Постанова

від 06.08.2013 по справі 925/578/13

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" серпня 2013 р. Справа№ 925/578/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шапрана В.В.

суддів: Рябухи В.І.

Буравльова С.І.

при секретарі: Вершути О.П.

за участю представників:

від позивача - Танасійчук Т.Б.

від відповідача - не з'явилися

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Голден Компані» на рішення Господарського суду Черкаської області від 22.05.2013 року (суддя Єфіменко В.В.)

за позовом Фізичної особи-підприємця Гандзюк Ярослава Петровича

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Голден Компані»

про стягнення боргу, -

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець Гандзюк Ярослав Петрович (далі - позивач) звернувся до Господарського суду Черкаської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Голден Компані» (далі - відповідач) про стягнення з відповідача 6 200 грн. боргу за невиконання грошових зобов'язань по розрахунках по договору-заявці від 11.09.2012 №ГК000000575/775 на перевезення вантажу автомобільним транспортом за маршрутом Балаклава (Автономна Республіка Крим) - Долинне - Вінниця - Київ, а також 1 214 грн. витрат на правову допомогу.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 22.05.2013 року позовні вимоги задоволено повністю.

Стягнуто 6 200 грн. боргу, 1 214 грн. витрат на правову допомогу, а також 1 720,50 грн. витрат по сплаті судового збору з товариства з обмеженою відповідальністю «Голден Компані» на користь Фізичної особи-підприємця Гандзюк Ярослава Петровича.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Голден Компані» звернулося з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить суд скасувати рішення Господарського суду Черкаської області від 22.05.2013 року та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Фізичної особи-підприємця Гандзюк Ярослава Петровича відмовити повністю.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції при прийнятті рішення, неповно з'ясовано обставини справи, оскільки між сторонами не укладався господарський договір, відзив на претензію не містить визнання вимог позивача.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.06.2013 року колегією у складі: Шапран В.В. - головуючий, судді: Андрієнко В.В., Буравсльов С.І. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Голден Компані» прийнято до провадження та призначено до розгляду на 06.08.2013 року.

Через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від представника позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить суд залишити рішення Господарського суду Черкаської області від 22.05.2013 року у справі № 925/578/13 без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Голден Компані» без задоволення.

Розпорядженням Секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 06.08.2013 року сформовано для розгляду справи № 925/578/13 колегію у складі: Шапран В.В. - головуючий, судді: Рябуха В.І., Буравльов С.І.

У судове засідання 06.08.2013 року з'явився представник позивача.

Представник відповідача у призначене судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце проведення судового засідання, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.

Враховуючи те, що в матеріалах справи містяться докази належного повідомлення представника відповідача про час та місце проведення судового засідання по розгляду даної апеляційної скарги, явка представників відповідача обов'язковою не визнавалась, а участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені статті 22 ГПК України) є правом, а не обов'язком сторони, апеляційна інстанція вважає можливим здійснити розгляд справи в апеляційному порядку за відсутності представника відповідача за наявними матеріалами справи.

За змістом ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Апеляційний господарський суд, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення представника позивача, встановив наступне.

11 вересня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Голден Компані» (експедитор) та Гандзюк Я.П. (перевізник) укладено договір-заявку №ГК000000575/775 про здійснення перевезення вантажів (далі - договір - заявка, а.с. 8).

Так, в договорі - заявці відповідач виклав усі його вимоги, щодо здійснення перевезення: маршрут, дата та пункти завантаження (вивантаження).

Як вбачається з матеріалів справи, Фізична особа - підприємець Гандзюк Я.П. прийняв умови договору - заявки, про що свідчить підпис та печатка останнього на заявці № ГК000000575/775.

Статтею 307 Господарського кодексу України встановлюється, що договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства.

З наявних в матеріалах справи, товарно-транспортних накладних на переміщення алкогольних напоїв серії 01ААБА №724398, 01ААБА №724397, 01ААББ №110849 від 11.09.2012 року, які містять підписи уповноважених осіб вантажовідправника та вантажоодержувача, вбачається, що позивачем належним чином та у встановлені заявкою строки виконано свої зобов'язання в частині перевезення вантажу, що підтверджується відсутністю будь-яких зауважень чи застережень вантажоодержувача в товарно-транспортних накладних.

У договорі - заявці сторони погодили порядок розрахунків, згідно якого вартість перевезення згідно умов договору становить 6 200 грн.

П. 3.2, п. 4.1 - п. 4.4 договору визначено, що сторони визнають юридичну силу документів підписаних за допомогою факсимільних засобів зв'язку.

Сплата вартості послуг перевізника (позивача) проводиться за рахунок коштів замовника, що надійшли на рахунок експедитора (відповідача), за умови надання перевізником оригіналів бухгалтерських документів, договорів, договорів-заявок та товарно-транспортних накладних (далі - ТТН (ЦМР)). Оригінал ТТН (ЦМР) має бути наданий перевізником (позивачем) експедитору (відповідачу) протягом 5 днів з моменту розвантаження.

В разі відправлення перевізником (позивачем) пакету документів, вказаного в п.4.1, а саме пізніше п'яти днів, з моменту вивантаження, нараховується штраф в розмірі 50% від фрахту перевезення.

Сторони домовились, що розрахунок експедитора (відповідача) з перевізником (позивачем) проводиться тільки після вивантаження автомобіля з вирахуванням штрафів, недостач за порушення, що передбачені договором, якщо такі мали місце.

В разі оплати послуг перевізника (позивача) шляхом часткової попередньої оплати решта (частка) вартості послуг перевізника (позивача) підлягає оплаті на протязі 15 днів з моменту отримання ТТН. В разі не надання оригіналів ТТН доплата не проводиться, а сума попередньої оплати має бути повернута експедитором (відповідачем)/перевізником (позивачем) протягом 5 днів з моменту отримання вимоги. Експедитор (відповідач) звільняється від обов'язків сплати вартості перевезення в разі не отримання оригіналів ТТН протягом одного місяця з моменту здійснення перевезення. Сплата вартості послуг перевізника (позивача) проводиться за домовленістю як в готівковій, так і в безготівковій формі.

Як слідує з матеріалів справи, позивачем 19.09.2012 року було направлено на адресу відповідача необхідні для оплати документи, які отримані відповідачем 25.09.2012 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, відповідачем на спростування вказаних обставин доказів не надано.

Враховуючи, що відповідачем в порушення умов договору - заявки не проведено оплату здійсненого перевезення позивачем було направлено на адресу відповідача претензію про сплату заборгованості.

У відповідь на претензію № 523 від 09.01.2013 року відповідач повідомив позивача про неможливість проведення оплати за виконане перевезення у зв'язку з невірним оформленням акту виконаних робіт, а саме відсутність в ньому вказівки на місце його складання, а також посади та ПІБ відповідальної особи за здійснення господарської діяльності.

Між тим, в матеріалах справи є акт, який містить: місце складання - м. Тернопіль; у графі «Виконавець» - ФОП Гандзюк Я.П., підпис та печатка позивача.

Посилання апелянта щодо неможливості надання скаржнику оригіналів ТТН у зв'язку з із залученням їх до матеріалів справи, колегією суддів до уваги не приймається, оскільки ТТН оформляються в 4 примірниках. Один примірник, завірений підписом водія, що прийняв вантаж залишається у вантажовідправника, другий примірник водій передає вантажоодержувачу, третій примірник підписаний і вантажовідправником, і вантажоодержувачем залишається в транспортного підприємства і додається до рахунку на оплату послуг транспортного підприємства, четвертий примірник залишається в транспортного підприємства і додається до подорожнього листа для проведення оплати заробітної плати водію.

За змістом статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з частиною першою статті 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. При цьому, як випливає із вимог, визначених статтею 545 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання має бути належним чином підтверджено.

Відповідно до статті 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Як визначено абзацом 1 частиною першою статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Враховуючи викладене вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 6 200 грн. боргу за невиконання грошових зобов'язань по розрахунках по договору-заявці від 11.09.2012 №ГК000000575/775 на перевезення вантажу автомобільним транспортом за маршрутом Балаклава (Автономна Республіка Крим) - Долинне - Вінниця - Київ.

Водночас, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку, щодо задоволення позовних вимог в частині стягнення 1 214 грн. витрат на правову допомогу адвоката з огляду на наступне.

Відповідно до приписів ст.44, ст.48 ГПК України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України «Про адвокатуру».

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та Лоза В.М. 07.03.2013 року укладено договір доручення про надання правої допомоги у спорі, що виник з ТОВ «Голден Компані».

На доведення понесених витрат позивач посилається на акт приймання-передачі наданих послуг №1/04 від 04.04.2013 року на суму 1214 грн. (а.с.16) та квитанцію до прибуткового касового ордера №01/04 від 04.04.2013 року на перерахування 1214 грн. згідно договору доручення від 07.03.2013 року (а.с.15).

Вищеназвані документи оформлені належним чином, та підтверджують понесені позивачем витрати на правову допомогу адвоката.

При таких обставинах справи, апеляційний господарський суд вважає, що судом першої інстанції повно, всебічно і об'єктивно з'ясовано обставини справи, винесено рішення у відповідності до норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції в розумінні ст. 104 ГПК України не вбачається.

Судові витрати за розгляд апеляційних скарг у зв'язку з відмовою в їх задоволенні на підставі статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на апелянта.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, п. 1 ч. 1 ст. 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Голден Компані» залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Черкаської області від 22.05.2013 року - без змін.

Матеріали справи № 925/578/13 повернути до Господарського суду Черкаської області.

Головуючий суддя Шапран В.В.

Судді Рябуха В.І.

Буравльов С.І.