610-6 дозволено ТзОВ "Аякси і К" розробити проект будівництва приміщень майстерні та гаражів на вулиці Лідавська, 4-в; дозволено ТзОВ "Аякси і К" провести будівництво приміщень майстерні та гаражів на вулиці Лідавська, 4-в та зобов'язано позивача перед початком будівельних робіт звернутися в інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю, здати об'єкт в експлуатацію, провести оформлення державної реєстрації права власності на об'єкт (а.с.32). 21 жовтня 2011 року позивачем подано декларацію про початок виконання будівельних робіт (а.с.33-36).

У листопаді 2012 року ТзОВ "Аякси і К" було придбано будівельні матеріали, необхідні для проведення будівельних робіт приміщень майстерні та гаражів на вулиці Лідавська, 4-в у Приватного акціонерного товариства "Нова лінія" на суму 926 грн. 18 коп., в тому числі ПДВ - 154 грн. 36 коп., на суму 1 890 грн. 87 коп., в тому числі ПДВ - 315 грн. 15 коп., Приватного підприємства "Будпостач" на суму 2 144 грн. в тому числі ПДВ - 357 грн. 33 коп., на суму 2 893 грн. 56 коп., в тому числі ПДВ - 482 грн. 26 коп., на суму 2 537 грн., в тому числі ПДВ - 422 грн. 83 коп., Товариства з обмеженою відповідальністю "Дах-профіль" на суму 1 180 грн. 55 коп., в тому числі ПДВ - 196 грн. 76 коп., Товариства з обмеженою відповідальністю ВКП "Руслан і К" на суму 7 892 грн., в тому числі ПДВ - 1 315 грн. 33 коп., підприємця ОСОБА_4 на суму 28 528 грн. 70 коп., в тому числі ПДВ - 4 754 грн. 78 коп., Приватного підприємства "Мегаліт-А" на суму 10 999 грн. 76 коп., в тому числі ПДВ - 1 833 грн. 29 коп., Товариства з обмеженою відповідальністю "Металобази Комекс" на суму 15 690 грн. 60 коп., в тому числі ПДВ - 2 615 грн. 10 коп. У грудні 2012 року позивачем було придбано будівельні матеріали, необхідні для проведення будівельних робіт на вказаному об'єкті у Приватного акціонерного товариства "Нова лінія" на суму 688 грн. 16 коп., в тому числі ПДВ - 114 грн. 69 коп., у Товариства з обмеженою відповідальністю "Епіцентр К" на суму 1 092 грн. 50 коп., в тому числі ПДВ - 182 грн. 08 коп.

Крім того, 20 листопада 2012 року ТзОВ "Аякси і К" було придбано у Товариства з обмеженою відповідальністю "Стерлінг Капітал Систем" товар, оплачено його вартість в розмірі 7 902 грн., в тому числі - ПДВ 1 317 грн. На виконання умов договору підряду № 2012/10-10 від 19 жовтня 2012 року, укладеного між ТзОВ "Аякси і К" (виконавцем) та Публічним акціонерним товариством комерційним банком "Приват Банк" (замовником), зазначений товар 20 листопада 2012 року реалізовано замовнику за ціною 10 530 грн., в тому числі ПДВ - 1 715 грн., який його оплатив. Первинні документи позивачем надано відповідачеві під час проведення перевірки, що підтверджується актом перевірки від 14 березня 2013 року (а.с.12 зворот).

Понесені позивачем у вказаних періодах витрати на придбання будівельних матеріалів, необхідних для проведення будівельних робіт нежитлового приміщення (майстерні та гаражів) по вул. Лідавська, 4, та товару для його подальшої реалізації в ході здійснення господарської діяльності, по яких ПДВ включений в податковий кредит, в повному розмірі підтверджені первинними документами бухгалтерського та податкового обліку, зокрема: договорами, податковими накладними, видатковими накладними, платіжними дорученнями, квитанціями, податковими деклараціями за грудень 2012 року, січень 2013 року, в яких відображені податкові зобов'язання по наведених операціях із контрагентами постачальниками та покупцями (а.с.37-60). Даний факт сторонами не заперечено, водночас, стверджено відповідачем в актах від 14 березня 2013 року № 1439/15-3/21752218, від 11 квітня 2013 року № 1955/15-3/21752218, та його представником в судовому засіданні.

Податковим Кодексом України визначено порядок сплати податку на додану вартість до бюджету та порядок визначення сум податку, що підлягають відшкодуванню з Державного бюджету України.

Так, відповідно до пунктів 200.1, 200.2, 200.4 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Як встановлено пунктом 138.2 статті 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Водночас статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 № 996-XIV (Закон № 996-XIV) визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону № 996-XIV господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Отже, протягом спірного періоду ТзОВ "Аякси К" здійснило придбання товарно-матеріальних цінностей, робіт та послуг для будівництва основних фондів, внаслідок чого і відбулося декларування від'ємного значення податку на додану вартість, що не заперечується сторонами. А тому позивач на підставі пункту 200.4 статті 200 ПК України не позбавляється права на отримання бюджетного відшкодування в зазначених вище сумах.

Посилання представника відповідача на те, що право на отримання бюджетного відшкодування, яке виникло під час спорудження або придбання основних фондів, виникає лише тоді, коли такі основні фонди відображаються на рахунку 10 "Основні засоби", не обґрунтоване нормами законодавства.

Інструкцією про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 30 листопада 1999 року № 291 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 21 грудня 1999 року за № 893/4186, передбачено, що для обліку витрат на придбання або створення матеріальних і нематеріальних необоротних активів призначений рахунок 15 "Капітальні інвестиції".

Облік витрат на придбання товарно-матеріальних цінностей, робіт та послуг по будівництву (реконструкції) основних фондів був здійснений позивачем по рахунку 15 "Капітальні інвестиції", про що й не заперечується відповідачем. В даному випадку, зарахування на баланс основних засобів може бути відображеним за дебетом рахунку 10 "Основні засоби" та кредитом рахунку 15 "Капітальні інвестиції" у разі введення основних фондів в експлуатацію. Однак, право на бюджетне відшкодування відповідно до вимог Податкового кодексу України не залежить від обліку основних фондів на 10 рахунку бухгалтерського обліку та від моменту введення в експлуатацію основних фондів. А відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Оскільки основним видом економічної діяльності позивача згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АБ №603994 (а.с. 61) є оптова торгівля іншими машинами та устаткуванням, тому будівництво нежитлового приміщення (майстерні та гаражів) по вул. Лідавська, 4 здійснюється в межах господарської діяльності ТзОВ "Аякси і К".

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на те, що придбані будівельні товари обліковуються на рахунку 15 "Капітальні інвестиції", а не введений в експлуатацію об'єкт не є основними фондами підприємства відповідно до Класифікації основних фондів ДК 013-97, затвердженої наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 19 серпня 1997 року № 507, оскільки, виходячи з наведених норм законодавства, незавершені капітальні інвестиції, які в свою чергу визначаються як капітальні інвестиції у будівництво, виготовлення, реконструкцію, модернізацію, придбання об'єктів необоротних матеріальних активів, уведення яких в експлуатацію на дату балансу не відбулося, а також авансові платежі для фінансування будівництва, визначаються як різновид основного засобу, а тому суд приходить до висновку, що будівництво основного фонду - нежитлового приміщення (майстерні та гаражів) по вул. Лідавська, 4 у місті Луцьку належить до основних засобів, а відтак ТзОВ "Аякси і К" мало право на формування податкового кредиту в зв'язку з проведенням його будівництва та включенням сум понесених витрат в податкові декларації для бюджетного відшкодування.

Із врахуванням вищевикладених обставин, суд вважає, що податкові повідомлення-рішення від 01 квітня 2013 року № 0001981503 і від 30 квітня 2013 року № 0005331503 року є протиправними, а позовні вимоги позивача про їх скасування підлягають до задоволення.

Відповідно до частини першої статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Таким чином, з Державного бюджету України на користь ТзОВ "Аякси і К" слід присудити 212 грн.38 коп. понесених судових витрат - судового збору, сплаченого платіжним дорученням № 424 від 20 червня 2013 року (а.с.3).

Керуючись частиною 3 статті 160, статтями 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення-рішення Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби від 01 квітня 2013 року № 0001981503 і від 30 квітня 2013 року № 0005331503.

Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Аякси і К" з Державного бюджету України 212 грн.38 коп. (двісті дванадцять гривень тридцять вісім копійок) судових витрат.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, яка буде складена у повному обсязі 05 серпня 2013 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя М.А. Александрова