Постанова

від 07.08.2013 по справі 5016/714/2012(15/15)

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" серпня 2013 р.Справа № 5016/714/2012(15/15) Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді Жекова В.І.,

Суддів Аленіна О.Ю., Сидоренко М.В.

секретар судового засідання Щербатюк О.В.

(склад колегії змінено згідно з розпорядженням заступника голови суду № 590 від 06.08.2013р.)

За участю представників сторін 07.08.2013р.:

Від ПАТ „Укрсоцбанк"- не з'явився

Від Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва- не з'явився

Від ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва- не з'явився

Від ТОВ „Техполиместрой"- не з'явився

Від ТОВ „Еврокомфорт"- не з'явився

Від ліквідатора, арбітражного керуючого Капінуса А.А.- Капінус А.А.

розглянувши апеляційну скаргу

Публічного акціонерного товариства „Укрсоцбанк"

на ухвалу Господарського суду Миколаївської області

від 02.07.2013 р. (затвердження звіту ліквідатора)

по справі № 5016/714/2012(15/5)

Кредитори:

1)Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва;

2)Державна податкова інспекція у Центральному районі м. Миколаєва;

3)Публічне акціонерне товариство „Укрсоцбанк";

4)Товариство з обмеженою відповідальністю „Техполиместрой"

Банкрут: Товариство з обмеженою відповідальністю „Еврокомфорт"

Ліквідатор: арбітражний керуючий Капінус А.А.

про визнання банкрутом

Ухвалою Одеського апеляційного Господарського суду від 22.07.2013р., яка надіслана учасникам процесу 24.07.2013 р., розгляд апеляційної скарги призначено на 07.08.2013 р.

Учасники судового процесу відповідно до статті 98 Господарського процесуального кодексу України належним чином повідомлялись про час і місце розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України судовий процес фіксується технічними засобами та відображається у протоколі судового засідання у порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст.102 ГПК України, апеляційна скарга на ухвалу місцевого господарського суду розглядається протягом п'ятнадцяти днів з дня постановляння ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження.

19.04.2012р. Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва звернулось до Господарського суду Миколаївської області з заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „Еврокомфорт" в порядку передбаченому ч.1 ст.52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", в якій просило порушити справу про банкрутство ТОВ „Еврокомфорт", як відсутнього боржника згідно ст. 52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"; визнати ТОВ „Еврокомфорт" банкрутом; визнати кредиторські вимоги Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва у розмірі 498, 96 грн.; призначити ліквідатором у справі про банкрутство ТОВ „Еврокомфорт" Капінуса А.А.

Заява мотивована тим, що ТОВ „Еврокомфорт" зареєстрована у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за №33854548, на підставі ст. 4 Закону України „Про збір на облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" №2464 від 08.07.2010р. зареєстроване у управлінні Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва, як платник єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Обґрунтовуючи заяву Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва зазначає, що згідно наданих управлінню звітів щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за червень, липень 2011 року ТОВ „Еврокомфорт" мало сплатити єдиний внесок в розмірі 2089, 15 грн., але станом на 18.04.2012р. підприємством в рахунок погашення заборгованості перераховано лише 1590, 19 грн. Несплачений залишок становить 498, 96 грн.

Також, УПФУ в Центральному районі м. Миколаєва в заяві зазначає, що згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, 03.03.2012р. до реєстру було внесено відомості про відсутність ТОВ „Еврокомфорт" за юридичною адресою.

Ці обставини стали підставою для звернення заявника до господарського суду з заявою щодо визнання ТОВ „Евромаркет" банкрутом, як відсутнього боржника за правилами ст. 52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції, яка діяла на момент звернення до суду з відповідною заявою).

Постановою Господарського суду Миколаївської області від 07.05.2012р. (суддя Ржепецький В.О.) визнано боржника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Еврокомфорт" (код ЄДРПОУ 33854548) - банкрутом; визнано безспірні грошові вимоги Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва в сумі 498,96 грн .; відкрито ліквідаційну процедуру; призначено ліквідатором у справі арбітражного керуючого Капінуса Андрія Анатолійовича (ліцензія серії НОМЕР_1 від 19.04.2010р., АДРЕСА_1, адреса для листування: 54017, м. Миколаїв, а/с 55 ); призначеному ліквідатору здійснити ліквідацію боржника відповідно до вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"; з моменту прийняття даної постанови припиняється підприємницька діяльність боржника, вважається таким, що настав строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій по всіх видах заборгованості банкрута; припинено повноваження органів управління банкрута щодо керівництва банкрутом та розпорядження його майном, припинити повноваження власників майна банкрута; зобов`язано орган управління боржника не пізніше 10-денного строку з дня винесення ухвали передати всі документи, печатки, штампи банкрута і його активи ліквідатору, примірник акту прийому-передачі надати суду; скасовано арешт, накладений на майно банкрута, чи інші обмеження щодо розпорядження майном банкрута. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається (т.1, а.с. 32-33).

14.11.2012р. Арбітражний керуючий Капінус А.А. звернувся до Господарського суду Миколаївської області з клопотанням про затвердження оплати послуг арбітражного керуючого та надав на затвердження звіт ліквідатора.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 04.12.2012р. (суддя Ржепецький В.О.) клопотання ліквідатора Капінуса А.А. про затвердження оплати послуг арбітражного керуючого та звіту про оплату послуг та відшкодування витрат задоволено; затверджено оплату послуг арбітражного керуючого Капінуса А.А. - ліквідатора у справі №5016/714/2012(15/15) про банкрутство ТОВ „Еврокомфорт" в розмірі двох мінімальних заробітних плат щомісячно, починаючи з 07.05.2012р., за рахунок майна банкрута; затверджено уточнений звіт ліквідатора Капінуса А.А. про оплату послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого за період з 07.05.2012р. по 01.12.2012р. на загальну суму 17822, 33 грн.

Вищезазначена ухвала була оскаржена в апеляційному порядку та постановою Одеського апеляційного господарського суду від 08.01.2013р. ухвала Господарського суду Миколаївської області від 04.12.2012р. залишена без змін (т.2, а.с. 34-37).

Постанова апеляційної інстанції також була оскаржена в касаційному порядку та постановою Вищого господарського суду України від 26.03.2013р. постанова Одеського апеляційного господарського суду від 08.01.2013р. скасована та справа №5016/714/2012(15/15) направлена на новий апеляційний розгляд до Одеського апеляційного господарського суду (т.2, а.с.58-62).

При новому апеляційному розгляді постановою Одеського апеляційного господарського суду від 25.04.2013р. ухвала Господарського суду Миколаївської області від 04.12.2012р. скасована та справа №5016/714/2012(15/15) передана до господарського суду Миколаївської області (т.2, а.с.132-137).

11.06.2013р. Арбітражний керуючий Капінус А.А. подав до Господарського суду Миколаївської області на затвердження звіт ліквідатора, в якому зазначив, що ліквідаційний баланс банкрута станом на 11.06.2013р. свідчить про відсутність у банкрута основних і оборотних засобів для ведення господарської діяльності, своєчасності погашення грошових зобов`язань та відсутність можливості оздоровлення платоспроможності боржника, оскільки у банкрута відсутнє будь-яке майно, що підтверджується відповідними листами із реєструючих установ, а саме: КП „МБТІ" за вих. №4469 від 19.06.2012р., ВРЕР ДАЇ з обслуговування м. Миколаєва УДАЇ УМВС України в Миколаївській області за вих. №9/24205 від 11.12.2012р. Головного управління Держкомзему у Миколаївській області за вих. №1718/1800-12 від 17.05.2012р., управління Держгірпромнагляду по Миколаївській області за вих. №01-08.05/1086 від 07.06.2012р., запитом №302-Б-12 від 28.05.2012р. на якому стоїть штамп інспекції Держтехнагляду у Миколаївській області, листом №20.01.19-214 від 09.01.2013р. з Державної авіаційної служби та листом №4714-4.1/9.2.2/45-12 від 28.12.2012р. з Державної інспекції України на морському ті річному транспорті.

Крім того, в звіті ліквідатором зазначається, що майно банкрута, а саме транспортний засіб Ford fiesta 1,3І, який виявлений в ході ліквідаційної процедури реалізований, що підтверджується договором купівлі-продажу від 07.11.2012р., який посвідчений приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу ОСОБА_3 та зареєстрований в реєстрі за №1241. 07.11.2012р. транспортний засіб Ford fiesta 1,3І по акту прийому-передачі переданий покупцю.

Також в звіті ліквідатором зазначається, що дебіторська заборгованість відсутня, що підтверджується листом власника ТОВ „Еврокомфорт" від 05.09.2012р.; виконавчі провадження відносно боржника закриті, що підтверджується відповідними постановами про закінчення виконавчого провадження №25614611 від 22.06.2012р., №32318269 від 22.06.2012р., №30726507 від 11.05.2012р., №30119275 від 11.05.2012р.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 02.07.2013р. (суддя Ржепецький В.О.) затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс Товариства з обмеженою відповідальністю „Еврокомфорт (код ЄДРПОУ 33854548) станом на 25.06.2013р.; ліквідовано ТОВ „Еврокомфорт" (код ЄДРПОУ 33854548); вимоги кредитора вважати погашеними; провадження у справі №5016/714/2012(15/15) припинено; зобов`язано ліквідатора примірники ліквідаційного балансу банкрута надіслати на адресу державного реєстратора- Виконавчому комітету Миколаївської міської ради та Головного управління статистики в Миколаївській області.

Ухвала мотивована тим, що ліквідатором виконані вимоги, передбачені розділом ІІІ Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Не погодившись з вищезазначеною ухвалою, Публічне акціонерне товариство „Укрсоцбанк" звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 02.07.2013р. по справі №5016/714/2012(15/15(, якою затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс ТОВ „Еврокомфорт" та ліквідовано ТОВ „Еврокомфорт", а справу №5016/714/2012(15/15) направити на новий розгляд до Господарського суду Миколаївської області на стадію порушення провадження у справі про банкрутство.

Звертаючись з апеляційною скаргою апелянт посилається на те, що при прийнятті оскаржуваної ухвали господарським судом першої інстанції в неповному обсязі були дослідженні всі обставини справи, які суттєве значення мали для вирішення питання щодо затвердження звіту ліквідатора та в подальшому припинення провадження у справі.

Відповідно до ч.2 ст.101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм попередньою судовою інстанцією належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин, дотримання норм матеріального та процесуального права, згідно з вимогами ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Так, з наявних у справі матеріалів вбачається, що ТОВ „Еврокомфорт" на підставі ст. 4 Закону України „Про збір на облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" №2464 від 08.07.2010р. зареєстроване у управлінні Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва, як платник єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

З наявних в матеріалах справи звітів щодо сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за червень, липень 2011 року, за яких вбачається, що заборгованість сплачено частково на суму 1590, 19 грн.

Відповідно до вимоги №454/1 від 05.09.2011р.про сплату боргу на загальну суму 915, 95 грн. вбачається, що до складу вказаної заборгованості включено заборгованість за червень, липень 2011р.

З постанови Центрального ВДВС Миколаївського міського управління юстиції від 01.12.2011р. вбачається, що на виконання вимоги №454/1 від 05.09.2011р. про сплату боргу на загальну суму 915, 95 грн. відкрито виконавче провадження ВП №30119275 (т.1, а.с. 15).

Відповідно до витягу з ЄДРПОУ від 27.03.2012р. боржник Товариство з обмеженою відповідальністю „Еврокомфорт" за юридично адресою не знаходиться (т.1, а.с.6-10).

Статтею 93 Цивільного кодексу України передбачено, що місцезнаходження юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

Згідно з приписами статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців" в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу, а також відомості про зарезервовані найменування юридичних осіб.

Відповідно до вимог ч. ч. 1, 3 ст.18 зазначеного Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру були внесені до реєстру, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою.

Згідно з приписами статті 19 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців" передбачено порядок та підстави для внесення державним реєстратором до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб запису про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням або запис про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу.

Отже, судова колегія апеляційної інстанції зазначає, що саме зазначений запис державного реєстратора є доказом відсутності юридичної особи за її місцезнаходженням.

З наявного в матеріалах справи ліквідаційного балансу банкрута станом на 11.06.2013р. вбачається про відсутність у банкрута основних і оборотних засобів для ведення господарської діяльності, своєчасності погашення грошових зобов`язань та відсутність можливості оздоровлення платоспроможності боржника, оскільки у банкрута відсутнє будь-яке майно, що підтверджується відповідними листами із реєструючих установ, а саме: КП „МБТІ" за вих. №4469 від 19.06.2012р., ВРЕР ДАЇ з обслуговування м. Миколаєва УДАЇ УМВС України в Миколаївській області за вих. №9/24205 від 11.12.2012р. Головного управління Держкомзему у Миколаївській області за вих. №1718/1800-12 від 17.05.2012р., управління Держгірпромнагляду по Миколаївській області за вих. №01-08.05/1086 від 07.06.2012р., запитом №302-Б-12 від 28.05.2012р. на якому стоїть штамп інспекції Держтехнагляду у Миколаївській області, листом №20.01.19-214 від 09.01.2013р. з Державної авіаційної служби та листом №4714-4.1/9.2.2/45-12 від 28.12.2012р. з Державної інспекції України на морському ті річному транспорті.

Між тим, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що в матеріалах справи відсутні запити до Інспекції головного державного реєстратора флоту стосовно наявності або відсутності у боржника Товариства з обмеженою відповідальністю „Еврокомфорт" зареєстрованих маломірних річкових суден та плавзасобів; Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, щодо того чи є боржник власником, який володіє 10% і більше пакетів акцій емітентів; Департаменту митних інформаційних технологій та статистики щодо товарів ввезених на митну територію України та вивезених за межі митної території України, а також відсутні запиту щодо розшуку майна ТОВ „Еврокомфорт", де проживає її власник ОСОБА_4, а саме у АДРЕСА_2

Отже, наявні у справі матеріали свідчать, що арбітражним керуючим здійснені не всі необхідні і можливі заходи, щодо розшуку майна банкрута, а відтак судова колегія апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції передчасно затвердив звіт ліквідатора виходячи з наступного.

Відповідно до вимог статті 1 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції, яка діяла на момент порушення провадження у справі про банкрутство) визначено, що неплатоспроможність - неспроможність суб'єкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку їх сплати грошові зобов'язання перед кредиторами, в тому числі по заробітній платі, а також виконати зобов'язання щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів) не інакше як через відновлення платоспроможності; грошове зобов'язання - зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України. До складу грошових зобов'язань боржника не зараховуються недоїмка (пеня та штраф), визначена на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов'язання, які виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов'язань, в тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням процентів, які зобов'язаний сплатити боржник, визначаються на день подачі в господарський суд заяви про порушення провадження у справі про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Законом. До складу грошових зобов'язань боржника не зараховуються недоїмка (пеня та штраф), визначена на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов'язання, які виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника-юридичної особи, що виникли з такої участі.

Відповідно до приписів частини 1 статті 52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції, яка діяла на момент порушення провадження у справі про банкрутство) передбачено, що у разі, якщо громадянин -підприємець -боржник або керівні органи боржника -юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

Колегія суддів суддів апеляційної інстанції зазначає, що у контексті вказаної норми при розгляді справи про визнання відсутнього боржника банкрутом за правилами статті 52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" предметом доказування є визначення місцезнаходження боржника - юридичної особи, факт відсутності керівних органів юридичної особи за її місцезнаходженням, неподання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, наявність інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника.

Також, відповідно до приписів абз. 4 ст. 1 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначено, що суб'єкт господарської діяльності може бути визнаний банкрутом в разі встановлення господарським судом його неспроможності відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури.

Згідно з приписами частини 1 статті 32 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції, яка діяла на момент порушення провадження у справі про банкрутство) визначено, що після завершення усіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються: показники виявленої ліквідаційної маси (дані її інвентаризації); відомості про реалізацію об'єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу; копії договорів купівлі-продажу та акти приймання - передачі майна; реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів; документи, які підтверджують погашення вимог кредиторів. Господарський суд після заслуховування звіту ліквідатора та думки членів комітету кредиторів або окремих кредиторів виносить ухвалу про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу. Ліквідатор повідомляє державний орган з питань банкрутства про завершення ліквідаційної процедури.

Крім того, відповідно до пункту 104 постанови Пленуму Верховного Суду України № 15 від 18.12.2009р. "Про судову практику в справах про банкрутство" роз`яснено, що процедура банкрутства передбачає можливість порушення провадження у справі у випадку наявності будь-якої з підстав, передбачених частиною першою статті 52 Закону, а не виключно за наявності всієї сукупності перелічених у цій статті підстав.

Наведене вище свідчить про не обґрунтованість прийнятої оскаржуваної ухвали, оскільки саме відповідні процесуальні дії суду, що передумовлені Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" виконані у не повному обсязі.

Отже, твердження апелянта щодо того, що при прийнятті оскаржуваної ухвали господарським судом першої інстанції не були досліджені всі фактичні обставини справи, які суттєве значення мали при розгляді звіту ліквідатора, колегією суддів апеляційної інстанції приймаються до уваги, оскільки з матеріалів справи вбачається, що судом першої інстанції не були досліджені всі фактичні обставини справи, що і призвело для передчасного затвердження звіту ліквідатора та припинення провадження у справі.

З огляду на викладене, судова колегія апеляційної інстанції зазначає, що оскаржувана ухвала підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 99, 101-106 ГПК України,

колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 02.07.2013р. у справі № 5016/714/2012(15/15)-скасувати, справу передати на розгляд до господарського суду Миколаївської області.

Постанова відповідно до вимог ст.105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття та і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повний текст постанові підписано 08 серпня 2013р.

Головуючий суддя Жеков В.І. Судді Сидоренко М.В. Аленін О.Ю.