Ухвала

від 23.07.2013 по справі 2а-15477/11/2670

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"23" липня 2013 р. м. Київ К/9991/25874/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.,

Суддів: Вербицької О.В., Костенка М.І.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби

на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 19 грудня 2011р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27 березня 2012р.

у справі №2а-15477/11/2670

за позовом Приватного підприємства «Полив» (надалі - ПП «Полив»)

до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва (надалі - ДПІ у Голосіївському районі м. Києва)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

встановив:

У жовтні 2011р. позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом, в якому, з урахуванням уточнення позовних вимог, поставлено питання про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Голосіївському районі м. Києва від 28.02.201р. №0000172320.

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 19 грудня 2011р. залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 27 березня 2012р., позов було задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Голосіївському районі м. Києва від 28.02.201р. №0000172320. Судовий збір з Державного бюджету України стягнуто на користь позивача в сумі 3,40грн.

Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанції, відповідач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, ставить питання про скасування постанови суду першої інстанції, ухвали суду апеляційної інстанції та прийняття у справі нового рішення про відмову в задоволенні позову повністю.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено попередніми судовими інстанціями, контролюючим органом проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку на додану вартість в частині нарахування податкового кредиту з ПДВ за період з 01.02.2009р. по 31.03.2010р. по взаємовідносинам з ТОВ «С.Дж.Р.Груп», про що складено акт від 14.02.2011р. №67/1-23-20-31484140.

Висновками зазначеного акта, зокрема, вказано, що за даними автоматизованої бази співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів ПП «Полив» задекларовано податковий кредит по відносинам з ТОВ «С.Дж.Р.Груп», однак в результаті здійснених заходів встановлено: ТОВ «С.Дж.Р.Груп» за вказаною адресою не знаходиться, а фактичне місцезнаходження встановити неможливо; відповідно до бази облікових даних вказане підприємство не звітує, остання звітність подана за півріччя 2008 року з нульовими показниками; фактично згідно податкової звітності у ТОВ «С.Дж.Р.Груп» відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, транспортне та торгівельне обладнання, сировина для здійснення основного виду діяльності. Отже, за висновком податкового органу викладене свідчить про відсутність у ТОВ «С.Дж.Р.Груп» адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по укладеній угоді та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих зобов'язань.

На підставі вище зазначено акту перевірки прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 28.02.201р. №0000172320, яким збільшено суму грошового зобов'язання позивача з податку на додану вартість та застосовано штрафні (фінансові) санкції.

Так, в ході судового розгляду справи встановлено, що у перевіреному періоді між ПП «Полив» (замовник) та ТОВ «С.Дж.Р.Груп» (виконавець) укладено наступні договори:

- 09.02.2009р. укладено договір №9/02, відповідно до якого виконавець бере на себе проведення субпідрядних робіт з будівництва системи краплинного зрошення саду на об'єкті «ТОВ «Агро-Еталон» на площі 130 га (І та ІІ черги);

- 27.03.2009р. укладено договір №27/03, відповідно до якого виконавець бере на себе проведення субпідрядних робіт по комплектації та будівництву системи краплинного зрошення розсаднику, комплектації та монтажу лінії гідрантів для маточника на площі 10 га, комплектації та монтажу насосної станції з магістральним проводом, комплектації та монтажу системи краплинного зрошення овочів на об'єктів «ТОВ «Мічуріна-2005» с. Шелюги Якимівського району Запорізької області;

- 15.05.2009р. укладено договір №15/05-09, відповідно до якого виконавець бере на себе проведення субпідрядних робіт з будівництва системи краплинного зрошення футбольного поля стадіону ФК «Металіст» м. Харків;

- 18.05.2009р. укладено договір №18/05, відповідно до якого виконавець бере на себе проведення субпідрядних робіт з будівельно-монтажних робіт системи краплинного зрошення саду на площі 27,03 га ФГ «Коник»;

- 27.05.2009р. укладено договір №27/05, відповідно до якого виконавець бере на себе проведення субпідрядних робіт з будівництва системи краплинного зрошення саду на об'єкті Системи мікрозрошення лохини кущової на площі 73,03га ПП «Флора» с. Ростань Шадського району Волинської області;

- 13.07.2009р. укладено договір №13/07, відповідно до якого виконавець бере на себе проведення субпідрядних робіт по будівництву та озелененню декоративної водойми на площі 200 м2;

- 10.08.2009р. укладено договір №10/08-09, відповідно до якого виконавець бере на себе проведення субпідрядних робіт з будівництва системи краплинного зрошення маточника на об'єкті ТОВ «Агро-Еталон» на площі 70 г с. Василівка Тиврівського району Вінницької області;

- 12.08.2009р. укладено договір №12/08-09, відповідно до якого виконавець бере на себе проведення субпідрядних робіт по проектуванню та будівництву системи зрошення на дільниці ДТ «Олександрівка» за адресою пгт. Козин Обухівського району Київської області;

- 14.08.2009р. укладено договір №14/08-09, відповідно до якого виконавець бере на себе проведення субпідрядних робіт з комплектації та монтажу системи зрошення овочевих культур в ТОВ «Берег-фудз» в Берегівському районі Закарпатської області;

- 17.08.2009р. укладено договір №17/08-09, відповідно до якого виконавець бере на себе проведення субпідрядних робіт з шефмонтажу системи зрошення газонів згідно наданої схеми території з автоматизованим управлінням поливом;

- 27.10.2009р. укладено договір №27/10-09, відповідно до якого виконавець бере на себе проведення субпідрядних робіт з будівництва системи зрошення яблуневого саду на площі 79,5 га на об'єкті ТОВ «Агро Еталон» Тиврівського району Вінницької області;

- 21.12.2009р. укладено договір №21/12-09, відповідно до якого виконавець бере на себе проведення субпідрядних робіт з будівництва системи краплинного зрошення яблуневого саду на об'єкті Системи мікрозрошення лохини кущової на площі 73,03 га в ПП «Флора» с. Ростань Шадського району Волинської області;

- 30.03.2010р. укладено договір №30/06-10, відповідно до якого виконавець бере на себе проведення субпідрядних робіт по комплектації та будівництву системи краплинного зрошення овочів на площі 72 га.

Про фактичне виконання вищезазначених договорів свідчать залучені до матеріалів справи первинні бухгалтерські та податкові документи (акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), акти прийманням виконаних робіт, виписки з банку, податкові накладні, тощо), виписані відповідно до п.9.2. ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансової звітності в Україні» та п.2.4. ст.2 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку». Оплату виконаних робіт позивачем підтверджують банківські виписки про рух коштів на рахунку позивача.

Отже, в результаті здійснення господарської діяльності між позивачем та ТОВ «С.Дж.Р.Груп», останнім виписало на адресу ПП «Полив» податкові накладні, датовані лютим, березнем, квітнем, травнем, липнем, серпнем, жовтнем, груднем 2009р. та березнем 2010р. на відповідну суму, в т.ч. ПДВ.

Відповідно до приписів п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в редакції на час правовідносин, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит згідно п.п. 7.5.1 п.7.5. ст.7 цього Закону вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека); або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ч. 2 ст. 215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 цього Кодексу (ч. 1 ст. 215 ЦК України). При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

При цьому, ст. 204 ЦК України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

В той же час, судами встановлено, що на момент укладення договорів на виконання будівельних робіт між позивачем та ТОВ «С.Дж.Р.Груп», а також на час виконання зазначених вище господарських зобов'язань, згідно документів, наявних в матеріалах справи, сторони були наділені належною господарською компетенцією, знаходилися в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, жодних рішень компетентних органів, які б свідчили про відсутність у них відповідної правоздатності відповідачем не надано.

Крім того, згідно інформації з Єдиного ліцензійного реєстру ТОВ «С.Дж.Р.Груп» має ліцензію Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України серії АВ №316541 на будівельну діяльність, що видана 04.06.2007р. та діє до 04.06.2012р.

Таким чином, виходячи з вище викладеного, податковий орган не надав суду належних та допустимих доказів про відсутність фактичного виконання позивачем господарських операцій за спірними правочинами, про відсутність витрат позивача у спірних правовідносинах, про наявність взаємопов'язаності позивача із цим контрагентом, про несумісність предмету спірних правочинів з напрямом господарської діяльності позивача, про відсутність використання позивачем отриманих робіт, що зумовлює необґрунтованість висновку суб'єкта владних повноважень про нікчемність правочинів або невідповідності закону вчинених за ними господарських операцій.

Оцінюючи зібрані у справі докази судова колегія касаційної інстанції погоджується із висновками судів першої та апеляційної інстанції щодо наявності підстав для задоволення позову.

Доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків суду.

Отже, судами першої та апеляційної інстанцій, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 220 1 , 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 19 грудня 2011 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27 березня 2012 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий:

---

Н.Є. Маринчак

Судді:

---

О.В. Вербицька

---

М.І. Костенко