Постанова

від 29.07.2013 по справі 826/9788/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

29 липня 2013 року справа № 826/9788/13-а

о 15 год. 27 хв.

приміщення суду за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 10

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Соколової О.А.,

при секретарі судового засідання Боронило К.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Альт Медіа Груп "

до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі

Головного управління Міндоходів у місті Києві

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

№0000222220 від 18.06.2013 року,

за участю представників сторін:

від позивача Пуппо К.А., Бабійчук В.М.,

від відповідача Вакуленко А.А., -

встановив:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося товариство з обмеженою відповідальністю "Альт Медіа Груп" з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000222220 від 18.06.2013 року.

У судовому засіданні 23.07.2013 року суд ухвалив замінити неналежного відповідача на належного, а саме з Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва ДПС на Державну податкову інспекцію у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що за результатами невиїзної документальної перевірки відповідачем складено акт від 31.05.2013 року за №357/1-22-20-34181807, яким позивачу зменшено податковий кредит з податку на додану вартість на суму 7950,00грн. Позивач не погоджується з висновками податкової інспекції з тим, що позивач не мав підстав для зарахування ПДВ у складі податкового кредиту за січень 2012 року по господарським операціям у взаємовідносинах з ТОВ «Онікс Компані ЛТД» з причини визнання договорів недійсними і вважає, що відповідач перевищило повноваження, визнаючи усний договір (рахунки-фактури) №123 від 25.01.2012 року та №130 від 26.01.2012 року з контрагентом ТОВ «Онікс Компані ЛТД» неукладеними та фіктивними. Позивач зазначає, що вказані усні договори (рахунки-фактури) не можна визнати неукладеними, оскільки прийом-передача матеріальних цінностей та робіт відбулася. Підтвердженням виконання є належним чином оформлені первинні документи та введення в експлуатацію і використання згідно статутного виду діяльності на підприємстві отриманого товару та послуг.

У судовому засіданні представники позивача надали пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві та просили суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти позову, надав до матеріалів справи письмові заперечення на позовну заяву, в яких зазначив, що в ході проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Альт Медіа Груп" перевіряючим встановлено безпідставне завищення позивачем суми податкового кредиту з податку на додану вартість за звітний період січень 2012 року, у зв'язку з придбанням послуг у ТОВ "Онікс Компані ЛТД" на загальну суму 7950,00грн., яке на думку податкового органу має ознаки фіктивності. Зустрічну звірку контрагента ТОВ «Онікс Компані ЛТД» провести не було можливості, оскільки підприємство за податковою адресою не знаходиться. Відповідач посилається на те, що позивач протягом тривалого часу набував товари у особи, яка систематично не сплачувала податки, діяльність яких мала ознаки фіктивного підприємства, яка за юридичною адресою не знаходиться та не звітували про свою діяльність.

Представник відповідача у судовому засіданні просив у задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю "Альт Медіа Груп" відмовити в повному обсязі.

Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши письмові докази в матеріалах справи, суд встановив наступне.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Альт Медіа Груп", зареєстровано як юридична особа Голосіївською районною в місті Києві державною адміністрацією 04.04.2006 року, ідентифікаційний код юридичної особи 34181807, що підтверджено свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи, витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. (а.с.90, 91) Відповідно довідки АБ № 526312 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України до видів діяльності позивача за КВЕД відноситься: 73.11 рекламні агентства, 17.29 виробництво інших виробів з паперу та картону, 18.12 друкування іншої продукції, 46.49 оптова торгівля іншими товарами господарського призначення, 58.19 інші види видавничої діяльності, 74.10 спеціалізована діяльність із дизайну. (а.с.99) Свою діяльність здійснює на підстав Статуту. (а.с.76-89)

На час розгляду справи Товариство з обмеженою відповідальністю "Альт Медіа Груп" перебуває на податковому обліку в ДПІ у Голосіївському районі м. Києва з 05.04.2006 року за № 14821 відповідно до довідки про взяття на облік платника податків від 22.05.2009 року № 59462/10/29-218 за формою № 4-ОПП та зареєстроване як платник податку на додану вартість з 23.05.2009 року (індивідуальний податковий номер 341818026500), згідно Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 100226889. (а.с.97, 98)

Відповідач - Державна податкова інспекція у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів міста Києва є контролюючим органом, який в розумінні п.п.41.1.1 п.41.1 ст.41 Податкового кодексу України контролює податки, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Відповідно до п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. (п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України)

П.п.75.1.2 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України передбачено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Згідно з п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 кодексу, документальна позапланова перевірка здійснюється за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Приписами п. 79.1 ст. 79 Податкового кодексу України встановлено, що документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки. (п.79.2 ст.79 Податкового кодексу України)

Керуючись вищезазначеними нормами податкового законодавства та на підставі наказу начальника ДПІ від 31.05.2013 року № 1604 "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки", відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ "Онікс компані ЛТД" за січень 2012 року. За наслідками перевірки було складено акт від 31.05.2013 року № 357/1-22-20-34181807. (а.с.7-17, 47)

Під час проведення документальної перевірки перевіряючим встановлено, що в січні 2012 року ТОВ "Альт Медіа Груп" завищило податковий кредит на суму 7950,00грн.

Для роботи відповідачем був використаний акт ДПІ в Солом'янському районі м. Києва ДПС від 15.03.2013 року №531/22.4-13/37817014, згідно якого встановлено, що ТОВ «Онікс Компані ЛТД» відсутнє за місцезнаходженням. У висновках вказаного акту встановлено, що за період листопад-грудень 2011 року та січень-березень 2012 року документально не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із постачальниками. Таким чином, задекларований податковий кредит ТОВ «Онікс Компані ЛТД» сформований по взаємовідносинам з контрагентами-постачальниками за листопад-грудень 2011 року та січень-березень 2012 року сформований неправомірно та звіркою не підтверджується; задекларовані податкові зобов'язання ТОВ «Онікс Компані ЛТД» за листопад-грудень 2011 року та січень-березень 2012 року по ланцюгу товарів (робіт, послуг), придбаних у контрагентів-постачальників сформовані неправомірно та звіркою не підтверджується. (а.с.56-68)

На підставі акту перевірки ТОВ «Альт Медіа Груп» від 31.05.2013 року за №357/1-22-20-34181807 відповідачем було прийнято податкове повідомлення - рішення від 18.06.2013 року №0000222220, яким згідно з п.п.54.3.2 п.54.3 ст.54 та абз.1 п.123.1 ст.123 Податкового кодексу України, за порушення п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.6 ст.201 Податкового кодексу України, визначено суму податкового зобов'язання по податку на додану вартість у розмірі 9938,00грн. з якої основний платіж 7 950,00грн. та штрафна санкція 1 988,00 грн. (а.с.8)

Спір виник через висновки податкового органу про фіктивність договорів між позивачем та ТОВ «Онікс Компані ЛТД» за січень 2012 року.

Відповідно до вимог ст.67 Конституції України платники податків повинні сплачувати належні суми податків і зборів у встановлені законами терміни.

Як зазначив Вищий адміністративний суд України в інформаційному листі від 02 червня 2011 року №742/11/13-11, судам належить звертати особливу увагу на дослідження обставин реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку. При цьому приймати на підтвердження даних податкового обліку можна лише достовірні первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку. При цьому в обов'язковому порядку необхідно досліджувати наявність господарської мети при вчиненні відповідних дій платника податку.

Таким чином, в межах даного спору слід встановити факт здійснення (реальність) господарських операцій між ТОВ "Альт Медіа Груп" та ТОВ "Онікс Компані ЛТД", мету придбання послуг та товару, обставини використання придбаних послуг та товару у власній господарській діяльності позивача, встановити спеціальну податкову правосуб'єктність учасників господарської операції (чи були платниками податку на додану вартість).

Суд враховує, що аналіз реальності господарської операції повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків, усіх первинних документів, які належить складати залежно від певного виду господарської операції, - договори, акти виконаних робіт тощо та відповідності їх дійсному економічному змісту.

Між позивачем (замовник) та ТОВ "Онікс Компані ЛТД" (постачальник) укладено усний договір про надання виконавцем послуг з друку та придбання принтеру Minolta Di470.

Як підтверджено матеріалами справи, на придбання принтеру Minolta Di470 складений рахунок-фактура № СФ-000123 від 25 січня 2012 року на суму 26400,00грн. (а.с.26) На виконання умов угоди про придбання принтеру сторонами підписана видаткова накладна № РН-000123 від 27.01.2012 року на суму 26400,00 грн., у т.ч. ПДВ 4400,00 грн. (а.с.34)

Розрахунок між названими суб'єктами господарювання за товар проводився у безготівковій формі. Відповідно позивачем сплачена сума за придбання принтеру, що підтверджується платіжним дорученням № 92 від 27.01.2012 року на суму 26400,00грн. та до матеріалів справи надана виписка з банківського рахунку, яка підтверджує перерахування позивачем грошових коштів на рахунок ТОВ "Онікс Компані ЛТД" за придбання принтеру Minolta Di470. (а.с.29, 30)

ТОВ "Онікс Компані ЛТД" виписана податкова накладна №739 від 27.01.2012 року на принтер Minolta Di470 на суму 26400,00грн. у т.ч. ПДВ 4400,00грн., яка була включена позивачем до складу податкового кредиту за звітний період січень 2012 року (а.с.32, 100-102).

Також, на послуги друку ТОВ "Онікс Компані ЛТД" виписано рахунок-фактура №СФ-000130 від 26.01.2012 року на суму 21300,00 грн., у т.ч. ПДВ 3550,00 грн. (а.с.27)

На виконання умов замовлення про надання послуг з друку сторонами підписано акт здачі-прийняття робіт № ОУ-000123/1 на суму 21300,00 грн., у т.ч. ПДВ 3550,00 грн. (а.с.33)

Позивачем сплачена сума за надання послуг друку, що підтверджується платіжним дорученням № 91 від 27.01.2012 року на суму 21300,00грн. та до матеріалів справи надана виписка з банківського рахунку, яка підтверджує перерахування позивачем грошових коштів на рахунок ТОВ "Онікс Компані ЛТД" за послуги з друку. (а.с.28, 30)

ТОВ "Онікс Компані ЛТД" виписана податкова накладна №740 від 27.01.2012 року про надання послуг з друку за січень 2012 року на суму 21300,00грн. у т.ч. ПДВ 3550,00грн., яка була включена позивачем до складу податкового кредиту за звітний період січень 2012 року. (а.с.31, 100-102)

Згідно акту приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів № МГ-0000001 від 28.02.2012 року, принтер Minolta Di470 введений в експлуатацію позивачем як основний засіб та складена інвентарна картка № 23 обліку основних засобів. (а.с.35,36-40)

Вказаними первинними документами позивачем підтверджено факт здійснення господарських операцій надання послуг та отримання товару між позивачем та ТОВ "Онікс Компані ЛТД".

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник. податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пункт 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлює, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

З аналізу вказаних правових норм та обставин справи суд приходить до висновку, що необхідними та достатніми підставами для включення позивачем до складу податкового кредиту відповідних сум податку на додану вартість є: придбання ним послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності; сплата чи нарахування сум податку на додану вартість у зв'язку з таким придбанням.

Як вбачається з додатку 5 "Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" до податкової декларації, позивач за січень 2012 року відобразив в складі податкового кредиту суми податку на додану вартість на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ "Онікс Компані ЛТД", у зв'язку з придбанням послуг та принтеру. (а.с.103-104) Крім того, ці податкові накладні відображені в реєстрі виданих та отриманих податкових накладних за січень 2012 року. (а.с.105-109)

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кодекс України передбачає тільки один випадок не включення до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг) - це не підтвердження податковими накладними або оформлення з порушенням вимог чи не підтвердження митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). (п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України)

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом державної податкової служби (п. 201.2 ст. 201 ПК України).

Згідно з п. 1 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України від 01 листопада 2011 року № 1379, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 листопада за № 1333/20071, (далі - Порядок) податкову накладну заповнює особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж зазначена у цьому пункті.

Згідно з п. 6.2 Порядку податкова накладна є підставою для віднесення до податкового кредиту витрат зі сплати податку на додану вартість у покупця, зареєстрованого як платник податку.

Обставина фактичної поставки послуг підтверджується окрім податкової накладної, також первинними документами, що свідчать про придбання послуг з поставки товару позивачем у комерційному відношенні в межах власної господарської діяльності.

Водночас, статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Згідно з частиною 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Вищеперелічені рахунки-фактури, акт здачі-прийняття робіт, видаткова накладна, податкові накладні мають наведені реквізити первинного документа, зміст та обсяг господарської операції відображено через визначення конкретних заходів в конкретних вимірних одиницях, вартості найменування, дат.

Отже, будь-які документи (у тому числі накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Суд бере до уваги, що перевіряючим податкового органу під час дослідження податкових накладних, виписаних ТОВ "Онікс Компані ЛТД" на адресу позивача, не виявлено відсутність будь-яких реквізитів, передбачених ст. 201 ПК України, або інші недоліки в їх оформлені.

В силу п. 201.4 ст. 201 ПК України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (п. 201.6 ст. 201 ПК України).

Згідно з п. 201.7 ст. 201 ПК України податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

За приписом пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Як встановлено судом, на момент складання податкових накладних, січень 2012 року, контрагент позивача - ТОВ "Онікс Компані ЛТД" - був зареєстрований як платник податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку (індивідуальний податковий номер -378170126587, номер свідоцтва платника ПДВ - 100348450, свідоцтво платника ПДВ анульовано 03.04.2013 року, причина анулювання - до ЄДР внесено запис про вiдсутнiсть за місцезнаходженням), а тому останній, мав право нараховувати податок на додану вартість та складати податкові накладні на кожну поставку товару/послуг; в свою чергу, податкові накладні, на підставі яких позивач формував податковий кредит, та копії яких знаходяться в матеріалах справи, відповідають вимогам, встановленим пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, що підтверджується даними акту перевірки ТОВ "Онікс Компані ЛТД" ДПІ у Солом'янському районі міста Києва ДПС від 15.03.2013 року № 531/22.4-13/37817014 та даними з Реєстру платників ПДВ, розміщеному на офіційному веб-сайті Державної податкової служби України. (www.sts.gov.ua)

При з'ясуванні питання, щодо наявності господарської мети при вчиненні відповідних дій платника податку, суд зазначає, що на підтвердження використання у господарській діяльності послуг та товару, отриманих від ТОВ "Онікс Компані ЛТД" за спірними замовленнями, в судовому засіданні встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ТОВ "Альт Медіа Груп" відповідно умов договору підряду від 01.10.2011 року №01/10/2011 з ТОВ «Підприємство «Пластик Карта» розробляв оригінали-макети листівок, плакатів, газет, каталогів, буклетів та іншої рекламної продукції. (а.с.125) Даним договором передбачено виготовлення продукції на підставі представленого макета ТОВ «Підприємство «Пластик Карта», який додається додатком до договору.

Відповідно додатку №5 до договору №01/10/2011 від 01.10.2011 року ТОВ «Підприємство «Пластик Карта» доручило виконати роботи по друку буклетів та анкет відповідного зразка, послуги по збору буклетів до 29 лютого 2012 року. (а.с.129)

На виконання зазначеного договору, ТОВ «Альт Медіа Груп» складені:

- рахунки-фактури № МГ-0000010 від 18.01.2012 року на буклети, анкети та послуги по збору буклетів на загальну суму 55000,00грн., у т.ч. ПДВ 9166,67 грн., № МГ-0000011 від 18.01.2012 року на буклети, анкети та послуги по збору буклетів на загальну суму 55000,00грн., у т.ч. ПДВ 9166,67 грн. (а.с.133, 140)

- видаткові накла№дні № МГ-0000031 від 22.02.2012 року на суму 49200,00 грн., у т.ч. ПДВ 8200,00 грн. та № МГ-0000032 від 22.02.2012 року на суму 49200,00 грн., у т.ч. ПДВ 8200,00 грн. (а.с.134, 141)

- акти здачі-прийняття послуг по збору буклетів № МГ-0000002 на суму 5800,00грн., у т.ч. ПДВ 966,67грн. та № МГ-0000003 на суму 5800,00грн., у т.ч. ПДВ 966,67грн. (а.с.135,142);

- податкові накладні на товар: буклети і анкети та послуги по збору буклетів № 13 від 15.02.2012 року на загальну суму 55000,00грн. у т.ч. ПДВ 9166,67грн. та № 14 від 16.02.2012 року на загальну суму 55000,00грн. у т.ч. ПДВ 9166,67грн. (а.с.137, 143)

Розрахунки між ТОВ «Альт Медіа Груп» та ТОВ «Підприємство «Пластик Карта» за послуги проводились у безготівковій формі. Відповідно позивачу сплачена сума за друк буклетів, анкет та за послугу по збору буклетів, що підтверджується наданою до матеріалів справи випискою з банківського рахунку. (а.с.138)

Додатково, на підтвердження здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ «Підприємство «Пластик Карта», представник позивача надав до суду оригінал буклету та копії анкет, які були роздруковані на виконання вимог договору підряду №01/10/2011 від 01.10.2011 року. (а.с.148-154)

Висновок відповідача про нікчемність операцій зроблено ним без використання наданих законодавством повноважень, щодо встановлення суб'єктивної сторони намірів сторін, тобто умислу. Відповідно до пункту 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" при кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Статтею 204 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до частини 2 статті 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Згідно з статтею 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

В процесі розгляду справи відповідачем доказів крім тих, що містяться в матеріалах справи, до суду не надано, відомостей про наявність інших доказів, які могли б бути витребувані судом, відповідачем не надавалося.

В судовому засіданні дослідженню підлягали усі первинні документи, які належить складати при господарській операції надання послуг та товару, а саме рахунки-фактури, акти виконаних робіт, видаткові накладні, податкові накладні, платіжні документи тощо.

Оскільки вище встановлено, що придбання позивачем послуг та товар (прінтер) у ТОВ "Онікс Компані ЛТД" безпосередньо пов'язано з його господарською діяльністю, а здійснені господарські операції є реальними та підтверджуються необхідними документами, суд вважає, що позивач правомірно сформував податковий кредит з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ "Онікс Компані ЛТД", а висновки акта перевірки про порушення позивачем норм Податкового кодексу України щодо завищення податкового кредиту та заниження податку на додану вартість є помилковими.

Неправомірність нарахування позивачеві податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 7950,00грн. призводить до неправомірності застосування до позивача штрафних санкцій на підставі пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України в сумі 1988,00грн.

За таких підстав суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів в місті Києві від 18.06.2013 року №0000222220 є протиправним та підлягає скасуванню.

Суд наголошує, що відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладене, доводи відповідача про нікчемність правочину - усних договорів (рахунки - фактури) №123 від 25.01.2012 року та №130 від 26.01.2012 року не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду.

На думку суду, ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у місті Києві не доведено правомірність та обґрунтованість прийняття спірного податкового повідомлення-рішення з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ТОВ "Альт Медіа Груп" підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111,112, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив :

Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Альт Медіа Груп" до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000222220 від 18.06.2013 року - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000222220 від 18.06.2013 року, яким визначено податкове зобов'язання по податку на додану вартість у сумі 9938,00 грн., з якої основний платіж 7950,00грн. та штрафна санкція 1988,00грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Альт Медіа Груп" витрати по сплаті судового збору у розмірі 229 гривні 40 копійок.

Постанову ухвалено у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частину 29 липня 2013 року.

Постанову у повному обсязі складено 02 серпня 2013 року.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими ст.ст.185-187 цього Кодексу.

Суддя О.А. Соколова