Рішення

від 08.08.2013 по справі 913/1988/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

08 серпня 2013 року Справа № 913/1988/13

Провадження №8/913/1988/13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Шахтар Трейдінг", м. Донецьк,

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Луганськ, -

про стягнення 92825 грн. 63 коп.

Суддя господарського суду Луганської області Середа А.П.,

при секретарі судового засідання Антоновій І.В.,

в присутності представників сторін:

від позивача - Чеботюк К.А., - представник, - довіреність №б/н від 02.08.2013; ;

від відповідача - ОСОБА_1 - приватний підприємець,- паспорт НОМЕР_3, вид. Артемівським РВ ЛМУ УМВСУ у Луганській обл. 26.08.1999 , -

розглянувши матеріали справи, -

ВСТАНОВИВ:

суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 92825,63 грн., нарахованої з посиланням на неналежне виконання ним умов договору поставки №фм-1/2011, укладеного між сторонами 15.04.2011.

Одночасно з пред'явленням позовної заяви від позивача надійшло клопотання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти відповідача на суму 94682,14 грн., яке мотивоване тим, що, на його думку, є підстави вважати, що при невжитті заходів по забезпеченню позову виконання рішення буде утруднено.

Ухвалою суду від 25.07.2013 це клопотання відхилено як необгрунтоване з викладених у ній мотивів.

До початку судового засідання 08.08.2013 від сторін надійшло клопотання про відмову від здійснення фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, яке судом задоволено.

У судовому засіданні позивач свої вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач позов визнав частково, пославшись на те, що після звернення позивача з цим позовом до суду він (відповідач) 06.08.2013 добровільно сплатив частку боргу у розмірі 1500,00 грн., на підтвердження чого надав до справи платіжне доручення №52 від 05.08.2013 (відзив від 08.08.2013 за вих. №б/н).

І.Заслухавши сторони, дослідивши наявні докази, суд встановив наступні фактичні обставини справи.

15.04.2011 між позивачем (постачальник) та відповідачем( покупець) у простій письмовій формі був укладений договір №фм-1/2011, відповідно до якого постачальник зобов'язується передати, а покупець - прийняти та оплатити сувенірну продукцію, атрибутику, спортивний одяг, у т.ч. з логотипом футбольного клубу "Шахтар" "Донбас Арена" (далі - товар) на умовах розстрочки платежу (п.1.1).

Поставка товару здійснюється партіями. Кількість, номенклатура товару та його ціна визначаються для кожної партії окремо та вказуються у рахунках та накладних на товар, поставлений на підставі заявок покупця (п.1.2).

Оплата поставленого товару здійснюється покупцем частками на умовах розстрочки платежу шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника; повна оплата товару повинна бути здійснена не пізніше 60 календарних днів з моменту отримання товару покупцем згідно з накладною (п.2.6).

У разі порушення покупцем строків виконання зобов'язання, вказаного у п.2.6 цього договору, він сплачує на користь постачальника неустойку і розмірі 1% від вартості неоплаченого у строк товару за кожний день прострочення (п.4.1).

Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє упродовж року. У разі. якщо жодна зі сторін за 30 днів до закінчення терміну його дії письмово не попередить іншу сторону про його розірвання, він вважається пролонгованим на 1 календарний рік на тих же умовах (п.6.3) (а.с.11-12).

Позивач стверджує, що на виконання умов договору він у період з 04.05.2011 по 27.01.2012 поставив на користь відповідача товар на загальну суму 465657,09 грн., що підтверджується наданими до справи видатковим накладними за вказаний період (а.с.13-65).

У період з 14.07.2011 по 18.12.2011 відповідач повернув на користь позивача отриманий товар на загальну суму 92693,65 грн., що підтверджується накладними на повернення (товару) від покупця за вказаний період (а.с.66-116).

Крім того, відповідач у період з 29.04.2011 по 18.12.2012 частково - на суму 280137,81 грн. - сплатив вартість товару, що документально підтверджено відповідними платіжними документами (а.с.117-149).

Таким чином, у відповідача утворився основний борг за отриманий товар у сумі 92825,63 грн. (465657,09 грн. - 92693,65 грн. - 280137,81 грн.).

З обставин справи вбачається, що відповідач не вжив заходів до погашення зазначеного боргу, у зв'язку з чим 01.04.2013 за вих. №01/04 позивач спрямував на його адресу претензію на суму 92693,65 грн., з вимогою - сплатити її до 15.04.2013 (а.с.150), - яку відповідач отримав 10.04.2013 (а.с.151), але заходів до погашення боргу не вжив.

У зв'язку з цим 09.04.2013 за вих. №03/04 позивач повторно спрямував на адресу відповідача претензію на таку ж суму, - з вимогою сплатити її до 22.04.2013 (а.с.152),- але відповідач її залишив без задоволення, - що стало підставою для звернення позивача з цим позовом до суду.

Відповідач фактично повністю визнав позов.

ІІ.Заслухавши сторони, оцінивши наявну у справі докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно частинам 1 та 2 статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦКУ) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори) (частини 1 та 2 ст. 202 ЦКУ).

Різновидністю правочину є договір.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 ЦКУ); він є обов'язковим до виконання (ст. 629 ЦКУ).

З норми, викладеної у частині 1 ст. 179 Господарського кодексу України, а також аналізу спірного договору вбачається, що він належить до числа господарських договорів.

Уклавши договір, сторони набули низку прав та зобов'язань.

Зобов'язанням є правовідносини, в яких одна сторона (боржник) зобов'язана виконати на користь іншої сторони (кредитора) певні дії (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші і т.д.) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його зобов'язання (ч. 1 ст.509 ЦКУ).

Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України (далі - ГКУ) господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Одностороння відмова від зобов'язання є неприпустимою (ст. 525 ЦКУ).

Відповідно до ст.526 ЦКУ (ст.193 ГК України) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст.530 ЦКУ встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Конкретний термін сплати вартості виконаних робіт сторони визначили у п.2.5 договору. Крім того, позивач пред'явив відповідачеві вищезгадані претензії, у яких поставив вимогу про сплату боргу, однак відповідач не вжив заходів до його погашення.

Правовідносини, які існують між сторонами за цим спором, регулюються за правилами договору поставки як різновидності договору купівлі-продажу.

Згідно ст.655 ЦКУ за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Уклавши договір, сторони набули низку прав та зобов'язань.

Зобов'язанням є правовідносини, в яких одна сторона (боржник) зобов'язана виконати на користь іншої сторони (кредитора) певні дії (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші і т.д.) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його зобов'язання (ч. 1 ст.509 ЦКУ).

Одностороння відмова від зобов'язання є неприпустимою (ст. 525 ЦКУ).

Відповідно до ст.526 ЦКУ (ст.193 ГКУ) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, а частиною 1 ст.530 ЦКУ встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Позивач у справі належним чином виконав вимоги ст.662 ЦК України, - тобто передав покупцеві обумовлену договором кількість товару, - з огляду на що відповідач, отримавши останній, повинен був у визначений договором строк сплатити його вартість.

Так, статтею 691 ЦКУ встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Отримавши від позивача товар, відповідач повинен був дотримуватися як вимог вищецитованої статті, так і умов договору.

Такий його обов'язок передбачено частинами 1 та 2 ст. 692 ЦКУ, якими встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Як вбачається з обставин справи та наявних у ній доказів, позивач у порядку та у спосіб, встановлені чинним законодавством, довів, що термін сплати боргу за вищеназваним договором є таким, що настав.

З огляду на те, що відповідач не вчинив дій, спрямованих на повну оплату вартості отриманого товару, позивач правомірно звернувся з цим позовом до суду.

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, але відповідач не у повній мірі сплатив на користь позивача вартість отриманого товару, тобто припустився порушення зобов'язань.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

В силу пунктів 3 та 4 статті 611 Кодексу у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки та відшкодування збитків та моральної шкоди.

Частинами 1 та 2 статті 612 ЦКУ визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

З урахуванням викладеного та наявних у справі доказів суд вважає, що позивач у порядку та у спосіб, встановлені чинним законодавством, довів наявність вини відповідача у невиконанні умов договору, а тому особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності його вини (умислу чи необережності), якщо інше не встановлено законом або договором (частина 1 ст.614 ЦКУ).

За загальним правилом, викладеним у частинах 1-3 статті 623 Цивільного кодексу, боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором. Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов'язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред'явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення.

Позивач висунув вимогу тільки про стягнення основного боргу, що є його правом.

Відповідач документально підтвердив, що після звернення позивача з цим позовом до суду (25.07.2013) (а.с.3-8) він 06.08.2013, добровільно, частково - у сумі 1500,00 грн. - сплатив борг, - у зв'язку з чим його залишок склав 91325,63 грн. (92825,63 грн. - 1500,00 грн.).

Провадження у справі щодо частки боргу у розмірі 1500,00 грн. підлягає припиненню на підставі п.1 1 ч.1 ст.80 ГПК України.

З урахуванням викладеного позов підлягає задоволенню частково з підстав, викладених вище у цьому рішенні.

Керуючись ст.ст.44 та 49 ГПК України, суд сплату судового збору у повному обсязі покладає на відповідача, оскільки останній здійснив часткову сплату боргу після звернення позивача з позовом до суду.

На підставі викладеного, ст.ст. 11,16,202,205,509,512,514,525-527,530,549,599,610-614,623-625 Цивільного кодексу України, ст.ст.20,179,193 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст.4 3 ,4 7 ,32-34,36,43,44,49,75,п.1 1 ч.1 ст.80, ст.ст.82,84 та 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Луганської області -

В И Р І Ш И В :

1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Шахтар Трейдінг" до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - про стягнення 92825 грн. 63 коп. - задовольнити частково.

2.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, - на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Шахтар Трейдінг", ідентифікаційний код 36381493, яке знаходиться за адресою: місто Донецьк, вул. Артема, 86А, - основний борг за поставлений товар у сумі 91325 (дев'яносто одна тисяча триста двадцять п'ять) грн. 63 коп., а також витрати по сплаті судового збору у сумі 1856 (одна тисяча вісімсот п'ятдесят шість) грн. 51 коп.; видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3.Провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Шахтар Трейдінг" до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - в частині стягнення основного боргу за поставлений товар у сумі 1500 грн. 00 коп. - припинити.

У судовому засіданні 08.08.2013 оголошено тільки вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Рішення складено у повному обсязі та підписано - 12 серпня 2013 року.

Суддя А.П.Середа