Постанова

від 05.08.2013 по справі 813/1529/13-а

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 серпня 2013 року № 813/1529/13-а

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої cудді - Потабенко В.А.

за участю секретаря судового засідання - Гойни Є.А.,

за участю представників сторін:

від позивача: Кожушко Л.В., згідно довіреності,

від відповідача: Яцик Г.Л., згідно довіреності,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Стрийсільрембуд" до управління Пенсійного фонду України в м. Стрию та Стрийському районі Львівської області про визнання неправомірною вимоги, -

в с т а н о в и в :

ТзОВ "Стрийсільрембуд" звернулось до суду з позовом до УПФ в м. Стрию та Стрийському районі Львівської області про визнання протиправною та скасування вимоги від 05.04.2004 року № Ю-67у про сплату недоїмки в сумі 40410,30 грн.

В обґрунтування своїх вимог, із врахуванням додаткових пояснень, покликається на те, що оскаржувана вимога є протиправною та підлягає скасуванню, оскільки станом на 05.04.2004 року жодного боргу у позивача перед відповідачем не було, а існуючий борг був сплачений 24.03.2004 року. Крім того, з 01.01.2004 року набрав чинності Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" і збір до Пенсійного фонду був виведений із системи оподаткування, на нього перестало розповсюджуватись податкове законодавство. Сплата внесків до Пенсійного фонду з 01.01.2004 року відбувається до 20 числа місяця, наступного за звітним, і здійснюється ТзОВ "Стрийсільрембуд" повністю в порядку та терміни, передбачені вищевказаним законом. Щодо нарахованих штрафних санкцій та пені, то на них поширюється процедура узгодження, передбачена податковим законодавством. Оскільки такої відповідач не дотримався, суми штрафних санкцій та пені податковим боргом не стають, а, отже, не можуть вважатись недоїмкою і, відповідно, не можуть бути включені у вимогу від 05.04.2004 року № Ю-67у про сплату недоїмки в сумі 40410,30 грн.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві, просила позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позов заперечила, підтримуючи в своїх поясненнях письмові заперечення від 15.04.2013 року та від 19.06.2013 року, суть яких зводиться до наступного. Станом на 01.01.2004 року заборгованість ТзОВ "Стрийсільрембуд" перед УПФ у Стрийському районі Львівської області становила 32745,13 грн., в т.ч. штрафні санкції - 15250,00 грн., пеня - 15254,05 грн., збір на обов'язкове державне пенсійне страхування - 2240,23 грн. Це підтверджується актом перевірки правильності, повноти нарахування і своєчасності сплати збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування № 93 від 27.05.2002 року, рішенням № З від 10.07.2002 року про дострокове розірвання договору про розстрочення від 05.07.2002 року, рішенням № 184 від 18.12.2003 року про застосування штрафних санкцій за порушення граничних строків сплати узгодженого зобов'язання, карткою особового рахунку платника (в частині підтвердження пені), повідомленням від 18.12.2003 року про нарахування станом на 17.12.2003 року пені за несвоєчасне виконання податкового зобов'язання в розмірі 3396,48 грн. Крім того, до 01 січня 2004 року погашення зобов'язань зі збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, нарахування та сплата штрафних санкцій та пені регулювалось Законом України від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" та Інструкцією про порядок обчислення і сплати підприємствами, установами, організаціями збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а також обліку їх надходження до Пенсійного фонду України, які передбачали процедуру узгодження рішень контролюючого органу. Оскільки позивачем не оскаржувались рішення, які лягли в основу спірної вимоги від 05.04.2004 року № Ю-67у про сплату недоїмки в сумі 40410,30 грн., така прийнята цілком правомірно. Відтак, доводи, викладені в позові, є необґрунтованими та не можуть бути підставою для скасування спірних рішення та вимоги. За таких обставин представник відповідача просила у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до висновку, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити, виходячи з наступного.

В ході розгляду справи судом було досліджено докази, наявні в матеріалах справи.

ТзОВ "Стрийсільрембуд" перереєстровано розпорядженням голови Стрийської РДА від 19.12.2003 року за № 956, ЄДРПОУ 05444322, місцезнаходження Львівська область, Стрийський район, с. Стрілків, вул. Горішня, 30 (до перереєстрації - АТЗТ "Райсількомунгосп"), перебуває на обліку в УПФ в м. Стрий та Стрийському районі Львівської області (до реорганізації - УПФ в Стрийському районі Львівської області) і є страхувальником, тобто, особою, яка відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058-IV, з наступними змінами та доповненнями (надалі - Закон № 1058), зобов'язана сплачувати страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Як вбачається з матеріалів справи, УПФ в Стрийському районі Львівської області, в зв'язку з існуванням станом на 01.03.2004 року боргу, виставила ТзОВ "Стрийсільрембуд" вимогу від 05.03.2004 року № Ю-67у на суму 47970,46 грн., в тому числі: недоїмка - 47970,46 грн.

Доказом одержання вказаної вимоги є наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення 24.03.2004 року вимоги уповноваженому представнику ТзОВ "Стрийсільрембуд".

В зв'язку з частковою сплатою позивачем суми недоїмки, вимога від 05.04.2004 року № Ю-67у на суму 40410,30 грн. була скерована до органів ДВС.

Згідно поданого суду відповідачем розрахунку суми боргу ТзОВ "Стрийсільрембуд", який увійшов до оспорюваної вимоги, сума, на яку скеровано вимогу, складалась зі збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, штрафних (фінансових) санкцій та пені.

До 01.01.2004 року порядок сплати (погашення) зобов'язань по збору на обов'язкове державне пенсійне страхування регулювався Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12. 2000 року № 2181-III.

Так, п.п. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 вищевказаного Закону України (в редакції від 27.11.2003 року, тобто, тій, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) було встановлено, що платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті.

Згідно п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.

З матеріалів справи вбачається, що до спірної вимоги увійшов збір на обов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 15225,33 грн., згідно розрахунку зобов'язання зі сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування за грудень 2003 року, самостійно поданого АТЗТ "Райсількомунгосп" до УПФ в Стрийському районі Львівської області 13.01.2004 року.

Таким чином, вказана сума 15225,33 грн., відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", вважається узгодженою з дня подання розрахунку за грудень 2003 року, тобто, з 13.01.2004 року, і не може бути оскаржена позивачем в адміністративному або судовому порядку.

Аналогічно, самостійно була визначена і сума збору на обов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 2240,23 грн., що станом на 31.12.2003 року залишилась непогашеною (вказане відображено як у повідомленні від 05.01.2004 року відповідача, адресованому Стрийській ОДПІ, так і у витягах з карток особового рахунку страхувальника ТзОВ "Стрийсільрембуд" - т. 1 а.с. 63, т. 2 а.с. 28, 32, 102).

Щодо штрафних (фінансових) санкцій, які увійшли до вимоги від 05.04.2004 року № Ю-67у на суму 40410,30 грн., згідно матеріалів справи, то такі були нараховані:

- згідно рішення № 50 від 03.06.2002 року про застосування штрафних санкцій за порушення граничних строків сплати узгодженого зобов'язання, прийнятого на підставі акта № 93 від 27.05.2002 року про проведену перевірку повноти нарахування, своєчасності сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду та його витрачання, в сумі 1947,85 грн. та рішення № 51 від 03.06.2002 року про застосування штрафних санкцій за порушення граничних строків сплати узгодженого зобов'язання, прийнятого на підставі того ж акта, в сумі 78,82 грн.;

- згідно рішення № 184 від 18.12.2003 року про застосування штрафних санкцій за порушення граничних строків сплати узгодженого зобов'язання, в сумі 13224,18 грн.

Рішення № 50 та № 51 були вручені уповноваженому представнику АТЗТ "Райсількомунгосп" - головному бухгалтеру С.М. Вільшанецькій під розписку, а рішення № 184 - скеровано поштою та отримано позивачем, про що свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення.

Згідно п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

Водночас, п.п 5.2.2 п. 5.2 ст. 5 вказаного Закону передбачено, що у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати. Скарга повинна бути подана контролюючому органу протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання платником податків податкового повідомлення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується. Контролюючий орган зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом двадцяти календарних днів від дня отримання скарги платника податків на його адресу поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. У разі коли контролюючий орган надсилає платнику податків рішення про повне або часткове незадоволення його скарги, такий платник податків має право звернутися протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання відповіді, з повторною скаргою до контролюючого органу вищого рівня, а при повторному повному або частковому незадоволенні скарги - до контролюючого органу вищого рівня із дотриманням зазначеного десятиденного строку для кожного випадку оскарження та зазначеного двадцятиденного строку для відповіді на нього.

Оскільки представниками сторін в судовому засіданні суду не було представлено жодних доказів оскарження рішень УПФ в Стрийському районі Львівської області рішень № № 50, 51, 184, суми штрафних санкцій, зазначені у таких рішеннях, є узгодженими та, відповідно, підлягають сплаті.

Крім того, до спірної вимоги від 05.04.2004 року № Ю-67у увійшли суми непогашеного розстроченого боргу в зв'язку з прийняттям рішення № 3 від 05.07.2002 року про дострокове розірвання договору про розстрочення боргу, згідно якого борг, що підлягає сплаті, становить 46150,97 грн. Слід зазначити, що договір про розстрочення боргу міг укладатись лише на борг, що є узгодженим. Станом на день прийняття вимоги від 05.03.2004 року № Ю-67у на суму 47970,46 грн., сума непогашеного розстроченого боргу становила 37290,21 грн.

Щодо нарахованої пені, то суд зазначає наступне.

Відповідно до п.п. 16.1.1 п. 16.1 ст. 16 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми податкового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні згідно з нормами цього Закону (п. б п.п. 16.1.2 п. 16.1 ст. 16 вказаного Закону).

Згідно п.п. 16.3.1 п. 16.3 ст. 16 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" нарахування пені закінчується у день прийняття банком, обслуговуючим платника податків, платіжного доручення на сплату суми податкового боргу. У разі часткової сплати суми податкового боргу нарахування пені зупиняється на таку сплачену частку.

Згідно п.п. 16.3.3 п. 16.3 ст. 16 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" при частковому погашенні податкового боргу сума такої частки визначається з урахуванням пені, нарахованої на таку частку. Податковий борг, що погашається частково, сплачується разом зі сплатою пені, нарахованої відповідно до такої частки, єдиним платіжним документом, в якому суми такого податкового боргу та такої пені визначаються окремо. Платіжні документи, які не містять окремо виділену суму податкового боргу та суму пені, не приймаються до виконання.

Пеня нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Зазначений розмір пені діє щодо всіх видів податків і зборів (обов'язкових платежів), крім пені щодо порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, що встановлюється окремим законодавством (п.п. 16.4.1, 16.4.2 п. 16.4 ст. 16).

Згідно вже вказаного вище рішення № 3 від 05.07.2002 року про дострокове розірвання договору про розстрочення боргу УПФ в Стрийському районі Львівської області нарахувало проценти на розстрочену суму боргу за період з 18.05.2001 року по 05.07.2002 року в сумі 8860,76 грн., про що повідомило АТЗТ "Райсількомунгосп" поштою.

Крім того, пеня була нарахована на розмір штрафних санкцій, застосованих відповідно до рішень № 50 та № 51 від 03.06.2002 року в сумі 387,49 грн. та 10,83 грн. відповідно.

Також, УПФ в Стрийському районі Львівської області скеровувало на адресу позивача повідомлення про нарахування станом на 17.12.2003 року пені за несвоєчасне виконання податкового зобов'язання в розмірі 3396,48 грн.

Слід зазначити, що як пеня в розмірі 3396,48 грн., так і в розмірі 2598,49 грн., що увійшли до спірної вимоги від 05.04.2004 року № Ю-67у, в повній мірі підтверджується особовим рахунком платника та поясненнями представника УПФ в м. Стрий та Стрийському районі Львівської області, даних нею в судовому засіданні.

Більше того, в розрахунку страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягають до сплати за січень 2004 року, ТзОВ "Стрийсільрембуд" самостійно відображено загальний розмір пені в сумі 15254,05 грн. (8860,76 + 387,49 + 10,83 + 3396,48 + 2598,49 = 15254,05). Тобто, станом на день подання розрахунку за січень 2004 року позивач визнавав правомірність та розмір нарахованої йому пені.

Крім того, відповідно до п. 11.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати підприємствами, установами, організаціями та громадянами збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, інших платежів, а також обліку їх надходження до Пенсійного фонду України, затв. постановою правління Пенсійного фонду України від 19.10.2001 року № 16-6 і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.11.2001 року за № 998/6189, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, пеня - плата у вигляді процентів, нарахованих на суму боргу (без урахування пені), що справляється з платника збору у зв'язку з несвоєчасним погашенням зобов'язання.

Таким чином, судом не береться до уваги твердження представника позивача в судовому засіданні про те, що розмір процентів, нарахованих в зв'язку з несплатою чергових часток розстроченого боргу, не є пенею і неузгоджений.

З урахуванням всього вище викладеного, сума збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, штрафних санкцій та пені, на яку було сформовано вимогу від 05.04.2004 року № Ю-67у, повністю підтверджена матеріалами справи, в тому числі і актом звірки між УПФ в Стрийському районі Львівської області та ТзОВ "Стрийсільрембуд" на 01.01.2004 року (т. 1 а.с. 33).

З 01.01.2004 року набрав чинності Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058-IV, відповідно до п. 15 Прикінцевих положень якого до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Тобто, погашення заборгованості зі сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що виникла до 01.01.2004 року і не погашена в установленому законом порядку, здійснюється згідно ст. 106 цього Закону.

Так, згідно ч. 2 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені законом, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків(далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Відповідно до ч. 3 ст.106 того ж Закону, територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі тієї юридичної особи під підпис або надіслано листом про вручення.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.

Страхувальник у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, зазначеної у вимозі про сплату недоїмки, узгоджує її з органами Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, а в разі неузгодження вимоги із органами Пенсійного фонду має право на оскарження вимоги в судовому порядку.

Про оскарження вимоги територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки до виконавчої дирекції Пенсійного фонду або в судовому порядку страхувальник зобов'язаний письмово повідомити відповідний територіальний орган Пенсійного фонду протягом трьох робочих днів із дня звернення до виконавчої дирекції Пенсійного фонду чи суду.

Як вже було зазначено вище, 05.03.2004 ТзОВ "Стрийсільрембуд" було надіслано вимогу про сплату боргу № Ю-67 у на суму 47970,46 грн., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, долученого до матеріалів справи, від 24.03.2013 року).

Доказів оскарження вказаної вимоги суду не представлено.

В зв'язку з наведеним та частковою сплатою сум внесків, фінансових санкцій та пені в розмірі 7560,16 грн., що підтверджено карткою особового рахунку ТзОВ "Стрийсільрембуд" (т. 2 а.с. 102-103), непогашеною залишилась сума 40410,30 грн., на яку і було сформовано вимогу від 05.04.20004 року № Ю-67у, скеровану до органів виконавчої служби.

Згідно ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Аналізуючи все вищезазначене, суд прийшов до висновку, що УПФ у Стрийському районі Львівської області в повній мірі доведено правомірність вимоги від 05.04.2004 року № Ю-67у про сплату недоїмки в сумі 40410,30 грн. На думку суду, відповідач діяв в порядку та спосіб, застосував строки та розміри, що передбачені чинним законодавством.

Порушення вимог ст. 19 Конституції України не мало місця.

Відтак, у суду відсутні підстави вважати оспорюване рішення таким, що є неправомірним та підлягає скасуванню.

Звідси, у задоволенні позову слід відмовити.

Судові витрати у відповідності до вимог ст. 94 КАС України слід покласти на позивача.

Керуючись ст.ст. 2, 7-14, 18, 19, 33-35, 69-71, 94, 158-163, 167 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

у задоволенні позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст.ст. 186, 254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлений 12.08.2013 року.

Суддя Потабенко В.А.