Постанова

від 10.07.2013 по справі 816/2784/13-а

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2013 року м. ПолтаваСправа № 816/2784/13-а

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Єресько Л.О.,

при секретарі - Курбалі А.В.,

за участю:

представника позивача - Риля В.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна фірма "Центр ЛТД" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень -рішень, -

В С Т А Н О В И В:

17 травня 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна фірма "Центр ЛТД" (надалі - позивач або ТОВ БФ "Центр ЛТД") звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби (надалі - відповідач або Кременчуцька ОДПІ) , яким просили визнати неправомірними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 22.04.2013 № 0002842202/819, яким позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт послуг) в загальному розмірі 380 979 грн., в т.ч. за основним платежем - 253 986 грн., штрафними фінансовими санкціями - 126 993 грн.; № 0001021705/827, яким позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковим агентом із доходів платника податку, в загальному розмірі 289 грн. 03 коп., в т.ч. за основним платежем - 231 грн.22 коп., штрафними фінансовими санкціями - 57,81 грн., та № 0002852301/91, яким позивачу було зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у за 2012 рік в загальному розмірі 1 918 593 грн.

В обгрунтування своїх позовних вимог посилалися на незгоду із висновками акту про результати планової виїзної документальної перевірки позивача від 08.04.2013 № 3034/22.2-11/21074215 щодо нікчемності правочинів між позивачем та контрагентами ТОВ БК «Ростбуд», ПП «Грандбуд - К», ПП «Фінтехснаб», ТОВ «Будівельна компанія «Зодчий», за результатами господарських операцій з якими позивачем було сформовано показники податквової звітності по податку на прибуток та податку на додану вартість. Пояснювали, що всі господарські операції із вищевказаними контрагентами мали реальний характер та в повному обсязі були відображені в бухгалтерському та податковому обліках підприємства.

В судовому засіданні представник позивача вимоги позовної заяви підтримав, просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча в матеріалах справи навні докази, що він був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомив. В попередніх судових засідання представник відповідача проти позову заперечував, посилаючись на правомірність висновків акту перевірки, письмові заперечення приєднано до матеріалів справи.

Частиною 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

З огляду на зазначене, суд ухвалив розглянути справу за наявними в справі матеріалами та даної явки.

Суд, заслухавши пояснення сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Центр ЛТД» було зареєстровано розпорядженням виконкому Кременчуцької міської ради народних депутатів від 24.04.1992 № 288/9, розпорядженням Кременцуцької міської ради від 11.02.1998 № 162-Р Товариство з обмеженою відповідальністю «Центр ЛТД» було перереєстровано в Товариство з обмеженою відповідальністю будівельна фірма «Центр ЛТД» (код ЄДРПОУ 21074215), свідоцтво про дежавну реєстрацію від 26.07.2004, номер реєстраційного запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців 1 585 120 0000 000021.

Позивача взято на податковий облік в органах державної податкової служби з 22.05.1992 за № 22, в даний час перебуває на обліку в Кременчуцькій ОДПІ та є, зокрема, платником податку на прибуток, податку на додану вартість та податку з доходів фізичних осіб. Свідоцтво платника ПДВ № 23705252 серії НБ № 117860, видане Кременчуцькою ОДПІ 20.05.2004 (а.с. 5 том 3).

Згідно Довідки АБ № 599081 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ), виданої управлінням статистики у місті Кременчуці 05.12.2012 (а.с. 4 том. 3), ТОВ БФ «Центр ЛТД» здійснює наступні види діяльності за КВЕД-2010: 41.20 - будівництво житлових і нежитлових будівель; 25.11 - виробництво будівельних металевих конструкцій і частин конструкцій; 77.39 - надання в оренду інших машин, устаткування та товарів; 46.73 - оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням; 49.41 - вантажний автомобільний транспорт; 77.12 - надання в оренду вантажних автомобілів.

В період з 18.02.2013 по 01.04.2013 (термін перевірки продовжувався з 18.03.2013 по 01.04.2013 на підставі наказу Кременчуцької ОДПІ від 18.03.2013 № 1188) посадовими особами Кременчуцької ОДПІ відповідно до наказу Кременчуцької ОДПІ від 06.02.2013 № 556 (а.с. 194-199 том 2) було проведено планову виїзну документальну перевірку ТОВ БФ «Центр ЛТД» (код ЄДРПОУ 21074215) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2012 по 31.12.2012, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 по 31.12.2012, результати якої набрали форму акту від 08.04.2013 № 3034/22.2-11/210742 15 (а.с. 12-71 том 1).

Так, перевіркою встановлено, що між виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради Полтавської області (Замовник) та ТОВ БФ «Центр ЛТД» (Учасник) укладено договір про закупівлю робіт за державні кошти від 08.08.2011 № 250/96/2, розділом 1 якого передбачено, що Учасник зобов'язується в період з серпня 2011 по серпень 2012 виконати будівництво дитячого садка-школи в мікрорайоні 278 м. Кременчука, а Замовник зобов'язується прийняти і оплатити такі роботи (а.с. 152- 162 том 3).

ТОВ БФ «Центр ЛТД» має ліцензію серії АВ № 517748, видана Державною архітектурно-будівельною інспекцією України 15.06.2010 на провадження господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури (за переліком робіт згідно з додатком), терміном дії по 15.06.2015.

Як пояснив представник позивача в ході судового розгляду у зв'язку із нестачею працівників по деяким видам робіт до даного будівництва позивачем (Підрядник) було залучено субпідрядника Приватне підприємство "Грандбуд - К" (Субпідрядник), з яким було укладено договір від 30.08.2011 № 100/4, згідно умов якого Субпідрядник зобов'язується у період з серпня 2011 по серпень 2012 виконати загально - будівельні роботи та роботи по улаштуванню внутрішніх інженерних мереж на об'єкті: будівництво дитячого садка - школи в мікрорайоні 278 м. Кременчука, а Підрядник прийняти та оплатити ці роботи (а.с. 53-58 том 2).

Підпунктом VІ.2.5 цього договору встановлено, що інші права з боку Підрядника, крім визначених у вищевказаних підпунктах пункту VІ.2, та технічний нагляд за виконанням будівельно-монтажних робіт здійснює комунальне виробниче підприємство Кременчуцьке міське управління капітального будівництва.

При цьому, на даному договорі заповнено лист візування договорів, де підписи про погодження проставлено відповідними особами як з боку Замовника (виконавчого комітету Кременчуцької міської ради) та і з боку особи, що здійснювала технічний нагляд за будівництвом (комунальне виробниче підприємство Кременчуцьке міське управління капітального будівництва) - а.с. 56 т. 2.

На виконання такого роду робіт ПП "Грандбуд - К" (ідентифікаційний код 35642606) має ліцензію серії АВ № 595822, видану 23.11.2011 Державною архітектурно-будівельною інспекцією України на провадження господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури (за переліком робіт згідно з додатком), терміном дії по 23.11.2016 (а.с. 32-33 том 3).

Вказаним контрагентом виконувалися роботи по зазначеному договору починаючи з серпня 2011 по серпень 2012 років.

У перевіряємий період (з 01.01.2012 по 31.12.2012) ПП «Грандбуд - К» в рамках зазначеного договору виконано робіт на загальну суму 533 579 грн. 20 коп., виконання яких оформлено актами виконаних будівельних робіт форми КБ-2, перелік яких наведено на аркуші акту перевірки 14-15, та довідками про вартість виконаних будівельних робіт форми КБ-2, перелік яких наведено аркуші акту перевірки 15, а також податковими накладними перелік яких наведено на аркуші акту 14 із зазначенням дати включення їх до податкових декларацій з ПДВ (а.с. 25 т.1).

Перевіркою встановлено, що у перевіряємому періоді позивачем сплачено ПП «Грандбуд - К» за виконані роботи кошти в загальному розмірі 455 166 грн. 46 коп. Станом на 31.03.2012 по взаємовідносинам із даним контрагентом рахується дебіторська заборгованість в сумі 90 717 грн. 94 коп.

Суми придбаних товарів та послуг у ПП «Грандбуд - К» у бухгалтерському обліку позивача проведені наступними бухгалтерськими проводками: Дт 231 «виробництво» Кт 631 «розрахунки з постачальниками», Дт 641 «ПДВ» Кт «розрахунки з постачальниками», Дт 631 «розрахунки з постачальниками» Кт « 311 «розрахункові рахунки банку».

В податковому обліку включено до складу валових витрат у сумі 444 649 грн. 40 коп., в т.ч. за 1 квартал 2012 року в розмірі 213111 грн., 2 квартал 2012 року - 70065 грн., 3 квартал 2012 року - 250 403 грн. , до складу податкового кредиту суму ПДВ в загальному розмірі 53 411 грн. 32 коп., в т.ч. у квітні 2012 в сумі 9 166 грн. 40 коп.,у червні 2012 на суму 2 511 грн. 12 коп. та в серпні 2012 на суму 41 733 грн.80 коп.

За висновками перевірки на підставі інформації «Підсистеми співставлення даних податкової звітності та розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» у ПП «Грандбуд - К» відсутні трудові ресурси (згідно форми 1 ДФ за 4 квартал має штатну чисельність 21 працівник - аркуш акту 16 ), підприємство не знаходиться за юридичною та фактичною адресою, має ознаки фіктивності, створено для штучного формування податкового кредиту підприємствам, шляхом надання послуг, що не відповідає реальному характеру операцій, а лише документування даних послуг та не підтверджують на думку ревізорів факт здійснення господарських операцій з ТОВ БФ «Центр ЛТД», що не дає можливості встановити фактичного здійснення операцій з постачання послуг.

Також у перевіряємому періоді позивач (Підрядник) мав господарські відносини із ТОВ БК «Ростбуд» (Субпідрядник) на підставі договору про виконання робіт від 05.10.2012 № 138/2, згідно п.п. 1 якого Субпідрядник зобов'язується у період з жовтня 2012 по грудень 2012 виконати роботи облаштуванню підлоги на об'єкті: будівництво дитячого садка - школи в мікрорайоні 278 м. Кременчука, а Підрядник прийняти та оплатити ці роботи (а.с. 49-52 том 2).

Підпунктом VІ.2.5 цього договору встановлено, що інші права з боку Підрядника, крім визначених у вищевказаних підпунктах пункту VІ.2, та технічний нагляд за виконанням будівельно-монтажних робіт здійснює комунальне виробниче підприємство Кременчуцьке міське управління капітального будівництва.

На виконання такого роду робіт ТОВ БК «Ростбуд» (ідентифікаційний код 37276519) має ліцензію серії АВ № 557574, видану 12.11.2010 Державною архітектурно-будівельною інспекцією України на провадження господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури (за переліком робіт згідно з додатком), терміном дії по 09.11.2013 (а.с. 29 том 3).

В рамках зазначеного договору ТОВ БК «Ростбуд» виконано робіт на загальну суму 128 337 грн. 60 коп., виконання яких оформлено актами виконаних будівельних робіт форми КБ-2, перелік яких наведено на аркуші акту перевірки 10-11, та довідками про вартість виконаних будівельних робіт форми КБ-2, перелік яких наведено на аркуші акту перевірки 11, а також податковими накладними перелік яких наведено на аркуші акту 10 із зазначенням дати включення їх до податкових декларацій з ПДВ (а.с. 21 т.1).

Перевіркою встановлено, що вищевказані роботи позивачем були оплачені частково, станом на 31.03.2012 по взаємовідносинам із даним контрагентом рахується дебіторська заборгованість в сумі 46 662 грн. 40 коп.

Суми придбаних товарів та послуг у ТОВ БК «Ростбуд» у бухгалтерському обліку позивача проведені наступними бухгалтерськими проводками: Дт 231 «виробництво» Кт 631 «розрахунки з постачальниками», Дт 641 «ПДВ» Кт «розрахунки з постачальниками», Дт 631 «розрахунки з постачальниками» Кт « 311 «розрахункові рахунки банку».

В податковому обліку включено до складу валових витрат 4 кварталу 2012 у сумі 93 481 грн., до складу податкового кредиту в сумі 29 166 грн. 68 коп.

За висновками перевірки на підставі висновків акту ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровськ від 09.01.2013 № 13/226/37276519 у ТОВ БК «Ростбуд» відсутні трудові ресурси, підприємство не знаходиться за юридичною та фактичною адресою, має ознаки фіктивності, створено для штучного формування податкового кредиту підприємствам, шляхом надання послуг, що не відповідає реальному характеру операцій, а лише документування даних послуг та не підтверджують на думку ревізорів факт здійснення господарських операцій з ТОВ БФ «Центр ЛТД», що не дає можливості встановити фактичного здійснення операцій з постачання послуг.

Крім того, перевіркою встановлено оформлення первинних документів з порушенням чинного законодавства (акти виконаних робіт невірно оформлені, а саме згідно п.п. 6.4.4 договору № 254/139/2 про закупівлю робіт за державні кошти від 07.11.2012 ТОВ БФ «Центр ЛТД» має право за згодою замовника залучати до виконання робіт субпідрядників проте відомості про узгодження залучення до виконання вищевказаних робіт субпідрядника ТОВ БК «Ростбуд» із замовником - виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради надані не були).

У цьому ж періоді позивач (Підрядник)також мав господарські відносини із ТОВ «Будівельна компанія «Зодчий» (Субпідрядник) на підставі договору про виконання робіт від 13.06.2012 № 14-12/81/2, згідно умов п.п. 1.1 якого Субпідрядник зобов'язується у період з червня 2012 по 31.08.2012 виконати роботи по утепленню та опорядженню зовнішніх стін підземної та наземної частини фасаду з підшивання карнизів, покриттям парапетів, улаштуванням водостічних труб та жолобів на об'єкті: будівництво дитячого садка - школи в мікрорайоні 278 м. Кременчука, а Підрядник прийняти та оплатити ці роботи (а.с. 59-62 том 2).

Підпунктом VІ.2.5 цього договору встановлено, що інші права з боку Підрядника, крім визначених у вищевказаних підпунктах пункту VІ.2, та технічний нагляд за виконанням будівельно-монтажних робіт здійснює комунальне виробниче підприємство Кременчуцьке міське управління капітального будівництва.

На виконання такого роду робіт ТОВ «Будівельна компанія «Зодчий» (ідентифікаційний код 31513108) має ліцензію серії АВ № 601987, видану 17.02.2012 Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві на провадження господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури (за переліком робіт згідно з додатком), терміном дії по 17.02.2017 (а.с. 30 том 3).

В рамках зазначеного договору ТОВ «Будівельна компанія «Зодчий» виконано робіт на загальну суму 880 445 грн. 60 коп., виконання яких оформлено актами виконаних будівельних робіт форми КБ-2, перелік яких наведено на аркуші акту перевірки 20, та довідками про вартість виконаних будівельних робіт форми КБ-2, перелік яких наведено на аркуші акту перевірки 21, а також податковими накладними перелік яких наведено на аркуші акту 20 із зазначенням дати включення їх до податкових декларацій з ПДВ (а.с. 31 т.1).

Суми придбаних товарів та послуг у ТОВ «Будівельна компанія «Зодчий» у бухгалтерському обліку позивача проведені наступними бухгалтерськими проводками: Дт 231 «виробництво» Кт 631 «розрахунки з постачальниками», Дт 641 «ПДВ» Кт «розрахунки з постачальниками», Дт 631 «розрахунки з постачальниками» Кт « 311 «розрахункові рахунки банку».

В податковому обліку включено до складу валових витрат суму в загальному розмірі 760 791 грн., в т.ч. за 3 квартал 2013 в сумі 528 524 грн. та 4 квартал 2012 в сумі 232 267 грн., до складу податкового кредиту в загальній сумі 146 740 грн. 90 коп., в т.ч. в червні 2012 в сумі 50 000 грн., у липні 2012 в сумі 1166 грн. 67 коп., в серпні 2012 в сумі 41 666 грн. 66 коп., у жовтні 2012 в сумі 4 133 грн. 27 коп. та в листопаді 2012 в сумі 39 274 грн. 33 коп.

За висновками перевірки встановлено оформлення первинних документів з порушенням чинного законодавства (акти виконаних робіт невірно оформлені, а саме згідно п.п. 6.4.4 договору № 254/139/2 про закупівлю робіт за державні кошти від 07.11.2012 ТОВ БФ «Центр ЛТД» має право за згодою замовника залучати до виконання робіт субпідрядників проте відомості про узгодження залучення до виконання вищевказаних робіт субпідрядника ТОВ «Будівельна компанія «Зодчий» із замовником - виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради надані не були).

На підставі наведеного ревізори дійшли висновку про не підтвердження реальності та фактичності виконання робіт між зазначеними контрагентами.

Також у перевіряємому періоді позивач (Покупець) мав відносини із ПП «Фінтехснаб» (Постачальник) на підставі договору про виконання робіт від 01.08.2012 № 50/105/1, згідно умов п.п. 1.1 якого Постачальник зобов'язується виготовити і передати у власність Покупцю фасадні алюмінієві світлопрозорі конструкції (зимовий сад) з теплого алюмінію на будівлю садка-школи, розміщеного за адресою: м. Кременчук, квартал 278, а Покупець прийняти ці конструкції та своєчасно здійснити їх оплату (а.с. 47-48 т. 2).

В рамках зазначеного договору ПП «Фінтехснаб» виготовлено та поставлено на адресу позивача обумовлений договором товар на загальну суму 148 000 грн. 40 коп., що було оформлено видатковою накладною від 30.10.2012 № 59 та податковими накладними від 31.08.2012 № 15 та від 30.10.2012 № 10.

Суми придбаного товару у ПП «Фінтехснаб» у бухгалтерському обліку позивача проведені наступними бухгалтерськими проводками: Дт 231 «виробництво» Кт 631 «розрахунки з постачальниками», Дт 641 «ПДВ» Кт «розрахунки з постачальниками», Дт 631 «розрахунки з постачальниками» Кт 311 «розрахункові рахунки банку».

Сплачено з розрахункового рахунка підприємства позивача ПП «Фінтехснаб» на загальну суму 148 000 грн.

В податковому обліку включено до складу валових витрат суму в загальному розмірі 123 333 грн., в т.ч. за 4 квартал 2013 в сумі 123 333 грн., та до складу податкового кредиту в загальній сумі 24 666 грн. 72 коп., в т.ч. у вересні 2012 в сумі 18 666 грн. 68 коп., у жовтні 2012 в сумі 6000 грн. 04 коп.

За висновками перевірки на підставі висновків акту Кременчуцької ОДПІ від 27.11.2012 № 5583/15-222/38052647 у ПП «Фінтехснаб», відсутні товарно-транспортні накладні на підтвердження перевезення товару, відсутні трудові ресурси, підприємство не знаходиться за юридичною та фактичною адресою, має ознаки фіктивності, створено для штучного формування податкового кредиту підприємствам, шляхом надання послуг, що не відповідає реальному характеру операцій, а лише документування даних послуг та не підтверджують на думку ревізорів факт здійснення господарських операцій з ТОВ БФ «Центр ЛТД», що не дає можливості встановити фактичного здійснення операцій з постачання послуг.

Таким чином, ревізори дійшли висновку, що ТОВ БК «Ростбуд», ПП «Грандбуд - К» та ПП «Фінтехснаб» здійснювали діяльність, спрямовану на здійснення операцій пов'язаних із наданням податкової вигоди третім особам, видаткові та податкові накладні видавалися цими особами без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об'єкта оподаткування, а отже угоди укладені між позивачем та вищевказаними контрагентами носять фіктивний характер, а тому позивачем порушено п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14, п. 135.5 ст. 135, п. 138.1 ст. 138, п.п.139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, ст. 216, ч. 2 ст. 228, ст. 216 Цивільного кодексу України.

А відтак, за висновками ревізорів, податковий кредит та валові витрати сформовані позивачем з урахуванням вищевказаних господарських операцій є недійсними.

На підставі вищевикладеного перевіряючими встановлено порушення п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України в результаті чого позивачем завищено витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування за період з 01.01.2012 по 31.12.2012, у зв'язку із віднесенням до їх складу результатів господарських операцій із вище переліченими контрагентами, на загальну суму 1 474 607 грн ., в т.ч. за 1 квартал 2012 у сумі 177 593 грн., 2 квартал 2012 у сумі 58 388 грн., 3 квартал 2012 у сумі 830 526 грн., 4 квартал 2013 у сумі 408 100 грн.

Крім того, як зазначено на аркуші акту 6 перевіркою згідно наданих підприємством документів (прибуткові накладні, ж/о по рах. 641 «розрахунки з постачальниками», 311 «розрахунки з іншими дебіторами», актів приймання передач) встановлено отримання та оприбуткування будівельних матеріалів придбаних згідно первинних документів ТОВ БК «Ростбуд», ПП «Грандбуд - К» та ПП «Фінтехснаб» не підтверджується, а товар було оприбутковано позивачем і в подальшому було реалізовано в складі виконаних робіт, а фактичний продавець придбаних товарів згідно первинних документів не встановлено, то товари на підприємстві ТОВ Будівельна фірма «Центр ЛТД» залишилися безоплатно отриманими.

Відповідно до п.п. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 Податкового кодексу України «інші доходи включають: вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни…».

У зв'язку із вищевикладеним ревізорами встановлено порушення п.п. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 вищевказаного Кодексу, в результаті чого позивачем було занижено доходи на загальну суму 443 986 грн. , в т.ч. за 1 квартал 2012 у сумі 106 120 грн., 2 квартал 2012 у сумі 45 703 грн., 3 квартал 2012 у сумі 173 639 грн., 4 квартал 2013 у сумі 118 524 грн.

У висновку ж акта перевірки даною перевірко встановлено порушення п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14, п. 135.5 ст. 135, п. 138.1 ст. 138, п.п.139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, ст. 216, ч. 2 ст. 228, ст. 216 Цивільного кодексу України в результаті чого встановлено завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування по податку на прибуток підприємств в загальній сумі 1 918 593 грн. (1 474 607 грн. + 443 986 грн.), в т.ч. за 3 квартал 2009 у сумі 283 713 грн., за 4 квартал 2009 у сумі 104 091 грн., за 1 квартал 2010 у сумі 1 004 165 грн., 4 квартал 2010 у сумі 526 624 грн. (а.с. 55 т.1).

На підставі вищевказаних висновків перевірки по вищевказаному порушенню Кременчуцькою ОДПІ винесено податкове повідомлення - рішення форми «П» від 22.04.2013 № 0002852301, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі за звітний період 1 квартал 2012 в сумі 283 713 грн., 2 квартал 2012 в сумі 104 091 грн., 3 квартал 2012 в сумі 1 004 165 грн., 4 квартал 2012 в сумі 526 624 грн. (а.с. 74 т. 1).

Із цих же висновків виходили ревізори при встановленні порушення позивачем правил формування податкового кредиту із урахуванням результатів господарської діяльності із цими ж контрагентами, а саме п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, ст. 201 Податкового кодексу України, ч. 1, 5 ст. 203, п. 1, 2 ст. 215 Цивільного кодексу України, в результаті чого за їх висновками позивачем занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 253 986 грн ., у т.ч. за квітень 2012 в сумі 9 166 грн., червень 2012 - 52 511 грн., липень 2012 - 11 667, серпень 2012 - 83 400 грн., вересень 2012 - 18 667, жовтень 2012 - 10 133 грн., листопад 2012 - 68 441 грн.

На підставі вищевказаних висновків перевірки по вищевказаному порушенню Кременчуцькою ОДПІ винесено податкове повідомлення - рішення форми «Р» від 22.04.2013 № 0002842202/819, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в загальному розмірі 380 979 грн ., в т.ч. за основним платежем - 253 986 грн. та штрафними фінансовими санкціями - 126 993 грн. (а.с. 72 т.1).

Одночасно цією ж перевіркою встановлено порушення позивачем п. 164.5 ст. 164, п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168, п.п. 170.9.1 п. 170.9 ст. 170, п.п. 170.9.2 п. 170. 2 ст. 170, абз. «а» п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено порушення вимог податкового законодавства під час перевірки питань щодо повноти обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку з доходів фізичних осіб за перевіряє мий період на загальну суму 231 грн. 22 коп., в т.ч. за січень 2012 - 25 грн. 42 коп., за лютий 2012 - 17 грн. 88 коп., за березень 2012 - 33 грн. 75 коп., за квітень 2012 - 34 грн. 60 коп., за червень 2012 - 17 грн. 22 коп., за липень 2012 - 20 грн. 47 коп., за серпень 2012 - 17 грн. 63 коп., за жовтень 2012 - 64 грн. 25 коп.

До таких висновків перевіряючі дійшли при перевірці звітів про використання коштів наданих працівникам підприємства на відрядження або під звіт, зокрема, до цих звітів додані документи, що не в повному обсязі підтверджують витрату коштів на господарські потреби підприємства або витрати, які не підлягають відшкодуванню при відрядженні, а саме фіскальні чеки на придбання продуктів харчування на загальну суму 1 310 грн. 22 коп. (перелік цих чеків із зазначенням підзвітних осіб на аркуші перевірки 37 - а.с. 48.т.1).

Оскільки витрати платника податку на придбання продуктів харчування не пов'язані із веденням господарської діяльності підприємства, то за висновками ревізорів такі витрати не включаються до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкту оподаткування та вважаються витратами, спрямованими на фінансування особистих потреб фізичних осіб згідно п.п. 139.1 п. 139 ст. 139 Податкового кодексу України. Таким чином, кошти видані під звіт особам вважаються сумами виданими під звіт і не повернутими у встановлені строки або є надміру витраченими коштами, отриманих платником податку на відрядження або під звіт, є додатковим доходом працівника і повинні оподатковуватися податком з доходів фізичних осіб.

На підставі вищевикладених висновків акту перевірки Кременчуцькою ОДПІ було винесено податкове повідомлення - рішення форми «Р» від 22.04.2013 № 0001021705/827, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку, в загальному розмірі на 289 грн. 03 коп., з них за основним платежем 231 грн. 22 коп., штрафними (фінансовими) санкціями 57 грн. 81 коп.

Із усіма вищевказаними податковими повідомленнями - рішеннями позивач не погодився та оскаржив їх до суду.

Надаючи оцінку оскаржуваним податковим повідомленням - рішенням суд виходить із наступного.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Державна податкова інспекція є органом державної влади і, відповідно, її діяльність має підпорядковуватися вимогам наведеної норми Конституції України та аналогічним вимогам пп. 21.1.1 п. 21.1 ст. 21 Податкового кодексу України. Право податкової інспекції на проведення перевірки підлягає законодавчій регламентації та реалізується з дотриманням порядку, встановленого законом.

Відповідно до абз. 2 п. 3 розділу І Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010 р. № 984 (надалі -Порядок), акт -службовий документ , який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби .

Згідно п. п. 4-6 розділу І Порядку у акті документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. За результатами документальної перевірки в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які мають відношення до фактів виявлених порушень.

Факти виявлених порушень, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

В акті (довідці) документальної перевірки, розрахунках та інших матеріалах не допускаються різного роду виправлення цифрових показників, дат та інших даних.

За приписами п.п. 5.2 п. 5 розділу ІІ Порядку у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення

необхідно чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо

встановлених порушень;

Пунктом 6 розділу ІІ цього ж Порядку встановлено, що у висновку акта (довідки) документальної перевірки виявлені порушення податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, відображаються у гривнях у розрізі податків та зборів з розбивкою за роками та податковими періодами у межах періоду, що перевіряється .

Як встановлено судом із аналізу акту Кременчуцької ОДПІ про результати планової виїзної документальної перевірки позивача від 08.04.2013 № 3034/22.2-11/21074215, то в частині пункту 3.1, де досліджувалася повнота визначення доходу та валових витрат для обрахування об'єкту оподаткування податком на прибуток, даний документ містить безліч помилок та невідповідностей.

Зокрема, при встановленому періоді перевірки з 01.01.2012 по 31.12.2012 перевіряючими ревізорами по тексту акту встановлювалося порушення заниженню доходу та завищенню валових витрат в т.ч. за 4 квартал 2013 року (а.с. 4,6,7, 9, 22 т.1), а у загальних висновках по пункту 3.1 взагалі встановлено порушення за періоди - 3 квартал 2009 року, 4 квартал 2009 року, 1 квартал 2010 року, 4 квартал 2010 року (а.с. 23, 44 т.1).

При дослідженні господарських взаємовідносин позивача із ПП «Фінтехснаб» зазначено, що перевіряючими вивчався договір укладений між контрагентами від 01.12.2011 № 50/150/1 (а.с. 27 т.1), хоча насправді договір між цими контрагентами був укладений 01.08.2012 за № 50/105/1 (а.с. 47-48 т. 2).

Підсумовуючи розмір порушення формування валових витрат позивачем за результатами господарської діяльності із контрагентом ПП «Грандбуд - К», ревізорами встановлено, що позивачем в податковому обліку включено до складу валових витрат у сумі 444 649 грн. 40 коп ., в т.ч. за 1 квартал 2012 року в розмірі 213111 грн., 2 квартал 2012 року - 70065 грн., 3 квартал 2012 року - 250 403 грн.

При цьому, не зрозумілі підрахунки ревізорів щодо загальної суми, включеної до складу податкового кредиту у розмірі 444 649 грн. 40 коп., оскільки якщо підсумувати суми коштів із розбивкою по кварталам, то загальна сума вийде значно більшою (551 579 грн). Обгрунтованих пояснень відповідачем з даного приводу суду не надано.

За таких обставин, на думку суду, акт перевірки в цій частині не може слугувати носієм доказової інформації щодо встановлених порушень, оскільки не містить достовірно встановлених обставин.

Щодо суті виявлених порушень суд дійшов наступних висновків.

Правила формування доходу, валових витрат та податкового кредиту підприємства у перевіряємий період визначалися Податковим кодексом України (надалі - ПКУ).

Відповідно до приписів п.14.1.27 ст. 14 Податкового кодексу України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Поняття господарської діяльності визначено в п. 14.1.36 ст. 14 Податкового кодексу України, відповідно до якого господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Стаття 135 Податкового кодексу України містить у собі склад витрат та порядок їх визнання, так, відповідно п.138.1 витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, 138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з пунктами 138.5, 138.10-138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Відповідно п. 138.2 ст.138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом ІІ цього Кодексу.

Згідно із приписами абз.1 п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України до витрат не включаються витрати, які не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Таким чином, зі змісту викладених положень законодавства випливає, що до складу валових витрат належать лише витрати, які прямо передбачені вищевказаним Кодексом, що використовувалися для забезпечення господарської діяльності підприємства, та не зазначені в переліку у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу, а визначальною ознакою для віднесення витрат до складу валових вважається безпосереднє використання реально придбаних товарів (робіт послуг) у господарській діяльності, а саме: у підготовці, організації та веденні виробництва, продажу продукції (робіт, послуг) та охороні праці і належне документальне підтвердження факту понесення таких витрат.

Відповідно до чинного законодавства ПДВ є податком на споживання товарів (робіт, послуг) на митній території України і платником його виступає кожний суб'єкт (юридична чи фізична особа), який є споживачем цих товарів (робіт, послуг), незалежно від факту походження товарів. При цьому особи за умови реєстрації їх як платників ПДВ мають право відшкодовувати свої витрати із сплаченого податку за рахунок податку, отриманого з покупця. Тобто в нашій країні, як і в більшості країн, де є цей податок, застосовується непрямий метод оцінки доданої вартості - метод податкового кредиту , тобто сума ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету, визначається як різниця між сумами податку, отриманого від покупців, і сумами податку, сплаченого постачальникам.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Підставою для нарахування податкового кредиту відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України є податкова накладна, яка повинна містити обов'язкові реквізити, визначені цією ж нормою.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного періоду (п. 198.3 ст. 198 ПКУ).

За приписами пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Із системного аналізу ст.193 Подакового кодексу випливає, що правильність формування платником податків податкового кредиту вимагає наявності зв'язку витрат платника податків на придбання послуг з його господарською діяльністю, що полягає у намірі платника податків отримати користь від придбаних послуг.

Судом встановлено, що придбанні ТОВ БФ "Центр ЛТД" послуги у контрагентів ПП "Грандбуд - К", ТОВ БК «Ростбуд», ТОВ «Будівельна компанія «Зодчий» та товару, придбаного у ПП «Фінтехснаб», відповідають меті та змісту господарської діяльності товариства в межах зареєстрованих видів господарської діяльності за КВЕД та реально використані при будівництві дитячого садка-школи в мікрорайоні 278 м. Кременчука на виконання договору про закупівлю робіт за державні кошти від 08.08.2011 № 250/96/2, укладеного із виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради Полтавської області.

Вся первинна документація, якою було оформлено виконання вищезазначених договорів між даними контрагентами, складена у відповідності із вимогами чинного законодавства та містить всі необхідні реквізити для надання їй юридичної доказовості.

Акт перевірки не містить посилань на недоліки оформлення первинної документації із контрагентами ПП "Грандбуд - К" та ПП «Фінтехснаб», а щодо контрагентів ТОВ БК «Ростбуд», ТОВ «Будівельна компанія «Зодчий» недоліком актів виконаних робіт перевіряючими визначено не встановлення в ході перевірки, що позивачем було узгоджено залучення до виконання робіт даних субпідрядників із замовником - виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради.

Із даними доводами суд не погоджується, з огляду на наступне.

По-перше, порядок укладення та узгодження господарських договорів не входить до сфери контролю податкового органу, а надання оцінки їх належності не входить до повноважень податкових ревізорів. Встановлення чи не встановлення таких обставин законодавство не визначає як наслідок належності чи неналежності первинної документації.

По-друге, судом встановлено, що технічний нагляд за виконанням будівельно-монтажних робіт, в т.ч. і виконуваними роботами ТОВ БК «Ростбуд», ТОВ «Будівельна компанія «Зодчий», здійснювалося комунальним виробничим підприємством Кременчуцьким міським управлінням капітального будівництва, що було передбачено підпунктом VІ.2.5 договорів між позивачем та зазначеними контрагентами.

При цьому, підпунктом 6.2.5 договору про закупівлю робіт за державні кошти від 08.08.2011 № 250/96/2, укладеного ТОВ БФ "Центр ЛТД" (Учасник) із виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради Полтавської області (Замовник), комунальне виробниче підприємство Кременчуцьке міське управління капітального будівництва уповноважено, крім здійснення технічного нагляду за виконанням будівельно-монтажних робіт, здійснювати інші права з боку Замовника, крім визначених у пункті 6.1.

Представник позивача в ході судового розгляду пояснював, що погодження із Замовником - виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради Полтавської області здійснювалося в усному порядку, а договором не передбачено обов'язкового письмового погодження.

Таким чином, здійснення технічного нагляду за виконуваними роботами вказаних контрагентів виробничим підприємством Кременчуцького міського управління капітального будівництва, тобто особою уповноваженою здійснювати права Замовника, суд вважає належним доказом погодження Замовника на залучення вказаних контрагентів до будівництва на визначеному об'єкті.

Надаючи оцінку доводам відповідача про не підтвердження реальності та фактичності руху товару по ланцюгу від постачальників - ТОВ БК «Ростбуд» та ПП «Фінтехснаб» до позивача у зв'язку із висновками акту Кременчуцької ОДПІ від 11.02.2013 № 1237/22.5-12/31998539 «Про результати позапланової невиїзної перевірки ПП «Фінтехснаб» по взаємовідносинам із ПП «Асторг М» за період з 01.07.2012 по 31.12.2012» (а.с. 150-156 т.2), а також висновками акту ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська від 09.01.2013 № 13/226/36295944 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ БК «Ростбуд» щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків їх реальності та повноти відображення в обліку за жовтень 2012 року» (а.с. 157-162 т.2) суд зазначає наступне.

Предметом дослідження по вищевказаному акту перевірки відносно ПП «Фінтехснаб» були господарські відносини даного підприємства із ПП «Асторг М», а взаємовідносини вказаного контрагента не досліджувалися в рамках даної перевірки, оцінка первинним документам, якими сторони оформляли свої відносини не надавалася.

Як вбачається із вищевказаного акту ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська відносно ТОВ БК «Ростбуд» первинна документація по оформленню господарських операцій з будь-якими контрагентами взагалі не досліджувалася, оскільки за твердженням податкового органу даний платник податку не знаходиться за місцезнаходженням.

Висновки відповідача про відсутність у ПП «Грандбуд - К» трудових ресурсів спростовується довідкою форми 1 ДФ за 4 квартал 2012, згідно якої підприємством зазначено, що має штатну чисельність 21 працівник, про що зазначено в самому акті перевірки на аркуші 16.

Як вбачається із змісту перевірки ТОВ БФ "Центр ЛТД" від 08.04.2013 № 3034/22.2-11/21074215, відповідачем вищевикладені висновки про не підтвердження реальності проведених операцій між переліченими вище контрагентами покладено в основу висновків про нікчемність досліджуваних господарських договорів в силу ч. 1, ч. 5 ст. 203, п.1, п.2 ст. 215, ст. 228 Цивільного кодексу України, оскільки вони порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою приховування сплати податків третіх осіб.

Однак, вищезазначені обставини Цивільним кодексом України не визначаються як підстави для визнання угод нікчемними.

Зміст правовідносин із посиланням на первинну документацію перевіряючими не аналізувався. Тверджень про невідповідність законодавству первинної документації в цій частині акт не містить.

Пунктом 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" від 06.11.2009 р. № 9 констатовано, що перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений ст. 228 ЦК: 1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; 2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу -землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (ст. 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок. При кваліфікації правочину за ст. 228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією із сторін.

Вищевказані висновки податкового органу не можуть свідчити про наявність умислу хоча б у однієї із сторін станом на момент укладення угоди, спрямованого на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним, а зроблені висновки про нікчемність угод, як таких що порушують публічний порядок, є помилковими.

Правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлені цим правочином, про що йдеться в акті, визначається законом як фіктивний (ст. 234 ЦК України). Фіктивні правочини не віднесено законом до нікчемних, їх недійсність визнається тільки судом.

Частиною 3 ст. 228 ЦК України, встановлено, що у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий

правочин може бути визнаний недійсним.

Стаття 204 ЦК України закріплює принцип презумпції правомірності правочину: правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Отже, податковий орган зробивши висновок в акті перевірки про нікчемність правочинів, міг керуватися лише припущеннями щодо фіктивності (нікчемності) укладених договорів, його позиція про те, що ці правочини очевидно суперечать інтересам держави, не підкріплені належними доказами чи відповідними судовими рішеннями.

Також суд зазначає, що з правового аналізу положень ст. 20 Податкового кодексу України, які регламентують права органів державної податкової служби, вбачається, що податковим органам, відповідно до покладених на них функцій та повноважень, не надано прав щодо встановлення висновків в актах перевірки про нікчемність або недійсність правочинів, укладених суб'єктами господарювання. Тим більше, враховуючи той факт, що дотримання суб'єктами господарювання в момент укладення правочинів норм Цивільного та Господарського кодексів не є законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на податковий орган.

Таким чином, орган податкової служби при складанні акту протиправно вийшов за межі своїх повноважень і самостійно, поза судової процедури, визнав правочини, укладені позивачем, недійсними.

Як встановлено судом в ході розгляду, договори між позивачем та ТОВ БК «Ростбуд», ТОВ «Будівельна компанія «Зодчий», ПП «Грандбуд - К», ПП «Фінтехснаб» недійсним судом не визнавались.

В ході судового розгляду підтверджено реальність проведених операцій із вищевказаними контрагентами із наданням необхідної первинної документації, яка в копіях приєднана до матеріалів справи, в т.ч. платіжних доручень із відмітками банку про списання коштів із розрахункових рахунків позивача в оплату цих робіт.

Всі операції в повному обсязі відображені в бухгалтерському та податковому обліках підприємства позивача.

При цьому, наявність реально виконаних робіт на об'єкті будівництва відповідачем не заперечується, а ставиться під сумнів реальність їх виконання саме вище переліченими контрагентами із підстав, правова оцінка яким надана судом вище, що підтверджується і суперечливим висновком відповідача про порушення позивачем п.п. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 вищевказаного Кодексу, в результаті чого позивачем було занижено доходи на загальну суму 443 986 грн. у зв'язку із встановленням перевіркою отримання та оприбуткування позивачем будівельних матеріалів придбаних згідно первинних документів від ТОВ БК «Ростбуд», ПП «Грандбуд - К» та ПП «Фінтехснаб». Оскільки реальність господарських операцій між позивачем та зазначеними на думку перевіряючих не підтверджується, а товар було оприбутковано позивачем і в подальшому було реалізовано в складі виконаних робіт, а фактичний продавець придбаних товарів згідно первинних документів не встановлено, то за висновками ревізорів товари на підприємстві ТОВ Будівельна фірма «Центр ЛТД» залишилися безоплатно отриманими.

Разом з тим, із аналізу вищеописаних договорів між позивачем та ТОВ БК «Ростбуд» і ПП «Грандбуд - К», судом встановлено, що зміст та предмет укладених між даними контрагентами договорів складає виконання будівельно-монтажних робіт . Виконання цих договорів було оформлено актами форми КБ-2 та довідками про вартість будівельних робіт форми КБ-3, куди було включено і вартість будівельних матеріалів, які було використано виконавцями цих договорів на об'єкті будівництва садка-школи в мікрорайоні 278 у м. Кременчуці. Тобто вартість використаних будівельних матеріалів входить до складу вартості виконаних будівельних робіт.

Інших договорів про поставку будівельних матеріалів між цими контрагентами не укладалося, операції з поставки будівельних матеріалів не проводилися.

Акт перевірки в цій частині не містить систематизованого викладу вищевказаного зафіксованого порушення, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів, як це передбачено вищезгаданим Порядком.

Єдиним контрагентом позивача із яким відбувалися операції з поставки товару є ПП «Фінтехснаб», яке як зазначалося вище на підставі укладеного договору на замовлення позивача поставляли купол покриття басейну «Конструкція стійкової - ригельної фасадної системи RAL-9040» за ціною 148 000 з ПДВ.

В ході судового розгляду реальність даної операції також підтверджена наданими до справи матеріалами товарно-транспортною накладною від 30.10.2012 (а.с. 7 т.3), де зазначено місце доставки квартал 278 м. Кременчук, видатковою накладною від 30.10.2012 № 59 (а.с. 8 т.3) та актом приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2012 року № 2, згідно якого позивачем здано Замовнику (виконавчому комітету Кременчуцької міської ради) виконані роботи по монтажу цієї конструкції на об'єкті будівництва (а.с. 9-13 т. 3).

Враховуючи вищевикладене, а також з огляду на вищезазначені недоліки акту перевірки в частині встановлення порушень по податку на прибуток підприємства, на доведеність позивачем зв'язку здійснених господарських операцій із вказаними контрагентами із своєю господарською діяльністю, наявність необхідних первинних документів, які містять всі необхідні реквізити для надання їм юридичної доказовості, суд дійшов висновку про помилковість висновків відповідача, викладених у акті перевірки.

Таким чином, висновки перевірки позивача по взаємовідносинам із ТОВ БК «Ростбуд», ТОВ «Будівельна компанія «Зодчий», ПП «Грандбуд - К», ПП «Фінтехснаб» не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду.

Інших порушень правил формування доходу, валових витрат та податкового кредиту відповідачем не наведено, а судом не встановлено.

Враховуючи викладене, оскаржувані податкові повідомлення - рішення від 22.04.2013 № 0002842202/819, яким позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт послуг) в загальному розмірі 380 979 грн., в т.ч. за основним платежем - 253 986 грн., штрафними фінансовими санкціями - 126 993 грн., та від 22.04.2013 № 0002852301/91, яким позивачу було зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у загальному розмірі 1 918 593 грн. були винесені відповідачем необґрунтовано, тобто без урахування всіх обставин, які мали значення для його прийняття, а тому є неправомірними та підлягають скасуванню.

Надаючи оцінку оскаржуваному податковому повідомленню - рішенню від 22.04.2013 № 0001021705/827, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку, в загальному розмірі на 289 грн. 03 коп., з них за основним платежем 231 грн. 22 коп., штрафними (фінансовими) санкціями 57 грн. 81 коп. судом встановлено наступне.

Згідно п.п. 164.2.11 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України до складу зазгального річного оподаткововуваного доходу включається, зокрема, сума надміру витрачених коштів, отриманих платником податку на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлені законодавством строки, розмір якої обчислюється відповідно до пункту 170.9 статті 170 цього Кодексу.

За приписами п.п. 170.9.1 п. 170.9 ст. 170 ПКУ оподаткування суми надміру витрачених коштів, отриманих платником податку на відрядження або під звіт, не повернутої у встановлений строк, здійснюється податковим агентом платника податку під час оподаткування суми, виданої платнику податку під звіт та не повернутої ним протягом встановленого підпунктом 170.9.2 цього пункту строку, є особа, що видала таку суму, а саме: а) на відрядження - у сумі, що перевищує суму витрат платника податку на таке відрядження, розрахованій згідно з розділом III цього Кодексу; б) під звіт для виконання окремих цивільно-правових дій від імені та за рахунок особи, що їх видала, - у сумі, що перевищує суму фактичних витрат платника податку на виконання таких дій.

Сума податку, нарахована на суму такого перевищення, утримується особою, що видала такі кошти, за рахунок будь-якого оподатковуваного доходу (після його оподаткування) платника податку за відповідний місяць, а у разі недостатності суми доходу - за рахунок оподатковуваних доходів наступних звітних місяців до повної сплати суми такого податку.

Виходячи із аналізу вищевказаних норм суд погоджується із висновками перевірки при вивченні звітів про використання коштів наданих працівникам підприємства на відрядження або під звіт, що витрати підзвітних осіб на придбання продуктів харчування на загальну суму 1 310 грн. 22 коп. (перелік цих чеків із зазначенням підзвітних осіб на аркуші перевірки 37 - а.с. 48.т.1) не пов'язані із веденням господарської діяльності підприємства, а тому вважаються витратами, спрямованими на фінансування особистих потреб фізичних осіб згідно п.п. 139.1 п. 139 ст. 139 Податкового кодексу України. Таким чином, кошти видані під звіт особам вважаються сумами виданими під звіт і не повернутими у встановлені строки або є надміру витраченими коштами, отриманих платником податку на відрядження або під звіт, є додатковим доходом працівника і повинні оподатковуватися податком з доходів фізичних осіб.

З огляду на зазначене оскаржуване податкове повідомлення - рішення є правомірним та обгрунтованим, а тому в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Отже позов підлягає частковому задоволенню.

Згідно ч.3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подачу до адміністративного суду позову майнового характеру ставка судового збору встановлюється у розмірі 1 відсоток розміру майнових вимог, але не менше 0,1 розміру мінімальної заробітної плати, що на момент розгляду справи складає 114 грн. 70 коп.

Приймаючи до уваги, що відповідачем при подачі позову про оскарження трьох податкових повідомлень-рішень, тобто позову майнового характеру, сплачено судовий збір у розмірі 2 294 грн. (максимальний розмір), а в задоволенні однієї із них належить відмовити, то суд вважає, що стягненню на користь позивача підлягає сума судового збору пропорційно до задоволених вимог у розмірі 2 179 грн. 30 коп. (2 294 грн. - 114 грн. 70 коп.).

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю будівельна фірма «Центр ЛТД» до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень - рішень задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби від 22.04.2013 № 0002842202/819, яким позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт послуг) в загальному розмірі 380 979 грн. (триста вісімдесят тисяч дев'ятсот сімдесят дев'ять гривень), в т.ч. за основним платежем - 253 986 грн. (двісті п'ятдесят три тисячі дев'ятсот вісімдесят шість гривень), штрафними фінансовими санкціями - 126 993 грн. (сто двадцять шість тисяч дев'ятсот дев'яносто три гривні).

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби від 22.04.2013 № 0002852301/91, яким позивачу було зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у загальному розмірі 1 918 593 грн. (один мільйон дев'ятсот вісімнадцять тисяч п'ятсот дев'яносто три гривні).

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України в особі Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби на користь Товариства з обмеженою відповідальністю будівельна фірма «Центр ЛТД» (ідентифікаційний номер 21074215) витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 179 грн. 30 коп. (дві тисячі сто сімдесят дев'ять гривень 30 копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 15 липня 2013 року.

Суддя Л.О. Єресько