Постанова

від 06.08.2013 по справі 810/3342/13-а

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 серпня 2013 року 810/3342/13-а

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - суддя Виноградова О.І.,

при секретарі судового засідання Смірновій А.В.,

за участю:

представника позивача - Волосна Я.О.,

представника відповідача - не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "УПК - Європлюс"

до Баришівської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби

про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

1 липня 2013 р. до Київського окружного адміністративного суду звернулося товариство з обмеженою відповідальністю "УПК - Європлюс" (далі - позивач) до Баришівської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби (далі - відповідач) про визнання протиправними дій позивача та зобов'язання вчинити певні дії.

У судовому засіданні 6 серпня 2013 р. позивачем було подано заяву про зміну позовних вимог, у якій він просив:

- визнати протиправними дії відповідача під час проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово - господарських взаємовідносин з ТОВ "Інтернафтогазінвест Компані" їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 1 по 31 жовтня 2012 р., які полягають в порушенні вимог визначення об'єкта оподаткування відповідно до ст. ст. 22, 85 Податкового кодексу України (далі - ПК України) та зазначенні в акті перевірки від 31 травня 2013 р. № 402/22/32497680 (далі - акт перевірки № 402/22/32497680);

- заборонити відповідачу використовувати інформацію, відображену в акті перевірки № 402/22/32497680 щодо відсутності об'єктів оподаткування ПДВ по операціях з придбання товарів (робіт, послуг) в розумінні ст. 22, 134, ст. 185 ПК України за період з 1 по 31 жовтня 2012 р. по фінансово - господарським взаємовідносинам позивача з товариствами з обмеженою відповідальністю "Інтернафтогазінвест компанія" (далі - ТОВ "Інтернафтогазінвест компанія"), "Транс Централ" (далі - ТОВ "Транс Централ"), "Прогмаз Сервіс" (далі ТОВ - "Прогмаз Сервіс"), "Пропан Сервіс" (далі - ТОВ "Пропан Сервіс"), у тому числі розміщувати інформацію в базах даних відповідача (АС "Аудит", АС "Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" тощо);

- зобов'язати відповідача оформити та видати позивачу довідку про відсутність порушень за результатами проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово - господарських взаємовідносин з ТОВ "Інтернафтогазінвест компанія" їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 1 по 31 жовтня 2012 р. оформленої актом перевірки № 402/22/32497680.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що інформація та висновки, викладені в акті перевірки № 402/22/32497680, зроблені без урахування та перевірки наявних у позивача первинних податкових та бухгалтерських документів. Отже, зазначена інформація та висновки є надуманими, необґрунтованими та такими, що порушують права та законні інтереси позивача, суперечать нормам чинного законодавства, як і дії, пов'язані з її проведенням та використанням інформації та висновків у відповідних базах даних відповідача.

Крім того, в обґрунтування позову позивач посилався не те, що податкове повідомлення - рішення за результатами проведеної відповідачем перевірки не виносилося.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, письмових заперечень проти позову, а також, доказів на обґрунтування невизнання позову суду не надав (т. 1, а.с. 227).

Суд у судовому засіданні, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні матеріали справи, встановив таке.

5 червня 2003 р. позивач зареєстрований Виконавчим комітетом Ніжинської міської ради Чернігівської області, як юридична особа, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної (а.с. 184 - 185) та 3 жовтня 2005 р. зареєстрований платником ПДВ, що підтверджується свідоцтвом № 100276012 серії НБ № 125484 (а.с. 186).

У період з 29 по 30 травня 2012 р. відповідачем було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово - господарських взаємовідносин з ТОВ "Інтернафтогазінвест компанія", їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 1 по 31 жовтня 2012 р., за результатами якої було складено акт перевірки № 402/22/32497680 (а.с. 13 - 19).

У розділі "Висновок" названого акту перевірки зазначено про:

- відсутність об'єктів оподаткування при визначенні доходів та витрат (послуг), які підпадає під визначення ст. 134 ПК України по операціях купівлі та продажу товарів придбаних у ТОВ "Інтернафтогазінвест компанія" за жовтень 2012 р.;

- відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг), які підлягають під визначення ст.185 ПК України по операціях з ТОВ "Інтернафтогазінвест компанія" за жовтень 2012 р. на суму ПДВ 93 834 грн 00 коп.

Не погоджуючись з інформацією, викладеною у цьому акті, та висновками акту, позивач подав даний позов до суду.

Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, КАС України, ПК України та іншими правовими актами.

Згідно з вимогами ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Регулювання відносин у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюється ПК України.

Відповідно до вимог пп. 20.1. 4 п. 20.1 ст. 20 ПК України визначено, що органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно з вимогами п. 75.1 ст. 75 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Як убачається з п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.

Обставини, за наявності яких проводиться документальна перевірка, передбачено п. 78.1 ст. 78 ПК України.

Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки (п. 79.2 ст. 79 ПК України).

Згідно з вимогами п. 81.3 ст. 81 ПК України під час проведення перевірок посадові (службові) особи органів державної служби повинні діяти у межах повноважень, визначених цим Кодексом.

Права податкового органу закріплено у ст. 20 ПК України.

Компетенція податкового органу щодо проведення перевірок платників податків та вчинення інших дій, які пов'язані з реалізацією наданих повноважень щодо контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів, визначена п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України.

Компетенція податкового органу (як і будь-якого іншого органу) - це обсяг прав та обов'язків, які визначено законодавством, на вчинення тих чи інших дій (прийняття рішень), направлених на виконання цим органом функцій та завдань, які на нього покладено.

Суд також зазначає, що відповідно до ст. 21 ПК України посадові особи контролюючих органів зобов'язані:

- дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами;

- забезпечувати сумлінне виконання покладених на контролюючі органи функцій;

- забезпечувати ефективну роботу та виконання завдань контролюючих органів відповідно до їх повноважень;

- не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій;

- коректно та уважно ставитися до платників податків, їх представників та інших учасників відносин, що виникають під час реалізації норм цього Кодексу та інших законів, не принижувати їх честі та гідності;

- не допускати розголошення інформації з обмеженим доступом, що одержується, використовується, зберігається під час реалізації функцій, покладених на контролюючі органи;

- надавати органам державної влади та органам місцевого самоврядування на їх письмовий запит відкриту податкову інформацію в порядку, встановленому законом.

Згідно з вимогами п. 201.1 ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України); ї) номер та дата митної декларації, за якою було здійснено митне оформлення товару, ввезеного на митну територію України.

В п. 201.2 ст. 201 ПК України визначено, що форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

У відповідності до п. 201.6 ст. 201 ПК України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Для застосування посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби при організації документальних перевірок платників податків з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також фактичних перевірок щодо дотримання порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі свідоцтв про державну реєстрацію, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) розроблено відповідно до вимог ПК України та Закону України "Про державну податкову службу в Україні" Методичні рекомендації щодо порядку організації та проведення перевірок платників податків, затверджені наказом ДПА України від 14 квітня 2011 р. № 213 (далі - Методичні рекомендації № 213).

Наявні матеріали справи свідчать про таке.

Акт перевірки № 402/22/32-497680 містить висновки щодо відсутності факту реального здійснення господарської діяльності ТОВ "Інтернафтогазінвест Компані" (код за ЄДРПОУ 33108265) у квітні, травні, червні, липні, жовтні та листопаді 2012 року (т. 1, а.с. 16 на звороті).

Зокрема, в цьому акті зазначено, про те, що перевіркою встановлено:

1) відсутність об'єктів оподаткування при визначенні доходів та витрат (послуг), які підпадають під визначення ст. 134 ПК України по операціям купівлі та продажу товарів, придбаних у ТОВ "Інтернафтогазінвест Компані" за жовтень 2012 р.

2) відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг), підпадають під визначення ст. 185 ПК України по операціях з ТОВ "Інтернафтогазінвест Компані" за жовтень 2012 р. на суму ПДВ - 93 834 грн 00 коп. (т. 1, а.с. 19).

Крім того, з тексту акту вбачається, що головний податковий ревізор - інспектор вважає, що товар, придбаний у ТОВ "Інтернафтогазінвест Компані", у подальшому не міг бути реалізований 3-м контрагентам, оскільки, такий товар позивач фактично не отримував (т. 1, а.с. 13 - 19).

Проте, як убачається з тексту акту перевірки № 402/22/32-497680, джерелом викладеної в ньому інформації є лише акт перевірки, складений ДПІ у Дніпровському районі м. Києва 29 березня 2013 р. № 1118/22, про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Інтернафтогазінвест Компані" щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 1 квітня по 31 липня 2012 р. та з 1 жовтня по 30 листопада 2012 р. (далі - акт перевірки № 1118/22) (т. 1, а.с. 15 на звороті).

Зокрема, в акті перевірки № 1118/22 зазначено, що зустрічну перевірку ТОВ "Інтернафтогазінвест Компані" не можливо провести у зв'язку з тим, що за адресою реєстрації (м. Київ, вул. Туманяна, буд. 15 - А) дане товариство не знаходиться.

При цьому, такий висновок в названому акті було зроблено на підставі висновків ГВПМ ДПІ у Дніпровському районі м. Києва ДПС від 28 березня 2013 р. № 04/03-12/8632, № 05/03-12/8532, № 06/03-152/81-32, № 06/03-12/84-32, 07/03-12/8332, 10-11/03-12/8232, згідно з яким ТОВ "Інтернафтогазінвест Компані" за податковою адресою не знаходиться (а.с. 16 на звороті).

Проте, відповідачем не було надано до суду жодного з цих документів (акту перевірки № 1118/22, тексту зазначених висновків), а, також, не надано доказів, на підтвердження дати та підстав отримання відповідачем цих документів.

Крім того, судом враховано, що відповідач під час проведення перевірки взагалі не досліджував первинні документи позивача, як того вимагають відповідні норми ПК України, а лише обмежився їх переліком деяких з них на аркушах 5-6 акту перевірки (т. 1, а.с. 15).

Натомість, позивачем було надано суду документи, які не досліджувалися відповідачем під час перевірки та які не були прийняті до уваги під час складання акту № 402-22/32497680, а саме, документи, які підтверджують реальність господарських операцій між позивачем та 4-ма контрагентами. Так:

1. На підтвердження реальності господарських операцій з ТОВ "Інтернафтогазінвест Компані" позивачем було надано суду:

- генеральний договір № 20/08-7СГ купівлі - продажу нафтопродуктів від 20 серпня 2012 р., згідно з яким ТОВ "Інтернафтогазінвест Компані" (постачальник) був зобов'язаний передати у власність позивачу, а останній прийняти та оплатити нафтопродукти відповідно до умов цього договору та додаткових угод до нього (т. 1, а.с. 20 - 28);

- додаток № 1 до генерального договору, згідно з яким покупець має право використовувати факсиміле директора при підписанні спільних господарських правочинів (а.с. 29);

- 3 видаткові накладні від 1 та 3 жовтня 2012 р. № РН - 0001706 на суму 149 136 грн 00 коп., № РН - 0001748 на суму 207 298 грн 00 коп., № РН - 0001749 на суму 206 570 грн 00 коп. (т. 1, а.с. 30 - 32);

- 2 платіжні доручення, згідно з якими зазначені суми було перераховано на банківський рахунок ТОВ "Інтернафтогазінвест Компані" (т 1, а.с. 33);

- 3 податкові накладні видані ТОВ "Інтернафтогазінвест Компані" від 1 та 3 жовтня 2012 р. (т. 1, а.с. 34 - 36).

2. На підтвердження реальності господарських операцій з ТОВ "Транс Централ" позивачем було надано суду:

- генеральний договір № 01/10-72СГ купівлі - продажу нафтопродуктів від 1 жовтня 2012 р., згідно з яким позивач (постачальник) був зобов'язаний передати у власність ТОВ "Транс Централ" (покупця), а останній прийняти та оплатити нафтопродукти відповідно до умов цього договору та додаткових угод до нього (т. 1, а.с. 37 - 45);

- 2 акта приймання - передачі товару № СГ 001746 на загальну суму 133 110 грн 00 коп. та № СГ001749 на загальну суму 414 322 грн 00 коп. (т. 1, а.с. 46 - 47);

- банківські виписки, які підтверджують оплату ТОВ "Транс Централ" за куплений у позивача товар (т. 1, а.с.49 - 51);

- 3 податкові накладні видані позивачем від 1 та 3 жовтня 2012 р. (т. 1, а.с. 52 - 53).

3. На підтвердження реальності господарських операцій з ТОВ "Прогмаз Сервіс" позивачем було надано суду:

- договір комісії № 01/08-12-7П від 1 серпня 2012 р., згідно з яким позивач (комітент) доручив, а ТОВ "Прогмаз Сервіс" (комісіонер) взяв на себе зобов'язання укладати за винагороду від свого імені та за рахунок комітента правочини (надалі реалізовувати) з авто газозаправних пунктів газу вуглеводневого зрідженого паливного для комунально - побутового споживання (суміш пропану і бутану технічного - СПБТ) комітента (т. 1, а.с. 54 - 58);

- 3 видаткові накладні (на комісію) від 1 жовтня 2012 р. у сумі 16 050 грн 00 коп., 28 355 грн 00 коп., 21 400 грн 00 коп. (т. 1, а.с. 59 - 61);

- звіти комісіонера та додатки до цього звіту за період з 1 січня по 31 жовтня 2012 р., згідно з яким ТОВ "Прогмаз Сервіс" було отримано та реалізовано товар (т. 1, а.с. 62 -79);

- банківські виписки, з гідно з яким позивач оплатив ТОВ "Транс Централ" за надані послуги (т. 1, а.с 86 - 92).

4. На підтвердження реальності господарських операцій з ТОВ "Пропан Сервіс" позивачем було надано суду:

- договір комісії № 01/09-12-8П від 1 вересня 2012 р., згідно з яким позивач (комітент) доручив, а ТОВ "Пропан Сервіс" (комісіонер) взяв на себе зобов'язання укладати за винагороду від свого імені та за рахунок комітента правочини (надалі реалізовувати) з авто газозаправних пунктів газу вуглеводневого зрідженого паливного для комунально - побутового споживання (суміш пропану і бутану технічного -СПБТ) комітента (т. 1, а.с. 95 - 99);

- 3 видаткові накладні (на комісію) від 1 жовтня 2012 р. у сумі 29 960 грн 00 коп., 29 157 грн 50 коп., 16 050 грн 00 коп. (т. 1, а.с. 100 - 102);

- звіти комісіонера та додатки до цього звіту за період з 1 по 31 жовтня 2012 р., згідно з яким ТОВ "Пропан Сервіс" було отримано та реалізовано товар (т. 1, а.с. 103 -126);

- банківські виписки, з гідно з яким позивач оплатив ТОВ "Пропан Сервіс" за надані послуги (т. 1, а.с.127 - 128, 131 - 135);

- договори на транспортно - експедиційне обслуговування № 01/09-12-8ТП, № 01/09-12-7 ТП згідно з ТОВ "Пропан Сервіс" (експедитор) взяв на себе зобов'язання від свого імені, за рахунок та за замовлення позивача (клієнта) здійснювати комплекс транспортно-експедиційних послуг, пов'язаних в внутрішніми і міжнародними перевезеннями вантажів клієнта автомобільним транспортом, надавати клієнту власні транспортні засоби та організовувати перевезення вантажів та додатки до них (т. 1, а.с. 138 - 159);

- 2 акта здачі - прийняття робіт (надання послуг) № ОУ - 0000639 здачі - прийняття робіт на загальну суму 44 550 грн 00 коп. та № ОУ - 0000640 на загальну суму 81 658 грн 50 коп.;

- товарно - транспортні накладні, згідно з якими ТОВ "Пропан Сервіс" були виконані послуги (т. 1, а.с. 162 - 167);

- банківські виписки, з гідно з яким позивач оплатив ТОВ "Пропан Сервіс" за надані послуги (т. 1, а.с.168 - 169).

Досліджені в судовому засіданні перелічені письмові докази свідчать про звичайну фінансово-господарську діяльність позивача, податкові накладні відповідають вимогам, встановленим чинним законодавством до первинних документів, а відтак наділені юридичною силою та є належними доказами реальності здійснених господарських операцій між позивачем та ТОВ "Інтернафтогазінвест Компані", ТОВ "Транс Централ" ТОВ "Прогмаз Сервіс", ТОВ "Пропан Сервіс".

Крім того, сукупність наведених вище первинних/платіжних/облікових документів, досліджених під час розгляду справи, підтверджує факт виконання господарських договорів та не дає підстав для сумніву щодо реальності їх вчинення.

Наведене свідчить, що недоведення відповідачем факту вчинення позивачем податкових правопорушень та неналежна оцінка ним господарських відносин між позивачем та 4-ма контрагентами призвела до невідповідності висновків контролюючого органу фактичним обставинам справи.

Водночас, щодо висновків, викладених в акті перевірки № 402/22/32497680, суд зазначає наступне.

Згідно з вимогами цивільного законодавства існує презумпція правомірності правочину (ст. 204 ЦК України). Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оскаржуваний правочин). До оскаржуваних правочинів належить зокрема фіктивний правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним (ст. 234 ЦК України).

Тобто, головною підставою вважати правочин нікчемним є його недійсність, встановлена законом. Саме законом, а не актами, які б факти в цьому акті не було відображено.

Відповідно до вимог ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

У складі цивільного правопорушення, передбаченого ст. 228 ЦК України міститься обов'язкова ознака - специфічна мета - порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Наявність мети, включеної до складу правопорушення підлягає обов'язковому доведенню.

Мета юридичної особи має бути доведена через мету відповідного керівника - фізичної особи, яка на момент укладання угоди виконувала представницькі функції за статутом (положенням) або за довіреністю. Слід зазначити, що наявність мети зазначеної в диспозиції ст. 228 ЦК України у фізичної особи тягне кримінальну відповідальність за відповідними статтями кримінального кодексу України за скоєний злочин, замах на злочин або готування до злочину. Такі обставши можуть бути доведені лише обвинувальним вироком.

Дана правова позиція викладена у листі Вищого адміністративного суду України, від 2 червня 2011р. № 742/11/13-11 та судовій практиці.

Так, в ухвалі Вищого адміністративного суду України К-1470/09 від 15 квітня 2009 р. зазначено, що сам по собі факт допущення, на думку податкового органу, суб'єктом господарювання порушень певних встановлених законом правил господарської діяльності, здійснюваної на підставі певного договору, не є безумовною підставою для висновку про укладення такого договору з метою, завідомо суперечною інтересам держави та суспільства. Юридична відповідальність має здійснюватися на принципі законності, який полягає у тому, що така відповідальність настає за діяння, передбачені законом, та застосовується у спосіб, визначений законом.

Як вже зазначалося, відповідачем не було надано суду жодних доказів, які б підтверджували те, що укладення договорів, на підставі яких виникли взаємовідносини між позивачем та ТОВ "Інтернафтогазінвест Компані", ТОВ "Транс Централ" ТОВ "Прогмаз Сервіс", ТОВ "Пропан Сервіс", не відповідали дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав та обов'язків.

Зазначена обставина відповідачем взагалі не досліджувалася, посадові особи сторін правочинів з цього приводу не допитувались.

Отже, висновки про відсутність об'єктів оподаткування при визначенні доходів та витрат (послуг), які підпадають під визначення ст. 134 ПК України по операціям купівлі та продажу товарів між позивачем та ТОВ "Інтернафтогазінвест Компані" за жовтень 2012 р., та про неможливість у подальшому продажу позивачем товару 3-м контрагентам, є суто суб'єктивною думкою головного державного податкового ревізора-інспектора, оскільки були зроблені без фактичного дослідження договорів і первинних документів, про що свідчить текст акту перевірки № 402/22/32497680.

Отже, доводи та висновки відповідача, викладені у названому акті щодо відсутності об'єкту оподаткування позивачем у жовтні 2012 р., а також, щодо неможливості продажу купленого у ТОВ "Інтернафтогазінвест Компані" у подальшому 3-м контрагентам (ТОВ "Транс Централ" ТОВ "Прогмаз Сервіс", ТОВ "Пропан Сервіс") судом сприймаються критично та до уваги не приймаються у зв'язку з їх безпідставністю.

Відповідно до вимог ч. 2 с. 2 КАС України до адміністративних судів можуть оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Як убачається з п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Нормативно-правовий акт - це прийнятий уповноваженим державним чи іншим органом у межах його компетенції офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, носить загальний чи локальний характер та застосовується неодноразово. Акт індивідуальної дії - це виданий суб'єктом владних повноважень документ, прийнятий з метою реалізації його повноважень, які породжують права та обов'язки у того суб'єкта, якому вони адресовані.

Отже, акт перевірки не є рішеннями суб'єкта владних повноважень у розумінні п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України, а є виключно службовим документом, який лише фіксує обставини, встановлені під час проведення перевірки, факти виявлених порушень законодавства та не є остаточним документом, зобов'язуючим до вчинення будь-яких дій, оскільки наслідком винесення податковим органом зазначеного акту є прийняття податкового повідомлення-рішення, яке може бути оскаржено в судовому порядку. Таким чином, акт перевірки не породжує для позивача правових наслідків, не є підставою для виникнення у нього будь-яких прав та обов'язків, отже ніяким чином не порушує охоронюваних законом прав та інтересів позивача. Права та обов'язки для суб'єкта господарювання, перевірку якого проведено, породжує саме рішення, прийняте на підставі складеного за результатами перевірки акту. Жодних управлінських висновків оскаржуваний акт не містить, вчинити будь-які обов'язкові дії позивачу він не приписує, та відповідно не порушує права свободи та інтереси осіб у сфері публічно-правових відносин та, відповідно, дії по складанню вказаного акту також не порушують права, свободи та інтереси осіб.

У зв'язку з викладеним вище, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні позовних вимог в частині визнання протиправними дії відповідача під час проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово - господарських взаємовідносин з ТОВ "Інтернафтогазінвест Компані" їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 1 по 31 жовтня 2012 р., які полягають в порушенні вимог визначення об'єкта оподаткування відповідно до ст. ст. 22, 85 ПК України та зазначенні в акті перевірки № 402/22/32497680.

Водночас, відповідно до вимог п. 1.10 Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок платників податків, затверджених наказ ДПА України від 27 травня 2008 р. № 355, працівники підрозділів, що здійснюють (очолюють) перевірки, наприклад, вносять необхідну інформацію до інформаційної бази результатів контрольно-перевірочної роботи АС "Аудит" на кожному етапі організації, проведення та реалізації матеріалів перевірок (при направленні повідомлення платнику податків про початок перевірки, оформленні направлення на проведення перевірки, реєстрації акта перевірки, прийнятті та направленні податкового повідомлення-рішення (рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій), складанні протоколів про адміністративне правопорушення тощо - в день вчинення відповідних дій, апеляційному (адміністративному або судовому) узгодженні податкового зобов'язання згідно з прийнятим податковим повідомленням-рішенням - в день отримання відповідних документів або отримання інформації в установленому порядку.

Наведене не виключає, що недостовірна інформація, викладена в акті перевірки та у розділі "висновки" акту, могла бути внесена відповідачем до існуючих баз даних податкової служби. Незважаючи на те, що відповідач не довів суду законності існування та використання у роботі будь-яких електронних баз та збору у електронному вигляді інформації, щодо платників податків (зокрема АС "Аудит" та АС "Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України") розповсюдження такої інформації може мати негативні наслідки виходячи з наступного.

Згідно з вимогами п. 71.1 ст. ПК України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності державної податкової служби - це комплекс заходів із збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання органами державної податкової служби покладених на них функцій та завдань.

Для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності державної податкової служби використовується інформація, що надійшла, зокрема, від підрозділів податкової служби та митних органів - за результатами податкового контролю (пп. 72.1.5. п. 72.1. ст. 72 Кодексу).

Згідно з вимогами ст. 74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах органів державної податкової служби або безпосередньо посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби.

Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та завдань.

Таким чином, інформація, викладена у електронних базах даних стосовно позивача може бути використана податковим органом при перевірці контрагентів, що може призвести до погіршення його ділової репутації, як належного платника податків, відмови його контрагентів від подальших господарських відносин з позивачем з метою уникнення негативних податкових наслідків для себе від таких операцій.

Як убачається з ч. 2 ст. 162 КАС України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про:

1) визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення;

2) зобов'язання відповідача вчинити певні дії;

3) зобов'язання відповідача утриматися від вчинення певних дій;

4) стягнення з відповідача коштів;

5) тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян;

6) примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян;

7) примусове видворення іноземця чи особи без громадянства за межі України;

8) визнання наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень.

Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги викладені у п. 2 прохальної частини позовної заяви (в редакції заяви про зміну позовних вимог від 6 серпня 2013 р.) підлягають задоволенню.

Зокрема, з метою належного захисту прав та інтересів позивача та відповідно до вимог ч. 2 ст. 162 КАС України, суд приходить до висновку про необхідність: заборонити Баришівській об'єднаній державній податковій інспекції Київської області Державної податкової служби використовувати інформацію, відображену в акті документальної позапланової невиїзної перевірки від 31 травня 2013 р. № 402/22/32497680 щодо відсутності об'єктів оподаткування податком на додану вартість по операціях з придбання товарів (робіт, послуг) в розуміння ст. ст. 22, 134, 185 Податкового кодексу України за період з 1 по 31 жовтня 2012 р. по фінансово - господарським відносинам товариства з обмеженою відповідальністю "УПК - Європлюс" з товариством з обмеженою відповідальністю "Інтернафтогазінвест компані" (код за ЄДРПОУ 33108265), товариством з обмеженою відповідальністю "Транс Централ" (код за ЄДРПОУ 37885985), товариством з обмеженою відповідальністю "Промгаз Сервіс" (код за ЄДРПОУ 36620216), товариством з обмеженою відповідальністю "Протан Сервіс" (код за ЄДРПОУ 32214510), у тому числі розміщувати зазначену інформацію в базах даних Баришівської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби (АС "Аудит", АС "Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" тощо).

Разом з тим, суд вважає, що позовні вимоги в частині , викладеній у п. 3 прохальної частини позовної заяви (з урахуванням вимог, викладених у заяві від 5 серпня 2013 р.), не підлягає задоволенню , оскільки, такий спосіб захисту прав та інтересів позивача у даному, конкретному випадку обраний ним помилково.

За правилами ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи, що відповідач в обґрунтування правомірності інформації та висновків, викладених в акті перевірки № 402/22/32497680 не надав жодних доказів порушень закону з боку позивача, суд дійшов висновку, що ним не доведено правильності та правдивості інформації та висновків, які містяться в акті перевірки № 402/22/32497680 (т. 1, а.с. 13 - 19).

За наведених обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 3 ст. 94 КАС України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

З урахуванням ч. 3 ст. 94 КАС України суд присуджує на користь позивача здійснені ним документально підтверджені витрати по сплаті судового збору у розмірі 34 грн 41 коп. з Державного бюджету України.

Приймаючи до уваги викладене, керуючись ст. ст 69 - 71, ст. 94, ст. ст. 158 - 163, ст. 167, ст. 254, Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

1. Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "УПК - Європлюс" задовольнити частково.

2. Заборонити Баришівській об'єднаній державній податковій інспекції Київської області Державної податкової служби використовувати інформацію, відображену в Акті документальної позапланової невиїзної перевірки від 31 травня 2013 р. № 402/22/32497680 щодо відсутності об'єктів оподаткування податком на додану вартість по операціях з придбання товарів (робіт, послуг) в розуміння ст. ст. 22, 134, 185 Податкового кодексу України за період з 1 по 31 жовтня 2012 р. по фінансово - господарським відносинам товариства з обмеженою відповідальністю "УПК - Європлюс" з товариством з обмеженою відповідальністю "Інтернафтогазінвест компані" (код за ЄДРПОУ 33108265), товариством з обмеженою відповідальністю "Транс Централ" (код за ЄДРПОУ 37885985), товариством з обмеженою відповідальністю "Промгаз Сервіс" (код за ЄДРПОУ 36620216), товариством з обмеженою відповідальністю "Протан Сервіс" (код за ЄДРПОУ 32214510), у тому числі розміщувати зазначену інформацію в базах даних Баришівської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби (АС "Аудит", АС "Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" тощо).

3. У задоволенні решти позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю "УПК - Європлюс" відмовити.

4. Присудити з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань за зобов'язаннями Баришівської б'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби на користь товариства з обмеженою відповідальністю "УПК - Європлюс" понесені ним витрати по сплаті судового збору у сумі 34 (тридцять чотири) грн 41 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Виноградова О.І.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови 07.08.13.