Постанова

від 30.07.2013 по справі 826/6672/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

30 липня 2013 року 09:50 № 826/6672/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Федорчука А.Б., при секретарі судового засідання Паньківу В.В. розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу

за позовомМалого приватного підприємства "Веста" до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

від 16.04.2013 р. №0001902250 та №0001892250

за участю представників сторін:

від позивача : Новіков Я.А.

від відповідача: Цибульський В.В.

Відповідно до частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 30.07.2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, в особі Малого приватного підприємства "Веста", звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Святошинському районі у м. Києві Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Святошинському районі у м. Києва Державної податкової служби від 16.04.2013 р. №0001902250 та №0001892250.

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесені Податковим органом із порушенням чинного законодавства України, ґрунтуються на неправильному застосуванні норм податкового законодавства, а тому підлягають скасуванню.

Відповідач проти позовних вимог заперечує в повному обсязі. В обґрунтування заперечень зазначає, що операції по взаємовідносинах між Позивачем та його контрагентом не мали реального характеру. Фактично перевіркою встановлено документування операцій по регістрах бухгалтерського обліку, які стосуються лише факту перерахування грошових коштів, а отже, податкове повідомлення-рішення прийнято правомірно.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Співробітниками Державної податкової інспекції у Святошинському районі у м. Києва Державної податкової служби було проведено позапланову невиїзну перевірку Малого приватного підприємства "Веста" з питань правомірності обчислення повноти та своєчасності сплати до бюджету податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинах з ПП «Клер Шато Фіорд» за період з 01.01.2009 року по 30.09.2012 року. За результатами перевірки складено Акт від 29.03.2013 року № 206/22-5/09/19119979 (надалі - Акт перевірки).

В Акті перевірки зазначено наступні порушення: пп. 7.2.3 п. 7.2, пп. 7.4.4 п. 7.4, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України від 03.04.1997р. №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» в результаті чого занижено податок на додану вартість за перевіряє мий період на суму 18 473,00 грн.; пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, п. 5.1, ст.. 5, п.п.11.2.1, ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.94 №334/94-ВР (із змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на прибуток всього у сумі 23091 грн., у тому числі по періодах: за 2009 р. на суму 10789,00 грн., за 1 квартал 2010 року на суму 12 302 грн.

Не погоджуючись з висновками Акту перевірки, Позивачем було подано заперечення на Акт перевірки до Податкового органу.

Відповідачем було розглянуто заперечення на Акт перевірки та надано Лист, в якому зазначено, що висновки викладені в Акті перевірки є правомірними.

Податковим органом прийнято на підставі Акту перевірки податкове повідомлення-рішення від 16.04.2013 року №0001902250, яким за позивачем визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток у сумі 13 486,00 грн., за основним платежем 10 789,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 2697 грн. та податкове повідомлення-рішення від 16.04.2013 року №0001892250, яким за позивачем визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 4 110,00 грн., за основним платежем 3281,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 820,00 грн.

Повно та всебічно дослідивши наявні матеріали справи, а також норми чинного законодавства, суд прийшов до висновку про необґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Судом встановлено, що Позивачем було придбано у ПП «Клер Шато Фиорд» товар.

Позивачем надано суду накладні, рахунки та податкові накладні, платіжні доручення в підтвердження виконаних робіт.

Як зазначено Вищим адміністративним судом України в інформаційному листі від 20 липня 2010 року №1112/11/13-10 "Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби", процесуальна діяльність суду із встановлення обґрунтованості права платника податку на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість повинна включати такі етапи: 1. Встановлення факту здійснення господарської операції. 2. Встановлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції. 3. Встановлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг) спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку. 4. Встановлення дотримання платником податку спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

Законом, що визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету є Закон України "Про податок на додану вартість".

Згідно з пунктом 1.7 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість", податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до п. 10.1 статті 10 Закону України «Про податок на додану вартість» особами, відповідальними за нарахування, утримання та сплату (перерахуванню) до бюджету є: платники податку, визначені у статті 2 цього Закону.

Згідно вимогам п. 1.3 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість» платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка ввозить (пересилає) товари на митну територію України.

У відповідності до вимог п.п. 7.2.3. п. 7.2. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з п.п.7.2.6. п. 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено «податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту…».

У відповідно до п.п.7.4.5 п. 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями ", а також, що "…у разі, коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються непідтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами".

Відповідач зазначає наступне: «ДПІ у Святошинському районі м.Києва ДПС від Яготинської МДПІ отримано акт від 28.09.2012 №45/2200/32395460 про неможливість проведення зустрічної звірки ПП "Клер Шато Фіорд" (код ЄДРПОУ 32395460) щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами покупцями та постачальниками за період із 01.01.2007 по 31.03.2012.

У вищенаведеному акті зазначено: «Станом на дату написання акту, стан платника ПП «Клер Шато Фіорд» „8" - ДО ЄДР ВНЕСЕНО ЗАПИС ПРО ВІДСУТНІСТЬ ЗА МІСЦЕЗНАХОДЖЕННЯМ (довідка про не встановлення місцезнаходження підприємства за юридичною адресою від 11.03.2011р. Державному реєстратору Яготинського району направлено повідомлення за формою 18- ОПП від 23.03.2011 р.

Відповідно до пп. 16.1.11 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-УІ платник податків зобов'язаний повідомляти контролюючі органи про зміну місцезнаходження юридичної особи та зміну місця проживання фізичної особи-підприємця.

Відповідно до п. 45.2 ст. 45 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755- VI податковою адресою юридичної особи є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України.

Звіркою встановлено відсутність будь-якої інформації про наявні складські приміщення, наявність автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства.

У зв'язку з відсутністю розшифровок до декларації з податку на прибуток та іншої податкової звітності не є можливим зробити висновок про наявність основних засобів, виробничого обладнання, транспортного та торгівельного обладнання, матеріалів (сировини), товарних запасів, трудових ресурсів для здійснення основного виду діяльності.

Від Військової прокуратури Західного Регіону України листом від 26.06.2012року за № 1-2-33 72 надійшла постанова про проведення позапланової виїзної документальної перевірки окремих питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства службовими особами ПП «Клер Шато Фіорд» (код 32395460, м. Яготин, вул. Сільгосптехніки буд.1). До постанови додається протокол допиту директора ПП «Клер Шато Фіорд» ОСОБА_5, в якому він пояснює, що ніякого відношення до ПП «Клер Шато Фіорд» не має і ніякі документи, що мають відношення до цієї назви не підписував. Додається протокол допиту гр. ОСОБА_6 де вона показала, що вела чорнову бухгалтерію через бухгалтерську програму 1С ПП «Клер Шато Фіорд», так як вказане підприємство було створено без мети ведення фінансово-господарської діяльності, а з метою надання послуг по конвертації безготівкових грошових коштів в готівку, тому що поставка матеріальних засобів від даного суб'єкта господарювання іншим підприємствам фактично не здійснювалась, а виключно фіксувалась у підроблених документах.

Від Прокуратури Західного Регіону України з нагляду за додержанням законів у Воєнній сфері, в доповнення до раніше отриманої, надійшла інформація від 11.09.2012року за № 1-2-470 про те, що згідно довідки окремого відділу обробки даних центральної підсистеми інтегрованої інформаційно- телекомунікаційної системи «Гарт» ДПС України № 452/9/26-09 директор ПП «Кіер «Клер Шато Фіорд» ОСОБА_5 протягом 2010-201 Ір.р. на території України не перебував та згідно висновку експерта НДБКЦ при УМВС України на Львівській залізниці № 871 від 10.09.2012року підписи директора ПП «Клер Шато Фіорд» ОСОБА_5 на первинних документах не відповідають дійсності і виконані іншими особами.

Листом від 13.09.2012 № 5813/7/22-712/408 Державна податкова служба у Київській області у відповідності із листом ДПС України від 06.09.12 №2630/0/71- 12/22- 1217 "Про відпрацювання підприємств-вигодонабувачів" повідомляє, що Управлінням з особливо важливих справ ГУПМ ДПС України напрацьовані матеріали, отримані листом від 22.08.12 №3331/07-6018, стосовно припинення незаконної діяльності міжрегіонального злочинного угрупування, діяльність якого була пов'язана із наданням послуг підприємствам реального сектору економіки, щодо переводу безготівкових коштів в готівкову з метою навмисного ухилення від сплати податків. В списку угрупування значиться і ПП «Клер Шато Фіорд».

Також безпосереднім є виявлення органом дізнання - ГВ ПМ ДПІ у Шевченківському районі у м. Києві та слідчим - С В ПМ ДПІ у Шевченківському районі м. Києва в діях невстановлених осіб ознак злочину. передбаченого ч.2 ст. 205 КК України, що відповідає вимогам ч. І та ч.5 ст. 94 КПК України.

Підставами до порушення кримінальної справи є достатні дані, що свідчать про наявність в діях невстановлених осіб ознак злочину, передбаченого ч.2 ст. 205 КК України, які містяться в матеріалах кримінальної справи №80-0263.

Приймаючи до уваги наявність зазначених приводів та підстав до порушення кримінальної справи, керуючись ст.ст. 4, 22, п.5 ст.94, 96, ч.2 ст. 97, ч.2 ст. 98, 98-2, 111, 112, 113, 130 КПК України; - постановив:

Порушити кримінальну справу за фактом фіктивного підприємництва невстановленими особами шляхом створення суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) ТОВ «Агенство «Віасат» (код за ЄДРПОУ 36862548); ПП «Клер Шато Фиорд» (код за ЄДРПОУ 32395460); ТОВ «Різано Трейд» (код за ЄДРПОУ 36445153); ПП «Алмаз 2006» (код за ЄДРПОУ-34198901); ПП «Автокар Україна» (код за ЄДРПОУ 37892636); ПП «Олива 21» (код за ЄДРПОУ 37892615); ТОВ «Компанія «Вайліс» (код за ЄДРПОУ 36445186); ТОВ «Дженіт Флай» (код за ЄДРПОУ-37563547); ТОВ «Проммаст Стандарт» (код за ЄДРПОУ-37563531); ТОВ «Маркон Груп КО» (код за ЄДРПОУ- 37135774); ТОВ «Граньстройінвест» (код ЄДРПОУ-37649152); ТОВ «Лоу Консалт» (код ЄДРПОУ-36429084); ТОВ «Промелектро-75» (код ЄДРПОУ-36098229); ТОВ «Шляховик Авто» (код ЄДРПОУ- 3 5976724); ТОВ «РМА Мономі» (код ЄДРПОУ-36375673); ТОВ «БК Геліос» (код ЄДРПОУ-34161560); ТОВ «Юридичне Агенство «Авента» (код за ЄДРПОУ 35977246); ТОВ «Агенція «Віко» (код за ЄДРПОУ 37236806); ТОВ «Торговий дім «Врекс» (код за ЄДРПОУ 35977230); ТОВ «Ланотехмаш» (код за ЄДРПОУ 37649173); ТОВ «Наладбуд Компані» (код за ЄДРПОУ 35822517); ТОВ «Торговий дім «Спец-Технор» (код за ЄДРПОУ 35976635); ТОВ «Страшос» (код за ЄДРПОУ 36065554); ТОВ «Техінпромприлад» (код за ЄДРПОУ 35976719.); ТОВ «ТПК «Техномаитостач» (код за ЄДРПОУ 36803875) з метою прикриття незаконної діяльності, що вчинено повторно та заподіяло велику матеріальну шкоду державі, за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 2 ст.205 КК України.».

Як зазначив Вищий адміністративний суд України в листі від 02 червня 2011 року №742/11/13-11, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Таким чином, в межах даного спору слід встановити факт здійснення (реальність) господарських операцій між Позивачем та його контрагентами, обставини використання придбаного товару у власній господарській діяльності позивача та встановити спеціальну податкову правосуб'єктність учасників господарської операції (чи були платниками податку на додану вартість).

Згідно п.9.1, п. 9.2, ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п. 2.4 Положення «Про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.95 р. первинні документи для надання їм юридичної сили та доказовості повинні мати обов'язкові реквізити, у тому числі посада, прізвище і підписи осіб, відповідальних за дозвіл на здійснення господарської операції і складання первинного документу.

Відповідно до пп.5.2.1 п.5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Підпунктом 5.3.9 пункту 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Пункт 6 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого Наказом ДПА України № 165 від 30.05.97 р. передбачає, податкова накладна дає право покупцю, зареєстрованому як платник податку на включення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість.

Відповідно до п. 5 вищевказаного Порядку податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення особою, яка не зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій не присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

З аналізу зазначених норм вбачається, що визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є відповідність податкової накладної порядку її заповнення та подальше використання придбаних товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Під господарською діяльністю у Господарському кодексі України (стаття 3) розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Як вбачається з обставин справи, позивач в податкових деклараціях з податку на додану вартість в складі податкового кредиту відобразив суми податку на додану вартість на підставі податкових накладних, виписаних контрагентами, у зв'язку з отриманням послуг.

Суд звертає увагу, що навіть наявність у покупця належно оформлених документів, необхідних для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою формування податкового кредиту, у разі недоведення реальності здійснених господарських операцій та факту використання придбаних товарів/послуг в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Враховуючи викладене, судом не встановлено, а позивачем не доведено, що здійснені ним господарські операції з контрагентом носять реальний характер, а отримані послуги (товар) використані в межах господарської діяльності.

Наведені правові норми свідчать, що визначальною умовою правомірності формування витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, є їх здійснення для провадження господарської діяльності платника податку, та підтвердження первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку.

Крім того, аналогічна позиція викладене в Постанові Верховного суду України від 05.03.2012 р., Вищий адміністративний суд України в Постанові від 20.02.2013 р. по справі №К9991/59409/12, Постанові від 27.03.2013 р. по справі №К/9991/56892/12, Постанові від 13.02.2013 р. по справі №К/9991/69822/12, Постанова від 22.06.11р. по справі К/9991/15429/11, Ухвалі від 05.10.11р. по справі К 9991/14602/11.

Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд приходить до висновку, що в позовній заяві наведені обставини, які не підтверджуються достатніми доказами, що свідчить про не обґрунтованість позовних вимог, а отже, податкові повідомлення-рішення прийняті з урахуванням всіх обставин.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням викладеного, суд приходить висновків про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.Б. Федорчук