Рішення
від 29.07.2013 по справі 922/2493/13
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41


РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" липня 2013 р.Справа № 922/2493/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Калініченко Н.В.

при секретарі судового засідання Луніній О.В.

розглянувши справу

за позовом Прокурора Червонозаводського району м. Харкова в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області, м. Харків до Приватного підприємства "Ніка", м. Харків про розірвання договору, виселення та стягнення 40988,55 грн. за участю представників сторін:

прокурора - Зливка К.О., посвідчення №013773 від 06 грудня 2012 року

позивача - Шафоростова О.М., довіреність №164 від 07 грудня 2012 року

відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Червонозаводського району м. Харкова в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області, м. Харків, звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до ПП "Ніка", м. Харків, про розірвання договору оренди № 1407-Н від 06 січня 2005 року; про стягнення заборгованості по орендній платі у сумі 18457,97 грн. та пені у сумі 22530,58 грн.; про виселення відповідача з займаних нежитлових приміщень у будівлі навчально-виробничих майстерень (перший поверх), загальною площею 200,0 кв.м., які розміщені за адресою: м. Харків, вул. Кооперативна, 26; про зобов'язання передати вищевказані нежитлові приміщення позивачу.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 20 червня 2013 року було прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі № 922/2493/13 та призначено її розгляд у відкритому судовому засіданні на 03 липня 2013 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 03 липня 2013 року, в зв'язку з неявкою відповідача в призначене судове засідання, розгляд справи було відкладено на 15 липня 2013 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 15 липня 2013 року розгляд справи було відкладено на 29 липня 2013 року.

В призначене судове засідання прокурор та позивач з'явились, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості по орендній платі у сумі 18457,97 грн. та пені у сумі 22530,58 грн. підтримують, однак зазначають про звільнення відповідачем орендованого приміщення, в підтвердження чого позивачем надано разом із супровідним листом (вх. № 27514) копію акту приймання-передачі орендованого майна по договору оренди № 1407-Н від 06 січня 2005 року, який долучено судом до матеріалів справи.

Представник відповідача у судове засідання 29 липня 2013 року не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся ухвалою суду, яка направлена на адресу, по якій відповідач зареєстрований (61157, м. Харків, вул. Селянська, 34, кв. 13) та яка підтверджується спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Враховуючи те, що норми ст. 38 ГПК України щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами своїх доказів у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів.

Відповідач своїми процесуальними правами не скористався, в судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, відзив на позов не надав.

За таких обставин справа розглядається за наявними матеріалами і документами справи на підставі ст. 75 ГПК України.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення прокурора та позивача, дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

06 січня 2005 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області (позивач) та Приватним підприємством "Ніка" (відповідач) був укладений договір оренди № 1407-Н (далі - договір), відповідно до пункту 1.1. якого позивач передав, а відповідач прийняв в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно - нежитлові приміщення у будівлі навчально-виробничих майстерень (перший поверх), загальною площею 200,0 кв.м., які розміщені за адресою: м. Харків, вул. Кооперативна, 26, що знаходяться на балансі Харківського Індустріально-педагогічного технікуму. Вартість зазначених приміщень визначена згідно з експертною оцінкою за станом на 07 липня 2004 року і становить 87100 грн.

Факт передачі приміщень в оренду підтверджується актом приймання - передачі орендованого майна, підписаним сторонами 06 січня 2005 року, який є додатком № 2 до договору.

Відповідно до пп. 3.1-3.2 договору орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 04 жовтня 1995 року №786 зі змінами, і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (останній місяць, по якому є інформація про індекс інфляції - грудень 2004 року, 781,10 грн. (згідно додатку № 3). Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Згідно з п. 3.3. договору, орендна плата перераховується відповідачем щомісячно, до 10 числа місяця, наступного за звітним, відповідно до вимог діючої Методики у наступному порядку: - безпосередньо до Державного бюджету на рахунки, визначені фінансовими органами - у розмірі 50%; на рахунок, визначений балансоутримувачем - у розмірі 50%.

Пунктом 5.2. договору передбачено, що відповідач повинен своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату, а також всі податки і збори, передбачені законодавством України.

Згідно пункту 5.6. договору відповідач повинен щомісячно, до 12 числа місяця наступного за звітним, надавати регіональному відділенню ФДМУ по Харківській області інформацію про перерахування орендної плати до Державного бюджету.

31 травня 2007 року між сторонами було укладено додаткову угоду №1 до договору оренди № 1407-Н від 06 січня 2005 року, згідно з якою сторони погодили викласти пункт 3.3. договору в наступній редакції: "Орендна плата перераховується орендарем щомісячно, до 10 числа місяця, наступного за звітним, відповідно до вимог діючої Методики, у наступному порядку: безпосередньо до Державного бюджету на рахунки, визначені фінансовими органами у розмірі 70 %, на рахунок, визначений Балансоутримувачем - у розмірі 30%.

25 грудня 2007 року між сторонами було укладено додаткову угоду № 2 до договору оренди № 1407-Н від 06 січня 2005 року, в якій вказано, що пункт 3.1. договору добавлено абзацем такого змісту: "Орендна плата за базовий місяць перерахунку оренди грудень 2006 року - 1443,00 грн. (місяць, рік). Орендна плата за перший місяць оренди з перерахунком - січень 2007 року визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць перерахунку на індекс інфляції за січень 2007 року (місяць, рік)(розрахована згідно з додатком № 1 до цієї додаткової угоди).

Також, у вищевказаній додатковій угоді № 2 зазначено, що додаткову угоду № 1 від 31 травня 2007 року до договору оренди № 1407-Н від 06 січня 2005 року слід вважати такою, що втратила чинність.

Позивач свої зобов"язання за договором оренди № 1407-Н від 06 січня 2005 року виконав у повному обсязі, як свідчить акт приймання-передачі орендованого майна від 06 січня 2005 року, надав відповідачу вказані в ньому приміщення.

Однак, як зазначає прокурор в позовній заяві, відповідач свій обов'язок щодо своєчасної сплати орендної плати виконував не належним чином. Як випливає з наданого розрахунку заборгованості з орендної плати, в період з липня 2011 року по березень 2013 року у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем з орендної плати в сумі 18457,97 грн.

Вказана сума заборгованості, станом на момент розгляду справи залишається не сплаченою відповідачем.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України).

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно ч.1 ст. 13 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передача об'єкта оренди орендодавцем орендареві здійснюється у строки і на умовах, визначених у договорі оренди.

Відповідно до ст. 286 Господарського кодексу України, орендна плата це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Крім того, згідно частини 3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Відповідно до частини 5 ст. 762 Цивільного кодексу України, плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до частини 3 ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 525-526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається. Зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Враховуючи вказані обставини та те, що відповідач не надав суду жодного доказу, який би спростовував наявність заборгованості перед позивачем, хоча мав можливість скористуватись своїми процесуальними правами та надати документи в обґрунтування своєї позиції по справі, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога прокурора та позивача в частині стягнення коштів в сумі 18457,97 грн. (сума основного боргу) правомірна та обґрунтована, така, що не спростована відповідачем, тому підлягає задоволенню.

У відповідності до пункту 3.5 договору сторонами була встановлена відповідальність відповідача за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань у вигляді пені у розмірі 0,5% від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

За розрахунками, наданими до матеріалів справи, відповідач повинен сплатити пеню за прострочення грошового зобов`язання по сплаті за орендну плату в сумі 22530,58 грн. за період з 11 серпня 2011 року по 22 квітня 2013 року.

Відповідно до частини 1 статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки; розірвання договору.

Згідно приписів ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлене законом чи договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання повинно мало бути виконано.

У відповідності пункту 1 частини 2 статті 258 Цивільного кодексу України, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.

Однак розрахунок був зроблений без врахування положень Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", а також без врахування строків позовної давності.

Окрім того, пунктом 3.8. договору сторонами було погоджено, що строк позовної давності щодо штрафів та пені, відповідно до закону, становить один рік.

За таких підстав, з урахуванням строків позовної давності, пеня нараховується за період починаючи з 18 грудня 2011 року на суму заборгованості за договором за період по сумі основного боргу включно за березень 2013 року.

Щодо нарахування відповідачу пені за період з 11 липня 2011 року по 17 грудня 2011 року, суд вважає за необхідне в цій частині вимоги відмовити за пропуском строку позовної давності.

Суд також зазначає, що, оскільки договір оренди № 1407-Н від 06 січня 2005 року припинив свою дію ще до моменту подачі позову до суду, а саме, 31 березня 2013 року, нарахування пені за період з 11 квітня 2013 року по 22 квітня 2013 року в розмірі 1107,48 грн. є необґрунтованим та не приймається судом.

Враховуючи вищевикладене та те, що відповідно до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ та приймаючи до уваги, що відповідач не виконав прийнятий на себе обов'язок по оплаті в термін, встановлений договором, позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 2403,45 грн. відповідають вимогам договору та діючому законодавству України, та підлягають задоволенню, в решті пені суд відмовляє як безпідставно нарахованої.

Окрім того, прокурор звернувся до суду з позовною вимогою про розірвання договору оренди № 1407-Н від 06 січня 2005 року, виселення Приватного підприємства "Ніка" з займаних нежитлових будівель у будівлі навчально-виробничих майстерень (перший поверх), загальною площею 200,0 кв.м., які розташовані за адресою: м. Харків, вул. Кооперативна, 26, та передачу зазначених приміщень позивачу.

Відповідно до пункту 10.1. договору, цей договір було укладено строком на 11 місяців, з 06 січня 2005 року до 16 грудня 2005 року включно.

Відповідно до частини 2 статті 17 Закону України „Про оренду державного та комунального майна" у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Згідно із статтею 764 ЦК України у разі, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку дії договору найму, то за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Таким чином, з огляду вищевикладене, а також враховуючи відсутність будь-яких заперечень з боку сторін договору, дію договору було подовжено відповідно до 04 липня 2013 року.

Пунтом 10.3. договору сторони погодили, що цей договір може бути розірвано в односторонньому порядку у випадках порушення орендарем зобов'язань в частині несплати орендних платежів упродовж 3-х місяців, повної відмови від договору, у разі невикористання об'єкту.

Згідно пункту 10.11 договору 9.1. чинність цього договору припиняється внаслідок:

- закінчення строку, на який його було укладено;

- загибелі орендованого Майна;

- банкрутства орендаря;

- розірвання за погодженням сторін або достроково за рішенням господарського суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Положеннями ст. 785 ЦК України передбачено, що у разі припинення договору найму на наймача покладено обов'язок негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Статтею 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" визначено, що у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря, останній зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Згідно з ч. 2 ст. 795 Цивільного кодексу України повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

Суд зазначає, що аналіз вказаної норми свідчить, що особа на підтвердження виконання зобов'язання за договором найму вправі в судовому порядку вимагати передачі їй майна, що було предметом договору, за актом приймання-передачі.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, 31 березня 2013 року сторонами було підписано акт приймання-передачі орендованого майна по договору оренди № 1407-Н від 06 січня 2005 року, відповідно до якого відповідач передав, а позивач прийняв окреме індивідуально визначене майно - нежитлові приміщення у будівлі навчально-виробничих майстерень (перший поверх), загальною площею 200,0 кв.м., які розташовані за адресою: м. Харків, вул. Кооперативна, 26. Таким чином, саме 31 березня 2013 року вищевказаний договір припинив свою дію, отже, зобов"язання сторін за цим договором припинились у відповідності до статті 653 Цивільного кодексу України.

Приймаючи до уваги те, що договір оренди № 1407-Н від 06 січня 2005 року на момент подачі позову до суду вже припинив свою дію, суд вважає, що позовні вимоги прокурора в частині розірвання договору оренди № 1407-Н від 06 січня 2005 року, а також в частині виселення відповідача з займаних нежитлових приміщень у будівлі навчально-виробничих майстерень (перший поверх), загальною площею 200,0 кв.м., які розташовані за адресою: м. Харків, вул. Кооперативна, 26, та зобов'язання відповідача передати нежитлові приміщення, що були об'єктом оренди, позивачу, не підлягають задоволенню, оскільки були заявлені безпідставно.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, суд покладає витраті по сплаті судового збору у розмірі 1720,50 грн. на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32-34, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства "Ніка", 61157, м. Харків, вул. Селянська, 34, кв. 13 (код ЄДРПОУ 30884351) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області, 61024, м. Харків, вул. Гуданова, 18, (код ЄДРПОУ 23148337) заборгованість по орендній платі за договором оренди № 1407-Н від 06 січня 2005 року в сумі 18457,97 грн. та пеню в сумі 2403,45 грн.

Стягнути з Приватного підприємства "Ніка", 61157, м. Харків, вул. Селянська, 34, кв. 13 (код ЄДРПОУ 30884351) на користь Державного бюджету України (одержувач - УДКС у Дзержинському районі м. Харкова у Харківській області, № рахунку 31215206783003, код ЄДРПОУ 37999654, банк одержувача - ГУ ДКСУ у Харківській обл., МФО 851011) судовий збір у розмірі 1720,50 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення пені в розмірі 20127,13 грн. відмовити.

В решті позову відмовити.

Повне рішення складено 01.08.2013 р.

Суддя Калініченко Н.В.

Справа № 922/2493/13

СудГосподарський суд Харківської області
Дата ухвалення рішення29.07.2013
Оприлюднено13.08.2013
Номер документу32926129
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —922/2493/13

Ухвала від 16.07.2013

Господарське

Господарський суд Харківської області

Калініченко Н.В.

Ухвала від 03.07.2013

Господарське

Господарський суд Харківської області

Калініченко Н.В.

Постанова від 18.09.2013

Господарське

Харківський апеляційний господарський суд

Пелипенко Н.М.

Рішення від 29.07.2013

Господарське

Господарський суд Харківської області

Калініченко Н.В.

Ухвала від 20.06.2013

Господарське

Господарський суд Харківської області

Калініченко Н.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні