05/84-06
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"30" червня 2006 р. Справа № 05/84-06
вх. № 5956/5-05
Суддя господарського суду Ольшанченко В.І.
при секретарі судового засідання Єрьоміна О.Ю.
за участю представників сторін:
позивача - адвоката Пирогова О.І. (довіреність від 27.04.06 р.), відповідача - не з'явився,
розглянувши справу за позовом Дочірнього підприємства „Балтимор-Дніпро” (м. Київ)
до Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „Мультимілк”(м. Харків)
про стягнення 76103,35 грн.,
ВСТАНОВИВ:
Позивач просить стягнути з відповідача на свою користь основний борг за поставлений товар в сумі 71484,29 грн., пеню за прострочку платежу за період з 02.02.06 р. по 15.05.06 р. в сумі 3832,73 грн., інфляційні в сумі 786,33 грн., держмито в сумі 761,04 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн. та витрати на послуги адвоката по факту їх сплати. Свої позовні вимоги обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором поставки № 21/09/05 від 21.09.05 р.
Відповідач відзив на позов і витребувані документи суду не надав. Представник відповідача в судове засідання ні разу не з'явився і про причини неявки суду не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про день час та місце розгляду справи за адресою, вказаною в довідці Головного управління статистики у Харківській області № 6747/12-06 від 19.06.06 р. та в договорі поставки № 21/09/05 від 21.09.05 р., про що свідчить повідомлення про вручення відповідачу 22.05.06 р. поштового відправлення № 2554038.
Справа розглядається за наявними в ній документами, відповідно до ст.75 ГПК України.
В судовому засіданні 26.06.06 р. оголошувалася перерва до 30.06.06 р. о 09-30 год.
Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.
21.09.05 р. між сторонами був укладений договір поставки № 21/09/05 від 21.09.05 р., за яким поставник зобов'язався поставити продовольчі товари (далі – товар), а покупець зобов'язався прийняти їх та оплатити на підставі видаткової накладної протягом 30 календарних днів від дати поставки, яка є датою виписки видаткової накладної.
Позивач повністю виконав свої зобов'язання за договором, поставивши відповідачу товар по договору на загальну суму 285365,83 грн. за видатковими накладними: № БД-00000200 від 26.09.05 р. на суму 52637,33 грн., № БД-209 від 03.10.05 р. на суму 4596,24 грн., № БД-229 від 24.10.05 р. на суму 64485,31 грн., № БД-243 від 10.11.05 р. на суму 9460,99 грн., № БД-249 від 22.11.05 р. на суму 78638,88 грн., № БД-261 від 07.12.05 р. на суму 3900,48 грн., № БД-271 від 03.01.06 р. на суму 71646,60 грн., що підтверджується посиланням в цих накладних на договір № 21/09/05 від 21.09.05 р.
Відповідач прийняв весь товар, що підтверджується копіями товарно-транспортних накладних, довіреностями на отримання ТМЦ та підписом уповноваженої особи та печаткою відповідача в видаткових накладних та в товарно-транспортних накладних.
Відповідач частково оплатив товар, отриманий по договору поставки № 21/09/05 від 21.09.05 р., на загальну суму 213881,54 грн., що підтверджується копіями банківських виписок з особового рахунку позивача.
Таким чином, заборгованість становить 71484,29 грн., що підтверджується актами звірки взаєморозрахунків (а.с.23-25).
06.04.06 р. позивач надіслав відповідачу претензію № 24/03/06 від 24.03.06 р. з вимогою сплатити суму боргу та пеню в загальній сумі 73344,84 грн., але відповідач відповіді не дав та не сплатив цю суму.
Пунктом 6.1 договору поставки № 21/09/05 від 21.09.05 р. передбачено, що за несвоєчасну оплату товару покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого товару за кожний день прострочки і до повного погашення боргу.
Відповідно до п.6.1 договору поставки № 21/09/05 від 21.09.05 р. позивачем нарахована пеня за період з 02.02.06 р. по 15.05.06 р. в сумі 3832,73 грн. та згідно ст.625 ЦК України - інфляційні на підставі довідки головного управління статистики у м. Києві № 12-04/2-1474 від 06.05.06 р. про індекси інфляції за період з 02.02.06 р. по 01.05.06 р. в сумі 786,33 грн.
Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Стаття 629 ЦК України встановлює обов'язковість договору для виконання сторонами.
Відповідно до ст.692 ЦК покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Згідно ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Згідно Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” розмір пені встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені та інфляційних, суд дійшов висновку, що позивачем вірно здійснений розрахунок пені і інфляційних.
Відповідач не надав суду, відповідно до ст.33 ГПК України, докази оплати заборгованості за отриманий товар, пеню та інфляційні.
За таких обставин суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, доведеними і підлягаючими задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст.49 ГПК України з відповідача належить стягнути на користь позивача державне мито і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Витрати на послуги адвоката в сумі 3075,00 грн., вказані в розрахунку судових витрат від 23.06.06 р., не підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, оскільки: по-перше, як убачається з дати квитанцій експрес-переказів, вони сплачені після подачі позову; по-друге, сума витрат на послуги адвоката в позові не вказана, так як цих витрат не було, і в подальшому позивачем не подавалися до суму заяви про визначення та стягнення цих сум; по-третє, позивачем не надані суду докази того, що ця сума була виплачена позивачем адвокату за надання правових послуг, пов'язаних з розглядом саме цієї справи і саме з цим відповідачем. Ні в угоді №2 про надання послуги правової допомоги від 27.04.06 р., ні в актах прийому-здачі виконаних робіт адвоката, а ні в платіжних квитанціях не має посилання на дану справу або на відповідача, а в платіжних квитанціях відсутні посилання на те, що ці кошти перераховані за надані правові послуги по угоді №2 про надання послуги правової допомоги від 27.04.06 р.
Таким чином, у суду відсутні підстави для стягнення з відповідача витрат на послуги адвоката в сумі 3075,00 грн.
Інші витрати, вказані в розрахунку судових витрат від 23.06.06 р., як пов'язані з розглядом справи, також не підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, оскільки позивач не просив їх стягнути та не надав суду доказів того, що ці витрати пов'язані з розглядом справи.
Керуючись Законом України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, ст.ст.525, 526, 611, 625, 629, 692, 712 ЦК України, ст.ст.193, 231, 232, 265-267 ГК України, ст.ст.33-35, 43, 49, 75, 82-85 ГПК України,
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „Мультимілк” (61001 м. Харків, вул. Плеханівська, 126/1. Код ЄДРПОУ № 33411734. П/р № 260073011184 в Першій Харківській філії АКБ „Базіс” м. Харкова, МФО 351599) на користь Дочірнього підприємства „Балтимор-Дніпро” (03150 м. Київ, вул. Боженка, 47/49. Код ЄДРПОУ № 31662026. П/р № 2600310832 в АППБ „Аваль” м. Києва, МФО 300335) заборгованість за отриманий по договору поставки № 21/09/05 від 21.09.05 р. товар в сумі 73344,84 грн., пеню за період з 02.02.06 р. по 15.05.06 р. в сумі 3832,73 грн., інфляційні за період з 02.02.06 р. по 01.05.06 р. в сумі 786,33 грн., державне мито в сумі 761,04 грн. і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
В стягненні з Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „Мультимілк” на користь Дочірнього підприємства „Балтимор-Дніпро” витрат на послуги адвоката відмовити.
Суддя Ольшанченко В.І.
Суд | Господарський суд Харківської області |
Дата ухвалення рішення | 30.06.2006 |
Оприлюднено | 28.08.2007 |
Номер документу | 32885 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Харківської області
Ольшанченко В.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні