Рішення

від 30.07.2013 по справі 910/13133/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/13133/13 30.07.13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Магнатек-Форт"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Укр-Оіл"

про стягнення 199 000,01 грн.

Суддя Станік С.Р.

Представники сторін :

від позивача: Файчак В.І. - представник за довіреністю

від відповідача: Вольвич В. - директор

На підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 30.07.2013 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача 199 000,01 грн. заборгованості по договору № К12/07-03/1 від 03.07.2012, а також про відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.07.2013 було порушено провадження у справі № 910/13133/13, розгляд справи було призначено на 30.07.2013.

30.07.2013 через канцелярію Господарського суду міста Києва позивач подав довідку за вих. № 313/01 від 30.07.2013, в якій, у зв'язку із частковою оплатою відповідачем заборгованості згідно платіжного доручення № 65 від 16.05.2013 на суму 7 000,00 грн., просив стягнути з відповідача грошові кошти в сумі 192 000,01 грн.

В судовому засіданні 30.07.2013 представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги в межах поданої довідки та просив суд позов задовольнити. Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачем, на виконання умов додатку № 1/11/12-о від 05.11.2012 до договору № К12/07-03/1 від 03.07.2012 було поставлено на користь відповідача товар на загальну суму 1 542 386,45 грн., проте відповідач здійснив лише часткову оплату позивачу, у зв'язку з чим у відповідача перед позивачем виник борг в сумі 199 000,01 грн.

Відповідач в даному судовому засіданні надав пояснення по справі. Проти заявлених позивачем вимог не заперечував, з у рахуванням поданої 23.07.2013 через канцелярію Господарського суду заяви про визнання позову в порядку ст. 78 Господарського процесуального кодексу України.

Також, в судовому засіданні судом було розглянуто довідку Товариства з обмеженою відповідальністю "Магнатек-Форт", в якій, у зв'язку із частковою оплатою відповідачем суми боргу, позивач просив стягнути з відповідача заборгованість в сумі 192 000,01 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Враховуючи вищенаведене, суд приймає до розгляду довідку позивача за вих. № 313/01 від 30.07.2013 як заяву про зменшення розміру позовних вимог в частині основної заборгованості і розглядає вимогу позивача про стягнення з відповідача заборгованості по договору в межах 192 000,01 грн.

Справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

03.07.2012 між позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Магнатек-Форт", як постачальником, та відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія Укр-Оіл", як покупцем, було укладено договір поставки № К12/07-03/1 (далі - договір), згідно умов якого постачальник зобов'язався в порядку, у строк та на умовах визначених договором передати, а покупець прийняти та оплатити нафтопродукти (далі - товар).

Умовами договору сторони погодили, що найменування, кількість, номенклатура, ціна, строки та базис поставки кожної окремої партії товару узгоджуються сторонами в Додатках до договору, які є його невід'ємною частиною (п.1.2.), зобов'язання постачальника по кожній окремій поставці товару в межах договору виникає тільки після підписання сторонами відповідного додатку до договору, в якому сторони фіксують конкретний об'єм партії товару (п.3.4.), ціна постачає мого товару визначається для кожної партії товару окремо і відображається у відповідному додатку до договору (п.4.1.), зобов'язання постачальника по поставці товару окремої вартості виникає тільки після підписання сторонами відповідного додатку до діючого договору, в якому сторони фіксують вартість постачаємої партії товару (п.4.3.), поставка товару, в межах діючого договору, проводиться в порядку та в строки, передбачені в додатках до договору, на базисах поставки, вказаних у відповідному додатку до договору (п.5.1.), датою поставки, переходу права власності на товар і ризиків по його втрати від постачальника до покупця вважається с дати штемпеля на залізничній накладній на станції відправки о прийнятті товару залізничною дорогою до перевезення (абзац в) п.5.2.), постачальник зобов'язується повідомити покупця про факт поставки товару шляхом відправлення покупцю за допомогою електронної пошти або факсимільного зв'язку повідомлення, який містить інформацію про асортимент, кількість і вартість постачає мого товару з посиланням на додаток, у відповідності з яким здійсненна поставка (п.5.3.). Також умовами договору встановлено, що поставка товару здійснюється протягом 5-ти календарних днів з моменту зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника у відповідності з п.7.1. договору, якщо інше не встановлено сторонами в додатку до договору (п.5.6.), постачальник вважається таким, що виконав свої зобов'язання по поставці товару с дати штемпеля на залізничній накладній на станції відправки о прийнятті товару залізничною дорогою до перевезення (абзац в) п.6.1.), разом з іншими супровідними документами на товар, які передаються для перевезення товару залізною дорогою, постачальник зобов'язується передати покупцю паспорт якості на поставлену партію товару (п.6.3.), кількістю фактично поставленого товару вважається кількість, вказана в супровідних документах на товар або кількість, вказана в акті прийому-передачі товару (п.6.4.), за результатами поставки партії товару, поставленого по відповідному додатку, сторонами підписується акт прийому-передачі товару (п.6.11.), покупець зобов'язується здійснити 100% передоплати вартості партії товару, вказану в додатку до договору, не пізніше 2-х банківських днів з моменту отримання від постачальника рахунку-фактури, виставленого на підставі відповідного додатку до договору (п.7.1.), зобов'язання покупця по оплаті товару виникають з моменту виставлення постачальником рахунку-фактури. Покупець не має права відмовитись від оплати товару після підписання додатку до договору і виставлення постачальником рахунку-фактури (п.7.2.).

05.11.2012 сторонами було укладено додаток № 1/11/12-о до договору № К12/07-03/1 від 03.07.2012, за умовами якого позивач зобов'язався в строк до 05.11.2012 поставити відповідачу залізничним транспортом на умовах СРТ (Інкотермс-2010) дизельне паливо Л-0,05-62 в кількості 134,530 тонн загальною вартістю 1 542 386,46 грн., а відповідач в свою чергу відповідно до п.6. цього ж додатку, зобов'язався здійснити оплату вартості поставленої партії товару з відстрочкою платежу в 10 (десять) календарних днів від дати поставки.

Відповідно до залізничної накладної № 43755008 від 05.11.2012 з відмітками коду станції відправлення та коду станції призначення, а також відповідно до акту приймання-передачі № 3783 від 05.11.2012 на суму 1 542 386,46 грн., який підписаний представниками позивача та відповідача та скріплені печатками юридичних осіб, позивачем було поставлено та відвантажено, а відповідачем прийнято без будь-яких зауважень і заперечень товар на загальну суму 1 542 386,46 грн.

Відповідно до платіжних доручень № 1466397 від 06.11.2012, № 27 від 12.11.2012, № 28 від 12.11.2012, № 30 від 13.11.2012, № 31 від 15.11.2012, № 32 від 15.11.2012, № 33 від 19.11.2012, № 34 від 19.11.2012, № 35 від 21.11.2012, № 36 від 22.11.2012, № 37 від 23.11.2012, № 39 від 23.11.2012, № 41 від 26.11.2012, № 42 від 27.11.2012, № 47 від 10.12.2012, № 32817567 від 11.12.2012, № 1557654 від 11.12.2012, № 32922283 від 12.12.2012, № 1557658 від 11.12.2012, № 33439058 від 17.12.2012, № 1557650 від 11.12.2012, № 34048540 від 24.12.2012, № 630191 від 09.01.2013, № 790922 від 11.01.2013, № 1253803 від 16.01.2013, № 1739253 від 22.01.2013, № 2124355 від 28.01.2013, № 135117 від 24.04.2013, № 201326 від 25.04.2013, № 59 від 26.04.2013, № 60 від 26.04.2013, № 61 від 26.04.2013, № 62 від 26.04.2013, № 63 від 26.04.2013, № 64 від 16.05.2013, № 65 від 16.05.2013, № 238646 від 17.05.2013, № 242996 від 21.05.2013, № 244868 від 22.05.2013, № 246352 від 23.05.2013, 251997 від 28.05.2013, № 259961 від 31.05.2013, відповідачем було частково оплачено поставлений позивачем товар по договору, а саме здійснено оплату на суму 1 343 386,45 грн.

Відповідно до акту звіряння взаємних розрахунків за період з 03.10.2012 по 08.07.2013 між позивачем та відповідачем за договором № К12/07-03/1 від 03.07.2012, який підписаний представниками позивача та відповідача та скріплені печатками юридичних осіб, сторони погодили, що заборгованість відповідача перед позивачем складає 199 000,01 грн.

Позивач у позовній заяві наголошує на тому, що ним було виконано свої зобов'язання за додатком № 1/11/12-о від 05.11.2012 за договором № К12/07-03/1 від 03.07.2012 у повному обсязі, а саме поставлено на користь відповідача товар за вищенаведеною накладною та актом приймання-передачі на загальну суму 1 542 386,46 грн., проте відповідач не здійснив розрахунок за отриманий товар у строк, встановлений п.6. вищезазначеного додатку до договору та не оплатив в повному обсязі поставлений товар, внаслідок чого у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість та у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача грошових коштів в сумі 192 000,01 грн. (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог).

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Стаття 175 ч.1 Господарського кодексу України встановлює, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Частиною 1 ст. 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 6 ст. 265 Господарського кодексу України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Частиною 2 ст. 712 Цивільного кодексу України також передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч.1 статті 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Згідно з статтею 663 ЦК України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до вимог ст. 665 Цивільного кодексу України у разі відмови продавця передати проданий товар покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу.

Статтею 670 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Згідно п. 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно із ст. 14 Цивільного кодексу України, цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 Цивільного кодексу України). Одностороння відмова від зобов'язання, в силу ст. 525 Цивільного кодексу України, не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до інформаційного листа № 01-06/928/2012 від 17.07.2012 «Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права» сказано, що при підписанні покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. Строк виконання відповідного грошового зобов'язання визначається за правилами, встановленими частиною першою статті 692 Цивільного кодексу України .

Частина 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що позивачем, як постачальником, на виконання умов додатку № 1/11/12-о від 05.11.2012 до договору № К12/07-03/1 від 03.07.2012 було поставлено, а відповідачем прийнято товар відповідно до залізничної накладної № 43755008 від 05.11.2012 та акту приймання-передачі № 3783 від 05.11.2012 на загальну суму 1 542 386,46 грн. Проте відповідач, як покупець, свого обов'язку щодо оплати за поставлений позивачем товар у строк, встановлений п.6. додатку № 1/11/12-о від 05.11.2012 до договору № К12/07-03/1 від 03.07.2012 - повністю не виконав, а лише частково оплатив поставлений позивачем товар, що підтверджується вищенаведеними платіжними дорученнями, внаслідок чого у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість в сумі 192 000,01 грн., яка станом на момент вирішення спору відповідачем не погашена. Доказів протилежного суду станом на момент вирішення спору надано не було.

В свою чергу, відповідач позов визнав у відповідності до статті 78 Господарського процесуального кодексу України, про що подав відповідну заяву, проти наявності у нього перед позивачем заборгованості в сумі 192 000,01 грн. - не заперечував.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що відповідачем було порушено умови вищезазначеного договору, а також положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України.

За таких обставин, враховуючи те, що матеріали справи свідчать про наявність заборгованості відповідача перед позивачем за договором № К12/07-03/1 від 03.07.2012 в сумі 192 000,01 грн., суд приходить до висновку, що позовна вимога позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості за поставлений, але не оплачений упозвному обсязі товар за договором - є законною, обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами, а тому такою, що підлягає задоволенню повністю, а саме в сумі 192 000,01 грн.

Судовий збір відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача у повному обсязі, адже станом на момент звернення позивача з відповідним позовом заборгованість відповідача по договору складала 199 000,01 грн.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Укр-Оіл" (код ЄДРПОУ 35253950, місцезнаходження: 01054, м. Київ, вул. Павлівська, буд. 9, літ. В) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Магнатек-Форт" (код ЄДРПОУ 37818180, місцезнаходження: 01030, м. Київ, вул. Лисенка, буд. 2-А, офіс 2) 192 000 (сто дев'яносто дві тисячі) грн. 01 коп. заборгованості та 3 980 (три тисячі дев'ятсот вісімдесят) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя С.Р. Станік

Дата складання повного тексту рішення - 05.08.2013