Постанова

від 31.07.2013 по справі 808/5395/13-а

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2013 року о/об 16 год. 43 хв.Справа № 808/5395/13-а м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Горобцової Я.В., суддів Киселя Р.В., Татаринова Д.В., за участю секретаря судового засідання Колесникової С.Г., розглянувши у місті Запоріжжі у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Приватного підприємства «ВФ Промсервіс»

до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області, Міністерства доходів і зборів України

про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Приватного підприємства «ВФ Промсервіс» (далі - позивач або ПП «ВФ «Промсервіс») до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області (далі - відповідач-1 або ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізькій області) та Міністерства доходів і зборів України (далі - відповідач-2 або Міндоходів України), в якому позивач, з наступними уточненнями, просив:

- визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Запоріжжя Запорізької області та Міністерства доходів і зборів України щодо відмови ПП «ВФ Промсервіс» у прийнятті податкової накладної №6 від 22.05.2013р.;

- зобов'язати Державну податкову інспекцію у Ленінському районі м. Запоріжжя Запорізької області та Міністерство доходів і зборів України зареєструвати у Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №6 від 22.05.2013р. на суму 224 967,60грн. у т.ч. ПДВ 37 494,60 грн.

- визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Запоріжжя Запорізької області та Міністерства доходів і зборів України щодо відмови ПП «ВФ Промсервіс» у прийнятті податкової накладної №1 від 01.06.2013р.

- зобов'язати Державну податкову інспекцію у Ленінському районі м. Запоріжжя Запорізької області та Міністерство доходів і зборів України зареєструвати у Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №1 від 01.06.2013р. на суму 388 683,84грн. у т.ч. ПДВ 64 780,64 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідно до відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 06.05.2013 адресою позивача є: 69096, м. Запоріжжя, вул. Гребельна, 5. При цьому у накладних №1 та №6 в графі «місцезнаходження (податкова адреса) продавця» зазначено: 69096, м.Запоріжжя, вул. Гребельна, 5. Таким чином, адреса зазначена в накладних та адреса зазначена в ЄДР в якості місцезнаходження позивача співпадають, а відтак, на думку позивача, відповідачами протиправно відмовлено у прийнятті направлених податкових накладних до реєстрації.

В запереченнях проти позовних вимог відповідач-1 - Державна податкова інспекція у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області, з посиланням на приписи Податкового кодексу України, Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 просить суд відмовити у задоволенні позову.

Заперечуючи проти позовних вимог, з підстав, викладених в письмових запереченнях, відповідач-2 - Міністерство доходів і зборів України, зазначив, що оскільки за юридичною адресою підприємства, яка зазначена в податкових накладних наданих на реєстрацію, згідно даних ДПІ у Ленінському районі м.Запоріжжя позивач не значиться, тому, враховуючи вимоги діючого законодавства, дії Міністерства доходів і зборів України є такими, що ґрунтується на законі.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 10 червня 2013 року відкрито провадження у справі.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача - Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області проти позову заперечив з підстав, викладених в письмових запереченнях, та просив суд відмовити у задоволенні позову.

Представник відповідача - Міністерства доходів і зборів України в судовому засіданні заперечив проти задоволення позову та просив суд відмовити у позові в повному обсязі.

На підставі частини третьої статті 160 КАС України в судовому засіданні 31 липня 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АВ №709062 та Свідоцтва про державну реєстрацією юридичної особи серії А01 №524439 Приватне підприємство «ВФ Промсервіс» зареєстроване 25.03.2009 виконавчим комітетом Запорізької міської ради за адресою: 69096, Запорізька обл., м.Запоріжжя, Ленінський район, вулиця Гребельна, будинок 5, ідентифікаційний номер: 36448175.

Між позивачем та Державною податковою інспекцією у Ленінському районі укладено договір №591 про визнання електронних документів від 24 березня 2010 року.

На виконання вимог положень абзацу 2 п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України позивач направив для реєстрації в «Єдиному реєстрі податкових накладних» засобами електронного документообігу податкові накладні №6 від 22.05.2013 на суму 224 494,60грн., в т.ч. ПДВ 20% 37 494,60грн. та №1 від 01.06.2013 на суму 338 683,84грн., в т.ч. ПДВ 20%64 780,64грн.

Проте вказані податкові накладні не було прийнято податковою службою, про що було скеровано позивачу зворотні повідомлення.

Так, відповідно до копій квитанцій, які містяться в матеріалах справи, від 05.06.2013 (час 21:04:13), від 27.05.2013 (час 10:29:52), від 30.05.2013 (час 13:49:54), від 31.05.2013 (час 10:30:42), від 03.06.2013 (час 09:20:01), від 04.06.2013 (час 10:08:21), від 05.06.2013 (час 10:28:41) щодо податкової накладної №6 від 22.05.2013, та від 10.06.2013 (час 09:52:57), від 11.06.2013 (час 09:02:28), 12:06:2013 (час 09:30:23), від 13.06.2013 (час 10:26:25), від 14.06.2013 (час 12:11:28), щодо податкової накладної №1 від 01.06.2013, підставою для неприйняття є помилка: місцезнаходження юридичної особи продавця товарів/послуг у документі не відповідає інформації Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців.

27.05.2013 позивач звернувся до ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізькій області з листом за №68 в якому з посиланням на п. 3.1 Договору про визнання електронних документів №591 від 24.03.2010, згідно якого орган ДПС зобов'язаний забезпечити приймання податкових документів в електронному вигляді платника податків у терміни, визначені законодавством для податкових документів в паперовому вигляді, та їх комп'ютерну обробку, просив прийняти та зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних електронні податкові накладні.

На вказаний лист ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізькій області надало відповідь від 04.06.2013 за №6765/10/18-117, разом з тим, податкові накладні за реєстровані не були.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами у справі, суд виходить з наступного.

Згідно з п. 201.10. Податкового кодексу України (далі - ПК України), податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Абзацом 2 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до п. 11 Підрозділу 2 Розділу XX «Перехідні положення» ПК України, реєстрація податкових накладних платниками податку на додану вартість - продавцями в Єдиному реєстрі податкових накладних запроваджується для платників цього податку, у яких сума податку на додану вартість в одній податковій накладній становить понад 10 тисяч гривень - з 1 січня 2012 року.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.

Згідно з п. 201.10 ПК України підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

У взаємозв'язку із наведеним слід зазначити, що механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних платників податку на додану вартість - продавців товарів (послуг), звіряння даних, що містяться у виданих платникам такого податку - покупцям товарів (послуг) податковій накладній та розрахунку коригування з відомостями, які містяться у Реєстрі визначено Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.12.2010 (далі - Порядок).

Так, пунктом 8 вказаного Порядку зазначено, що для підтвердження прийняття податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації продавцю видається квитанція в електронній формі у текстовому форматі, у якій зазначаються реквізити зазначених документів, відповідність електронного документа формату (стандарту), затвердженому Державною податковою службою, результати перевірки електронного цифрового підпису, інформація про продавця, дата та час прийняття, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова накладна та/або розрахунок коригування. Квитанція, на яку накладається електронний цифровий підпис Державної податкової служби, підлягає шифруванню та надсилається продавцеві засобами телекомунікаційного зв'язку.

Примірник квитанції в електронній формі зберігається в Державній податковій службі.

У свою чергу, пунктом 9 Порядку встановлено, що причиною відмови у прийнятті податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації є: (1) наявність помилок; (2) відсутність в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; (3) факт реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами.

Як вбачається з матеріалів справи підставою для неприйняття податкових накладних №6 від 22.05.2013 та №1 від 01.06.2013 є помилка: місцезнаходження юридичної особи продавця товарів/послуг у документі не відповідає інформації Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців.

У відповідності до преамбули Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» №755-IV від 15.05.2003 (далі - Закон України №755-IV) останній регулює відносини, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, а також фізичних осіб - підприємців.

Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (далі - Єдиний державний реєстр або ЄДР) - автоматизована система збирання, накопичення, захисту, обліку та надання інформації про юридичних осіб та фізичних осіб підприємців (ч.1.ст.1 Закону України №755-IV).

Згідно положень ст.16 Закону України №755-IV Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення органів державної влади, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру. Єдиний державний реєстр ведеться на електронних носіях відповідно до державних стандартів, що забезпечують його сумісність і взаємодію з іншими інформаційними системами та мережами, що складають інформаційний ресурс держави.

Технічні та програмні засоби ведення Єдиного державного реєстру повинні забезпечувати, зокрема: контроль за повнотою внесення записів до Єдиного державного реєстру; передачу відповідним органам статистики, державної податкової служби, Пенсійного фонду України повідомлень та відомостей з реєстраційних карток при вчиненні реєстраційних дій, що передбачені цим Законом, у тому числі для постановки на облік, зняття з обліку юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців; отримання даних у порядку взаємообміну інформацією відомчих реєстрів органів статистики, державної податкової служби, Пенсійного фонду України; достовірність та повноту відомостей з реєстраційних карток; контроль за проведенням реєстраційних дій; оперативну видачу виписок та довідок з Єдиного державного реєстру, а також документальне відтворення процедур державної реєстрації.

У відповідності до положень статті 18 Закону встановлено статус відомостей Єдиного державного реєстру. Так, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Згідно п.45.2. ст.45 Податкового кодексу України (далі - ПК України) податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України.

Орган державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців не пізніше наступного робочого дня з дати державної реєстрації такої особи, державної реєстрації припинення юридичної особи чи підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця,

внесення будь-яких інших записів до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців повинен передати відповідному органу державної податкової служби повідомлення та відомості з реєстраційної картки про вчинення реєстраційних дій, передбачених законом (п.68.1. ст.68 ПК України).

Як вбачається з наданого позивачем Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 05.06.2013 сформованого о 10:36:06, місцезнаходження юридичної особи ПП «ВФ Промсервіс»є: 69096, Запорізька область, місто Запоріжжя, Ленінський район, вулиця Гребельна, будинок 5.

Судом встановлено, що місцезнаходження (податкова адреса), вказана позивачем в податкових накладних №6 від 22.05.2013 та №1 від 01.06.2013, а також інформація про місцезнаходження ПП «ВФ Промсервіс», внесена до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, повністю співпадають, а тому суд вважає, що висновки відповідача про наявність у вказаних податкових накладних помилки - «місцезнаходження юридичної особи продавця товарів/послуг, вказане у документах, не відповідає інформації Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» є необґрунтованими та не підтверджуються документально.

При цьому посилання представника Міністерства доходів і зборів України на те, що на час проведення реєстрації податкових накладних у контролюючого органу були наявна інформація від ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізькій області про те, що за вказаною адресою позивач не значиться не знайшла свого підтвердження в матеріалах справи, а відтак відхиляється судом в якості доказів правомірності дій Міндоходів України.

Доказів відсутності позивача за місцезнаходженням вказаним в ЄДР представником ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізькій області також не надано.

Відповідно до п.10 Порядку, датою та часом подання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі Державній податковій службі є дата та час, зазначені у квитанції про їх прийняття (підтвердження реєстрації) або неприйняття.

Податковим кодексом України визначено обов'язок з реєстрації накладних та не визначено можливих підстав для відмови у реєстрації податкової накладної в Реєстрі, натомість передбачено певні негативні наслідки для учасників господарських правовідносин у випадку невиконання такого обов'язку.

При цьому встановлення порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних нормами Податкового кодексу делеговано Кабінету Міністрів України.

Підстави для відмови в реєстрації визначено саме Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України, проте ні Податковий кодекс України, ні вищезазначений Порядок, не визначають та не конкретизують помилок, виявлення яких унеможливлює реєстрацію податкової накладної.

З огляду на вищенаведений п.8 Порядку, суд доходить висновку, що особою, яка має відповідати за відмову у реєстрації податкових накладних позивача є Державна податкова служба України, до якої, згідно з пунктом 1 Порядку і здійснюється подання податкової накладної в електронній формі.

Указом Президента України №141/2013 від 18.03.2013, зазначено, що Міністерство доходів і зборів України є правонаступником Державної податкової служби України та Державної митної служби України, що реорганізуються. Затверджено Положення про Міністерство доходів і зборів України.

Згідно Положення про Міністерство доходів і зборів України, Міністерство доходів і зборів України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пп.14.1.60 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків

коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Отже, з огляду на вищенаведене, орган, який відповідає за відмову у реєстрації податкових накладних позивача, є Міністерство доходів і зборів України.

За таких обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню в частині визнання дій Міністерства доходів і зборів України неправомірними та зобов'язання останнього зареєструвати податкові накладні в Єдиному державному реєстрі податкових накладних

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві вимоги позивача є такими, що підлягають до часткового задоволення.

Керуючись ст. ст. 69-71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Приватного підприємства «ВФ Промсервіс» - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Міністерства доходів і зборів України щодо відмови ПП «ВФ Промсервіс» у прийнятті податкової накладної №6 від 22.05.2013р.

Зобов'язати Міністерство доходів і зборів України зареєструвати у Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №6 від 22.05.2013р. на суму 224 967,60грн. у т.ч. ПДВ 37 494,60 грн.

Визнати протиправними дії Міністерства доходів і зборів України щодо відмови ПП «ВФ Промсервіс» у прийнятті податкової накладної №1 від 01.06.2013р.

Зобов'язати Міністерство доходів і зборів України зареєструвати у Єдиному реєстрі

податкових накладних податкову накладну №1 від 01.06.2013р. на суму 388 683,84грн. у т.ч. ПДВ 64 780,64 грн.

В решті позовних вимог відмовити

Постанова набирає законної сили відповідно до частини першої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Головуючий суддя Я.В. Горобцова

Суддя Р.В. Кисіль

Суддя Д.В. Татаринов