Постанова

від 31.07.2013 по справі 5023/5089/12

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

« 30» липня 2013 р. Справа № 5023/5089/12

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Фоміна В.О., суддя Кравець Т.В., суддя Крестьянінов О.О.

при секретарі Деркач Ю.О.

за участю представників:

НБУ в особі Управління НБУ в Харківській області - Артюх А.Л. (довіреність б/№ від 15.06.2012р.)

ТОВ «АЙБІЕС» - Новосельцева В.І. (довіреність №2 від 14.09.2012р.)

ПАТ «Земельний банк» - Старченко Е.М. (довіреність №02-15/1-66 від 25.06.2013р.)

розглянувши апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "АЙБІЕС", м. Харків (вх. № 1839 Х/2) та Національного банку України в особі Управління Національного банку України в Харківській області (вх. № 1855 Х/2) на рішення господарського суду Харківської області від 27.05.2013р. по справі № 5023/5089/12

за позовом Національного банку України в особі Управління Національного банку України в Харківської області, м.Харків,

за участю 3-ї особи , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Публічного акціонерного товариства "Земельний банк", м.Харків,

до Товариство з обмеженою відповідальністю "АЙБІЕС", м.Харків,

за участю 3-ї особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Акціонерне товариство закритого типу "Лізингова компанія "Сприяння", м.Харків,

про звернення стягнення на предмет іпотеки, -

ВСТАНОВИЛА:

У листопаді 2012р., позивач, Національний банк України в особі Управління Національного банку України в Харківської області, звернувся до господарського суду з позовною заявою, в якій з метою задоволення вимог позивача за Кредитним договором № 68-08/К від 21.08.2008р. у розмірі 1050407,17 грн. (у тому числі 700000,00 грн. за основним боргом, прострочених відсотків за користування кредитом в сумі 350407,17 грн.) просить звернути стягнення на предмет іпотеки за Договором іпотеки від 28.08.2008р., посвідченим приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Галіщевою О.А., зареєстрованим у реєстрі за № 818, а саме нежитлову будівлю літ. "Б-1", цегляну, що знаходиться за адресою: м.Харків, пров.Фейєрбаха, буд. 1/3, загальною площею 108,5 кв.м., що оцінений ТОВ "Хар-Експерт" згідно звіту про незалежну оцінку ринкової вартості майнових прав за Договором № 68-08/К станом на 18.05.2012р. в розмірі 400300,00 грн., шляхом продажу його на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження.

Рішенням господарського суду Харківської області від 27.05.2013р. позовні вимоги задоволено частково. Щодо задоволення вимог в частині 700000,00 грн. основного боргу за Кредитним договором № 68-08К від 21.08.2008р. - звернути стягнення на предмет іпотеки за Договором іпотеки від 28.08.2008р., посвідченим приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Галіщевою О.А., зареєстрованим у реєстрі за № 818, нежитлову будівлю літ. "Б-1", цегляну, що знаходиться за адресою: м.Харків, пров.Фейєрбаха, буд. 1/3, загальною площею 108,5 кв.м., що оцінений Харківським науково-дослідним інститутом судових експертиз ім. засл.проф.М.С. Бокаріуса, згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи № 718 від 22.04.2013р. станом на 22.04.2013р. в розмірі 816336,00 грн., шляхом продажу його на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження.

Щодо задоволення вимог в частині прострочених відсотків за користування кредитом в сумі 350407,17 грн. - у позові відмовлено.

Відповідач з вказаним рішенням не погодився та звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права просить його скасувати частково: щодо задоволення вимог в частині 700000,00 грн. основного боргу за Кредитним договором № 68-08К від 21.08.2008р. - звернуто стягнення на предмет іпотеки за Договором іпотеки від 28.08.2008р., посвідченим приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Галіщевою О.А., зареєстрованим у реєстрі за № 818, нежитлову будівлю літ. "Б-1", цегляну, що знаходиться за адресою: м.Харків, пров.Фейєрбаха, буд. 1/3, загальною площею 108,5 кв.м., що оцінений Харківським науково-дослідним інститутом судових експертиз ім. засл.проф.М.С. Бокаріуса, згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи № 718 від 22.04.2013р. станом на 22.04.2013р. в розмірі 816336,00 грн., шляхом продажу його на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження - в позові відмовити. В іншій частині рішення просить залишити без змін.

Позивач з вказаним рішенням також не погодився та звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права просить його скасувати в частині відмови у задоволенні вимог Національного банку України в особі Управління Національного банку України в Харківській області щодо звернення стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки, визначеним вище, в рахунок погашення заборгованості АТЗТ Лізингова компанія "Сприяння" за простроченими відсотками за користування кредитом в розмірі 350407,17 грн. за кредитним договором №68-08К від 231.08.2008р., укладеним між АТЗТ Лізингова компанія "Сприяння" та ПАТ "Земельний банк", право вимоги за зобов'язаннями якого перейшли до Національного банку України, та прийняти нове, яким позовні вимоги Національного банку України по справі " 5023/5089/12 задовольнити в повному обсязі.

Ухвалами Харківського апеляційного господарського суду від 17.06.2013р. та 19.06.2013р., відповідно, апеляційні скарги відповідача та позивача прийнято до провадження та призначено до розгляду на 16.07.2013р.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 16.07.2013р. розгляд апеляційних скарг відкладено на 30.07.2013р.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційних скарг в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

21 серпня 2008 року між Харківськи м акціонерним комерційним Земельним банком (в подальшому ПАТ «Зембанк») та АТЗТ «Лізингова компанія «Сприяння» укладено №68/08 про надання кредитної лінії, відповідно до п. 1.1. якого, ПАТ «Зембанк» надав АТЗТ «Лізингова компанія «Сприяння» кредитну лінію з лімітом кредитування в розмірі 1000000,00 грн., з кінцевим строком повернення кредиту згідно п.1.2. цього договору до 24.08.2010р. включно.

Пунктом 1.3. Договору № 68-08/К процентна ставка за користування кредитом визначена в розмірі 20 відсотків річних. Додатковою угодою № 2 від 20.08.2009р. до Договору № 68-08/К були внесені зміни, відповідно до яких сторони встановили, що з 20.08.2009р. процентна ставка складає 24 % річних.

28.08.2008р. між Харківським акціонерним комерційним Земельним банком та Акціонерним товариством закритого типу «Фірма І.В.S.» укладено договір іпотеки, відповідно до умов якого, Іпотекодавець - АТЗТ «Фірма І.В.S.» з метою забезпечення виконання зобов'язань, що витікають з кредитного договору №68/08 від 21.08.2008р. передає в іпотеку, а Іпотекодержатель - Земельний банк приймає предмет іпотеки - нежитлова будівля літ «Б-1», цегляна, загальною площею 108,5 кв.м., яка знаходиться за адресою: м. Харків, пров. Фейєрбаха, буд. 1/3.

Додатковим договором № 1 від 09.09.2009р. до Договору іпотеки внесено зміни щодо розміру процентної ставки за Договором № 68-08/К, строку надання траншу та вартості предмету іпотеки.

06 листопада 2008р. між Національним банком України, в особі Управління Національного банку України в Харківській області та Харківським акціонерним комерційним Земельним банком (на даний час - Публічне акціонерне товариство "Земельний банк") з метою надання кредиту на рефінансування було укладено Кредитний договір № 15, відповідно до п.1.1. якого НБУ надає ПАТ "Зембанк" кредит на суму 50000000,00 грн. на термін з 06.11.2008р. до 26.08.2009р. з оплатою відсотків у розмірі 17,0 % річних.

05.01.2010р. Додатковим договором № 1 до Кредитного договору було внесено зміни, якими пролонговано термін погашення кредиту до 26.08.2010р. та збільшено проценту ставку за кредитом до 18 процентів річних.

25.06.2010р. Додатковим договором № 2 до Кредитного договору було внесено зміни до п. 1.2.: «Під забезпечення за кредитним договором №15 від 06.11.2008р. надаються майнові права за кредитними договорами загальною вартістю 14493190,81 грн. без ПДВ, що відповідає незалежній експертній оцінці, яку здійснено станом на 24.06.2010р. експертом - ФОП Тризна Олександром Васильовичем, сертифікат суб'єкта оціночної діяльності №8729/09, виданий Фондом державного майна України від 13.07.2009р., про що укладені:

Договір застави майнових прав №15/6 від 25.06.2010

Договір застави майнових прав №15/7 від 25.06.2010

Договір застави майнових прав №15/8 від 25.06.2010

Договір застави майнових прав №15/9 від 25.06.2010

Договір застави майнових прав №15/10 від 25.06.2010».

Згідно п. 1.1 Договору застави майнових прав №15/7 від 25.06.2010р., предметом застави за цим договором є майнові права за кредитним договором №68/08/К від 21.08.2008р. зі всіма змінами до нього, укладеним між Заставодавцем (Земельним банком) і Боржником (АТЗТ "Лізингова компанія "Сприяння"), відповідно до якого Боржник повинен повернути Заставодавцю кредит у сумі 1000000,00 грн., станом на дату укладення договору залишок заборгованості становить 727020,00 грн., з кінцевим терміном повернення 24.08.2010р. та сплачувати проценти за користування кредитом за ставкою 24 процентів річних.

Тим же пунктом визначено, що зобов`язання, що випливають з кредитного договору №68-08/К від 21.08.2008р. забезпечуються договором іпотеки від 28.08.2008р., укладеного між Заставодавцем та Майновим поручителем, зі всіма змінами до нього.

Пунктом 1.5 договору визначено, що надана застава забезпечує виконання Заставодавцем (Земельним банком) вимог Заставодержателя (НБУ) за кредитним договором №15 від 06.11.2008року, та будь-якими додатковими договорами до нього, укладеними між сторонами, за умовами якого Заставодавець зобов'язаний повернути Заставодержателю кредит у сумі 50000000,00 грн. із кінцевим терміном повернення 26.08.2010р. і сплачувати проценти за користування ним у розмірі 17,0% річних (яка в подальшому змінена на 18,0%) та пеню, а також відповідно до умов кредитного договору повернути кредит у повному обсязі, сплатити проценти за користування ним і пеню в разі їх витребування Застводержателем.

Пунктом 1.6. Договору визначено, що за рахунок заставленого майнового права вимоги позивача задовольняються в повному обсязі, включаючи суму основного боргу, нараховані проценти та пеню.

Відповідно до п. 2.1.1. Договору, у разі невиконання Застводавцем умов кредитного договору та/або цього договору, Заставодержатель отримує право одержати задоволення з майнових прав переважно перед іншими кредиторами відповідно до Закону України "Про заставу" та ст. 73 Закону України "Про Національний банк України".

У п. 4.2. Договору застави майнових прав, сторони визначили, що у частині уступки права вимоги цей Договір укладено з відкладальною умовою відповідно до ст. 212 ЦК України. Права вимоги переходять до позивача наступного дня після настання строку виконання зобов'язань ПАТ "Зембанк" за Кредитним договором, якщо вони не будуть виконані повністю або частково, або після настання випадку, передбаченого п. 3.1.4 вказаного Договору.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач зазначив, що ПАТ «Зембанк» було порушено умови Кредитного договору №15 від 06.11.2008р. щодо повернення наданого Національним банком України кредиту, а також сплати відсотків за його користування.

Постановою Правління Національного банку України від 30.07.2010р. № 375, починаючи з 02.08.2010р. було відкликано банківську ліцензію та ініційовано процедуру ліквідації ПАТ «Зембанк».

На даний час заборгованість ПАТ «Зембанк» перед позивачем не погашено.

За розрахунком позивача станом на 01.09.2012р. заборгованість ПАТ «Зембанк» за Кредитним договором перед позивачем склала 40648670,94 грн., у тому числі: за основним боргом - 37020588,09 грн., 3569972,01 грн. за нарахованими процентами та 58110,84 грн. за пенею за простроченими процентами (нарахованою на підставі п. 3.2. Кредитного договору).

Як зазначає позивач, АТЗТ "Лізингова компанія "Сприяння" також не виконала умови кредитного договору №68-08/К від 21.08.2008р.

Позивач, посилаючись на п. 4.3 Договору застави майнових прав, згідно якого позивач має право на звернення стягнення та реалізацію предмета іпотеки згідно з умовами Договору іпотеки від 28.08.2008р., якщо у боржника, АТЗТ «Лізингова компанія «Сприяння», немає коштів на погашення заборгованості за Кредитним договором № 68-08/К від 21.08.2008р., обґрунтовує звернення до суду за захистом своїх порушених прав в такій спосіб вищенаведеним.

Задовольняючи частково позовні вимоги, господарський суд вказав, що вважає безпідставним нарахування позивачем відсотків за користування кредитом в сумі 350407,17 грн. за кредитним договором №68-08/К від 21.08.2008р., оскільки спірний договір застави майнових прав є засобом забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором №15, а не правочином щодо розпорядження майновими правами за Кредитним договором №68-08/К, договір застави не передбачає заміну кредитора у зобов'язанні на відміну від правочину відступлення права вимоги, за яким відповідно до статті 512 ЦК України здійснюється така заміна кредитора у зобов'язанні. Тобто, до позивача, як до Заставодержателя, без прав кредитора за кредитним договором, перейшли майнові права лише на предмет застави - 727000,00 грн. за основним боргом по кредитному договору №68-08/К від 21.08.2008р., та він має право одержати задоволення своїх вимог лише з вартості цього заставленого майна.

Проте, колегія суддів не погоджується з таким висновком місцевого господарського суду, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 572 Цивільного кодексу України, в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

За приписами статті 576 Цивільного кодексу України предметом застави може бути будь-яке майно (зокрема річ, цінні папери, майнові права), що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення. Тобто, у розумінні наведеної норми майнові права можуть бути предметом застави, якщо вони можуть бути відчужені заставодавцем і на них може звертатися стягнення.

Згідно ст. 190 Цивільного кодексу України та ст. 3 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", майнові права визначаються як будь-які права, пов'язані з майном.

Відповідно до ст. 589 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Як зазначено у ст. 590 Цивільного кодексу України, звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом. У разі ліквідації юридичної особи - заставодавця заставодержатель набуває право звернення стягнення на заставлене майно незалежно від настання строку виконання зобов'язання, забезпеченого заставою.

Відповідно до ст.7 Закону України «Про Національний банк України» Національний банк виступає кредитором останньої інстанції для банків і організує систему рефінансування та згідно ст.42 цього закону надає кредити комерційним банкам для підтримки ліквідності.

Статтею 19 Закону України «Про заставу» передбачено, що за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави.

Отже, ПАТ «Зембанк» було порушено умови Кредитного договору № 15 щодо повернення наданого кредиту, а також сплати відсотків за його користування.

Факт заміни кредитора в зобов'язанні, що випливає з кредитного договору № 68-08/К від 21.08.2008, та перехід права вимоги за вказаним договором на підставі п.4.2 договору застави майнових прав до позивача підтверджено висновками в мотивувальній частині рішень господарських судів різних інстанцій по судовій справі № 5023/5582/11, наданих позивачем до матеріалів справи в якості обґрунтування визнання відсутності такого права вимоги у ПАТ «Зембанк», якими встановлено відсутність у Публічного акціонерного товариства «Земельний банк» права вимоги за зобов'язаннями, яки виникли у Приватного акціонерного товариства «Лізингова компанія «Сприяння» на підставі кредитних договорів №75-07/К від 24.09.2007р., №68-08/К від 21.08.2008р., №79-08/К від 19.09.2008р.

Рішенням господарського суду Харківської області по справі №5023/7364/11 від 15.11.2011р. (яке набрало законної сили) в позові ПАТ «Земельний банк» до ТОВ «АЙБІЕС» про звернення стягнення на предмет іпотеки, укладеного в забезпечення зобов'язань по кредитному договору №68-08/К, відмовлено у зв'язку з висновком суду в мотивувальній частині рішення, що право звернення до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки належить саме Національному банку України з огляду на умови вищеназваного договору застави майнових прав та рішень по справі №5023/5582/11.

Пунктом 1.1 Договору іпотеки сторони погодили, що дана іпотека забезпечує виконання вимог Заставодержателя за кредитним договором № 68-08/К від 21.08.2008 р. та будь-якими договорами до нього, враховуючи проценти за користування кредитом та неустойку. Станом на 01.09.2012 заборгованість Боржника за Договором № 68-08/К є простроченою та складає 1050407,17 грн., у т.ч. за кредитом -700000,00 грн. та за процентами - 350407,17 грн. Розрахунки вказаної заборгованості містяться в матеріалах даної справи.

Виходячи зі змісту терміну «Кредит», визначеного в ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п. 9 положення НБУ «Про кредитування», затвердженого постановою правління НБУ від 28.09.95р. №246, чинних на момент виникнення спірних правовідносин - це позичковий капітал банку в грошовій формі, що передається на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання. З урахуванням такого визначення кредиту, кошти, надані в користування особі, є «кредитом» за наявності вказаних ознак, тобто проценти за користування кредитом (принцип платності) є невід`ємною частиною поняття «кредит» у розумінні зазначеного положення.

Отже, висновок суду першої інстанції щодо безпідставного нарахування позивачем відсотків за користування кредитом у сумі 350407,17 грн., оскільки до нього перейшло право задоволення своїх вимог лише за рахунок основного боргу за Кредитним договором №68-08/К, є неправильним, з урахуванням вищенаведеного.

Що стосується задоволення позову в частині звернення стягнення на предмет іпотеки, за договором іпотеки від 28.08.2008р., з метою задоволення основного боргу за кредитним договором №68-08/К на суму 700000,00 грн., колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

Статтею 1 Закону України "Про іпотеку" визначено, що іпотека - це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Частиною 5 ст. З Закону України "Про іпотеку" встановлено, що у разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки.

Згідно ч. 1 ст. 33 Закону України "Про іпотеку", у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

У п. 5.4. Договору іпотеки від 28.08.2008р. сторони визначили, що у разі порушення умов Кредитного договору та /або умов цього договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки в порядку, передбаченому цим договором або Законом України "Про іпотеку".

Матеріали справи свідчать, що позивачем на адресу відповідача було надіслано лист № 05-176/6594 від 30.07.2012р. з вимогою щодо погашення кредиту. Згідно з повідомленням про вручення поштового відправлення, вказаний лист був отриманий відповідачем 06.08.2012р. Проте, відповідь на даний лист до позивача не надходила. Аналогічний лист з вимогою щодо погашення кредиту за Договором № 68-08К було також направлено боржнику (лист № 05-140/4663 від 25.05.2012р.). Додатково листом від 05.07.2012р. № 05-140/5890 позивач у відповідь на лист боржника від 25.06.2012р. № 251 надіслав йому копію Договору застави майнових прав, а також копії додаткових договорів про внесення змін до нього. Листом від 03.09.2012р. № 304 боржник повідомив про невизнання ним вимог позивача за Договором № 68-08/К.

Станом на 01.10.2012р. вимоги позивача щодо виконання АТЗТ "Лізингова компанія "Сприяння" (боржником) та відповідачем (майновим поручителем) зобов'язань за Договором № 68-08/К у добровільному порядку залишились без задоволення. На даний час заборгованість перед позивачем не погашена.

Частина 3 ст. 33 Закону України "Про іпотеку" встановлює, що звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється і у тому числі на підставі рішення суду.

Право Національного банку України на звернення до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки з метою задоволення вимог за основним зобов'язанням по Кредитному договору № 68-08К від 21.08.2008р. встановлено рішенням господарського суду Харківської області від 15.11.2011р. по справі № 5023/7364/11, яке набрало законної сили та не було скасовано.

Ринкова вартість предмету іпотеки визначена висновком судової будівельно-технічної експертизи, яка призначалась судом першої інстанції, та складає 816336,00 грн. без урахування ПДВ.

Відповідно до ст.ст. 38, 39 Закону України "Про іпотеку", предмет застави, у разі задоволення судом позову про звернення стягнення, може бути реалізований іпотекодержателем будь-якій особі-покупцеві, зокрема, шляхом застосування процедури продажу предмету застави, встановленої ст. 38 Закону України "Про іпотеку".

Відповідно до ч. 6 ст. 38 Закону України "Про іпотеку", ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.

Згідно ст. 39 Закону України "Про іпотеку" суд у разі задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у своєму рішенні зазначає, зокрема, початкову ціну продажу предмету іпотеки.

Відповідно до ч. 2 ст. 43 Закону України "Про іпотеку", початкова ціна продажу предмета іпотеки встановлюється рішенням суду або за згодою між іпотекодавцем та іпотекодержателем, а якщо вони не досягли згоди, - на підставі оцінки, проведеної відповідно до законодавства про оцінку майна і майнових прав та професійну оціночну діяльність, при цьому початкова ціна продажу майна не може бути нижчою за 90 відсотків його вартості, визначеної шляхом його оцінки.

Згідно ч. 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також, інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Зважаючи на приписи статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.

Отже, на думку колегії суддів, доводи ТОВ «АЙБІЕС» не знайшли свого відображення у нормах чинного законодавства, а господарський суд, приймаючи рішення по даній справі не повністю забезпечив дотримання цих норм.

Відповідно до Постанови Пленуму Вищого господарського суду від 23.03.2012р. № 6 «Про судове рішення», рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

На підставі наведеного, колегія суддів дійшла висновку про часткове скасування рішення господарського суду Харківської області від 27.05.2013р., з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального права.

Керуючись ст.ст. 99, 101, п. 2, ст. 103, п.4 ч. 1 ст. 104, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, одностайно, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АЙБІЕС", м. Харків залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Національного банку України в особі Управління Національного банку України в Харківській області задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від 27.05.2013р. по справі №5023/5089/12 в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості АТЗТ «Лізингова компанія «Сприяння» за простроченими відсотками за користування кредитом в розмірі 350407,17 грн. скасувати та прийняти нове рішення, виклавши резолютивну частину якого в наступній редакції:

«Позовні вимоги задовольнити повністю.

З метою задоволення вимог кредитора - Національного банку України в особі Управління Національного банку України в Харківській області за кредитним договором №68-08/К від 21.08.08р. в розмірі 1050407,17 грн., в тому числі 700000,00 грн. за основним боргом та 350407,17 грн. прострочених відсотків за користування кредитом - звернути стягнення на предмет іпотеки за Договором іпотеки від 28.08.2008р., посвідченим приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Галіщевою О.А., зареєстрованим у реєстрі за № 818, нежитлову будівлю літ. "Б-1", цегляну, що знаходиться за адресою: м.Харків, пров.Фейєрбаха, буд. 1/3, загальною площею 108,5 кв.м., що оцінений Харківським науково-дослідним інститутом судових експертиз ім. засл.проф.М.С. Бокаріуса, шляхом продажу його на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження за початковою ціною 816336,00 грн., згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи № 718 від 22.04.2013р.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АЙБІЕС" (61050, м.Харків, пров.Фейєрбаха, 1/3-б; код ЄДРПОУ: 14061790) на користь Державного бюджету України (одержувач коштів - Управління державної казначейської служби у Дзержинському районі м. Харкова, вул. Бакуліна 18, м. Харків, 61166, код ЄДРПОУ 37999654, рахунок 31215206783003, банк одержувача - Головне управління державної казначейської служби України у Харківській області, МФО 851011, код бюджетної класифікації 22030001) - 14000,00 грн. судового збору.»

Зобов`язати господарський суд Харківської області видати відповідні накази.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України через Харківський апеляційний господарський суд.

Повний текст підписаний 31.07.13р.

Головуючий суддя Фоміна В.О.

Суддя Кравець Т.В.

Суддя Крестьянінов О.О.