Постанова

від 30.07.2013 по справі 808/6057/13-а

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2013 року 17:10Справа № 808/6057/13-а м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Бойченко Ю.П., за участю секретаря судового засідання Богомаз Г.А. та представників

позивача: Берегової С.М., Мажари О.О.,

відповідача: Маріхіна К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Публічного акціонерного товариства «Запоріжвогнетрив»

до Спеціалізованої Державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

03 липня 2013 року Публічне акціонерне товариство «Запоріжвогнетрив» (далі - позивач або ПАТ «Запоріжвогнетрив») звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої Державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів (далі - відповідач або СДПІ), в якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0000502600 та №0000512600 від 19.06.2013.

Ухвалою суду від 08 липня 2013 року відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження, справа призначена до судового розгляду на 30 липня 2013 року.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що підставою для безпідставного висновку відповідача про порушення позивачем норм Податкового кодексу України та, як наслідок, заниження податку на додану вартість на загальну суму 73 544 грн. і податку на прибуток у розмірі 77 221 грн., стала встановлена ним безтоварність та нікчемність господарських операцій з контрагентом ПП «Наша марка». Проте, зобов'язання за договором між ПП «Наша марка» та позивачем виконувались сторонами у повному обсязі, що підтверджується відповідними товарними, товарно-транспортними та податковими накладними, банківськими виписками. Вважає податкові повідомлення - рішення від 19.06.2013 №0000502600, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 110 316 грн., у тому числі за основним платежем 73 544 грн., штрафними (фінансовими) санкціями - 36 772 грн. та від 19.06.2013 №0000512600, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на 115 831,50 грн., у тому числі за основним платежем 77 221 грн., штрафними (фінансовими) санкціями - 38 610,50 грн. протиправними та такими, що підлягають скасуванню. Просить позов задовольнити.

В судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги з підстав, викладених вище, наполягає на задоволенні позову.

Відповідач позов не визнав, у письмових запереченнях посилається на те, що за матеріалами проведеної перевірки позивача з питань взаємовідносин з ПП «Наша марка» встановлена безтоварність операцій з купівлі продажу - товарів, а саме піддонів дерев'яних у періоді з лютий, березень, квітень, липень, серпень 2012 року, що призвело до заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість та з податку на прибуток. Вважає, висновки про порушення позивачем п.138., п.138.2 ст.138, п.п.139.1.9 ст.139, п.198.3 ст.198, п.198.6 ст.198, п.200.1, п.200.2 ст.200 Податкового Кодексу України такими, що ґрунтуються на законодавстві, а спірні податкові повідомлення - рішення є законними та обґрунтованими.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав заперечення з підстав викладених вище. Просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Розгляд справи здійснювався за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу «Камертон».

У судовому засіданні 30 липня 2013 року на підставі ст.160 КАС України судом проголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи і з'ясувавши обставини адміністративної справи, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності,

ВСТАНОВИВ:

В період часу з 15.05.2013 по 28.05.2013 фахівцями СДПІ проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПАТ «Запоріжвогнетрив» (код 00191885) з питання реальності та правомірності відображення в податковому обліку правових відносин з платником податків ПП «Наша Марка» (код за ЄДРПОУ 22138130) за період лютий, березень, квітень, липень, серпень 2012 року, за результатами якої складено акт перевірки від 03.06.2013 №263/26-0/00191885.

Перевіркою встановлені порушення:

- п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1, п.200.2 ст.200 Податкового кодексу України, в результаті чого ПАТ «Запоріжвогнетрив»: занижено суму податку на додану вартість у розмірі 73 544 грн. (у т.ч. по періодах: за лютий 2012 року - 18 108 грн., за березень 2012 року - 19 836 грн., за квітень 2012 року - 26 900 грн., за серпень 2012 року - 8 700 грн.);

- п.138.1, п.138.2 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, в результаті чого ПАТ «Запоріжвогнетрив»: занижено податок на прибуток у розмірі 77 221 грн. (у т.ч. по періодах: в І кварталі 2012 року - на суму 39 841 грн., в II кварталі 2012 року - на суму 28 245 грн., в III кварталі 2012 року на суму 9 135 грн.).

ПАТ «Запоріжвогнетрив» не погодилось із висновками, викладеними в акті, і направило на адресу СДПІ свої заперечення (лист від 07.06.2013 № 19-1187), в задоволенні яких СДПІ відмовила (лист від 14.06.2013 №3715/10/26-0).

На підставі матеріалів перевірки позивачем винесені податкові повідомлення - рішення від 19.06.2013:

- 0000502600, яким у зв'язку з порушенням п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1, п.200.2 ст.200 Податкового кодексу України позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 110 316 грн., у тому числі за основним платежем 73 544 грн., штрафними (фінансовими) санкціями - 36 772 грн.;

- № 0000512600, яким у зв'язку з порушенням п.138.1, п.138.2 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на 115 831 грн. 50 коп., у тому числі за основним платежем 77 221 грн., штрафними (фінансовими) санкціями - 38 610 грн. 50 коп.

Підприємство не здійснювало оскарження вищезазначених податкових повідомлень - рішень за процедурою адміністративного оскарження передбаченою ст.56 Податкового кодексу України та звернулось з даним позовом до суду.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.3 Господарського кодексу України господарська діяльність - діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Згідно з установчими документами позивача, основними видами діяльності ПАТ «Запоріжвогнетрив» є виробництво вогнетривких виробів, неспеціалізована оптова торгівля, вантажний автомобільний транспорт, діяльність у сфері архітектури, що підтверджується довідкою з ЄДРПОУ АА № 659417.

Відповідно до п. 138.2 ст.138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно зі ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» від 16.07.1999 N 996-XIV (далі - Закон України від 16.07.1999 N 996-XIV), первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ч.2 ст.3 Закону України від 16.07.1999 N 996-XIV бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Частиною 1 статті 9 Закону України від 16.07.1999 N 996-XIV передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно із ч.7 ст.179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Отже, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Як вбачається з матеріалів справи, у періоді, що перевірявся (лютий, березень, квітень, липень, серпень 2012 року), позивач мав взаємовідносини з ПП «Наша марка» (код за ЄДРПОУ 22138130) на підставі договору від 01.01.2010 № 18-203.

Так, згідно з договором від 01.01.2010 №18-203 постачальник (ПП «Наша марка») зобов'язується поставити і передати у власність покупця (ВАТ «Запоріжвогнетрив») товар, а покупець прийняти й оплатити цей товар, асортимент, кількість та ціна якого зазначені у специфікаціях, листах, оформлених у вигляді додатків до договору, які є невід'ємною його частиною. Допускається зміна об'ємів та номенклатури товару, що поставляється, за листами-заявками покупця, які є невід'ємною частиною договору, з обов'язковим узгодженням цін, умов та строків поставки (п.1.2 договору). Поставка товару здійснюється окремими партіями транспортом постачальника на умовах СРТ-м.Запоріжжя ВАТ «Запоріжвогнетрив» (в редакції Інкотермс-2000) (п.4.2 договору). Оплата товару, що поставляється за цим договором, здійснюється Покупцем по факту поставки протягом 30-ти календарних днів (п.5.1 договору). Строк дії договору (зі змінами, внесеними додатковими угодами від 29.12.2010 №1, від 30.12.2011 №3)-до 31.12.2012.

На виконання умов договору ПП «Наша марка» поставлені піддони дерев'яні ПАТ «Запоріжвогнетрив», на що виписані накладні: накладна №06 від 06.02.2012, податкова накладна №2 від 06.02.2012 на суму 58 464 грн., у т.ч. ПДВ 9744 грн.; накладна №08 від 22.02.2012, податкова накладна №4 від 22.02.2012 на суму 50 181 грн., у т.ч. ПДВ 8 363 грн. 60 коп.; накладна №10 від 12.03.2013, податкова накладна №2 від 12.03.2012 на суму 59 160 грн., у т.ч. ПДВ 9 860 грн.; накладна №11 від 12.03.2012, податкова накладна №3 від 12.03.2012 на суму 1 392 грн., у т.ч. ПДВ 232 грн., накладна №13 від 19.03.2012, податкова накладна №5 від 19.03.2012 на суму 58 464 грн., у т.ч. ПДВ 9 744 грн.; накладна №14 від 02.04.2013, податкова накладна №1 від 02.04.2013 на суму 50 460 грн., у т.ч. ПДВ 8 410 грн.; накладна №16 від 06.04.2012, податкова накладна №3 від 06.04.2012 на суму 58 464 грн., у т.ч. ПДВ 9744 грн.; накладна №18 від 19.04.2013, податкова накладна №5 від 19.04.2012 на суму 52 478 грн. 40 коп., у т.ч. ПДВ 8 746 грн. 40 коп.; накладна №34 від 22.08.2012, податкова накладна №3 від 22.08.2012 на суму 52 200 грн., у т.ч. ПДВ 8700 грн. Всього на суму 441 264 грн., у т.ч. ПДВ 73 544 грн.

Суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними, відображеними позивачем у реєстрах отриманих податкових накладних за лютий, березень, квітень, серпень 2012 року, включено до податкового кредиту відповідного періоду і відповідають даним додатків №5 до декларацій з ПДВ за лютий, березень, квітень, серпень 2012 року і даним цих декларацій.

Фактичне відвантаження, отримання та транспортування піддонів дерев'яних підтверджується наданими позивачем: довіреностями, виданими ОСОБА_4: №4260 від 07.02.2012, №4353 від 22.02.2012, №4435 від 12.03.2012, №4484 від 19.03.2012, №4583 від 02.04.2012, №4625 від 06.04.2012, №4712 від 19.04.2012, №5330 від 22.08.2012; - прибутковими ордерами: №16521/12/0089 від 06.02.2012, №16521/12/0165 від 22.02.2012, №16521/12/0228 від 12.03.2012, №16521/12/0229 від 12.03.2012, №16521/12/0263 від 19.03.2012, №16521/12/0338 від 02.04.2012, №16521/12/0360 від 06.04.2012, №16521/12/0441 від 19.04.2012, №16521/12/0928 від 22.08.2012; товарно-транспортними накладними: серія 11НМ №011026 від 18.01.2012 (автопідприємство ТОВ «Черкаси Елеватор Торг», водій ОСОБА_5, авт. Рено НОМЕР_2), серія 12НМ №012002 від 22.02.2012 (автопідприємство ТОВ «Черкаси Елеватор Торг», водій ОСОБА_6, авт. ДАФ НОМЕР_5), серія 12НМ №012003 від 12.03.2012 (автопідприємство ТОВ «Черкаси Елеватор Торг», водій ОСОБА_7, авт. Рено НОМЕР_4), серія 12НМ №012004 від 19.03.2012 (автопідприємство ТОВ «Черкаси Елеватор Торг», водій ОСОБА_8, авт. Рено НОМЕР_6), серія 12НМ №012005 від 02.04.2012 (автопідприємство ПП ОСОБА_7, водій ОСОБА_7, авт. Рено НОМЕР_4), серія 12НМ N2012006 від 06.04.2012 (автопідприємство ТОВ «Конист», водій ОСОБА_9, авт. ДАФ НОМЕР_1), серія 12НМ №012007 від 19.04.2012 (автопідприємство ТОВ «Конист», водій ОСОБА_9, ОСОБА_5, авт. Рено НОМЕР_2), серія 12НМ N9012012 від 22.08.2012 (автопідприємство ПП ОСОБА_10, водій ОСОБА_10, авт. Вольво НОМЕР_3).

Як вже зазначалось, перевезення придбаного товару здійснювалось контрагентом позивача - ПП «Наша марка», оскільки такий обов'язок був передбачений умовами договору. Поставка товару здійснювалась на склад покупця-позивача власними силами постачальника, а відтак питання способу та порядку транспортування товару не встановлювало обов'язку позивача в оформленні відповідних документів.

Розрахунки між підприємствами проводились у безготівковій формі, що підтверджується наданими позивачем рахунками та платіжними дорученнями: рахунок №06 від 06.02.2012, платіжне доручення на суму 58464 грн.; рахунок №08 від 22.02.2012, платіжне доручення №821 від 19.03.2012 на суму 50 181 грн. 60 коп.; рахунок №10 від 12.03.2012, платіжне доручення №995 від 27.03.2012 на суму 59 160 грн.; рахунки №11 від 12.03.2012, №13 від 19.03.2012, платіжне доручення №445 від 02.04.2012 на суму 59856 грн.; рахунок №14 від 02.04.2012, платіжне доручення №577 від 18.04.2012 на суму 50460 грн.; рахунок №16 від 06.04.2012, платіжні доручення №1370 від 25.04.2012 та №1433 від 28.04.2012 на суму 58464 грн.; рахунок №18 від 19.04.2012, платіжне доручення №831 від 23.05.2012 на суму 52 478 грн. 40 коп.; рахунок №34 від 22.08.2012, платіжні доручення №3101 від 18.09.2012, №1268 від 21.09.2012 на загальну суму 52 200 грн. Всього на суму 441 264 грн.

За приписами Закону України від 16.07.1999 N 996-XIV, операція по списанню коштів з банківських рахунків платника податків призводить до зміни стану та структури активів і зобов'язань такого платника. Отже, документи про оплату товарів також підтверджують реальність вчинених між позивачем та контрагентом позивача господарських операцій.

Як встановлено судом, піддони дерев'яні є пакувальним матеріалом вогнетривких виробів (виробництво останніх є основним видом діяльності позивача) згідно з наказом від 03.09.2010 №453, Інструкціями на пакування високоглиноземистих виробів (І 297.25300.УВ115:2008), з пакування вогнетривів, що виготовляються в ЦМВ (І 297.25300.УМ 123:2009) та в ШЦ (І 297.25300.УМ120:2008).

Відповідно до п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

З аналізу акту перевірки вбачається, що підставою для висновку відповідача про порушення позивачем вищевказаних норм Податкового кодексу України та, як наслідок, заниження податку на додану вартість на загальну суму 73 544 грн. і податку на прибуток у розмірі 77 221 грн., стала встановлена ним безтоварність та нікчемність господарських операцій. Також, в акті зазначено, що несплата до бюджету необхідних податкових платежів є заволодіння державним майном») внаслідок:

- отримання відповідачем від ДПІ у Шевченківському районі м.Запоріжжя ДПС акту документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «Наша марка» від 15.03.2013 N37/2214/22138130 з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість при здійснені фінансово-господарських операцій з ТОВ «СТАРТ-Д» (код за ЄДРПОУ 32694059) за період лютий, березень, квітень, липень, серпень 2012 року, в якому зазначено, що: ПП «Наша марка» не надано для перевірки документів, які б підтверджували факт перевезення товару; ТОВ «СТАРТ-Д» здійснював діяльність, спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третіх осіб (встановлено перевіркою ТОВ «СТАРТ- Д» ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області ДПС, результати якої оформлені актом від 21.12.2012 № 7203/224/32694059).

В ході вказаної перевірки ДПІ у Шевченківському районі м.Запоріжжя зроблено висновок: ПП «Наша марка» не мало права на формування податкового кредиту по контрагенту ТОВ «СТАРТ-Д» та, як наслідок, відсутні підстави для нарахування податкового зобов'язання по... ПАТ «Запоріжвогнетрив» у періоді лютому, березні, квітні, серпні 2012 року;

- отримання від ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя ДПС інформації щодо досудового розслідування в рамках кримінального провадження за фактом фіктивного підприємництва з використанням ТОВ «Будівництво та комплектація» та за фактом ухилення від сплати податків службовими особами ТОВ «Феріт Д», ГШ «АТМ», ТОВ «ВК Віконні системи», ТОВ «Галактика М», ГІП «Екоскан Сервіс», ТОВ «Ангстрем Континенталь», ТОВ «Дидактика», ТОВ «Ліга», ТОВ «Лігран», ТОВ «Матадор», ТОВ «Ривс», ТОВ «Старт Д» (код за ЄДРПОУ 32694059), ТОВ «Супутник», ПП «Транс-Атлантіка Сервіс», ТОВ «Шоковіта», ПП «Мегіур», ТОВ «Техніка».

Згідно зі ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Пунктом 1 ст.203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити, зокрема, моральним засадам суспільства, пунктом 5 цієї статті передбачено, що правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

За вимогами цивільного законодавства існує, презумпція правомірності правочину (стаття 204 ЦК України). Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). До оспорюваних правочинів належить зокрема фіктивний правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим право чином (фіктивний правочин). Фіктивний правочин визнається судом недійсним (ст.234 ЦК України).

Відповідно до ст.228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

При цьому вчинення платником податків дій, що мають своїм результатом одержання податкової вигоди (звільнення від оподаткування, зменшення бази або ставки оподаткування, одержання права на залік або відшкодування податку на додану вартість тощо), саме по собі не означає, що відповідні правочини були вчинені з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання, зокрема, тим, який був постачальником товарів (послуг), на вартість яких нарахований ПДВ, що включений платником податку до податкового кредиту. Рішеннями Європейського суду з прав людини у справах Інтерсплав проти України (2007 рік, заява № 803/02), «Булвес» АД проти Болгарії (2009 рік, заява № 3991/03) і Бізнес Супорт Центр проти Болгарії (2010 рік, заява № 6689/03), які відповідно до ч.1 ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» підлягають застосуванню судами як джерела права, визначено, що платника податку не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування; при цьому платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати.

Матеріалами справи встановлено, що зобов'язання за договором від 01.01.2010 № 18-203 між ПП «Наша марка» та ПАТ «Запоріжвогнетрив» виконувались сторонами у повному обсязі, що підтверджується відповідними товарними, товарно-транспортними та податковими накладними, банківськими виписками.

Крім того, ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04.06.2013 у справі № 804/1259/13-а, якою апеляційна скарга ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області ДПС залишена без задоволення, а постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.03.2013 у справі за позовом ТОВ «Старт Д» до вказаної ДПІ про визнання протиправними дій залишена без змін. Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.03.2013 позов задоволено частково. Визнано протиправними дії податкової, які полягали у проведенні перевірки ТОВ «Старт Д» щодо фінансово - господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового законодавства під час здійснення господарських відносин з ТОВ «Інфотерм» за червень 2011 року, ТОВ «Олімп» за вересень 2011 року, ПП «СВ «Гермес» за березень 2011 року, ПВП «Форест» за червень 2011 року, ТОВ «Пасіфік за вересень 2011 року, БПП «Сура» за серпень, листопад 2011 року, ТОВ «Хімагросервіс» за листопад 2011 року. Визнано протиправними дії ДПІ щодо формування в акті перевірки ТОВ «Старт Д»... висновків про визнання відсутності у ТОВ «Старт Д» об'єктів оподаткування по операціях з продажу товарів (послуг) підприємствам - покупцям у період з лютого 2012 по жовтень 2012 року. Визнано протиправними дії ДПІ щодо коригування показників податкової звітності ТОВ «Старт Д» за період з лютого 2012 по жовтень 2012 року, яке відбулося на підставі акту про результати документальної позапланової невиїзної перевірки.

На підставі зазначеного, висновки відповідачем на стор.11 акту перевірки позивача №263/26-0/00191885 від 03.06.2013 щодо безтоварності операцій купівлі товарів ПП «Наша Марка» у ТОВ «Старт Д», суд вважає необґрунтованими.

Щодо посилань відповідача на акт ДПІ у Шевченківському районі м.Запоріжжя від 15.03.2013 № 37/2214/22138130 документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «Наша марка» та інформацію стосовно досудового розслідування в рамках кримінального провадження, суд зазначає наступне:

Відповідно до ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, а тому позивач не може нести відповідальності за можливі протиправні дії інших юридичних осіб. Порушення контрагентами позивача вимог законодавства про порядок здійснення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про безтоварність відповідних господарських операцій. Факти вчинення злочину, в тому числі у вигляді фіктивного підприємництва, ухилення від сплати податків, можуть встановлюватись виключно відповідним рішенням суду.

Поняття «добросовісний платник», яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов'язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентами податкових зобов'язань (аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 26.09.2012 у справі №К/9991/5398/12).

Крім того, сам по собі акт не є беззаперечним, належним та допустимим доказом даних фактів, а інших доказів відповідачем не надано.

Статтею 83 Податкового кодексу України визначено вичерпний перелік документів та відомостей, які можуть бути використані податковими органами під час проведення перевірок платників податків. До них, зокрема, належать: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.

Податковим кодексом України чітко встановлено перелік документів, необхідний для їх ведення в цілях оподаткування. Так, згідно з п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Крім того, п.2 p. І Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПАУ від 22.12.2010 N9 984, визначено, що документальні перевірки проводяться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку. Відповідно до п.4-6 p.І факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Податковим органом не надано документальних підтверджень відсутності фактичного виконання ПАТ «Запоріжвогнетрив» господарських операцій за спірним договором, наявності факту узгодженості його дій ПП «Наша марка» з метою незаконного отримання податкових вигод або обізнаності позивача з такими діями ПП «Наша марка».

Крім того, одним з основних завдань органів державної податкової служби є здійснення контролю дотримання податкового законодавства і надання роз'яснень законодавства з питань оподаткування платникам податків. Жодним законом не передбачено право органу державної податкової служби самостійно, в позасудовому порядку, визнавати нікчемними правочини і дані, вказані платником податків в податкових деклараціях. Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 14.11.2012 у справі № К/9991/50772/12.

За приписами п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України (в редакції, діючій на момент виникнення спірних правовідносин) платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один із визначених способів, зокрема, у паперовому вигляді.

Згідно з п.201.6 ст.206 Податкового кодексу України, податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Відповідно до п.201.8 ст.201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Як встановлено судом, на час вчинення господарських операцій контрагент позивача ПП «Наша марка» було зареєстроване в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України та являвся платником податку на додану вартість.

Згідно з п. 198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.198.2 ст.198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п.201.4 ст.201 ПК України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідачу надавались документи на підтвердження оплати товару та належним чином оформлені податкові накладні, які можуть бути підставою для включення сум податку на додану вартість до суми податкового кредиту звітного періоду відповідно до вимог Податкового кодексу України, виданих на адресу ПАТ «Запоріжвогнетрив».

Надаючи правову оцінку спірному рішенню відповідача суд виходить з приписів ч.3 ст.2 КАС України, відповідно до яких, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч.1, ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи зазначене вище, суд приходить до висновку про відсутність податкового правопорушення з боку позивача, у зв'язку з чим спірні рішення є необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню.

Отже, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Враховуючи вищезазначене, та керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 158 - 163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Запоріжвогнетрив» задовольнити.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі Державної податкової служби від 19 червня 2013 року №0000512600 та від 19 червня 2013 року №0000502600.

3.Повернути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «Запоріжвогнетрив» судовий збір у розмірі 2 261 грн. (дві тисячі двісті шістдесят одна) гривні 48 копійок.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Ю.П. Бойченко