Ухвала

від 08.08.2013 по справі 10/227

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

У Х В А Л А

08.08.2013р. Справа № 10/227

Господарський суд Донецької області у складі: судді Фурсової С.М.,

при секретарі судового засідання Степанян К.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду скаргу публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» (юридична адреса: 84601, Донецька область, місто Горлівка, проспект Леніна, будинок № 11, поштова адреса: 83001, місто Донецьк, вулиця Постишева, будинок № 99-А; код ЄДРПОУ - 00131469) на бездіяльність відділу державної виконавчої служби Київського районного управління юстиції у місті Донецьку (83054, місто Донецьк, проспект Київський, будинок № 32) при виконанні рішення господарського суду Донецької області від 02 лютого 2010 року у справі № 10/227

за позовом відкритого акціонерного товариства «Донецькобленерго» до орендного підприємства «Шахта імені О.Ф. Засядька» (83054, Донецька область, місто Донецька, проспект Засядька)

про стягнення 331 859,75 гривень, -

за участю представників сторін:

від скаржника (стягувача): Єрьоміна Д.В. (довіреність № 345-13 «Д» від

22.01.2013)

від боржника: Пропастін В.М. (довіреність б/н від 21.03.2013)

від органу ДВС: не з'явився

В С Т А Н О В И В :

Рішенням господарського суду Донецької області від 02 лютого 2010 року у справі № 10/227 позовні вимоги відкритого акціонерного товариства «Донецькобленерго» до орендного підприємства «Шахта імені О.Ф. Засядька» задоволено повністю.

Стягнуто з орендного підприємства «Шахта імені О.Ф. Засядька» на користь відкритого акціонерного товариства «Донецькобленерго» 331 859,75 гривень.

У відповідності з вимогами статті 116 Господарського процесуального кодексу України 19 лютого 2010 року були видані накази про примусове виконання рішення господарського суду Донецької області від 02 лютого 2010 року.

07 травня 2013 року на адресу господарського суду Донецької області надійшла скарга, в якій публічне акціонерне товариство «ДТЕК Донецькобленерго» просить:

- визнати незаконною бездіяльність державного виконавця відділу державної виконавчої служби Київського районного управління юстиції у місті Донецьку щодо не проведення дій з примусового виконання рішення господарського суду Донецької області від 02 лютого 2010 року у справі 10/227 в частині стягнення боргу за спожиту електроенергію з публічного акціонерного товариства «Шахта імені О.Ф. Засядька» на користь публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго», та такою, що не відповідає Закону України «Про виконавче провадження»;

- визнати незаконною бездіяльність державного виконавця відділу державної виконавчої служби Київського районного управління юстиції у місті Донецьку щодо не накладення арешту на майно та кошти боржника, та не оголошення заборони на його відчуження відповідно до статті 19 Закону України «Про виконавче провадження», та такою, що не відповідає Закону України «Про виконавче провадження»;

- визнати незаконною бездіяльність державного виконавця відділу державної виконавчої служби Київського районного управління юстиції у місті Донецьку щодо не звернення стягнення на майно публічного акціонерного товариства «Шахта імені О.Ф. Засядька» шляхом його реалізації, та такою, що не відповідає Закону України «Про виконавче провадження»;

- зобов'язати державного виконавця відділу державної виконавчої служби Київського районного управління юстиції у місті Донецьку здійснити дії, яка передбачені Законом України «Про виконавче провадження» для примусового виконання рішень господарського суду Донецької області в частині стягнення боргу за спожиту електроенергію з публічного акціонерного товариства «Шахта імені О.Ф. Засядька» на користь публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» в межах виконавчого провадження ВП № 18472948 відносно боржника публічного акціонерного товариства «Шахта імені О.Ф. Засядька»;

- зобов'язати державного виконавця відділу державної виконавчої служби Київського районного управління юстиції у місті Донецьку накласти арешт на майно та кошти боржника та оголосити заборону на його відчуження відповідно до статті 19 Закону України «Про виконавче провадження»;

- зобов'язати державного виконавця відділу державної виконавчої служби Київського районного управління юстиції у місті Донецьку звернути стягнення на майно публічного акціонерного товариства «Шахта імені О.Ф. Засядька» шляхом його реалізації.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 13 травня 2013 року розгляд скарги призначено на 23 травня 2013 року.

22 травня 2013 року через відділ діловодства господарського суду надійшли витребувані ухвалою суду копії матеріалів виконавчого провадження № 11872948 щодо примусового виконання наказу господарського суду Донецької області від 19 лютого 2010 року у справі № 10/227.

Розгляд скарги відкладався за правилами статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 23 травня 2013 року розгляд скарги відкладено на 05 червня 2013 року у зв'язку з неявкою представників скаржника та боржника.

05 червня 2013 року в судовому засіданні оголошено перерву до 11 червня 2013 року.

11 червня 2013 року в судовому засіданні оголошено перерву до 20 червня 2013 року.

Розпорядженням голови господарського суду Донецької області від 20 червня 2013 року у зв'язку зі знаходженням судді Фурсової С.М. у відпустці справу № 10/227 для розгляду скарги передано судді Величко Н.В.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 20 червня 2013 року розгляд скарги відкладено на 15 липня 2013 року у зв'язку з неявкою представників учасників судового процесу, ненадходженням витребуваних ухвалою суду від 13 травня 2013 року документів.

Розпорядженням в.о. голови господарського суду Донецької області від 15 липня 2013 року у зв'язку з виходом з відпустки судді Фурсової С.М. справу № 10/227 для розгляду скарги передано судді Фурсової С.М.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 15 липня 2013 року розгляд скарги відкладено на 23 липня 2013 року у зв'язку з неявкою представника виконавчої служби та необхідністю витребування нових доказів.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 23 липня 2013 року розгляд скарги відкладено на 08 серпня 2013 року у зв'язку з неявкою представника виконавчої служби та необхідністю витребування нових доказів.

Представник скаржника Єрьоміна Д.В. в судовому засіданні наполягала на задоволенні скарги.

Представник боржника Пропастін В.М. в судовому засіданні заперечував проти задоволення скарги, надав пояснення, аналогічні викладеним у відзиві.

Представник відділу державної виконавчої служби Київського районного управління юстиції у місті Донецьку Антошина Г.О. в судове засідання не з'явилася, надала заяву про відкладення розгляду скарги у зв'язку з перебуванням у щорічній відпустці.

Відповідно до частини другої статті 121-2 ГПК України, неявка в судове засідання представника органу Державної виконавчої служби, не є перешкодою для розгляду скарги.

Розглянувши матеріали справи, скаргу та додані до неї документи, заслухавши уповноважених представників скаржника та боржника, оцінивши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується скарга, оцінивши всі докази в сукупності, господарський суд дійшов висновку про те, що скарга публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судом іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

За приписами статті 115 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Також відповідно до частини другої статті 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

Виконання рішення суду здійснюється на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом (стаття 116 Господарського процесуального кодексу України).

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентуються Законом України «Про виконавче провадження». Вказаний нормативний акт є спеціальним по відношенню до інших нормативних актів при вирішенні питання щодо оцінки дій державної виконавчої служби.

Зазначеним Законом регламентовано порядок та особливості проведення кожної стадії (дії) виконавчого провадження і відповідних дій державних виконавців.

Статтею 55 Конституцією України передбачено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів держаної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконавче провадження», примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

Законом України «Про державну виконавчу службу» передбачено, що державна виконавча служба входить до системи органів Міністерства юстиції України і здійснює виконання рішень судів, третейських судів та інших органів, а також посадових осіб відповідно до законів України. Виконання судових рішень державною виконавчою службою регулюється Законом України «Про виконавче провадження», та виконавчі дії здійснюються згідно з Інструкцією про проведення виконавчий дій, затверджену наказом Міністерства юстиції України № 74/5 від 15 грудня 1999 року.

Тобто норми, які регулюють відносини між державним виконавцем та іншими учасниками виконавчого провадження містяться у Законі України «Про виконавче провадження».

Розгляд скарг на рішення дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та вирішення ряду питань виконавчого провадження, що регулюються Законами України «Про виконавче провадження», «Про державну виконавчу службу», віднесено до компетенція суду.

Процесуальний порядок розгляду та вирішення даних скарг врегульовується Розділом ХІV Господарського процесуального кодексу України «виконання рішення, ухвали, постанови» , ухвалених відповідно до господарського процесуального кодексу України, в ході якого оцінюються законність дій (бездіяльності) державного виконавця, законність прийнятих ним рішень.

Так, в силу статті 1 Закону України «Про державну виконавчу службу», виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Пунктом 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 грудня 2003 року № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» визначено, що у справах за скаргами на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи інших посадових осіб державної виконавчої служби предметом судового розгляду можуть бути рішення, дії або бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень господарських судів.

Акт державного органу - це юридична форма рішень цього органу, які спрямовані на регулювання тих чи інших суспільних відносин, породжують певні правові наслідки і мають обов'язків характер для суб'єктів цих відносин.

Згідно положень Закону України «Про виконавче провадження», юридичним оформленням сукупності дій уповноваженої особи, направлених на виконання рішення суду є постанова державного виконавця.

Відповідно до статті 13 Закону України «Про державну виконавчу службу», дії або бездіяльність державного виконавця можуть бути оскаржені до вищестоящої посадової особи або до суду у порядку, встановленому законом.

Згідно частини третьої статті 6 Закону України «Про виконавче провадження», рішення, дії або бездіяльність державного виконавця можуть бути оскаржені в порядку, встановленому цим Законом.

Право на таке оскарження може бути реалізовано з дотриманням вимог статей 17, 25, 26, 27, 32, 35, 38, 39 Закону України «Про виконавче провадження» та в порядку, визначеному статтею 82 цього Закону.

Отже, оскарженню підлягають дії (бездіяльність) державного виконавця оформлені відповідною постановою.

Частиною першою та другою статті 82 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або до керівника відповідного органу державної виконавчої служби вищого рівня чи до суду. Боржник має право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби виключно в судовому порядку.

Закон України «Про виконавче провадження», який є спеціальною нормою не передбачає можливість оскарження всього виконавчого провадження по виконанню виконавчого документа.

Відповідно до пункту 2 постанови Пленуму Верховного суду України від 26 грудня 2003 року № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», стягувач, боржник або прокурор мають право оскаржити дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів тільки до господарського суду, який розглянув відповідну справу по першій інстанції.

У відповідності до частини другої статті 121-2 Господарського процесуального кодексу України, скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

Так, рішенням господарського суду Донецької області від 02 лютого 2010 року у справі № 10/227 позовні вимоги відкритого акціонерного товариства «Донецькобленерго» до орендного підприємства «Шахта імені О.Ф. Засядька» задоволено повністю.

Стягнуто з орендного підприємства «Шахта імені О.Ф. Засядька» на користь відкритого акціонерного товариства «Донецькобленерго» 331 859,75 гривень (а.с. 35-36).

У відповідності з вимогами статті 116 Господарського процесуального кодексу України 19 лютого 2010 року були видані накази про примусове виконання рішення господарського суду Донецької області від 02 лютого 2010 року (а.с. 37-39).

Вказані накази суду відповідають вимогам виконавчого документу, вказаних в статті 18 Закону України «Про виконавче провадження».

З наданих до скарги документів вбачається, що 26 квітня 2011 року у відповідності до положень Закону України «Про акціонерні товариства» від 17.09.2008 № 514-VI здійснено реорганізацію організаційно-правової форми відкритого акціонерного товариства «Донецькобленерго» на публічне акціонерне товариство «Донецькобленерго». 30 березня 2012 року державним реєстратором Виконавчого комітету Горлівської міської ради Донецької області був зареєстрований у новій редакції статут публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго», у відповідності до якого відбулась зміна найменування юридичної особи - публічного акціонерного товариства «Донецькобленерго» на публічне акціонерне товариство «ДТЕК Донецькобленерго» (а.с. 44-46).

Згідно пункту 1.2 статуту публічного акціонерного товариства «Шахта імені О.Ф. Засядька» (нова редакція) та довідки з ЄДРПОУ серії АА № 544361, публічне акціонерне товариство «Шахта імені О.Ф. Засядька», засновано у процесі приватизації державного майна орендного підприємства «Шахта імені О.Ф. Засядька» (ідентифікаційний код 00174846) на підставі наказу Фонду державного майна України від 19 травня 2011 року № 744 (а.с. 132-133).

29 березня 2010 року відкрите акціонерне товариство «Донецькобленерго» звернулося до відділу державної виконавчої служби Київського районного управління юстиції у місті Донецьку із заявами від 15 березня 2010 року за № 03юр-852/10, № 03юр-853/10 про прийняття вищевказаних наказів до виконання, відкриття виконавчого провадження (а.с. 60-61, 66).

Матеріали справи свідчать, що на підставі заяв стягувача - відкритого акціонерного товариства «Донецькобленерго» 31 березня 2010 року відділом державної виконавчої служби Київського районного управління юстиції у місті Донецьку винесено постанови ВП № 18472948, ВП № 18472900 про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказів господарського суду Донецької області від 19 лютого 2010 року у справі № 10/227 про стягнення з орендного підприємства «Шахта імені О.Ф. Засядька» на користь відкритого акціонерного товариства «Донецькобленерго» 331 859,75 гривень (а.с. 62, 67).

07 квітня 2010 року відділом державної виконавчої служби Київського районного управління юстиції у місті Донецьку винесено постанови ВП № 18472948, ВП № 18472900 про приєднання до зведеного виконавчого провадження № 34072382 виконавчі провадження № 18472948, № 18472900 (а.с. 63, 68).

Предметом розгляду скарги публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» є правомірність дій (допущення бездіяльності) державного виконавця відділу державної виконавчої служби Київського районного управління юстиції у місті Донецьку з примусового виконання рішення господарського суду Донецької області від 02 лютого 2010 року у справі № 10/227.

Частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до статей 19, 22, 25 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим Законом і пред'явлений до виконання до відділу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення.

Окремі питання організації виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» підлягають примусовому виконанню, визначає Інструкція з організації примусового виконання рішень, затверджена наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 02 квітня 2012 року за № 489/20802 (далі по тексту - Інструкція).

Під час здійснення виконавчого провадження державний виконавець приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складання актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених Законом та іншими нормативно-правовими актами (пункту 1.5 Інструкції).

Статтею 32 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що заходами примусового виконання рішень є звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб.

Пунктом 4.1.8 Інструкції встановлено, що розпочинаючи виконання рішення про стягнення коштів, державний виконавець зобов'язаний винести постанову відповідно до частини другої статті 57 Закону України «Про виконавче провадження». Копії постанови державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника надсилаються не пізніше наступного робочого дня після її винесення боржнику та банкам чи іншим фінансовим установам або органам, зазначеним у частині другій цієї статті (частина четверта статті 57 Закону України «Про виконавче провадження»). Арешт на кошти боржника може бути накладено в національній та/або в іноземній валюті, про що зазначається у постанові. У постанові зазначається сума коштів, яка підлягає арешту, з урахуванням вимог за виконавчими документами, виконавчого збору, витрат на організацію та проведення виконавчих дій та вказується номер рахунку, на якому знаходяться кошти, що підлягають арешту, або зазначається, що арешт поширюється на кошти на всіх рахунках боржника, у тому числі тих, які будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту (пункти 4.1.9, 4.1.10 Інструкції).

За приписами статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржнику інше майно, за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати ті види майна чи предмети, на які необхідно в першу чергу звернути стягнення. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається державним виконавцем.

Частиною першою статті 49 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції від 21.01.2010) у разі якщо в органі державної виконавчої служби відкрито кілька виконавчих проваджень щодо одного й того самого боржника, вони об'єднуються у зведене виконавче провадження і на майно боржника накладається арешт у межах загальної суми стягнення, виконавчого збору і можливих витрат на виконавче провадження.

Як свідчать матеріали справи та вказано вище по тексту ухвали, 07 квітня 2010 року відділом державної виконавчої служби Київського районного управління юстиції у місті Донецьку винесено постанови ВП № 18472948, ВП № 18472900 про приєднання до зведеного виконавчого провадження № 34072382 виконавчі провадження № 18472948, № 18472900.

29 березня 2013 року виконавче провадження № 37154736 по стягненню з публічного акціонерного товариства «Шахта імені О.Ф. Засядька» на користь публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» 2 071 021,22 гривень за ухвалою господарського суду Донецької області від 27 квітня 2012 року у справі № 5006/8/9/2012, приєднано до зведеного виконавчого провадження № 34072382 (а.с. 194-195).

Відповідно до частини другої статті 30 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, що діє на час розгляду спірних правовідносин) державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а з виконання рішення немайнового характеру - у двомісячний строк. Строк здійснення виконавчого провадження не включає час відкладення провадження виконавчих дій або зупинення виконавчого провадження на період проведення експертизи чи оцінки майна, виготовлення технічної документації на майно, реалізації майна боржника, час перебування виконавчого документа на виконанні в адміністрації підприємства, установи чи організації, фізичної особи, фізичної особи - підприємця, які здійснюють відрахування із заробітної плати (заробітку), пенсії та інших доходів боржника. Строк здійснення зведеного виконавчого провадження обчислюється з моменту приєднання до такого провадження останнього виконавчого документа.

Отже, відповідно до цієї норми закону шестимісячний строк здійснення виконавчих дій з виконання ухвали суду про затвердження мирової угоди від 27 квітня 2012 року у справі № 5006/8/9/2012 починає свій перебіг з моменту приєднання цього виконавчого провадження № 37154736 до зведеного виконавчого провадження № 34072382, тобто з 29 березня 2013 року (дата винесення постанови про приєднання). Дана обставина свідчить, що строк передбачений для проведення виконавчих дій ще не минув. Чинне законодавство про виконавче провадження не передбачає конкретних строків для вчинення конкретних виконавчих дій, у тому числі для накладення арешту на грошові кошти та майно боржника.

Крім того, матеріали виконавчого провадження (копія якого наявна в матеріалах господарської справи) містять докази, які підтверджують той факт, що відділом державної виконавчої служби Київського районного управління юстиції у місті Донецьку вживається ряд заходів з примусового виконання наказів господарського суду Донецької області від 19 лютого 2010 року у справі № 10/227.

Так, в порядку статті 55 Закону України «Про виконавче провадження», 02 червня 2009 року згідно постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, накладено арешт на нерухоме майно боржника - будівлю підйомної машини, адміністративно-побутовий комплекс, дві будівлі вакуум-насосної станції, вентиляційний ствол (а.с. 69-74).

28 жовтня 2010 року згідно постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, накладено арешт на рухоме майно боржника - вантажні автомобілі, трактори, автобуси у кількості 82 штук на загальну суму 9 875 800,00 гривень (а.с. 75-77)

12 лютого 2013 року згідно акту опису й арешту майна, відділом державної виконавчої служби Київського районного управління юстиції у місті Донецьку накладено арешт на 11 вантажних автомобілів боржника (а.с. 83-84).

15 травня 2013 року згідно акту опису й арешту майна, відділом державної виконавчої служби Київського районного управління юстиції у місті Донецьку накладено арешт на рухоме майно боржника - дитячу базу відпочинку, будівлю АПК, будівлю механічних майстерень, будівлю котельної, складські приміщення, дві будівлі спальних корпусів, будівлю трансформаторної підстанції на загальну суму 1 412 071,60 гривень (остаточна вартість) (а.с. 85-86).

Записи про накладення арешту на нерухоме та рухоме майно боржника внесено до Єдиного реєстру заборон відчуження (а.с. 88-123).

Проведення окремих виконавчих дій після подання скарги свідчить лише про те, що державний виконавець продовжує вживати необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання судових рішень в межах зведеного виконавчого провадження та в межах шестимісячного строку, який починає свій перебіг з моменту приєднання виконавчого провадження № 37154736 до зведеного виконавчого провадження № 34072382, тобто з 29 березня 2013 року.

Таким чином, на дату звернення скаржника до господарського суду зі скаргою на бездіяльність державного виконавця відділу державної виконавчої служби Київського районного управління юстиції у місті Донецьку щодо не накладення арешту на майно та кошти боржника, та не звернення стягнення на майно публічного акціонерного товариства «Шахта імені О.Ф. Засядька» шляхом його реалізації, державним виконавцем було розпочато звернення стягнення на рухоме майно, що належить боржникові, це підтверджується актом опису й арешту транспортних засобів від 12 лютого 2013 року у кількості 11 одиниць, що належить боржникові. 15 травня 2013 року складено акт опису й арешту нерухомого майна. 21 травня 2013 року проведено оцінку транспортних засобів та готується пакет документів щодо примусової реалізації зазначеного майна.

Господарським судом розглянуто та залишено без задоволення клопотання б/н від 15 липня 2013 року про витребування у публічного акціонерного товариства «Шахта імені О.Ф. Засядька» інформацію про всі наявні рахунки публічного акціонерного товариства «Шахта імені О.Ф. Засядька» в банках або інших фінансових установах, інформацію про залишок грошових коштів на рахунках, а також інформацію про рух коштів на рахунках; про витребування у Державної податкової інспекції у Київському районі міста Донецька інформацію про всі наявні рахунки публічного акціонерного товариства «Шахта імені О.Ф. Засядька» в банках або інших фінансових установах; про зобов'язання відділ державної виконавчої служби Київського районного управління юстиції у місті Донецьку надати письмові пояснення щодо того, чому не було накладено арешт на грошові кошти боржника - публічного акціонерного товариства «Шахта імені О.Ф. Засядька», які знаходяться на всіх рахунках у банках або інших фінансових установах; про зобов'язання відділ державної виконавчої служби Київського районного управління юстиції у місті Донецьку надати письмові пояснення щодо того, чому не було накладено арешт на все майно боржника - публічного акціонерного товариства «Шахта імені О.Ф. Засядька».

Зважаючи на те, що відповідно до частини другої статті 17 Закону України «Про виконавче провадження», накази господарських судів підлягають виконанню державною виконавчою службою, господарський суд не наділений повноваженнями вчиняти дії направлені на їх примусове виконання та не вправі зобов'язувати органи Державної виконавчої служби до вчинення тих дій, які, згідно з приписами Закону України «Про виконавче провадження», носять обов'язків характер та здійснюються лише державними виконавцями або відповідною особою державної виконавчої служби в межах виконавчого провадження.

Вказана правова позиція відповідає положенням постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 грудня 2003 року № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження».

Крім того, господарський суд зазначає, що відповідно до статті 38 Господарського процесуального кодексу України сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів.

У клопотанні повинно бути зазначено:

1) який доказ витребовується;

2) обставини, що перешкоджають його наданню;

3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має підприємство чи організація;

4) обставини, які може підтвердити цей доказ.

Проте, в порушення вимог зазначеної норми права, скаржник (позивач) не зазначив у своєму клопотанні обставини, що перешкоджають його наданню, підстави, з яких випливає, що цей доказ має підприємство чи організація та обставини, які може підтвердити цей доказ, у зв'язку з чим у суду відсутні підстави для задоволення зазначеного клопотання.

Пунктом 7 постанови Пленуму Верхового Суду України від 26 грудня 2003 року № 14 «Про практику розгляду судами скарги на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» передбачено, що у разі визнання неправомірними рішення, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, суд зобов'язує їх усунути допущені порушення або іншим шляхом поновлює порушені права чи свободи заявника.

Відповідно до пункту 9.13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 року № 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржником зроблено не було.

За змістом статті 33 Господарського процесуального України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи ті обставини, що строк передбачений для проведення виконавчих дій щодо примусового виконання рішення господарського суду Донецької області від 02 лютого 2010 року у справі № 10/227 ще не минув, а державним виконавцем вживаються заходи щодо належного його виконання, що підтверджується матеріалами виконавчого провадження, господарський суд відхиляє скаргу публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго».

Враховуючи викладене, керуючись статтями 86, 121-2 Господарського процесуального України, господарський суд -

У Х В А Л И В :

Здійснити заміну найменування відкритого акціонерного товариства «Донецькобленерго» на публічне акціонерне товариство «ДТЕК Донецькобленерго».

Здійснити заміну найменування орендного підприємства «Шахта імені О.Ф. Засядька» на публічне акціонерне товариство «Шахта імені О.Ф. Засядька».

Доводи скаржника визнати неправомірними.

Скаргу публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» на бездіяльність відділу державної виконавчої служби Київського районного управління юстиції у місті Донецьку відхилити.

Ухвала набирає законної сили 08 серпня 2013 року та може бути оскаржена через господарський суд Донецької області до Донецького апеляційного господарського суду протягом п'яти днів з дня її винесення.

Суддя С.М. Фурсова