Рішення

від 06.08.2013 по справі 901/2043/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.08.2013 Справа № 901/2043/13 За позовом Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" в особі Кримської регіональної філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру"

до відповідача Виконавчого комітету Куйбишевської селищної ради Бахчисарайського району Автономної Республіки Крим

про стягнення заборгованості 13107,41 грн.

Суддя Іщенко І.А.

За участю представників:

від позивача - Моісеєнко З.Г., довіреність № 1287 від 09.07.2013, представник

від відповідача - не з'явився

Суть спору: Державне підприємство "Центр державного земельного кадастру" в особі Кримської регіональної філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до Виконавчого комітету Куйбишевської селищної ради Бахчисарайського району Автономної Республіки Крим про стягнення заборгованості 13107,41 грн., з яких 10440,00 грн. - сума основного боргу, 2223,78 грн. - пеня, 443,63 грн. - 3% річних.

Відповідач явку свого представника до судового засідання не забезпечив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Причина неявки представника Виконавчого комітету Куйбишевської селищної ради Бахчисарайського району Автономної Республіки Крим суду не відома.

У матеріалах справи міститься відзив вих. № 391/021 від 15.07.2013 Виконавчого комітету Куйбишевської селищної ради Бахчисарайського району Автономної Республіки Крим, відповідно якого відповідач зазначає, що на рахунку селищної ради числяться грошові кошти для погашення кредиторської заборгованості, що склалася в 2011 році, які були виділені селищній раді рішенням сесії Бахчисарайської районної ради від 18.04.2013 № 385 у вигляді субвенції з бюджету Автономної Республіки Крим на ці цілі, що підтверджується рішенням 22-ої сесії 6-го скликання Куйбишевського селищної ради № 356 від 24.05.2013 «Про внесення змін та доповнень до рішення 19 сесії 6 скликання «Про затвердження Куйбишевського селищного бюджету на 2013 рік» № 326 від 27.12.2012, проте, у зв'язку з тривалістю проходження грошових коштів у банківській установі, документи з надання послуг зі складання технічної документації з нормативної грошової оцінки земель були загублені, у зв'язку з чим відповідач звертався про надання на адресу ради документів для оплати послуг, однак на даний момент документи до селищної ради не представлялися, таким чином Виконавчому комітету Куйбишевської селищної ради Бахчисарайського району Автономної Республіки Крим не надається можливим провести оплату за надані послуги (а.с.47).

Представник позивача - Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" в особі Кримської регіональної філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" під час судового засідання 06.08.2013 представив суду заяву в порядку про зменшення позовних вимог, відповідно якої позивач зменшує розмір позовних вимог в частині стягнення з Виконавчого комітету Куйбишевської селищної ради Бахчисарайського району Автономної Республіки Крим пені в сумі 2223,78 грн. (а. с. 65).

Суд вважає за можливе вказану заяву задовольнити, прийняти зменшення позовних вимог в частині стягнення з Виконавчого комітету Куйбишевської селищної ради Бахчисарайського району Автономної Республіки Крим пені в сумі 2223,78 грн., оскільки це не порушує чиї-небудь права та охоронювані законом інтереси та не суперечить частині 4 статті 22 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

В пункті 4.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» №18 від 26.12.2011 зазначено, що зменшення позивачем суми позову, в тому числі й з підстав необґрунтованості первісного розрахунку ціни позову, не є відмовою від позову. В такому випадку припинення провадження в частині зменшення відповідної суми не здійснюється, - про таке зменшення зазначається в описовій частині судового рішення, а предметом спору залишається вимога про стягнення суми в зменшеному розмірі.

Представник Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" в особі Кримської регіональної філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 10440,00 грн., 3 % річних в розмірі - 443,63 грн. підтримав у повному обсязі та наполягав на їх задоволенні.

Суд вважає, що матеріали справи в достатній мірі характеризують правовідносини, що склалися між сторонами, та вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Розгляд справи здійснювався в межах строку встановленого статтею 69 Господарського процесуального кодексу України.

Судовий процес фіксувався за допомогою звукозаписувального пристрою в порядку статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд

ВСТАНОВИВ:

03.02.2011 між Державним підприємством "Центр державного земельного кадастру" в особі Кримської регіональної філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" (Виконавець) та Виконавчим комітетом Куйбишевської селищної ради Бахчисарайського району Автономної Республіки Крим (Замовник) був укладений договір №00-01-06-0262 з додатками (а.с. 7-9).

Пунктом 1.1 договору визначено, що виконавець зобов'язується виконати з дотриманням вимог «Порядку проведення нормативної грошової оцінки земель населених пунктів» складання технічної документації з нормативної грошової оцінки земель с. Курортне та с. Високе, розташованих на території Куйбишевської селищної ради Бахчисарайського району Автономної Республіки Крим, а замовник зобов'язався прийняти та оплатити виконані роботи.

Пунктом 2.1 договору встановлено, загальна вартість робіт складає 10440,00 грн., у тому числі ПДВ - 1740,00 грн.

Пунктом 2.3 договорів передбачено, що повна оплата робіт здійснюється замовником після підписання акту приймання - передачі робіт.

Пунктом 3.1 сторони обумовили, що приймання виконаних робіт за цим договором оформляється актом приймання-передачі робіт.

Замовник та Платник зобов'язані підписати акт протягом трьох банківських днів з дня отримання технічної документації. За наявності заперечень за переданими документами, акт підписується з позначкою «з протоколом розбіжностей» (пункт 3.2 договору).

Згідно пункту 4.1 договору початок робіт - з моменту надходження виконавцю вихідних даних, закінчення - згідно календарного плану.

Пунктом 9.1 договору встановлено, що договір діє до 31.12.2011.

Відповідно пункту 9.2 договору, договір набуває чинності з моменту надходження даних відповідно Додатку № 4.

На виконання умов договору №00-01-06-0262 позивач склав технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель с. Курортне та с. Високе, розташованих на території Куйбишевської селищної ради Бахчисарайського району Автономної Республіки Крим та передав їх відповідачу, що підтверджується актом приймання - передачі робіт від 06.12.2011, підписаного обома сторонами та скріпленими печатками (а. с. 10). Зауважень з боку отриманих послуг відповідачем не надано.

Таким чином, відповідач, прийнявши від позивача надані послуги, прийняв на себе зобов'язання щодо здійснення оплати їх вартості, проте станом на день розгляду справи заборгованість за договором №00-01-06-0262 від 03.02.2011 Виконавчим комітетом Куйбишевської селищної ради Бахчисарайського району Автономної Республіки Крим сплачена не була, що підтверджується бухгалтерською довідкою підписаною головним бухгалтером та виконуючим обов'язки начальника Виконавчого комітету Куйбишевської селищної ради Бахчисарайського району Автономної Республіки Крим (а.с. 64).

Несплата Виконавчим комітетом Куйбишевської селищної ради Бахчисарайського району Автономної Республіки Крим у добровільному порядку заборгованості за договором № 00-01-06-0262 від 03.02.2011 у розмірі 10440,00 грн., стала підставою для звернення Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" в особі Кримської регіональної філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" з даним позовом до суду за захистом порушених прав.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд зазначає наступне.

Статтею 15 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Статтею 11 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 202 передбачено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Різновидністю правочину є договір.

Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до частини 1 статті 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно частини 1 статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного Кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (частина 1 статті 638 Цивільного Кодексу України).

Судом було встановлено, що 03.02.2011 між Державним підприємством "Центр державного земельного кадастру" в особі Кримської регіональної філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" (Виконавець) та Виконавчим комітетом Куйбишевської селищної ради Бахчисарайського району Автономної Республіки Крим (Замовник) був укладений договір №00-01-06-0262 на складання технічної документації з нормативної грошової оцінки земель с. Курортне та с. Високе, розташованих на території Куйбишевської селищної ради Бахчисарайського району Автономної Республіки Крим.

Відповідно з частиною 1 статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (Виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (Замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно частини 1 статті 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Уклавши договір, сторони набули низку прав та зобов'язань.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення стосовно господарських зобов'язань міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. (частина 2 статті 530 Цивільного кодексу України).

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статтей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, всупереч вимогам статті 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до яких кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, відповідач станом на дату розгляду справи не надав належних доказів сплати цієї заборгованості, у зв'язку з чим, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення з Виконавчого комітету Куйбишевської селищної ради Бахчисарайського району Автономної Республіки Крим заборгованості за договором №00-01-06-0262 від 03.02.2011 у розмірі 10440,00 грн.

Також, позивач просить суд стягнути з відповідача 3 % річних у розмірі 443,63 грн.

Відповідно до частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності зі статтею 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Положення частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України суд вважає таким, що кореспондуються зі статтею 536 Цивільного кодексу України, яка встановлює, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти.

Судом встановлено, що заявлена позивачем до відшкодування сума 3% річних за період з 01.01.2012 по 31.05.2013 у розмірі 443,63 грн. підтверджується матеріалами справи та розраховується наступним чином:

10440,00 грн. х 517 днів прострочення х 3% / 365 днів = 443,63 грн.

Отже, матеріалами справи підтверджується сума 3% річних у розмірі 443,63 грн. за період з 01.01.2012 по 31.05.2013, та визнається такою, що підлягає стягненню з відповідача.

Так, відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

При цьому, ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі; в необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи зазначене, суд вважає позовні вимоги доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Судовий збір покладається на відповідача згідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення, повне рішення складено 09.08.2013.

Керуючись статтями 32, 33, 34, 43, 49, 75, 82-84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Виконавчого комітету Куйбишевської селищної ради Бахчисарайського району Автономної Республіки Крим (вул. Радянська, буд. 16, смт. Куйбишеве, Бахчисарайський район АР Крим, 98470, ідентифікаційний код 04368622) на користь Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" в особі Кримської регіональної філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" (вул. Київська 77/4, м. Сімферополь, АР Крим, 95034, ідентифікаційний код 26485549) заборгованість за договором №00-01-06-0262 від 03.02.2011 у розмірі 10440,00 грн., 3 % річних у розмірі 443,63 грн., 1428,60 грн. судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішення законної сили.

Суддя І.А. Іщенко