Ухвала

від 05.12.2013 по справі 826/9788/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/9788/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Соколова О. А. Суддя-доповідач: Желтобрюх І.Л.

У Х В А Л А

Іменем України

05 грудня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючої-судді: Желтобрюх І.Л.,

суддів: Мамчура Я.С.,

Шостака О.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 липня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Альт Медіа Груп» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Альт Медіа Груп» звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві та просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000222220 від 18.06.2013 року.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 липня 2013 року позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати як таку, що ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що суми ПДВ за господарськими операціями з ТОВ «Альт Медіа Груп» були неправомірно віднесені позивачем до складу податкового кредиту в січні 2012 року, оскільки, господарські операції між вказаними підприємствами не спрямовані на настання реальних наслідків та мають ознаки фіктивних.

Перевіривши доводи апеляційної скарги за наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, на підставі наказу начальника ДПІ від 31.05.2013 року № 1604 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки», відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за взаємовідносинами з ТОВ «Онікс компані ЛТД» за січень 2012 року. За наслідками перевірки було складено Акт від 31.05.2013 року № 357/1-22-20-34181807.

В ході проведення документальної перевірки позивача встановлено завищення в січні 2012 року ТОВ «Альт Медіа Групп» податкового кредиту на суму 7950,00грн.

Такі висновки податкового органу були зроблені на підставі Акта ДПІ в Солом'янському районі м. Києва ДПС від 15.03.2013 року №531/22.4-13/37817014, яким встановлено, що ТОВ «Онікс Компані ЛТД» відсутнє за юридичною адресою. У висновках вказаного Акта, зокрема, встановлено, що за період листопад-грудень 2011 року та січень-березень 2012 року документально не підтверджена реальність здійснення господарських відносин із постачальниками. Таким чином, задекларований податковий кредит ТОВ «Онікс Компані ЛТД» сформований за взаємовідносинами з контрагентами-постачальниками за листопад-грудень 2011 року та січень-березень 2012 року, сформований неправомірно, та звіркою не підтверджується; задекларовані податкові зобов'язання ТОВ «Онікс Компані ЛТД» за листопад-грудень 2011 року та січень-березень 2012 року по ланцюгу товарів (робіт, послуг), придбаних у контрагентів-постачальників, сформовані неправомірно та звіркою не підтверджуються.

На підставі Акта перевірки ТОВ «Альт Медіа Груп» від 31.05.2013 за №357/1-22-20-34181807 відповідачем було прийнято податкове повідомлення - рішення від 18.06.2013 №0000222220, яким на підставі з п.п.54.3.2 п.54.3 ст.54 та абз.1 п.123.1 ст.123 Податкового кодексу України, за порушення п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.6 ст.201 Податкового кодексу України, визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 9938,00грн., з яких основний платіж 7 950,00грн. та штрафна санкція 1 988,00 грн.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у місті Києві не доведено правомірність та обґрунтованість прийняття спірного податкового повідомлення-рішення з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ТОВ «Альт Медіа Груп» підлягає задоволенню.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з такого.

Відповідно до п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 1 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V Кодексу.

Згідно з п.198.6 ст.198 ПК України платник податків не має права відносити до податкового кредиту суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

При цьому в п. 187.1 ст. 187 ПК України передбачено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до ч. 1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо, - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Судом першої інстанції було встановлено, що між позивачем (замовник) та ТОВ «Онікс Компані ЛТД» (постачальник) укладено усний договір про надання виконавцем послуг з друку та придбання принтеру Minolta Di470.

На підтвердження фактичного здійснення господарських операцій позивачем було подано низку документів. Так, на підтвердження придбання принтеру Minolta Di470, позивачем, зокрема, було надано: рахунок-фактуру №СФ-000123 від 25 січня 2012 року на суму 26400,00грн., платіжне доручення № 92 від 27.01.2012 на суму 26400,00 грн., виписку з банківського рахунку, податкову накладну №739 від 27.01.2012 та видаткову накладну № РН-000123 від 27.01.2012 на суму 26400,00 грн., у т.ч. ПДВ 4400,00 грн.

Також на підтвердження отримання послуг ТОВ «Онікс Компані ЛТД» було надано такі первинні бухгалтерські документи: рахунок-фактуру №СФ-000130 від 26.01.2012 року на суму 21300,00 грн., у т.ч. ПДВ 3550,00 грн.; акт здачі-прийняття робіт №ОУ-000123/1 на суму 21300,00 грн., у т.ч. ПДВ 3550,00 грн.; платіжне доручення №91 від 27.01.2012 на суму 21300,00 грн.; виписку з банківського рахунку та податкову накладну №740 від 27.01.2012. Крім того, згідно акта приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів №МГ-0000001 від 28.02.2012, принтер Minolta Di470 був введений в експлуатацію позивачем як основний засіб та складена інвентарна картка № 23 обліку основних засобів.

Вищеозначені документи не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

Положеннями ст. 72 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Однак, відповідачем не доведено належність і допустимість доказів.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, з огляду на що підстави для її задоволення відсутні.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що доводи, викладені відповідачем у акті перевірки та апеляційній скарзі, не містять правового підґрунтя та спростовуються матеріалами справи, - а тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Допущення судом першої інстанції порушень норм процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи, колегією суддів не виявлено, а тому підстав для скасування оскаржуваної постанови суду немає.

Керуючись ст.ст.160, 167, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 липня 2013 року, - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуюча:

Судді:

Головуючий суддя Желтобрюх І.Л.

Судді: Мамчур Я.С

Шостак О.О.