Постанова

від 08.08.2013 по справі 916/1002/13

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" серпня 2013 р.Справа № 916/1002/13 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Л.І. Бандури

суддів Л.В. Поліщук, В.Б. Туренко (на підставі розпорядження заступника голови суду від 31.07.2013 р. № 568)

секретар судового засідання: А.М. Ільченко

за участю представників сторін:

від позивача - В.М. Пасічніченко

від відповідачів - С.І. Снесарь (СТОВ „Троїцьке"), інший відповідач в судове засідання не з'явився, про день, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином

від прокуратури - М.В. Новацький

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Троїцької сільської ради Біляївського району Одеської області

на рішення господарського суду Одеської області від 06.06.2013 р.

у справі № 916/1002/13

за позовом Заступника Біляївського міжрайонного прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Головного управління Держземагентства в Одеській області

до Троїцької сільської ради Біляївського району Одеської області, Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Троїцьке"

про визнання недійсним договору

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2013 р. Заступник Біляївського міжрайонного прокурора Одеської області звернувся до господарського суду з позовом та уточненням до нього в інтересах держави в особі Головного управління Держземагентства в Одеській області про визнання недійсним договору на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) від 17.11.2000 р., укладеного між Троїцькою сільською радою Біляївського району Одеської області та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю „Троїцьке"; зобов'язання СТОВ „Троїцьке" звільнити земельну ділянку загальною площею 1198 га, що знаходиться на о. Турунчук, Троїцької сільської ради Біляївського району Одеської області.

В обґрунтування позову прокурор послався на те, що оскаржуваний договір укладено на підставі підробленого рішення Троїцької сільської ради та з порушеннями чинного рішення сільради, в зв'язку з чим є недійсним згідно зі ст. 215 ЦК України.

Рішенням господарського суду Одеської області від 06.06.2013 р. (суддя Рога Н.В.), оформленим відповідно до вимог ст. 84 ГПК України 11.06.2013 р., у задоволенні позову відмовлено з мотивів недоведеності позовних вимог.

Не погодившись з даним рішенням, Троїцька сільська рада Біляївського району Одеської області звернулась з апеляційною скаргою, яка була повернута ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 04.07.2013 р. на підставі п. 2 ч. 1 ст. 97 ГПК України.

Згодом сільрада вдруге звернулась з апеляційною скаргою, в якій просила рішення господарського суду скасувати, постановити нове рішення, яким позов заступника прокурора задовольнити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права; неповне дослідження обставин справи. Зокрема, скаржник зазначив, що Троїцькою сільською радою не приймалось рішення про надання земельної ділянки в оренду СТОВ „Троїцьке" на 25 років.

Одночасно сільрада заявила клопотання про відновлення пропущеного процесуального строку на подання апеляційної скарги, яке задоволено ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 12.07.2013 р.

Представники Біляївської міжрайонної прокуратури Одеської області та Головного управління Держземагентства в Одеській області в судовому засіданні апеляційної інстанції підтримали доводи, викладені в апеляційній скарзі, просили її задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати як незаконне та необґрунтоване.

Представник СТОВ „Троїцьке" в тому ж судовому засіданні заперечував проти доводів, викладених в апеляційній скарзі, просив залишити її без задоволення, а рішення суду - без змін.

Заслухавши доводи представників сторін та прокуратури, перевіривши наявні матеріали справи на предмет їх юридичної оцінки, дослідивши надані докази та обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія встановила:

23.05.2000 р. на засіданні XVІ сесії XXIII скликання Троїцької сільської ради Біляївського району Одеської області розглядалось питання про надання земельної ділянки площею 1198 га на о. Турунчук с/г підприємству ТОВ „Троїцьке" в оренду на 49 років для товарного сільгоспвиробництва.

Рішенням Троїцької сільської ради від 23.05.2000 р. №107-ХХІІІ надано із земель запасу, що знаходяться в веденні Троїцької сільської ради, сільськогосподарського призначення в тимчасове користування на умовах оренди терміном на 25 років земельні ділянки на півострові Турунчук СТОВ „Троїцьке" для ведення товарного сільськогосподарського підприємства загальною площею 1198,00 га, в тому числі: ріллі - 948,00 га, сіножаті - 250,00 га, згідно зі схемою, що є додатком до цього рішення.

Актом від 10.11.2000 р. встановлено в натурі межі земельних ділянок, що знаходяться в користуванні Троїцької сільської ради, та передаються в тимчасове довгострокове користування на умовах оренди терміном на 25 років ТОВ „Троїцьке". Вказаний акт засвідчений Начальником Біляївського районного відділу земельних ресурсів, Головою Троїцької сільської ради та директором ТОВ „Троїцьке".

17.11.2000 р. на виконання рішення сільради від 23.05.2000 р. між Троїцькою сільською радою Біляївського району Одеської області (власник) та Сільськогосподарським ТОВ „Троїцьке" (користувач) укладено договір на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди), за умовами якого власник надає, а користувач приймає в тимчасове користування із земель запасу сільськогосподарського призначення земельні ділянки загальною площею 1198,00 га, в тому числі ріллі - 948,00 га, сіножаті - 250 га, що розташовані на півострові Турунчук, Троїцької сільської ради Біляївського району Одеської області, згідно зі схемою, що є невід'ємною частиною цього договору (п. 1.1 договору).

Відповідно до п. 1.3. договору земельні ділянки надаються в тимчасове довгострокове користування на умовах оренди строком на 25 років для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Того ж дня договір оренди посвідчено приватним нотаріусом Біляївського районного нотаріального округу Одеської області Шустовою Н.С. за № 2635, та зареєстрований у Біляївському районному відділі земельних ресурсів, про що у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис від 15.12.2000 р.

Проте, прокурором разом з позовною заявою надана редакція рішення Троїцької сільської ради Біляївської району Одеської області від 23.05.2000 р. № 107, відповідно до якої спірну земельну ділянку передано с/г підприємству ТОВ „Троїцьке" в оренду на 10 років. В зв'язку з цим прокурор вважає недійсним договір оренди, укладений на 25 років, що і стало підставою для звернення з даним позовом.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Отже, невідповідність оспорюваного договору оренди вищенаведеним нормам законодавства є підставою для визнання його недійсним.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 9 Земельного кодексу України (18.12.1990 р. зі змінами та доповненнями, станом на час укладення спірного договору) до відання сільських, селищних і міських районного підпорядкування Рад народних депутатів у галузі регулювання земельних відносин на їх території належить, зокрема, передача земельних ділянок у власність, надання їх у користування, в тому числі на умовах оренди , у порядку, встановленому статтями 17 і 19 цього Кодексу.

Згідно з п. 1 ст. 19 ЗК України (18.12.1990 р. зі змінами та доповненнями, станом на час укладення спірного договору) сільські, селищні Ради народних депутатів надають земельні ділянки у користування для всіх потреб із земель сіл, селищ, а також за їх межами для будівництва шкіл, лікарень, підприємств торгівлі та інших об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням населення (сфера послуг), сільськогосподарського використання, ведення селянського (фермерського) господарства, особистого підсобного господарства, індивідуального житлового, дачного і гаражного будівництва, індивідуального і колективного садівництва, городництва, сінокосіння і випасання худоби, традиційних народних промислів.

Частинами 3-4 статті 8 ЗК України (18.12.1990 р. зі змінами та доповненнями, станом на час укладення спірного договору) передбачено, що земля може надаватися в оренду в короткострокове користування - до трьох років (для випасання худоби, сінокосіння, городництва, державних та громадських потреб) і довгострокове - до п'ятдесяти років. Умови, строки, а також плата за оренду землі визначаються за угодою сторін і обумовлюються в договорі.

Відповідно до ч. 2 ст. 7, ч. 2 ст. 5 Закону України „Про оренду землі" (станом на час укладення спірного договору) підставою для укладення договору оренди і набуття права на оренду земельної ділянки, що перебуває у комунальній або державній власності, є рішення орендодавця. Орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради.

Згідно зі ст. ст. 12, 13, ч. ч. 1, 2 ст. 18 Закону України „Про оренду землі" (станом на час укладення спірного договору) договір оренди землі - це угода сторін про взаємні зобов'язання, відповідно до яких орендодавець за плату передає орендареві у володіння і користування земельну ділянку для господарського використання на обумовлений договором строк. Договір оренди земельної ділянки укладається у письмовій формі. Невід'ємною частиною договору оренди є план (схема) земельної ділянки. Договір оренди земельної ділянки посвідчується нотаріально за її місцезнаходженням. Укладений договір оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації. Факт державної реєстрації засвідчується печаткою реєструючого органу з підписом уповноваженої на це особи та зазначенням дати реєстрації на всіх примірниках договору. Один зареєстрований примірник договору зберігається в органі, який здійснив його реєстрацію.

Розглядаючи спір по суті, суд першої інстанції встановив, що 17.11.2000 р. між Троїцькою сільською радою та СТОВ „Троїцьке" було укладено договір на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди), згідно якого Троїцька сільська рада надала, а СТОВ „Троїцьке" прийняло у тимчасове користування із земель запасу сільськогосподарського призначення земельні ділянки загальною площею 1198,0 га, що розташовані на о. Турунчук, строком на 25 років. Вказаний договір укладено на підставі рішення цієї ж ради від 23.05.2000 р. № 107-ХХІІІ. Договір оренди підписано повноважними особами, посвідчено нотаріально та зареєстровано у Біляївському районному відділі земельних ресурсів.

Таким чином, сторонами при укладенні спірного договору на право тимчасового користування землею дотримані всі вище перелічені приписи законодавства.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд виходив також з наступного.

З протоколу сесії сільської ради від 23.05.2000 р., на який посилається прокурор, не вбачається, на який саме строк вирішено передати СТОВ „Троїцьке" земельну ділянку, оскільки є записи тільки про те, що розглядається заява товариства про надання йому земельної ділянки в користування на 49 років.

Також в матеріалах справи наявний акт встановлення меж земельної ділянки від 10.11.2000 р., згідно якого встановлено в натурі межі земельних ділянок в тимчасове довгострокове користування на умовах оренди терміном на 25 років с/г ТОВ „Троїцьке" для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Твердження прокурора про недійсність оскаржуваного договору недоведені відповідно до приписів ст. ст. 33, 34 ГПК України, якими передбачено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

З огляду на вищевикладене, суд першої інстанції дійшов висновку, що вимога про визнання недійсним спірного договору на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) необґрунтована, не підтверджена матеріалами справи та не підлягає задоволенню. Відповідно і похідна позовна вимога про зобов'язання СТОВ „Троїцьке" звільнити орендовану земельну ділянку також не підлягає задоволенню.

Судова колегія погоджується з таким висновком суду, оскільки він відповідає чинному законодавству та матеріалам справи.

Додатково апеляційна інстанція зазначає, що в матеріалах справи є лист Біляївської міжрайонної прокуратури Одеської області від 31.05.2012 р. про відмову в порушенні кримінальної справи по факту підробки рішення Троїцької сільської ради Біляївської району Одеської області від 23.05.2000 р. № 107-XХІІІ колишнім головою сільради Майстер А.Г., секретарем сільради Маяченко В.В., а також по факту підписання договору оренди земельної ділянки сільським головою Майстер А.Г. у зв'язку з відсутністю в їх діях ознак складу злочину, передбаченого ст. ст. 364, 366 Кримінального кодексу України.

Крім того, судова колегія зазначає, що рішенням господарського суду Одеської області від 25.12.2012 р. у справі № 5017/2662/2012 за позовом Троїцької сільської ради Біляївського району Одеської області до СТОВ „Троїцьке" про визнання недійсною частини правочину та визнання припиненим договору, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 21.02.2013 р., встановлено, що договір на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) від 17.11.2000 р. укладено на 25 років.

Доводи, викладені в апеляційній скарзі спростовуються вищевикладеним.

Таким чином, підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст. ст. 99, 103, 105 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Одеської області від 06.06.2013 р. у справі № 916/1002/13 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Повернути Троїцькій сільській раді Біляївського району Одеської області (код ЄДРПОУ 04377761; адреса: 67641, Одеська область, Біляївський район, с. Троїцьке, вул. Карла Маркса, 8) зайво сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 574 грн. (п'ятсот сімдесят чотири гривні), за квитанцією від 21.06.2013 р. № 43.

Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постанови законної сили.

Повний текст постанови підписано 12.08.2013 р.

Головуючий суддя Л.І. Бандура

Суддя Л.В. Поліщук

Суддя В.Б. Туренко