Ухвала

від 07.08.2013 по справі 827/1091/13-а

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 827/1091/13-а

07.08.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Ілюхіної Г.П.,

суддів Єланської О.Е. ,

Кукти М.В.

секретар судового засідання Радух Ю.А.

за участю сторін:

від позивача: Кухарєнко Віра Миколаївна, довіреність №01-04/10 від 03.01.2013,

від відповідача: Штокал Володимир Петрович, директор, наказ №2 від 01.12.2009, Квишко Оксана Іллівна, довіреність б/н від 03.03.2013,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будтехінвес" на постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополя (суддя Прохорчук О.В.) від 16.05.2013 у справі № 827/1091/13-а

за позовом Севастопольського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів (вул.Гоголя, 20-а, м. Севастополь, 99011)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будтехінвес" (вул.Києвська/Л.Толстого, 11/35, м.Севастополь, 99003)

поштова адреса для листування: вул. Індустріальна, 12, м. Севастополь, 99040

про стягнення адміністративно-господарських санкцій в сумі 18237,04грн.,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 16.05.2013 адміністративний позов задоволено повністю.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будтехінвес" на користь Севастопольського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів заборгованість зі сплати адміністративно-господарських санкцій та пені у розмірі 18237,04 грн. (арк.с.27-30).

Рішення суду мотивовано тим, що відповідачем не виконаний обов'язок щодо створення робочих місць для інвалідів в 2012 році, а тому адміністративно-господарські санкції застосовані до відповідача обґрунтовано; розмір адміністративно-господарських санкцій за недотримання нормативу робочих місць по кількості працюючих інвалідів складає 18226,09грн., відповідач у встановлений законом строк адміністративно-господарські санкції у розмірі 18226,09грн. не сплатив.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Будтехінвес", звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення по справі, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі (арк.с.35-36).

Доводи апеляції мотивовані тим, що судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, оскільки з 29.06.2012 та до теперішнього часу на підприємстві відповідача працює ОСОБА_6, якому встановлена інвалідність третьої групи, у зв'язку з чим відповідачем виконаний норматив з працевлаштування інвалідів за 2012 рік; в звіті про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2012 рік від 22.02.2013, поданому позивачу, допущена помилка, у зв'язку з чим 14.05.2013 вих.№23 відповідач повідомив про це позивача та надіслав новий звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2012 рік, в якому зазначено про працевлаштування одного інваліда; крім того, відповідач був позбавлений можливості надати до суду першої інстанції свої заперечення у зв'язку з тим, що не був належним чином повідомлений про дату та час розгляду справи.

В судовому засіданні представники відповідача підтримали апеляційну скаргу, просять її задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати по мотивам, викладеним в ній, надали додаткові документи: розрахункові відомості, вкладний лист касової книги та інші, які на їх думку підтверджують працевлаштування ОСОБА_6 з 29.06.2012 (арк.с.80-93).

Представник позивача в судовому засіданні заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, просила в її задоволенні відмовити, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, так як інвалід працевлаштований з 01.11.2012, що підтверджується належними доказами.

Розглянувши справу в порядку статей 195, 196 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів встановила наступне.

Севастопольське міське відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулось до Окружного адміністративного суду міста Севастополя з адміністративним позовом з урахуванням уточнення про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будтехінвес" заборгованості зі сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 18226,09грн. та пені у розмірі 10,95грн.

За наслідками перевірки Севастопольським міським відділенням Фонду соціального захисту інвалідів виявлено, що згідно із звітом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будтехінвес" про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2012 рік на підприємстві у 2012 році кількість штатних працівників облікового складу становила 23 особи, фонд оплати праці яких склав 419200,00грн.; середньорічна заробітна плата по підприємству склала 18226,09 грн.; норматив для працевлаштування інвалідів склав 1 робоче місце.

Фактично у 2012 році у відповідача інваліди не працювали.

Розмір адміністративно-господарських санкцій за недотримання нормативу робочих місць по кількості працюючих інвалідів складає 18226,09 грн.

Відповідач у встановлений законом строк адміністративно-господарські санкції у розмірі 18226,09 грн. не сплатив.

Відповідно до доданого до матеріалів справи уточненого розрахунку пені за порушення терміну сплати адміністративно-господарських санкцій, який зроблений позивачем, розмір пені складає 10,95грн.

На день розгляду справи в суді першої інстанції заборгованість зі сплати адміністративно-господарських санкцій та пені у розмірі 18237,04 грн. відповідачем не погашена.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, з наступних підстав.

Правовідносини сторін регулюються Конституцією України, Законом України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" від 21.03.1991 №875 (далі - Закон №875), Порядком сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 №70 (далі - Порядок №70).

Суд першої інстанції здійснив аналіз діючого законодавства України та дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до статті 19 Закону №875 для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій, громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою статті 19 Закону, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону. Виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських організацій інвалідів, фізичною особою, яка використовує найману працю, інвалідів, для яких це місце роботи є основним.

Відповідно до частини дев'ятої статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" від 21.03.1991 року №875 підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, в яких за основним місцем роботи працює 8 і більше осіб, реєструються у відповідних відділеннях Фонду соціального захисту інвалідів за своїм місцезнаходженням і щороку подають цим відділенням звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів.

Відповідно до частини третьої статті 18 Закону України № 875 підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини 1 статті 20 Закону №875 підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Частиною четвертою статті 20 Закону №875 встановлено, що адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України.

При цьому зазначено, що порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Відповідно до частини восьмої статті 20 Закону №875 порядок сплати адміністративно-господарських санкцій і пені до відділень Фонду соціального захисту інвалідів, їх акумуляції, обліку, а також з урахуванням пропозицій всеукраїнських громадських організацій інвалідів - використання цих коштів затверджується Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 2 Порядку №70 роботодавці сплачують суму адміністративно-господарських санкцій відділенням Фонду соціального захисту інвалідів до 15 квітня року, що настає за роком, в якому відбулося порушення нормативу місць для працевлаштування інвалідів.

Обчислення суми адміністративно-господарських санкцій проводиться роботодавцями самостійно згідно з порядком заповнення звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів, затвердженим Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.

Згідно з частиною четвертою статті 20 Закону України "Про зайнятість населення" підприємства, установи і організації незалежно від форми власності реєструються у місцевих центрах зайнятості за їх місцезнаходженням як платники збору до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, щомісяця подають цим центрам адміністративні дані у повному обсязі про наявність вільних робочих місць (вакансій), у тому числі призначених для працевлаштування інвалідів, та про працівників, які працюють неповний робочий день (тиждень), якщо це не передбачено трудовим договором, або не працюють у зв'язку з простоєм виробництва з незалежних від них причин, і в десятиденний строк - про всіх прийнятих працівників у порядку, встановленому законодавством. Несвоєчасна реєстрація або відмова від неї, порушення порядку подання адміністративних даних тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що норматив для працевлаштування інвалідів у Товариства з обмеженою відповідальністю "Будтехінвес" складає 1 робоче місце, але фактично у 2012 році у відповідача інваліди не працювали.

Отже, відповідачем не виконаний норматив з працевлаштування інвалідів та не сплачено у встановлений законом строк адміністративно-господарські санкції у розмірі 18226,09 грн., а тому адміністративно-господарські санкції застосовані до відповідача обґрунтовано, так як працевлаштування інваліда з 01.11.2012 не тягне наслідків для відповідача, так як інвалід не пропрацював більше 6 місяців.

Відповідач не довів, що ним вжиті всі залежні від нього заходи для недопущення господарського правопорушення.

Посилання відповідача на те, що в Звіті про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2012 рік від 22.02.2013, поданому позивачу, допущена помилка, про що 14.05.2013 вих.№23 відповідач повідомив позивача та надіслав новий звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2012 рік, в якому зазначено про працевлаштування одного інваліда - з 29.06.2012 та до теперішнього часу на підприємстві відповідача працює ОСОБА_6, якому встановлена інвалідність третьої групи, судовою колегією не приймаються, оскільки не підтверджуються належними та допустимими доказами.

Відповідачем надані розрахункові документи та відомості про видачу ОСОБА_6 заробітної плати за липень - грудень 2012 року, які не містять відомостей про дату отримання ОСОБА_6 заробітної плати, є внутрішніми документами відповідача, дату їх виготовлення неможливо встановити.

Крім того, згідно листа Головного управління Пенсійного фонду України в м.Севастополі від 01.07.2013 вих.№4467/03-02-12 (вх.№9298 від 02.07.2013) станом на 01.07.2013 за даними Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування ОСОБА_6 прийнятий до ТОВ "Будтехінвес" 01.11.2012, заробітна плата нараховувалась у період з листопада 2012 року по теперішній час, у звітності за квітень 2013 року платником здійснені донарахування заробітної плати за період з липня по жовтень 2012 року ОСОБА_6 (арк.с.76).

Вищеперелічене свідчить про те, що донарахування заробітної плати здійснені після звернення позивача з вимогою сплатити адміністративно-господарські санкції.

Відповідно до частини одинадцятої статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України, розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Таким чином, доводи відповідача про те, що він не був належним чином повідомлений про дату та час розгляду справи спростовуються матеріалами справи, оскільки суд надсилав на адресу відповідача повістку-виклик з позначкою "судова повістка" рекомендованим відправленням з повідомленням про вручення в установленому Кодексом адміністративного судочинства України порядку, оскільки матеріали справи містять повернення повістки з відміткою установи пошти "за закінченням терміну зберігання" (арк.с.16-19).

При викладених обставинах, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог повністю.

Правова оцінка, яку суд першої інстанції дав обставинам справи, не суперечить вимогам процесуального і матеріального права, а доводи апеляційної скарги щодо їх неправильного застосування є необґрунтованими.

Судове рішення є законним і обґрунтованим й не може бути скасовано з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись частиною третьою статті 24, статтями 160, 167, частиною першою статті 195, статтею 196, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будтехінвес" на постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 16.05.2013 у справі № 827/1091/13-а залишити без задоволення.

2. Постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 16.05.2013 у справі № 827/1091/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 12 серпня 2013 р.

Головуючий суддя підпис Г.П.Ілюхіна

Судді підпис О.Е.Єланська

підпис М.В. Кукта

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Г.П.Ілюхіна