cpg1251
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
05.08.2013р. Справа № 907/670/13
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „МП Груп 2000", м. Ужгород
до Товариства з обмеженою відповідальністю „РДУ", м. Ужгород
про стягнення загальної суми 35 575,64грн. (в тому числі сума 34 485,82грн. - основний борг, сума 876,77грн. - нарахована пеня, сума 34,48грн. - інфляційні втрати та сума 178,57грн. - три проценти річних),
Суддя В.І. Карпинець
За участю представників сторін:
від позивача: Локота А.В.- представник за дов. від 09.01.2013р.
від відповідача : явка не визнавалась обов"язковою ( на власний розсуд)
СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю „МП Груп 2000", м. Ужгород (далі - позивач) звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „РДУ", м. Ужгород (далі - відповідач) про стягнення загальної суми 35 575,64грн. (в тому числі сума 34 485,82грн. - основний борг, сума 876,77грн. - нарахована пеня, сума 34,48грн. - інфляційні втрати та сума 178,57грн. - три проценти річних).
Представник позивача, у даному судовому засіданні, поданим листом від 05.08.2013р. долучила до матеріалів справи засвідчені копії з: міжнародної товарно - транспортної накладної (СМR) №722335 та нотаріально - посвідчений переклад від 30.07.2013р. на українську мову такої накладної; міжнародної товарно - транспортної накладної (СМR) №722336 та нотаріально - посвідчений переклад від 30.07.2013р. на українську мову такої накладної; витяг з ЄДРЮО та ФОП про підтвердження факту перебування відповідача, станом на 01.08.2013р., у ЄДРЮО та ФОП зі статусом юридичної особи, ідентифікаційним кодом 38330283 та місцезнаходженням - м. Ужгород, вул. Радіщева,1; актів виконаних робіт від 10.04 та 11.04.2013р. №№ 294 і 295 та податкових накладних від 10.04.2013р. та рекомендованого поштового повідомлення від 11.06.2013р., як доказу у підтвердження надсилання відповідачеві претензії від 10.06.2013р. (а.с.38-51).
Представником позивача позовні вимоги обґрунтовуються з посиланням на обставини, зазначені у позовній заяві (а.с.6-8) та на їх підтвердження долученими до справи доказовими матеріалами. Зокрема, посилається на невиконання відповідачем в повному обсязі взятого на себе зобов"язання за Договором №ЕЗ-110213 від 11.02.2013р. про надання транспортно - експедиційних послуг щодо оплати в повному обсязі вартості наданих послуг.
Докази, які б засвідчували факт погашення відповідачем заявленої позивачем до стягнення суми 34 485,82грн. основного боргу - відсутні.
Відповідач повторно, при наявності, письмовий відзив на позов з доказами в його обґрунтування не подав та свого уповноваженого представника для участі в судовому засіданні не направив. Ухвала суду від 19.07.2013р. про відкладення розгляду справи на 05.08.2013р., яка надіслана судом на адресу даного відповідача, зазначену у позовній заяві: м. Ужгород, вул.Радіщева,1 та яка є, станом на 01.08.2013р., ідентичною адресі, зазначеній у витязі з ЄДРЮО та ФОП (а.с.46), на адресу суду повернута поштовою установою із поштовою відміткою «не знаходиться» (а.с.36-37).
Дана обставина свідчить про належне виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення судом певних процесуальних дій по даній справі.
Слід зазначити, що ухвала суду від 03.07.2013р. про порушення провадження у справі №907/1670/13 була також надіслана на адресу даного відповідача, зазначену у позовній заяві: м. Ужгород, вул.Радіщева,1, яка також була повернута на адресу суду поштовою установою із поштовою відміткою «не знаходиться» (а.с.3-5).
Суд зазначає те, що відповідно до вимог чинного законодавства, судом повідомляються учасники судового процесу про вчинення судом певних процесуальних дій на підставі процесуальних документів, шляхом їх надсилання рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення за поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній", „за закінченням терміну зберігання" і т.п., є належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
За вищенаведених обставин, судом вжито достатніх заходів щодо повідомлення учасників судового процесу (в тому числі і даного відповідача) про вчинення вищезазначених процесуальних дій по даній справі, в тому числі щодо належного повідомлення даного відповідача про дане судове засідання, а тому спір по даній справі у даному судовому засіданні вирішується на підставі наявних у справі матеріалів в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.
Розгляд справи відкладався відповідно до вимог ст. 77 ГПК України.
У судовому засіданні 05.08.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ч.2 ст.85 ГПК України.
Дослідивши та проаналізувавши наявні у справі доказові матеріали та заслухавши пояснення представника позивача, суд
ВСТАНОВИВ:
Як вбачається з матеріалів справи, між Товариством з обмеженою відповідальністю „МП Груп 2000", м. Ужгород, як Експедитором (далі - позивачем) та Товариством з обмеженою відповідальністю „РДУ", м. Ужгород, як Замовником (далі - відповідачем) було укладено Договір №ЕЗ-110213 від 11.02.2013р. про надання транспортно-експедиційних послуг (далі - Договір, а.с.12-15).
Відповідно до п.п.1.1 р. 1 Договору, Експедитор зобов"язується від свого імені за дорученням Замовника і за його рахунок за узгоджену Сторонами нагороду здійснити на користь Замовника комплекс дій, пов"язаних з організацією автомобільних перевезень вантажів Замовника.
Також відповідно до п.1.2 даного Договору маршрут перевезення, пункти призначення, термін доставки та інші умови перевезення визначаються на підставі погоджених Сторонами заявок, які є невід"ємною частиною цього договору.
Засвідчені належним чином копії Заявок №002 та № 020413 від 04.04.2013р., скріплених підписами і печатками у двохсторонньому порядку, містяться у матеріалах справи (а.с.16-17).
Оплата відповідачем позивачу вартості перевезення здійснюється у відповідності до умов Заявок та умов п.5.3 Договору, що передбачає розрахунок шляхом переведення коштів на розрахунковий рахунок Еспедитора протягом 5-ти днів після отримання рахунка - фактури Експедитора, товарно - транспортної накладної (СМR) з відміткою вантажоодержувача про отримання вантажу, акту виконаних робіт та податкової накладної.
Факт надання позивачем, як Експедитором на користь відповідача, як Замовника, послуг з перевезення вантажів у міжнародному сполученні, відповідно до заявок №002 та № 020413 від 04.04.2013р., на виконання умов Договору №ЕЗ-110213 від 11.02.2013р., підтверджується міжнародною товарно - транспортною накладною (СМR) №722335 та міжнародною товарно - транспортною накладною (СМR) №722336 (а.с.18-19) та нотаріально - посвідченим перекладом від 30.07.2013р. на українську мову таких накладних (а.с.41-42,44-45).
Матеріали справи також містять: рахунок - фактуру №СФ-294 від 10.04.2013р. на суму 17 242,50грн. та рахунок - фактуру №СФ-295 від 11.04.2013р. на суму 17 242,50грн. (а.с.20-21).
Позивачем, відповідно до вимог п.5.3 Договору надсилались рекомендованим поштовим повідомленням від 11.06.2013р. (а.с.24) на адресу відповідача, зазначену в укладеному Договорі №ЕЗ-110213 від 11.02.2013р. м. Ужгород, вул.Радіщева,1 (а.с.15), оригінали: міжнародних товарно - транспортних накладних (СМR) №722335 та №722336; рахунку - фактури №СФ-294 від 10.04.2013р. на суму 17 242,50грн. та рахунку - фактури №СФ-295 від 11.04.2013р. на суму 17 242,50грн.; актів виконаних робіт від 10.04 та 11.04.2013р. №№ 294 і 295 та податкових накладних від 10.04.2013р..
Вищезазначеним підтверджується факт виконання позивачем в повному обсязі взятих на себе зобов"язань за Договором про надання транспортно-експедиційних послуг №ЕЗ-110213 від 11.02.2013р..
Разом з тим відповідач не виконав взяте на себе зобов"язання по сплаті на користь позивача вартості наданих послуг на загальну суму 34 485,82грн. з ПДВ, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 34 485,82грн. основного боргу.
Суд зазначає, що позивачем надсилалась відповідачеві письмова вимога у вигляді претензії від 10.06.2013р. про необхідність оплати заборгованості у сумі 34 485,82грн. (а.с.22), що підтверджується рекомендованним поштовим повідомленням від 11.06.2013р. (а.с.47).
Разом з тим дана претензія відповідачем була проігнорована і залишена без реагування та дана сума заборгованості відповідачем не була оплачена.
Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Також дане правило закріплено в Господарському кодексі України. Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Також необхідність виконання взятого на себе зобов"язання передбачена вимогами ст.530 Цивільного кодексу України.
Оскільки, як було зазначено вище, відповідач не оплатив в повному обсязі вартість отриманих транспортно - експедиційних послуг на суму 34 485,82грн., тому з врахуванням норм ЦК України та ГК України, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 34 485,82грн., є такими, що належним чином відповідно до вимог ст.ст. 32, 33, 34 ГПК України обґрунтовані та підтверджені матеріалами справи та фактичними обставинами, не спростовані відповідачем, а тому позов у даній частині позовних вимог підлягає до задоволення, шляхом стягнення з відповідача в примусовому порядку на користь позивача заборгованості у сумі 34 485,82грн..
Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У зв"язку з вищенаведеною нормою, є правомірним нарахування позивачем відповідачеві інфляційних втрат у сумі 34,48грн., яка зазначена у позовній заяві, та обґрунтований розрахунок яких наведено у розрахунку ціни позову (а.с.27) та який перевірено судом, а тому дана сума підлягає стягненню з відповідача у примусовому порядку на користь позивача.
Також є правомірним нарахування позивачем відповідачеві трьох процентів річних у сумі 178,57грн., яка зазначена у позовній заяві, та обґрунтований розрахунок якої наведено у розрахунку ціни позову (а.с.28) та який перевірено судом, а тому дана сума також підлягає стягненню з відповідача у примусовому порядку на користь позивача.
Вимогами п.1 ст.546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком та у ст.549 цього ж Кодексу наведено поняття неустойки (штрафу, пені) та штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (п.1 ст.549 ЦК України) та пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (п.2 ст.549 ЦК України). Відповідно вимог п.2 ст. 551 ЦК України передбачено, що розмір неустойки (штрафу, пені), встановлюється Договором.
Вимогами п.6.2.9 Договору передбачено, що у випадку порушення Замовником строків проведення розрахунків, він зобов"язаний сплати на користь Експедитора пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день такого прострочення.
У зв"язку з вищенаведеною нормою, є правомірним нарахування позивачем відповідачеві пені у сумі 876,77грн., яка зазначена у позовній заяві, та обґрунтований розрахунок якої наведено у розрахунку ціни позову (а.с.29) та який перевірено судом, а тому дана сума також підлягає стягненню з відповідача у примусовому порядку на користь позивача.
Відповідно до ст. 49 ГПК України, суд покладає на відповідача відшкодування витрат позивача по оплаті судового збору у розмірі 1 720,50 грн..
На підставі викладеного, керуючись ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 530, 546 п.1, 549 п.2, 551 п.2, 625 ч.2 Цивільного кодексу України та ст.ст. 4, 22, 32, 33, 34, 43, 44, 49, 69, 75, 77, 82 - 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд,
ВИРІШИВ:
1. Позов задоволити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „РДУ" / м. Ужгород, вул.Радіщева,1 ідентифікаційний код 38330283 / на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „МП Груп 2000" / м. Ужгород, вул. Собранецька, 18/2, ідентифікаційний код 36132332 / загальну суму 35 575,64грн. (в тому числі сума 34 485,82грн. - основний борг, сума 876,77грн. - нарахована пеня, сума 34,48грн. - інфляційні втрати та сума 178,57грн. - три проценти річних) та суму 1 720,50 грн. у відшкодування витрат по сплаченому судовому збору.
Видати наказ.
3. Рішення суду набирає законної сили в порядку встановленому відповідно до ст.85 ГПК України та може бути оскаржено в порядку та строки, передбачені вимогами ст. 93 ГПК України.
Рішення суду виготовлено в повному обсязі та підписано 08.08.2013р.
Суддя В.І. Карпинець
Суд | Господарський суд Закарпатської області |
Дата ухвалення рішення | 05.08.2013 |
Оприлюднено | 09.08.2013 |
Номер документу | 32885328 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Закарпатської області
Карпинець В.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні