Постанова

від 08.08.2013 по справі 905/2608/13

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

06.08.2013 р. справа №905/2608/13

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого:Діброви Г.І. суддівСтойка О.В., Чернота Л.Ф. при секретарі Довгалюк К.Г. від позивача:Доненко Г.О. - за дов. № б/н від 01.08.13 р. від відповідача:Маркелова О.П. - за дов. № 56 від 05.08.13 р. розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуПублічного акціонерного товариства «Волноваський комбінат хлібопродуктів», м. Волноваха Донецької області на рішення господарського суду Донецької області від 30.05.2013 року у справі№ 905/2608/13 (суддя Овсяннікова О.В.) за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно - монтажне підприємство», м. Волноваха Донецької області до відповідачаПублічного акціонерного товариства «Волноваський комбінат хлібопродуктів», м. Волноваха Донецької області простягнення 88 231 грн. 66 коп. ВСТАНОВИВ:

У 2013 році Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельно - монтажне підприємство», м. Волноваха Донецької області звернулося до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства «Волноваський комбінат хлібопродуктів», м. Волноваха Донецької області про стягнення 88 231 грн. 66 коп.

Рішенням господарського суду Донецької області від 30.05.13 р. позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно - монтажне підприємство», м. Волноваха Донецької області до Публічного акціонерного товариства «Волноваський комбінат хлібопродуктів», м. Волноваха Донецької області були задоволені частково. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Волноваський комбінат хлібопродуктів», м. Волноваха Донецької області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно - монтажне підприємство», м. Волноваха Донецької області суму боргу у розмірі 78 027 грн. 20 коп., пеню у розмірі 3749 грн. 35 коп., інфляційні у розмірі 156 грн. 05 коп., 3% річних у розмірі 756 грн. 76 коп.

Відповідач з прийнятим рішенням не згоден, вважає його прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права України. Тому він звернувся з апеляційною скаргою, якою просить Донецький апеляційний господарський суд рішення господарського суду Донецької області від 30.05.13 року скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Будівельно - монтажне підприємство», м. Волноваха Донецької області у задоволенні позовних вимог.

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, яким просив залишити рішення суду першої інстанції без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

В судовому засіданні представники сторін підтримали свої вимоги та заперечення щодо апеляційної скарги.

Судова колегія Донецького апеляційного господарського суду вважає за необхідне розглянути апеляційну скаргу, оскільки для з'ясування фактичних обставин справи достатньо матеріалів, що знаходяться в матеріалах справи № 905/2608/13 та наданих представниками сторін пояснень.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає справу та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді справи норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду відповідає вимогам чинного законодавства України, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 29.10.2012 р. між Публічним акціонерним товариством «Волноваський комбінат хлібопродуктів» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельно - монтажне підприємство» був укладений договір № 09/12, відповідно до п. 1.1 якого позивач (Підрядник) прийняв на себе зобов'язання по виконанню робіт з ремонту покрівлі будівлі Вагової, а відповідач (Замовник) зобов'язався прийняти і оплатити виконані роботи.

Строк дії договору встановлений з моменту його підписання до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (п. 7.1).

На виконання умов договору відповідачем було сплачено 100 000 грн. 00 коп. попередньої оплати, що підтверджується копіями платіжних доручень № 4895 від 18.10.2012 р., № 4901 від 19.10.2012 р., № 4940 від 24.10.2012 р., № 4948 від 25.10.2012 р., № 4970 від 29.10.2012 р. № 5022 від 07.11.2012, № 5036 від 08.11.2012 р., № 5040 від 09.11.2012 р., № 5051 від 12.11.2012 р., № 5074 від 14.11.2012 р.

Передбачені договором роботи були позивачем виконані і прийняті відповідачем в добровільному порядку, без заперечень та зауважень, що підтверджується актами прийомки виконаних будівельних робіт № 1 від 31.10.2012 р. на суму 49839 грн. 60 коп. та № 1 від 30.11.2012 р. на суму 128 187 грн. 60 коп., а всього на загальну суму 178027 грн. 20 коп., підписаними та оформленими належним чином.

У жовтні та листопаді 2012 р. сторонами також були підписані довідки про вартість виконаних будівельних робіт ф. № КБ-3 на суму 178027 грн. 20 коп.

Відповідно до п. 3.3 договору роботи, виконані Підрядником за звітний місяць, оплачуються Замовником на основі пред'явлених актів виконаних робіт (ф. КБ-2в) і довідки про вартість виконаних робіт (ф. КБ-3) впродовж 3-х календарних днів з дати підписання актів прийомки виконаних робіт.

Оскільки відповідач прийняті роботи не оплатив, позивач, попередньо направивши на адресу відповідача претензію № 1 від 22.01.2013 р., звернувся із позовом до господарського суду Донецької області про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Волноваський комбінат хлібопродуктів», м. Волноваха Донецької області заборгованості у розмірі 88 231 грн. 66 коп. за договором № 09/12 від 29.10.2012 р.

Дослідивши фактичні обставини справи, оцінивши докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, правових норм, які підлягають застосуванню, та матеріалів справи, судова колегія дійшла висновку, що:

Предметом укладеного між сторонами договору № 09/12 від 29.10.2012 р. є виконання ремонту даху будівлі. Правове регулювання будівельного підряду здійснюється § 3 Глави 61 Цивільного кодексу України , Главою 33 Господарського кодексу України .

Відповідно до ст. 875 Цивільного кодексу України, за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Аналогічні норми містяться у ст. 318 Господарського кодексу України.

Частинами 2,3 ст. 875 Цивільного кодексу встановлено, що договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Згідно норм ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Приписами ст. 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов»язковим для виконання сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, вартість виконаних будівельних робіт складає 178027 грн. 20 коп., проте відповідач здійснив оплату тільки на загальну суму 100 000 грн. 00 коп.

Враховуючи вищевикладене та те, що на момент прийняття судом першої інстанції рішення по справі, відповідач відповідно до вимог статей 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України не надав ані суду першої інстанції, ані суду апеляційної інстанції письмових належних та допустимих доказів здійснення оплати за виконані будівельні роботи у повному обсязі, Донецький апеляційний господарський суд вважає, що судом першої інстанції правомірно зроблений висновок про неналежне виконання відповідачем його договірних зобов'язань всупереч вимогам чинного законодавства України та задоволення позовних вимог про стягнення суми основного боргу в розмірі 78 027 грн. 20 коп.

Також позивач просив стягнути з відповідача на користь позивача за період з 04.12.2012 р. по 31.03.2013 р. 3% річних у розмірі 756 грн. 76 коп. та інфляційні у розмірі 156 грн. 05 коп.

Пунктом 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитору зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, господарський суд правомірно стягнув з відповідача на користь позивача за період з 04.12.2012 р. по 31.03.2013 р. 3% річних у розмірі 756 грн. 76 коп., як плату за користування чужими грошовими коштами в період прострочки виконання відповідачем його грошового зобов'язання та інфляційні у розмірі 156 грн. 05 коп., як збільшення суми основного боргу в зв»язку з девальвацією грошової одиниці України за цей же період з грудня 2012 року по березень 2013р.

Порушенням зобов'язання, як встановлено статтею 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Пунктом 6.3 договору № 09/12 від 29.10.2012 р. сторонами узгоджено, що замовник несе відповідальність за порушення з власної вини і за несвоєчасну оплату виконаних робіт сплачує неустойку у розмірі 0,1% від несплаченої суми за кожен день прострочки.

Позивач, звернувшись до суду з вказаним позовом, просив суд стягнути з відповідача на користь позивача пеню, нараховану за період з 04.12.2012 р. по 31.03.2013 р. у розмірі 9207 грн. 21 коп.

Частиною 1 ст. 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України, у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Згідно приписів ст.ст. 1, 3 Закону України від 22.11.96 р. № 543/96-ВР «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Донецький апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції про завищення позивачем розміру пені всупереч Закону України від 22.11.96 р. «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» та правомірності стягнення з відповідача на користь позивача пені у сумі 3749 грн. 35 коп., нарахованої виходячи з подвійної облікової ставки НБУ за вищевказаний період.

Отже, судова колегія вважає, що судом першої інстанції правомірно задоволені частково позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно - монтажне підприємство», м. Волноваха Донецької області до Публічного акціонерного товариства «Волноваський комбінат хлібопродуктів», м. Волноваха Донецької області та правомірно стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Волноваський комбінат хлібопродуктів», м. Волноваха Донецької області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно - монтажне підприємство», м. Волноваха Донецької області суму боргу у розмірі 78 027 грн. 20 коп., пеню у розмірі 3749 грн. 35 коп., інфляційні у розмірі 156 грн. 05 коп. та 3% річних у розмірі 756 грн. 76 коп.

Доводи апеляційної скарги не прийняті судовою колегією до уваги, оскільки не підтверджені матеріалами справи та не впливають на правомірність прийнятого господарським судом рішення. Зокрема, судовою колегією розглянуті та відхилені заперечення в частині нібито неукладеності договору, що визначений позивачем в якості підстави позову, оскільки відповідачем не доведено відсутності неузгодженості сторін в частині його істотних умов. Крім того, сторонами були здійснені дії з виконання саме цього договору (позивач виконав роботи, які відповідач прийняв без зауважень і частково оплатив). Посилання на нібито невідповідність документів нормам чинного законодавства України також відхилені, оскільки не доведені належними засобами доказування і стосуються правовідносин сторін за договором купівлі-продажу, тоді як в даній справі розглядаються правовідносини сторін за договором підряду.

Отже, відповідно до статті 4 7 Господарського процесуального кодексу України, судове рішення прийняте суддею за результатами дослідження усіх обставин справи.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідно до вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду Донецької області від 30.05.2013 р. у справі № 905/2608/13 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права України, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору по апеляційній скарзі покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Волноваський комбінат хлібопродуктів», м. Волноваха Донецької області на рішення господарського суду Донецької області від 30.05.2013 р. у справі № 905/2608/13 залишити без задоволення, рішення господарського суду Донецької області від 30.05.2013 р. у справі № 905/2608/13 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, направляється сторонам по справі в триденний строк та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України через Донецький апеляційний господарський суд у двадцятиденний строк.

Головуючий Г.І. Діброва

Судді О.В. Стойка

Л.Ф. Чернота

Надр. 5 прим:

1 - у справу;

2 - позивачу;

3 - відповідачу;

4 - ДАГС;

5- ГС Дон. обл.

Гриньова О.В.